Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №213/1026/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8870/26 Справа № 213/1026/26 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповіднодо ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 18 травня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

У березні 2026 року позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі АТ «ТАСКОМБАНК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовна заява мотивована тим, що 08.11.2021 року відповідач підписав Заяву-анкету №861545 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

З 08 листопада 2021 року відповідач є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий на підставі заяви №861545 з номером кредитного договору №002/12432052-SP.

Позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100000,00 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 5000 грн., зі строком користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення - на споживчі потреби.

Також 11.10.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як Кредитний договір №002/12052370-SP від 11.10.2021.

З 11 жовтня 2021 року відповідач є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_2 , який відкритий на підставі заяви №861545 з номером кредитного договору №002/12052370-SP, який відкритий на підстави Заяви-договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №002/12052370-SP.

Позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 58200,00 гривень), а саме надані кредитні кошти з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 37%, зі строком користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Банк свої зобов`язання за договорами виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі, встановленому договорами.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення позичених грошових коштів, станом на 02.09.2025 року, утворилась заборгованість за Заявою-договором №002/12432052-SP від 08.11.2021 року у розмірі 13197,65 грн., з яких: 5 028,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 8 169,03 грн. заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена).

Також станом на 02.09.2025 року, утворилась заборгованість за кредитним договором №002/12052370-SP від 11.10.2021 у розмірі 93 444,50 грн., з яких: 58 138,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена), 35 305,55 грн. заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена).

Загальні сума заборгованості по обох договорах становить 106 642,15 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у вказаному розмірі, а також понесені судові витрати.

Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитними договорами №002/12432052-SP від 08.11.2021, №002/12052370-СК_SB від 11.10.2021 у загальному розмірі 63 167,57 грн, з яких:

- за кредитним договором №002/12432052-SP від 08.11.2021 у розмірі 5 028,62 грн (заборгованість по тілу кредиту);

- за кредитним договором №002/12052370-СК_SB від 11.10.2021 у розмірі 58 138,95 грн (заборгованість по тілу кредиту).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» на відшкодування сплаченого судового збору 1 577,29 грн.

В апеляційній скарзі позивач АТ «ТАСКОМБАНК», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог по сплаті заборгованості за відсотками.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності досягнення сторонами кредитних договорів згоди про розмір відсотків, оскільки відповідно до Заяви №861545 про приєднання до 1 частини Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» ОСОБА_1 підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (далі — Публічна пропозиція), яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua на сайті посилання на примірники якої, разом з додатками Відповідач отримав в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов`язався неухильно дотримуватися. В цьому випадку датою відправлення Публічної пропозиції вважається дата, з якої в Мобільному додатку стає доступним текст Публічної пропозиції (посилання на її примірники). Проект Заяви-анкети та Публічної пропозиції був наданий Відповідачу Банком, та підписані ним Заява-анкета та Публічна пропозиція відповідають наданим проектам. Акцептована ОСОБА_1 Публічна пропозиція разом з даною Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Більш того, суд першої інстанції не звернув уваги на доданий до матеріалів справи документ, а саме Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», положення якої також підтверджують обізнаність відповідача про ознайомлення з відповідною Пропозицією. Підписанням та поданням Заяви-анкети (Заяв про приєднання) Клієнт підтверджує, що ознайомлений із змістом нормативно-правових актів Національного банку України щодо відкриття, використання і закриття рахунків та щодо операцій з Картками та зобов`язується дотримуватися їх положень. Наведені положення наданих позивачем документів підтверджують нормативне обґрунтування встановлених правил користування банківськими продуктами і тарифів, а також ознайомленість, згоду та розуміння відповідачем підписаних ним документів та їх положень у повному обсязі. На момент укладення правочинів усі пункти заяв, публічної пропозиції про приєднання до договору, додатків до нього, тарифів, відповідач не вважав несправедливими, за вільного волевиявлення підписав заяви та усі інші документи з метою подальшого отримання банківських карток та коштів/встановленого ліміту на них для власних цілей, розмір яких попередньо ним був погоджений з позивачем.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причининеявки судне повідомили, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, якою акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, приєднався до умов останнього та погодився з тим, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами ДКБО. (далі – Кредитний договір №002/12052370-CK_SB).

Із змісту заяви вбачається, що позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку на суму 50 000 грн., зі строком користування 12 місяців.

Також, до матеріалів справи долучена довідка, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 11.10.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до Заяви-Анкети на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/12052370-CK_SB від 11.10.2021, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК».

