Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №206/5323/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1640/26 Справа № 206/5323/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042230000582 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 01 вересня 2025 року Самарським районним судом міста Дніпра за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді 1 року 3 місяців пробаційного нагляду,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Самарського районного суду м.Дніпра від 12 лютого 2026 року ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначеним покаранням поглинуто покарання, призначене ОСОБА_8 за вироком Самарського районного суду м. Дніпра від 01 вересня 2025 року, остаточно визначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Як встановлено судом, ОСОБА_8 , 19.10.2023 страждаючи на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, розпочав лікування, а саме: проходження замісної підтримуючої терапії в ТОВ «Аксіома Медікал» (ЄДРПОУ 44168405), розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. М. Грушевського, буд.50, де йому, згідно висновку ЛКК встановлено діагноз «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності в даний час під клінічним спостереженням та підтримуючій або замісній терапії (F.11.22)», у зв`язку з чим він був прийнятий на програму замісної підтримувальної терапії, уклавши з вказаним медичним закладом Договір про надання медичних послуг, засвідчивши тим самим, що на момент підписання цього договору та під час проходження лікування останній не знаходиться на обліку та лікуванні в інших закладах охорони здоров`я такого ж профілю в рамках якої за призначенням лікаря почав отримувати для прийому лікарський засіб «Таb.Меthadoni 0,025», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27 березня 2012 року.

У подальшому ОСОБА_8 , дізнавшись про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, всупереч підписаним зобов`язанням щодо не перебування на програмах замісної підтримуючої терапії в інших медичних закладах, у останнього у невстановлений досудовим розслідуванням день та час виник єдиний злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння наркотичного засобу - метадон (фенадон) шляхом шахрайства.

Реалізуючи вищевказаний єдиний злочинний умисел, ОСОБА_8 , продовжуючи отримувати в ТОВ «Аксіома Медікал», лікарський препарат «Таb.Меthadoni 0,025», діючи умисно всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори» від 15.02.1995, №60/95-ВР, ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, №62/95-BP, достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримуючої терапії, маючи умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, приховав від медпрацівників Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги (ЄДРПОУ 01985400), де йому, згідно висновку ЛКК було встановлено діагноз «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності в даний час під клінічним спостереженням та підтримуючій або замісній терапії (F.11.22), відомості проходження замісної підтримуючої терапії в іншому закладі охорони здоров`я, що засвідчив відповідним зверненням. 15.05.2024 останній прибув до Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні з надання психіатричної допомоги (ЄДРПОУ 01985400), розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Самойловича, 1, де йому, згідно висновку ЛКК було встановлено діагноз «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності в даний час під клінічним спостереженням та підтримуючій або замісній терапії (F.11.22), де йому, згідно висновку огляду від 15.05.2024 встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності в даний час під клінічним спостереженням та підтримуючій або замісній терапії (F.11.22)», у зв`язку із чим останній прийнятий на програму замісної підтримуючої терапії, підписавши 15.05.2024 інформовану згоду на участь у програмі замісної підтримувальної терапії із застосуванням препарату – «метадон», інформаційний лист про замісну підтримувальну терапію із застосуванням препаратів бупренорфіну або метадону, а також засвідчив, що не отримує замісну підтримувальну терапію в будь-якому іншому закладі, та шахрайським шляхом почав отримувати для прийому лікарський засіб «Tab.Metadonе 85», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27 березня 2012 року.

Реалізуючи свій злочинний єдиний умисел, 11.04.2025 ОСОБА_8 , продовжуючи отримувати в Дніпропетровській багатопрофільній клінічній лікарні з надання психіатричної допомоги та в ТОВ «Аксіома Медікал», лікарські препарати «Таb.Меthadoni 0,025» та «Tab.Metadonе 85», діючи умисно всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори» від 15.02.1995, №60/95-ВР, ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, №62/95-BP, достовірно знаючи про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на програмі замісної підтримувальної терапії, маючи умисел на незаконне заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, не подавши заяви до Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні з надання психіатричної допомоги та до ТОВ «Аксіома Медікал», щодо забезпечення безперервності ЗПТ в іншому закладі охорони здоров`я, 11.04.2025 прибув до іншого суб`єкта господарської діяльності ТОВ Медичний центр «Гармонія» (ЄДРПОУ 43881461), розташованому за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.37, де йому також, згідно висновку огляду від 11.04.2025 було встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності в даний час під клінічним спостереженням та підтримуючій або замісній терапії (F.11.22)», у зв`язку із чим він був прийнятий на програму замісної підтримувальної терапії, уклавши із вказаним медичним закладом договір про надання медичних послуг № 2503 від 11.04.2025, де ввів в оману та приховав від медпрацівників даного закладу інформацію про отримання ним замісної підтримувальної терапії в інших закладах охорони здоров`я, засвідчивши та підписавши звернення про участь у ЗПТ та заяви щодо початку програми замісної підтримувальної терапії, що не перебуває в інших програмах замісної підтримуючої терапії в закладах будь якої форми власності, в тому числі в інших областях України, не вживає та не отримує за рецептом інших наркотичних та психотропних засобів, підписавши інформаційний лист для хворого про правила поводження з препаратами наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів, недопущення їx використання не за медичним призначенням, розпочав лікування в даному закладі на програмі ЗПТ, в рамках якої почав отримувати для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni 0,025», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України №200 від 27 березня 2012 року.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на придбання наркотичного засобу шахрайським шляхом, 11.04.2025 ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні ТОВ Медичний центр «Гармонія» (ЄДРПОУ 43881461), розташованому за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.37, шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, а також довіряв ОСОБА_8 , який при зверненні за медичними послугами повідомив письмово в своїй заяві, під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що він не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де йому вже призначені наркотичні засоби, не з корисливих мотивів для власного вживання, не маючи реального наміру лікування від наркотичної залежності, отримав лікарський препарат, що містить наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон, для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря, тим самим вчиняючи продовжуване кримінальне правопорушення, об`єднане єдиним кримінальним протиправним наміром ОСОБА_8 в період часу з 15.05.2024 по 20.08.2025 заволодів вказаними наркотичними засобом шляхом шахрайства.

Метадон (фенадон), згідно з Постановою Кабінету Miністрів України від 06 травня 2000 року 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин i прекурсорів» (зi змінами), «Список № 1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено..

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, від відбування якого останнього звільнити на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та поклавши на обвинуваченого обов?язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України. Вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року року виконувати самостійно. В іншій частині вирок залишити без змін.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги прокурор посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор вказав, що суд першої інстанції визначив ОСОБА_10 остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, звільнивши фактично від відбування реального покарання, визначеного вироком Самарського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 3 місяці.

Захисник ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просила апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення. Вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року залишити без змін.

Вказала, що кримінальне правопорушення, за яке ухвалено вирок від 12 лютого 2026 року, було вчинене до постановлення попереднього вироку від 01 вересня 2025 року, тому захисник вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із необхідності застосування положень частини четвертої статті 70 КК України. Зазначила, що попереднім вироком ОСОБА_8 було призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 3 місяці. Зауважила, що пробаційний нагляд є самостійним видом покарання, а не формою звільнення від покарання, тому вважає, що при вирішенні питання про остаточне покарання суд мав право врахувати це покарання як менш суворе та дійти висновку про його поглинення більш суворим покаранням у межах правового механізму, передбаченого статтями 70, 72 КК України.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу прокурора та просила її задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Мотиви суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 . У вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, правильність кваліфікації його дій відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, проти яких не заперечували учасники провадження, у зв?язку з чим судовий розгляд було здійснено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і вказані обставини не оскаржуються в апеляційній скарзі, тому перегляду не підлягають.

Також, беручи до уваги те, що прокурор не оскаржував судове рішення в частині виду і розміру призначеного покарання за ч. 1 ст. 308 КК України, а також не ставив під сумнів обґрунтованості звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного за вказане кримінальне правопорушення, з випробуванням на підставі приписів ст. 75 КК України, керуючись положеннями ст. 404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє законності й обґрунтованості судового рішення у цій частині.

Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , то вони є достатньо обґрунтованими, законними і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Приписами ст. 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1—3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 (справа №760/26543/17), у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Згідно з цими висновками призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України має ряд особливостей, одна з яких полягає у тому, що призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 засуджено вироком Самарського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України до реального покарання у виді 1 року 3 місяців пробаційного нагляду з покладенням на нього обов?язків, передбачених п.п.1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_8 засуджено вироком Самарського районного суду міста Дніпра від 12 лютого 2026 року із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, він вчинив в період з 15 травня 2024 року до 20 серпня 2025 року, тобто до ухвалення вироку Самарського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року.

За таких обставин суд першої інстанції повинен був призначити ОСОБА_8 покарання за кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 308 КК України та зазначити, що вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року повинен виконуватись самостійно.

Враховуючи викладене судом першої інстанції при ухваленні вироку неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 4 ст. 70 КК України.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування вироку, вважається незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Відповідно до положень ст. ст. 409, 413 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином вказаний вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання у зв?язку з неправильним застосуванням закону судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання.

3 огляду на викладене апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок відповідно до ст. 420 КПК України скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням судом апеляційної інстанції нового вироку.

Доводи апеляційної скарги і матеріали кримінального провадження не містять вказівок на інші порушення вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваного вироку.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 420 КПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 — задовольнити.

Вирок Самарського районного суду м. Дніпра від 12 лютого 2026 року відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 308 КК України скасувати в частині призначеного покарання скасування.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з?являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок Самарського районного суду міста Дніпра від 01 вересня 2025 року відносно ОСОБА_8 за ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України виконувати самостійно.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді Дніпровського

апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4