Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №177/571/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9212/26 Справа № 177/571/26 Суддя у 1-й інстанції - Березюк М. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Національна академія аграрних наук України,

Державного підприємство «Дослідне господарство «Подільське»

Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції

Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної

академії аграрних наук України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року, ухвалене суддею Березюк М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

У лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України (далі НААН України), Державного підприємства «Дослідне господарство «Подільське» Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі ДП ДГ «Подільське»), третя особа ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наказом Національної академії аграрних наук України від 07.06.2023 №164-к ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки директора ДП ДГ «Подільське» з 08 червня 2023 року, до призначення директора у встановленому законом порядку.

Відповідно пункту 1.1. Статуту ДП ДГ «Подільське», підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні НААН України, як органу управління державним майном. Управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Академії.

Згідно пункту 82 Статуту НААН України, керівник дослідного господарства, іншого державного підприємства, установи, організації, що перебувають у віданні НААН, призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з посади президентом НААН у визначеному законом порядку. Контракт з керівником дослідного господарства, іншого державного підприємства, установи, організації, що перебувають у віданні НААН, укладається НААН в особі її президента.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 31.10.2025 № 381-ка за підписом в.о. президента НААН, ОСОБА_1 звільнено 05.11.2025 на підставі п.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (за одноразове грубе порушення трудових обов`язків), однак рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 у цивільній справі №177/3505/25 вказаний наказ визнано незаконним та скасовано, з поновленням ОСОБА_1 на посаді в.о. директора ДП «ДГ «Подільське» з 06 листопада 2025 року.

На виконання даного рішення суду, НААН України видано наказ «Про звільнення ОСОБА_3 » від 16.01.2026 № 9-к та «Про поновлення ОСОБА_4 » від 16.01.2026 №10-к.

Незважаючи на це, позивач вважає, що його право на працю не було відновлено, адже як тільки він приступив до роботи 19.01.2026 та вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, 22.01.2026 його було звільнено з займаної посади на підставі наказу НААН України від 22.01.2026 № 17-к «Про звільнення ОСОБА_4 », у зв`язку з призначенням на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» ОСОБА_2 та закінченням строку трудового договору (ст. 36 п. 2 КЗпП України). З оригіналом оскаржуваного наказу його не ознайомлювали.

На підставі наказу НААН України «Про призначення Ревеги Сергія» від 22.01.2026 № 16-к, останнього призначено на посаду директора ДП ДГ «Подільське» без проведення конкурсного відбору, що суперечить вимогам пункту 82 Статуту НААН України та пункту 7.5 Статуту ДП «ДГ «Подільське», є незаконним. При цьому, на офіційному сайті НААН опубліковані оголошення про проведення конкурсних відборів на посаду директорів інших підвідомчих НААН установ, в т.ч. протягом листопада 2025 року - лютого 2026 року, а тому позивач вважав, що має місце вибірковий підхід відповідача до статутних вимог. Тим більше, що ДП «ДГ «Подільське» не знаходиться на території активних бойових дій, а в Тернопільській області, що є відносно спокійною місцевістю, відтак, будь-яких перешкод для оголошення та проведення конкурсного відбору на посаду директора, що могли б бути пов`язані саме з воєнним станом, не було.

Також вважав, що підписання з ОСОБА_2 строкового контракту здійснено неуповноваженою особою – тимчасово виконуючим обов`язки президента НААН ОСОБА_5 , замість президента НААН – ОСОБА_6 , що порушує положення Статутів та свідчить про перевищення службових повноважень.

Накази про його, ОСОБА_1 , звільнення та призначення ОСОБА_2 суперечать один одному, адже спочатку видано наказ під номером 16-к «Про призначення ОСОБА_3 », і лише після нього наказ під номером 17-к «Про звільнення ОСОБА_4 », що позивач вважав абсолютно нелогічним.

Також вважав непослідовними дії НААН України, в тому, що вона прийняла рішення перетворити ДП «ДГ «Подільське» в ТОВ «Подільське» Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», створивши комісію з перетворення на чолі з ОСОБА_2 , та разом з цим прийняла рішення про укладення контракту на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» з ОСОБА_2 НААН України не мала компетенції призначати нового керівника, порушувала принцип правової визначеності та добросовісності, адже, на переконання позивача, потреби у призначенні нового директора ДП «ДГ «Подільське» не було. Вказував про неправомірність суміщення статусів ОСОБА_2 як голови комісії з перетворення ДП «ДГ «Подільське» та одночасно директора. Звільнення його, ОСОБА_1 , як керівника, в період припинення підприємства через укладення контракту з ОСОБА_2 , не переслідувало легітимної управлінської мети, а є лише формальним кадровим рішенням, та свідчить про зловживання повноваженнями з боку органу управління – НААН України. При цьому, виходив з того, що господарська діяльність ДП «ДГ «Подільське» після початку процедури припинення, має бути спрямована на завершення та задоволення вимог кредиторів, а не на розвиток, відтак, призначення нового директора є юридично безпідставним, оскільки строковий трудовий контракт передбачає стабільну та тривалу господарську діяльність підприємства, натомість у процедурі реорганізації підприємство перебуває на стадії припинення, тому об`єктивна управлінська потреба у призначенні нового директора відсутня. Призначення нового директора зі строковим контрактом, на переконання позивача, суперечить самій меті реорганізації і правовій природі припинення підприємства, відтак, не може бути легітимною підставою для його звільнення, та лише підтверджує штучність й протиправність таких дій відповідача.

Вважав, що відповідачем свідомо вчинялися систематичні недобросовісні дії, щоб будь-яким способом не допустити його, ОСОБА_1 до роботи, а призначення нового директора після початку перетворення ДП «ДГ «Подільське» не спрямоване на забезпечення повноцінної діяльності підприємства, не має економічної доцільності, спрямоване виключно на усунення попереднього керівника. Відповідно, вважав наказ про призначення нового директора протиправним та незаконним.

Фактичною підставою звільнення ОСОБА_1 стало незаконне призначення іншої особи, що не може вважатися самостійною законною підставою припинення трудових відносин.

Оскільки наказ НААН України про звільнення ОСОБА_1 від 22.01.2026 №17-к видано у зв`язку з призначенням на посаду директора ДП ДГ «Подільське» ОСОБА_2 , тобто наказ про звільнення є похідним від наказу про призначення ОСОБА_2 , то цей наказ також підлягає скасуванню як такий, що прийнятий без належної правової підстави. Якщо звільнення мотивоване лише призначенням нового директора, проте, саме призначення директора є незаконним, похідний наказ про звільнення також є незаконним.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд визнати незаконними та скасувати накази Національної академії аграрних наук України «Про звільнення ОСОБА_4 » від 22.01.2026 № 17-к та «Про призначення ОСОБА_3 » від 22.01.2026 № 16-к, поновити ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ДП «Дослідне господарство «Подільське» Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України з 23.01.2026, а також стягнути з відповідача ДП «ДГ «Подільське» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату ухвалення судового рішення, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення Невмержицького на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, просить скасувати рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що однією з підстав позову було зазначено підписання оскаржуваних наказів Національної академії аграрних наук України від 22.01.2026 «Про призначення ОСОБА_3 » №16-к та «Про звільнення ОСОБА_4 » №17-к неуповноваженою особою – тимчасово виконуючим обов`язки президента НААН, виконуючим обов`язки першого віцепрезидента НААН ОСОБА_7 , замість президента НААН ОСОБА_6 , що свідчить про перевищення службових повноважень.

Посилається, що відповідно пункту 82 Статуту Національної академії аграрних наук України, зареєстрованого наказом Мін`юсту від 20.08.2021 №2947/5, керівник дослідного господарства, іншого державного підприємства, установи, організації, що перебувають у віданні НААН, призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з посади президентом НААН у визначеному законом порядку. Контракт з керівником дослідного господарства, іншого державного підприємства, НААН установи, організації, що перебувають у віданні НААН, укладається в особі її президента.

Аналогічні положення містяться в пункті 7.5 Статуту ДП «ДГ «Подільське».