Банк виконав своє зобов`язання з надання кредитних коштів, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовому рахункам кредитного договору №002/12052370-CK_SB за період з 11.10.2021 по 02.09.2025.

Однак, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує, що потягло за собою виникнення заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком по кредитному договору № 002/12052370-CK_SB від 11.10.2021 заборгованість станом на 02.09.2025 становить 93 444,50 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 58 138,95 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) – 35 305,55 грн.

Разом із копією кредитного договору позивачем надано Типову форму публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифи.

08.11.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву №861545 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», у якій погодився з тим, що Публічна пропозиція разом з Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, та вказаною заявою, будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (далі – Кредитний договір № 002/12432052-SP).

Із змісту заяви вбачається, що позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень).

Також, до матеріалів справи долучена довідка, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 08.11.2021 є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви-Анкети №861545 з номером кредитного договору №002/12432052-SP від 08.11.2021, №картки НОМЕР_4 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК».

Банк виконав своє зобов`язання з надання кредитних коштів, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовому рахункам кредитного договору №002/12432052-SP за період з 08.11.2021 по 02.09.2025.

Однак, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує, що потягло за собою виникнення заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком по кредитному договору №002/12432052-SP від 08.11.2021 заборгованість станом на 02.09.2025 становить 13 197,65 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 5 028,62 грн; заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена) – 8 169,03 грн.

Разом із копією кредитного договору позивачем надано Публічну пропозиція (оферта) АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», Тарифи та умови обслуговування картки sportbank.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував умови договорів в частині повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача АТ «ТАСКОМБАНК`з відповідача суми заборгованості за простроченим тілом кредиту за вищевказаними кредитними договорами, розмір яких останнім не оскаржується.

Зважаючи на те, що позивач АТ «ТАСКОМБАНК» в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог АТ «ТАСКОМБАНК» у повному обсязі, та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині відсутності правових підстав для стягнення відсотків (в т.ч. прострочених) за кредитним договором у визначеному позивачем розмірі, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «ТАСКОМБАНК`до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог в суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом (в т.ч. прострочених), суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно дост.1055 ЦК УкраїниКредитний договірукладається уписьмовій формі.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла насебе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договору приєднання розроблені АТ «ТАСКОМБАНК» вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно дочастини першоїстатті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для стягнення відсотків, нарахованих в розмірі встановленому тарифами та умовами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не вбачається, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови надання банківських послуг в Таскомбанку, а надані банком тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладених із ОСОБА_1 кредитних договорів, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17(провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Таскомбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші».

З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В Заяві-анкеті №861545 від 08.11.2021 року, яку підписав відповідач, процентна ставка не зазначена.

В заяві-договорі на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 11.10.2021 року, яку підписав відповідач, також не зазначена процентна ставка, яка погоджена з відповідачем.

Колегія суддів не може прийняти посилання позивача на погодження з відповідачем процентної ставки за договором №002/12052370-СК-SB від 11.10.2021 року, оскільки в п. 14 вказано про орієнтовну реальну річну ставку за кредитом – 43,96%, в той час як згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №002/12052370-СК-SB від 11.10.2021 року зазначена процентна ставка 37%.

Також колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», витяг з якої додано Банком до позову та яка розміщена на офіційному сайті позивача могла неодноразово змінюватись самим Банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Публічної пропозиції у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови, відсутність у Заяві-анкеті та в Заяві –договорі на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» та публічна пропозиція АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладених із відповідачем кредитних договорів, оскільки достовірно не підтверджують вказаних позивачем обставин.

У Постанові від 22 серпня 2019 року справа №243/515/16-ц, провадження № 61-9394св18, Верховний Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та певних умов надання банківських послуг, оскільки такі умови це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договорів АТ «ТАСКОМБАНК» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, встановивши, що Заява-анкета №861545 від 08 листопада 2021року та Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 11.10.2021 року не містить домовленості сторін про сплату та розмір відсотків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Доводи апеляційної скарги про те, що долучені до матеріалів справи копія Заяви-анкети позичальника та копія Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування містять підпис відповідача, що свідчить, що останній приєднався до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та прийняв усі її умови, апеляційний суд вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки жодним пунктом Заяви-анкети не передбачена сплата позичальником процентів за користування кредитом, а Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування не містить погодження з відповідачем розміру процентної ставки, за якою позивачем проводилося нарахування процентів. Матеріали справи не містять доказів того, що саме з цією офертою та тарифами був ознайомлений відповідач та погодився з ними, підписуючи заяви про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК».

На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає цілком правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом.

Слід зауважити, що вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив.

Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» залишити без задоволення.

Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: