Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №211/1846/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/11042/26 Справа № 211/1846/23 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І.О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 211/1846/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді: Остапенко В.О.,

суддів: Акуленка В.В., Бондар Я.М.,

секретар судового засідання: Дяченко Д.П.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 серпня 2026 року, яку постановлено суддею Юзефовичем І.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складення повного тексту відсутні, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 встановити інженерно-технічні засоби, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівлі та карнизів літньої кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на територію суміжної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати вигрібну яму, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її засипання; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати дворову вбиральню, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати глухий паркан з металевих профільних листів висотою 2,35 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на межі з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 . В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 684 грн та витрати на проведення будівельно-технічного дослідження в сумі 9 000 грн.

В квітні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково, зобов`язано ОСОБА_2 встановити інженерно-технічні засоби, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівлі та карнизів літньої кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на територію суміжної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати вигрібну яму, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її засипання; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати дворову вбиральню, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати глухий паркан з металевих профільних листів висотою 2,35 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на межі з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення відповідачка посилалася на те, що на даний час виконання рішення суду для заявниці є об`єктивно ускладненим, оскільки остання має на утриманні двох неповнолітніх дітей і, хоч і працює, але її доходу не вистачає на їх забезпечення та одночасне виконання рішення суду з огляду на те, що демонтаж конструкцій та приведення земельної ділянки у відповідність потребує значних матеріальних витрат та часу. Крім того, заявниця зазначає, що її банківські рахунки арештовані в межах виконавчого провадження, що також обмежує її фінансові можливості.

На підставі наведеного, просила суд відстрочити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року терміном до 09 грудня 2026 року.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 серпня 2026 року заяву ОСОБА_2 задоволено, відстрочено ОСОБА_2 виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 211/1846/23 строком на 6 місяців, починаючи відрахування з дня набрання цією ухвалою законної сили.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга обгрунтована безпідставністю посилань відповідачки на важке матеріальне становище, оскільки доказів того, що воно покращиться до 09 грудня 2026 року остання не наводить. Щодо перебування на утримання двох дітей, зазначає, що відповідачка перебуває у шлюбі і дітей утримує також чоловік.

Зазначає, що між сторонами на грунті міжсусідських конфліктів склались доволі складні стосунки, про що свідчить наявність кримінального провадження за фактом побиття матері позивачки самою ж відповідачкою, а затягування вирішення спору по суті лише сприяє виникненню додаткових спорів. Крім того, за вказаний час відповідачка жодним чином не продемонструвала свою готовність виконати рішення суду, наприклад, закопати вигрібну яму.

Звертає увагу суду, що судовий розгляд триває з 2023 року, а тепер відповідачка намагається ще й за рік з моменту винесення постанови апеляційним судом відстрочити її виконання.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника – адвоката Максимова Р.І., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи в березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2025 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 встановити інженерно-технічні засоби, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівлі та карнизів літньої кухні, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на територію суміжної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати вигрібну яму, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її засипання; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати дворову вбиральню, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу; зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати глухий паркан з металевих профільних листів висотою 2,35 м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на межі з домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 . В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 684 грн та витрати на проведення будівельно-технічного дослідження в сумі 9 000 грн.

Вищевказана постанова оскаржена не була та набрала законної сили 09 грудня 2025 року.

15 квітня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про відстрочення виконання вищевказаної постанови апеляційного суду терміном до 09 грудня 2026 року в якій посилалась на те, що на даний час виконання рішення суду для заявниці є об`єктивно ускладненим, оскільки остання має на утриманні двох неповнолітніх дітей і, хоч і працює, але її доходу не вистачає на їх забезпечення та одночасне виконання рішення суду з огляду на те, що демонтаж конструкцій та приведення земельної ділянки у відповідність потребує значних матеріальних витрат та часу. Крім того, заявниця зазначає, що її банківські рахунки арештовані в межах виконавчого провадження, що також обмежує її фінансові можливості.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції посилаючись на характер, обсяг та необхідну послідовність робіт, які має виконати заявник, а також з урахуванням її матеріального становища, відстрочив ОСОБА_2 виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року строком на 6 місяців, починаючи відрахування з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Проте колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з такими висновками, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

За правилами ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

На підставі наведених норм розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас, суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання судового рішення.

Суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 926/4693/23, у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання судового рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 926/4693/23.

На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 заслуговують на увагу.

Так, висновок суду першої інстанції про можливість відстрочення виконання постанови апеляційного суду, враховуючи майновий стан відповідачки та характер і обсяг дій, якій останній необхідно виконати, є помилковим, оскільки частина робіт, які зобов`язана виконати ОСОБА_2 , не потребують від останньої значних фінансових витрат.

Разом з тим, з наданих доказів не вбачається відомості щодо реального майнового стану (наявності рухомого та нерухомого майна, банківських вкладів, виписок за банківськими рахунками), що дало б змогу суду оцінити доводи відповідачки щодо неможливості виконання рішення суду.

Крім того, тривалий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме з березня 2023 року, враховуючи специфіку позовних вимог, а також довготривале невиконання постанови апеляційного суду, порушує право на повагу до житла та негативно впливає на повсякденне життя позивачки ОСОБА_1 , тому висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року є помилковим.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції помилково відстрочив виконання судового рішення на 6 місяців, починаючи відрахування з дня набрання оскаржуваною ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 серпня 2026 року законної сили, що не відповідає вимогам частини п`ятої статті 435 ЦПК України.

Як встановлено, постанова Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року ніким оскаржена не була та набрала законної сили 09 грудня 2025 року.

Водночас, положення частини п`ятої статті 435 ЦПК України містить імперативну вимогу про неможливість відстрочення виконання судового рішення більше ніж на один рік з дня його ухвалення, яка не підлягає двоякому тлумаченню.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у справі № 824/50/22, від 25 жовтня 2024 року у справі №824/28/22, від 07 листопада 2024 року у справі № 824/111/22, від 06 лютого 2025 року у справі № 824/45/22.

Колегія суддів наголошує, що виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявниця ОСОБА_2 не довела виняткових обставин, які б перешкоджали належному виконанню боржником рішення суду, ускладнювали б його виконання або робили виконання неможливим.

Відповідно до пункту 4 частини 1, пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оцінивши пододи апеляційної скарги ОСОБА_1 та матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду та могли бути підставою для його розстрочення в розумінні статті 435 ЦПК України.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.141,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 серпня 2026 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення у цивільній справі № 211/1846/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий

Судді