На підтвердження повноважень діяти від імені президента представник відповідача долучав наказ НААН від 13.01.2026 №30/в, відповідно до якого президент НААН Гадзало Я.М. на час своєї відпустки з 15 по 23 січня 2026 року покладає виконання обов`язків президента Національної академії аграрних наук України на виконуючого обов`язки першого віцепрезидента НААН Гриника Ігоря Володимировича. Однак, наказ НААН від 13.01.2026 №30/в не містить жодних положень щодо делегування виключних повноважень (в т.ч. посилання на п. 56 Статуту НААН) щодо уповноваження ОСОБА_7 призначати на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» та укладати з ним строковий контракт, як того безпосередньо вимагають пункт 82 Статуту НААН та пункт 7.5 Статуту ДП «ДГ «Подільське», які при цьому, не передбачають жодної альтернативи вчинення таких дій виконуючим обов`язки президента або іншою особою у період його відсутності. Звертає увагу на хронологію подій, зокрема, на те що оскаржувані накази датовані 22 січня 2026 року, в той час як президент перебував у відпустці лише до 23 січня 2026 року, тож нагальної потреби підписувати т.в.о. президента НААН Гриником І.В. до виходу з відпустки президента НААН Гадзала Я.М. не було. На переконання заявника висновки суду І інстанції про законність призначення та укладення контракту тимчасово виконуючим обов`язки президента НААН Гриником І.В. як уповноваженою особою на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» Ревеги С.Д., є необґрунтованими.

Додатково звертає увагу, що у позовній заяві ним було зазначено, що скан-копію наказу Національної академії аграрних наук України від 22.01.2026 №17-к «Про звільнення ОСОБА_4 » було надіслано відповідачем на електронну адресу ДП «ДГ «Подільське» 22 січня 2026 року для відома, при цьому, з оригіналом оскаржуваного наказу його не ознайомлювали. Однак, судом І інстанції зроблено висновок, який не відповідає фактичним обставинам даної справи, про ознайомлення позивача з наказом про звільнення, оскільки позивач як діючий в.о. директора, будучи на робочому місці мав можливість ознайомитися з наказом, який було надіслано на електронну адресу ДП «ДГ «Подільське». Він звертав увагу суду саме на те, що його не ознайомили з оригіналом оскаржуваного наказу про звільнення, так як він був відсутній у ДП «ДГ «Подільське» (НААН надіслала лише його сканкопію), з огляду на це, незрозумілим для нього як він мав можливість з ним ознайомитися, тому такий висновок суду є абсолютно безпідставним.

Також посилається, що на підставі наказу НААН «Про призначення Ревеги Сергія» від 22.01.2026 № 16-к було призначено на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України Ревегу Сергія Дмитровича без проведення конкурсного відбору, що суперечить вимогам пункту 82 Статуту Національної академії аграрних наук України та пункту 7.5 Статуту ДП «ДГ «Подільське». Зазначені доводи суд першої інстанції до уваги не прийняв, посилаючись на ч. 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Однак, представником відповідача не було надано підтверджуючих документів з відзивом, на підставі яких було призначено ОСОБА_2 на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» відповідно до оскаржуваного наказу НААН від 22.01.2026 №16-к та вимог зазначеного Закону, а у задоволенні його клопотання про витребування цих доказів судом було відмовлено.

Зазначає, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» направлені в першу чергу для спрощення ситуації в тих районах та територіях, де є небезпека або ведуться активні бойові дії, але при цьому, важливим є те, що ці норми не забороняють проводити конкурсний відбір, якщо це передбачено спеціальними нормами Статутів НААН (п. 82) та ДП «ДГ «Подільське» (п. 7.5). Відповідачем не було видано під час воєнного стану жодного внутрішнього акта щодо врегулювання цього питання і усунення невідповідностей з вимогами як Статуту НААН, так і Статуту ДП «ДГ «Подільське». Пунктом 1-3 постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки» від 3 вересня 2008 р. № 777 (у редакції від 06.01.2026) встановлено, що затверджений цією постановою Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі – Порядок) застосовується для відбору та призначення керівника державного комерційного підприємства та казенного підприємства, які відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» належать до наукових установ.

Відповідно до пункту 2 Порядку підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства (далі - конкурсний відбір) є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством. Таким чином, спеціальними нормами постанови КМУ від 03.09.2008 №777 та Статутів визначено необхідність проведення конкурсного відбору на посаду директора ДП «ДГ «Подільське». При цьому, пріоритетною до застосування у даних правовідносинах є спеціальні положення п. 7.5 Статуту ДП «ДГ «Подільське». Більш того, ДП «ДГ «Подільське» не знаходиться на території активних бойових дій, а в м. Хоростків Тернопільської області, що є спокійною місцевістю, відтак, будь-яких перешкод для оголошення та проведення конкурсного відбору на посаду директора, що могли б бути пов`язані саме з ризиками воєнного стану, не було. При цьому, на офіційному сайті НААН опубліковані оголошення про проведення конкурсних відборів на посаду директорів інших підвідомчих НААН установ протягом листопада 2025 року - лютого 2026 року, що, на думку апелянта, свідчить про вибірковий підхід та дотримання саме статутних положень. Дані обставини суд першої інстанції до уваги не прийняв. Наголошує, що призначення наказом НААН від 22.01.2026 №16-к ОСОБА_2 на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» без проведення конкурсного відбору є незаконним.

Також посилається, що призначення ОСОБА_2 на посаду директору ДП ДГ «Подільське» відбулось під час перебування підприємства у стані припинення, такі дії відповідача були направлені виключно на те, щоб не дати позивачу можливість законно працювати надалі в ДП «ДГ «Подільське», навіть після поновлення судом його на роботі. Так, постановою Президії Національної академії аграрних наук України (Протокол №20) Призначення ОСОБА_2 на посаду директора на підставі наказу НААН №16-к від 22.01.2026 в той час, коли функції з управління ДП «ДГ «Подільське» було передано комісії з припинення суперечить вимогам статті 105 Цивільного кодексу України. З огляду на це, він звертався 21.01.2026 з офіційним листом до НААН від імені ДП «ДГ «Подільське» про внесення змін до складу комісії, а саме, голови комісії ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , як поновленого та діючого в.о. директора ДП «ДГ «Подільське» з 06.11.2025. Відповідю на його звернення стало чергове безпідставне звільнення.

Призначення нового директора після початку перетворення ДП «ДГ «Подільське»: не спрямоване на забезпечення повноцінної діяльності підприємства, не має економічної доцільності, спрямоване виключно на усунення його як попереднього керівника. Натомість, суд оцінив критично доводи позивача про те, що призначення директора не було необхідним, було нелогічним, реалізацією права на шкоду, та зазначив, що «доцільність чи недоцільність тих чи інших управлінських рішень, рішень у сфері господарювання щодо ДП ДГ «Подільське» не є предметом даного спору та не оцінюється судом.

Наполягає, що предметом даного спору є саме відповідність закону наказів про звільнення ОСОБА_4 та призначення ОСОБА_3 . Однак, такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи, адже саме ці протиправні дії відповідача як було зазначено у позові, призвели до видачі оскаржуваних наказів, які є предметом даного спору, та мали бути оцінені судом належним чином.

У свою чергу, після перетворення державного підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю засновник призначає виконувача обов`язків керівника виконавчого органу товариства відповідно до статуту та законодавства та укладає з ним контракт відповідно до пункту 13 Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2025 р. №1104. Після проведення державної реєстрації товариства засновник вживає заходів для формування органів управління товариства відповідно до законодавства та статуту товариства (пункт 14 цього Порядку). Тобто, починається нова процедура призначення керівника новоствореного ТОВ, відтак, це вкотре підтверджує наявність невідповідності та суперечливості щодо призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» та укладення з ним контракту на етапі припинення державного підприємства. Тому враховуючи, що станом на 22 січня 2026 року – дату наказу НААН про призначення ОСОБА_8 директором підприємство вже перебувало у стані припинення (перетворення), а управління його справами здійснювала комісія з припинення під головуванням в.о. директора ДП «ДГ «Подільське», у Відповідача були відсутні повноваження призначати нового керівника та укладати з ним строковий контракт на постійній основі. Тож оскаржуваний наказ НААН від 22.01.2026 №16-к свідчить про зловживання повноваженнями з боку органу управління Національної академії аграрних наук України. Відтак, якщо звільнення мотивоване лише призначенням нового директора, проте, саме призначення є незаконним, похідний наказ про звільнення також є незаконним.

Посилається. Що суд першої інстанції необґрунтовано розцінив критично доводи позивача про невідповідність ОСОБА_2 кваліфікаційним вимогам на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» щодо освіти та стажу роботи, які мають важливе та вирішальне значення для даної справи. Суд не врахував, що, для призначення особи на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» обов`язковою вимогою є наявність трудового стажу на керівних посадах не менше 5 років і відсутність у ОСОБА_3 відповідного керівного стажу (менше 5 років) є самостійною підставою для визнання незаконним оскаржуваного наказу НААН «Про призначення Ревеги Сергія» від 22.01.2026 №16-к.

Також посилається, що судом першої інстанції безпідставно було зроблено висновок, що призначення ОСОБА_2 не порушує прав позивача, оскільки при укладенні строкового договору в 2023 році, він був обізнаний з тим, що укладений з ним договір є строковим та буде припинено при призначені на посаду директора ДП ДГ «Подільське». Такі висновки суду є помилковими та необгрунтованими, адже, він погодився на строковий трудовий договір лише за умови настання відповідної події – призначення на посаду директора у встановленому законом порядку , натомість призначення ОСОБА_2 на посаду директора не відповідає встановленому законом порядку та кваліфікаційним вимогам, тому є незаконним, що грубо порушує його конституційне право на працю, та свідчить лише про здійснення систематичних протиправних дій для усунення його вкотре від посади та роботи в ДП «ДГ «Подільське».

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Національна академія аграрних наук України, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та не погоджуючись з доводами апеляційної скарги позивача, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року залишити без змін. Посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених обставин судом першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, представника позивача адвоката СтолярО.П., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, представника відповідача ДП ДГ "Подільське" адвоката Підгорної Л.Є., яка посила апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , встановивши, що при розгляді даної справи не встановлено порушення трудових прав ОСОБА_1 при виданні наказу № 17-к від 22.01.2026 року про його звільнення, процедура розірвання строкового трудового договору дотримана, наказ № 16-к від 22.01.2026 року про призначення директора ДП ДГ «Подільське» прийнятий уповноваженим суб`єктом, в межах наданим законом повноважень, з дотриманням процедури передбаченої спеціальним законодавством в умовах воєнного стану, таке управлінське рішення є правом НААН України, не порушує прав ОСОБА_1 , трудовий договір з яким був строковим, з умовою припинення у разі призначення директора, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування вищевказаних наказів та поновлення ОСОБА_1 на посаді в.о. директора ДП «ДГ «Подільське».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не може погодитись з доводами позивача ОСОБА_1 , викладеними в апеляційній скарзі, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону судове рішення відповідає в повній мірі з огляду на наступне.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору, серед інших, є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що НААН України це самостійна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа. НААН України утворює, реорганізує та ліквідує наукові установи, організації, підприємства, що перебувають у віданні НААН, з урахуванням норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій та статусу їх майнового комплексу, затверджує статути наукових та інших установ, загальні збори НААН обирають президента НААН. Президент НААН, відповідно до п. 56 Статуту, затверджує положення про структурні підрозділи апарату Президії, штатні розписи та кошториси наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН, призначає на посаду і звільняє з посади їх керівників та заступників керівників з наукової роботи, укладає трудові договори (контракти) з їх керівниками. Президент може делегувати свої окремі повноваження іншим працівникам та членам НААН (п. 56 статуту). Згідно п. 82 Статуту НААН, керівник дослідного господарства, іншого державного підприємства, що перебувають у віданні НААН, призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з посади президентом НААН у визначеному законом порядку (т. 1 а.с. 13-23).

Відповідно Статуту ДП «Дослідне господарство «Подільське» Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 26.10.2023 року, вказане підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, створене з метою організаційно-господарського забезпечення Станції та Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродуктивного насіння сільськогосподарських культур і саджанців. Підприємство є державним комерційним унітарним підприємством та діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків (п. 1.1, п. 2.1-2.2, 3.1-3.3 Статуту). Підприємство самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності (п. 3.10), але звітує про свою фінансово-господарську діяльність перед Академією, Станцією та Науковою установою, яким безпосередньо підпорядковане, в установленому порядку (п. 3.11 Статуту).

Управління Підприємством здійснює його директор, який підзвітний Академії. Директор підприємства призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з неї президентом Академії, відповідно до діючого законодавства. Контракт з директором підприємства укладається НААН України в особі її президента (п. 7.2, 7.5 Статуту). Директор, діючи від імені Підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Станції, Наукової установи, Академії та трудового колективу, зокрема організовує та здійснює керівництво науково-дослідною і виробничо-господарською діяльністю Підприємства, представляє Підприємство у всіх установах, організаціях та підприємствах, укладає господарські договори, несе відповідальність за формування та використання прибутку Підприємства та взаємодію з бюджетами всіх рівнів. Директор здійснює управління Підприємством, несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства, за збереження та ощадливе використання майна підприємства, створення належних соціально-побутових умов для колективу. Він звітує про фінансово-господарську діяльність Підприємства перед Станцією, Науковою установою та Академією (п. 7.6, 7.7 Статуту). Згідно п. 8.15 закріплено, що вищевказані суб`єкти проводять ревізію (перевірку) підприємства (а.с. 24-31).

Наказом Національної академії аграрних наук України № 164-к від 07.06.2023 «Про призначення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки директора ДП «ДГ «Подільське» з 08.06.2023 року до призначення директора у встановленому законом порядку (а.с. 32 т. 1).

Отже, за змістом вказаного наказу, трудовий договір з ОСОБА_1 є строковим та діє до призначення директора у встановленому законом порядку.

31.10.2025 року НААН України видано наказ № 381-ка від 31.10.2025 «Про звільнення ОСОБА_4 », за змістом якого, в.о. директора ДП «ДГ «Подільське» ОСОБА_1 звільнено 05 листопада 2025 року на підставі п.1 ст. 41 КЗпП України. Вказаний наказ скасовано рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 14.01.2026 року у справі №177/3505/25, з поновленням ОСОБА_1 на роботі.

Наказом НААН № 10-к від 16.01.2026 року ОСОБА_1 поновлено виконуючим обов`язки директора ДП «ДГ «Подільське», на підставі вищевказаного рішення суду (а.с. 36 т. 1).

Наказом НААН України № 386-к від 05.11.2025 року ОСОБА_9 призначався в.о. директора ДП «ДГ «Подільське» з 06.11.2025 року до призначення директора у встановленому законом порядку, але наказом № 9-к від 16.01.2026 ОСОБА_10 звільнено на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (а.с. 34-35 т. 1).

22.01.2026 року НААН України, керуючись Законом України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі заяви ОСОБА_2 від 21.01.2026 року, контракту від 22.01.2026 року, видало наказ № 16-к від 22.01.2026 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» з 23.01.2026. Вказаний наказ видано в.о. президента І. Гриником (а.с. 37 т. 1).

22.01.2026 року в.о. президента НААН України ОСОБА_11 видано наказ № 17-к від 22.01.2026 року «Про звільнення ОСОБА_4 », у зв`язку з призначенням на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» (а.с. 39 т. 1).

Доводи позивача про не ознайомлення його з наказом про звільнення від 22.01.2026 року суд розцінив критично, оскільки по-перше як вказано в позові, наказ було надіслано на електронну адресу ДП «ДГ «Подільське», а отже позивач як діючий в.о. директора, будучи на робочому місці, мав можливість ознайомитися з вказаним наказом, а по-друге, на розгляд суду було надано комісійний акт, що посвідчує факт ознайомлення 22.01.2026 о 14:47 год ОСОБА_1 зі змістом наказу про його звільнення з посади 22.01.2026, але він відмовився ставити підпис на копії наказу (а.с. 156 т. 1).

Також суд розцінив критично доводи позивача про нібито нелогічність видання спочатку наказу про призначення директором ОСОБА_8 , а потім наказу про звільнення ОСОБА_1 , оскільки позивачем було укладено строковий договір до моменту призначення директора у встановленому законом порядку, тому підставою для припинення строкового договору з ОСОБА_1 є саме факт призначення директора, тобто видання наказу НААН про призначення директора. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цілком логічним та послідовним є те, що спочатку НААН України було призначено директора ДП ДГ «Подільське», про що видано наказ № 16-к від 22.01.2026 року, а вже наступним було видано наказ № 17-к від 22.01.2026 року про звільнення ОСОБА_1 .

Доводи позивача про те, що оскаржувані накази від 22.01.2026 року прийнято в.о. президента НААН України ОСОБА_12 без належним повноважень, з перевищенням повноважень, суд обґрунтовано розцінив критично, адже як слідує зі змісту наказу президента НААН України № 30-в від 13.01.2026 ОСОБА_13 , він відбув у щорічну відпустку в період з 15 по 23.01.2026 року та на час своєї відпустки виконання обов`язків президента НААН України поклав на в.о. першого віце-президента НААН ОСОБА_7 (а.с. 98 т. 1).

Видання вказаного наказу не суперечить нормам трудового законодавства та положенням Статуту НААН, вказаний наказ не скасований та не визнаний недійсним.

Беручи до уваги викладене, видаючи оскаржувані накази № 16-к та 17-к від 22.01.2026 року ОСОБА_14 діяв в межах наданих йому повноважень, як в.о. президента НААН.

Доводи позивача про нібито необхідність конкретизації в наказі про відпустку, які саме повноваження президента НААН, на період його відпустки, було покладено на в.о. президента НААН безпідставні. Вказівки про обмеження певних повноважень ОСОБА_15 як в.о. президента НААН України, в наказі відсутні.

Також безпідставні доводи позивача про те, що призначення ОСОБА_2 відбулося без проведення конкурсу. Зі змісту наказу про призначення ОСОБА_8 від 22.01.2026 року слідує, що призначення відбулося у відповідністю з положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до преамбули даного Закону, він визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно, попри положення статуту, що визначають призначення керівника ДП «ДГ «Подільське» на конкурсній основі, у умовах воєнного стану, таке призначення можливе без проведення конкурсу.

Тобто, спеціальна норма законодавства, яка підлягає застосуванню в даний період, тобто в період воєнного стану, дозволяє призначення на відповідні посади, в тому числі посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом. Саме вказана норма закону, як вищого за силою нормативного акта, порівняно з постановами КМУ та локальними актами, якими є статути, а також як норма, що регулює суспільні відносини в період воєнного стану, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при прийняття ОСОБА_2 на посаду директора НААН України діяла в межах прав та повноважень, наданих спеціальним законодавством.

Доводи позивача в частині того, що Тернопільська область є більш безпечною, не відноситься до зони бойових дій, а тому тут має бути проведено конкурс, не заслуговують на увагу, оскільки закон поширює свою дію на всю територію України. Нині воєнний стан оголошено на всій території України, у зв`язку зі збройною агресією рф проти України.

Доводи позивача щодо невідповідності позивача кваліфікаційним вимогам щодо освіти, стажу роботи, суд також розцінив критично і з цим погоджується колегія суддів та виходить з наступного.

Посилаючись на невідповідність ОСОБА_2 вимогам щодо освіти, позивачем не враховано положення п.п. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту», за яким вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

ОСОБА_2 , згідно наданого ним диплому спеціаліста, у 2009 році закінчив Одеську національну юридичну академію та отримав вищу освіту за спеціальністю «правознавство» (а.с. 140-141 т. 1). Щодо посилання позивача на невідповідність ОСОБА_2 вимогам до стажу роботи, що визначені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004 року, то слід звернути увагу на те, що згідно вступної частини до даного довідника, кваліфікаційні характеристики використовуються як нормативні документи для цілей, визначених пунктами 4, 5 та 6 «Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», які вміщено в цьому Розділі. Зокрема довідник служить основою для розроблення посадових інструкцій працівникам, які закріплюють їх обов`язки, права та відповідальність. Разом з тим, посадові інструкції, що серед іншого містять і кваліфікаційні вимоги до кожної посади, визначаються роботодавцем.

Відповідні кваліфікаційні вимоги можуть встановлюватися комісією з проведення конкурсу, у разі організації такого, що узгоджується з п. 4 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого Постановою КМ України № 777 від 03.09.2008.

В даній справі судом встановлено, що на реалізацію положень ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», керівництво НААН України прийняло рішення про не проведення конкурсного відбору на посаду директора ДП «ДГ «Подільське», що не суперечить законодавству.

ОСОБА_2 надав в.о. президента НААН України перелік документів, що визначені ст. 10 вказаного закону (а.с. 134-156 т. 1), зокрема дані щодо стажу роботи, та в.о. президента НААН України прийнято рішення про призначення ОСОБА_2 на посаду директора ДП ДГ «Подільське», що не суперечить вимогам законодавства.

З трудової книжки ОСОБА_2 слідує, що він в період з 2010 по 2013 рік, з березня 2016 по серпень 2018 року працював за фахом юриста, а з 24.05.2021 року по 10.05.2023 працював на посадах державної служби, зокрема начальника управління містобудування, архітектури та технічного нагляду Департаменту капітального будівництва обласної державної адміністрації, в період з 11.05.2023 року по 14.04.2025 року працював на посаді заступника директора Департаменту-начальника виробничого відділу Департаменту капітального будівництва, а починаючи з 23.04.2025 заступником директора з інноваційної діяльності та соціальних питань Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства (а.с. 144-154). Більш того, як слідує з довідки ГО «Уніа», ОСОБА_2 в період з грудня 2017 по 25.03.2021 обіймав посаду першого заступника голови ГО «УНІА» з правових питань (а.с. 184 т. 1), що також було враховано при прийнятті рішення про призначення його на посаду директора ДП «ДГ «Подільське».

Посилання позивача на роздруківки з сайту НААН України, що нібито містять кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посади директорів подібних державних підприємств, не приймаються судом, оскільки вони стосуються періоду до оголошення воєнного стану та визначені комісіями для проведення конкурсу на виконання вищевказаної постановами № 777 від 03.09.2008 року, що не відповідає обставинам даної справи, за обставинами якої конкурсний відбір не проводився.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що таке призначення ОСОБА_2 не порушує прав позивача, оскільки при укладенні строкового договору в 2023 році, він був обізнаний з тим, що укладений з ним договір є строковим та буде припинено при призначені на посаду директора ДП «ДГ «Подільське». Позивач погодився на такі умови договору.

Також є помилковими доводи позивача про те, що скасування наказу про призначення ОСОБА_2 безумовно матиме наслідком поновлення його на роботі, адже подія призначення директора ДП ДГ «Подільське» відбулася 22.01.2026, з початком його повноважень з 23.01.2026 року, а отже 22.01.2026 року строковий договір з ОСОБА_1 припинив свою дію.

За умови наявності волевиявлення обох сторін (Невмержицького та НААН), між сторонами міг би бути укладений інший договір, а не відновлював свою силу попередній.

Тому, висновок суду про те, що наказ про призначення ОСОБА_2 не порушує трудових прав ОСОБА_1 , він є реалізацією права НААН України на призначення директора ДП «ДГ «Подільське» та реалізацією повноважень з управління є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо доводів позивача про те, що призначення директора ДП «ДГ «Подільське», в той час як підприємство перебуває у стані припинення/реорганізації, було недоцільним та нелогічним, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно постанови №20/03/12 від 03.12.2025 «Про припинення ДП «ДГ «Подільське» …шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю «Подільське» Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України», постановлено припинити юридичну особу ДП ДГ «Подільське» шляхом перетворення в ТОВ «Подільське», яке є правонаступником майна, майнових та немайнових прав і зобов`язань ДП «ДГ «Подільське». Постановою призначено комісію з перетворення у складі голови комісії - в.о. директора Ревеги С.Д. та членів комісії (а.с. 42).

В даному випадку йде мова саме про припинення юридичної особи шляхом її перетворення в іншу (ДП в ТОВ), що зумовлено вимогами Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», а не про повне припинення діяльності підприємства. Відповідно, доводи позивача про те, що призначення директора не було необхідним, було нелогічним. Включення ОСОБА_2 до складу комісії з припинення ДП «ДГ «Подільське», з подальшим призначенням на посаду директора ДП «ДГ «Подільське» не суперечить вимогам законодавства, зокрема ст. 105 ЦК України, яка визначає, що виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Таке суміщення, тим більше, не порушує прав позивача. Саме органи управління НААН України приймають рішення про те, хто має керувати тим, чи іншим підприємством, що відноситься до сфери відання НААН України, вільно реалізуючи права на управління.

Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки при розгляді даної справи судом не встановлено порушення трудових прав ОСОБА_1 при виданні наказу № 17-к від 22.01.2026 року про його звільнення, процедура розірвання строкового трудового договору дотримана, наказ № 16-к від 22.01.2026 року про призначення директора ДП «ДГ «Подільське» прийнятий уповноваженим суб`єктом, в межах наданим законом повноважень, з дотриманням процедури передбаченої спеціальним законодавством в умовах воєнного стану, таке управлінське рішення є правом НААН України, не порушує прав ОСОБА_1 , трудовий договір з яким був строковим, з умовою припинення у разі призначення директора, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є обгрунтованим.

Перевіривши справу та доводи позивача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягали застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову, яке відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій немає.

Керуючись ст. 367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: