Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №727/10641/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10641/26

Провадження № 2/727/3466/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в інтересах якого діє його представник - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в інтересах якого діє його представник — адвокат Ткаченко Ю.О., звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначає, що 16.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №6848392, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 6650,00 грн. строком на 365 календарних днів, із кінцевою датою повернення кредиту 15.01.2027 року.

Зазначає, що умовами вищевказаного Договору передбачено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,95 % за кожен день користування кредитними коштами та комісію за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 1147,13 грн. Сплата процентів та частини комісії здійснюється кожні 5 календарних днів у складі обов`язкових платежів, а повернення основної суми кредиту передбачено в останній день строку кредитування.

Представник позивача вказує, що вищевказаний Договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «284257».

Стверджує, що на виконання умов Договору первісний кредитор перерахував відповідачці кредитні кошти у розмірі 6650,00 грн.

Вказує, що відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором не виконувала, у зв`язку з чим 07.04.2026 року первісним кредитором їй було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості до 07.05.2026 року включно, яку відповідачка не виконала.

Зазначає, що 25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого та реєстру прав вимоги №7 від 20.05.2026 року позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Договором про надання коштів у кредит №6848392 від 16.01.2026 року.

Представник позивача вказує, що відповідачкою в рахунок виконання зобов`язань за вищевказаним Договором було сплачено 1480,94 грн., однак заборгованість у повному обсязі не погашена.

Зазначає, що станом на 22.06.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 становить 24556,47 грн., з яких: 6650,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 4171,48 грн. — заборгованість за процентами; 1099,99 грн. — заборгованість за комісією; 12635,00 грн. — заборгованість за пенею/неустойкою. У зв`язку з вищенаведеним позивач просив суд стягнути з відповідачки вищезазначену заборгованість, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, 16.09.2026 року представником позивача було подано до Шевченківського районного суду м. Чернівці заяву про зменшення позовних вимог, яку судом було прийнято судом.

У вищевказаній заяві, представник позивача посилаючись на отримані заперечення сторони відповідачки та положення пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення відповідачці заборгованості до 4992,17 грн. як заборгованості за тілом кредиту, визначивши заборгованість за процентами, комісією та пенею/неустойкою в розмірі 0,00 грн.

З урахуванням вищевказаної прийнятої судом заяви позивач просить суд стягнути з відповідачки 4992,17 грн. заборгованості за тілом кредиту; судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2026 року було відкрито спрощене провадження у справі №726/10641/26 (провадження №2/727/3466/26) за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в інтересах якого діє його представник - адвокат Ткаченко Ю.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання на 18 серпня 2026 року.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» — адвокат Ткаченко Ю.О. не з`явилась, однак 07.10.2026 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги з урахуванням їх зменшення та просила стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4992,17 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник — адвокат Бобокал Р.Б. у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, а тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

При цьому, згідно з поданими до суду представником відповідачки ОСОБА_1 — адвокатом Бобокалом Р.Б. відзивом на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями вбачається, що відповідачка заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у повному обсязі, зокрема й після їх зменшення до 4992,17 грн., та просить стягнути з позивача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, у зв`язку з чим на неї поширюються передбачені законом гарантії щодо ненарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені.

Вказує, що сплачені відповідачкою кошти в загальному розмірі 1480,94 грн. первісним кредитором частково зараховано на погашення неправомірно нарахованих процентів та неустойки, тому їх необхідно врахувати при визначенні фактичного залишку зобов`язань та перевірці наявності прострочення.

Стверджує, що кінцевий строк повернення кредиту встановлено до 15.01.2027 року, а позивачем не доведено наявності правомірної простроченої заборгованості, яка надавала б право вимагати дострокового повернення всієї основної суми кредиту.

Зазначає, що вимога первісного кредитора від 07.04.2026 року ґрунтується переважно на неправомірних нарахуваннях, тоді як здійснених відповідачкою платежів, на його думку, було достатньо для погашення правомірно визначеної простроченої заборгованості.

Вказує, що зменшення позовних вимог до 4992,17 грн. не усуває їх передчасності, оскільки позивачем не надано оновленого розрахунку та не обґрунтовано настання строку дострокового повернення заявленого залишку основного боргу.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, подані представником відповідачки відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», з урахуванням прийнятої судом заяви про їх зменшення, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 16.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання коштів у кредит №6848392, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «284257», відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 6650,00 грн., а відповідачка зобов`язалась повернути отримані кошти та здійснити передбачені Договором платежі (а.с.17-20).

Відповідно до пунктів 2.2.1–2.2.8 вищевказаного Договору строк кредитування становить 365 днів, із датою повернення кредиту 15.01.2027 року, фіксована процентна ставка — 0,95 % на день, а комісія за надання кредиту — 17,25 % від суми кредиту, що у грошовому виразі становить 1147,13 грн. (а.с.17-20).

Згідно з пунктами 2.2.4, 2.2.6 та 6.2 Договору сплата процентів за користування кредитом та частини комісії здійснюється кожні 5 календарних днів у складі обов`язкових платежів. При цьому комісія нараховується в день надання кредиту та розподіляється на частини відповідно до кількості платежів. Датою сплати першого обов`язкового платежу визначено 20.01.2026 року (а.с.17-20).

Пунктом 2.9 Договору передбачено, що в дату повернення кредиту позичальник має сплатити останній мінімальний обов`язковий платіж, до складу якого входять сума отриманого кредиту, фактично нараховані проценти та частина комісії(а.с.17-20).

Таким чином, умовами вищевказаного Кредитного договору передбачено повернення основної суми кредиту (тіла кредиту) наприкінці строку кредитування.

Відповідно до пункту 6.12.2 Договору у випадку часткового дострокового повернення кредиту в першу чергу сплачуються всі проценти за період фактичного користування кредитом та комісія за його надання, а залишок суми зараховується в рахунок погашення основної суми боргу (а.с.17-20).

Згідно з пунктом 6.13 Договору в разі прострочення сплати першого або мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий календарний день кредитодавець має право вимагати повного погашення кредиту, навіть якщо строк його повернення ще не настав. Пунктом 6.13.1 Договору передбачено направлення відповідної вимоги на електронну адресу позичальника та/або в його особистий кабінет із наданням тридцяти календарних днів для виконання. Якщо протягом зазначеного строку позичальник усуне порушення та погасить прострочену заборгованість, вимога втрачає чинність (а.с.17-20).

При цьому, факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою ОСОБА_1 . Договору про надання коштів у кредит №6848392 від 16.01.2026 року підтверджується також заявкою-опитувальником клієнта, підписаною відповідачкою її електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.21), та здійсненими нею платежами на виконання договірних зобов`язань (а.с.15), а також не заперечується відповідачкою та її представником.

На виконання умов вищевказаного Договору 16.01.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало відповідачці кредитні кошти у розмірі 6650,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи копією платіжної інструкції та довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» про завершення відповідної платіжної операції (а.с.23, 24).

При цьому, із розрахунків первісного кредитора вбачається, що відповідачкою здійснено платежі: 19.01.2026 року — 110,47 грн.; 27.01.2026 року — 325,00 грн., 719,05 грн. та 138,82 грн.; 04.02.2026 року — 104,22 грн. та 83,38 грн., що загалом становить — 1480,94 грн. Окремо в розрахунку відображено зменшення кредитором нарахованих процентів на 176,89 грн. у зв`язку із застосуванням промознижки, позначене як «Списання промо», яке не є внесенням коштів відповідачкою (а.с.6, 15).

При цьому загальну суму облікових погашень у розмірі 1657,83 грн. кредитором розподілено таким чином: 945,70 грн. — на погашення процентів; 665,00 грн. — на погашення неустойки; 47,13 грн. — на погашення комісії. На погашення основної суми кредиту кошти не зараховувались (а.с.15).

07.04.2026 року первісним кредитором сформовано та направлено на електронну адресу відповідачки вимогу про повернення кредиту, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів позову довідкою первісного кредитора про ідентифікацію відповідачки (а.с.22), в якій відповідачці запропоновано до 07.05.2026 року включно сплатити загальну заборгованість у розмірі 24556,47 грн.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як клієнтом та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» як фактором було укладено Договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.25-26).

При цьому, із наданого позивачем витягу з реєстру прав вимоги №7 від 20.05.2026 року вбачається, що до нього включено відповідачку ОСОБА_1 та Договір №6848392 від 16.01.2026 року із загальним розміром заборгованості 24556,47 грн., з яких: 6650,00 грн. — основна сума кредиту; 4171,48 грн. — проценти; 1099,99 грн. — комісія; 12635,00 грн. — пеня/неустойка (а.с.27-28).

Аналогічний розмір заборгованості відображено у розрахунку позивача станом на 22.06.2026 року (а.с.6).

Разом з тим, у прийнятій судом заяві про зменшення позовних вимог представник позивача, посилаючись на заперечення сторони відповідачки та положення пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначив заявлену до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4992,17 грн., а заборгованість за процентами, комісією та пенею/неустойкою — у розмірі 0,00 грн. (а.с.124).

При цьому, із долученої представником відповідачки копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 17.12.2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, після державної реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с.61).

Згідно з копіями військового квитка ОСОБА_2 (а.с.63-67) та довідки форми 5 №8050 від 28.08.2025 року (а.с.62) вбачається, що 02.07.2025 року чоловік відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, проаналізувавши вищевказані письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за вищевказаним Договором про надання коштів у кредит №6848392 від 16.01.2026 року, однак не довів наявності підстав для дострокового стягнення заявленої заборгованості, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», серед іншого, вбачається, що дружинам військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, на весь час такого призову проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня не нараховуються, крім передбачених законом випадків.

При цьому, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який призваний на військову службу під час мобілізації 02.07.2025 року.

При цьому, позивач, врахувавши зазначені обставини, зменшив позовні вимоги та просить стягнути лише 4992,17 грн. за тілом кредиту.

Водночас виключення процентів та неустойки із заявлених вимог потребує перевірки правильності зарахування коштів, які відповідачка сплатила раніше, з урахуванням застосування до відповідачки передбачених законом вищевказаних пільг.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22).

При цьому, із наданого первісним кредитором розрахунку вбачається, що відповідачка сплатила за вищевказаним Договором загалом 1480,94 грн., частину яких кредитор зарахував на погашення процентів та неустойки.

Водночас, оскільки ці нарахування не підлягали сплаті відповідачкою, зарахування коштів на їх погашення є безпідставним.

Відповідно до пункту 6.12.2 Договору сплачені кошти необхідно врахувати в рахунок погашення комісії за надання кредиту, а після її повної сплати — у рахунок повернення основної суми кредиту.

Так, станом на 27.01.2026 року відповідачка сплатила 1293,34 грн., з яких 1147,13 грн. покривають комісію в повному обсязі, а решта 146,21 грн. зменшують заборгованість за тілом кредиту.

При цьому, сплачені 04.02.2026 року кошти в розмірі 187,60 грн. також підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, оскільки комісію на той час уже було погашено.

Отже, за належного зарахування платежів відповідачка повністю сплатила комісію та частково повернула основну суму кредиту — у розмірі 333,81 грн.

Таким чином, на дату направлення вимоги від 07.04.2026 року у відповідачки не було простроченої заборгованості: комісія була повністю сплачена, проценти та неустойка не підлягали нарахуванню, а строк повернення залишку тіла кредиту мав настати лише 15.01.2027 року.

А тому, передбачені пунктом 6.13 вищезазначеного Договору підстави для дострокового повернення кредиту були відсутні, а саме направлення вищевказаної вимоги за таких обставин не змінює встановленого Договором строку його повернення.

До подібних висновків щодо дострокового повернення зобов`язання за кредитним договором прийшо Верховний Суд у постанові від 14 травня 2021 року по справі № 502/1438/18 (провадження № 61-10659св 20).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4992,17 грн. заявлені до настання строку виконання відповідного зобов`язання, а тому є передчасними та задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу між сторонами судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до чч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 26.07.2026 року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Юренс» укладено Договір про надання юридичних послуг №2026-07-007, умовами якого передбачено, зокрема, організацію та забезпечення надання професійної правничої допомоги із залученням адвоката (а.с.77-78, 82-84).

Відповідно до рахунку №2026-07-007-R01 від 26.07.2026 року вартість професійної правничої допомоги у цій справі становить 3000,00 грн. та охоплює аналіз матеріалів справи й розрахунку заборгованості, формування правової позиції, підготовку, підписання та подання адвокатом відзиву на позовну заяву з додатками (а.с.86).

При цьому, згідно з детальним описом робіт від 18.08.2026 року адвокатом Бобокалом Р.Б. у справі №727/10641/26 виконано такі роботи: проведено правовий аналіз позовної заяви ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та доданих до неї доказів; проаналізовано кредитний договір №6848392 від 16.01.2026 року, умови кредитування, строк виконання зобов`язання, порядок дострокового повернення кредиту та склад заявленої позивачем заборгованості; проаналізовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі нарахування основної суми кредиту, процентів, комісії та неустойки, а також порядок зарахування здійснених відповідачкою платежів; проаналізовано документи щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та інші матеріали, надані позивачем на підтвердження заявлених вимог; досліджено документи щодо перебування ОСОБА_1 у шлюбі з військовослужбовцем ОСОБА_2 , проходження ним військової служби та обставин, що мають значення для застосування гарантій, передбачених пунктом 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; проаналізовано рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02.04.2026 року у справі №726/3786/25 щодо ОСОБА_1 та визначено його значення для формування правової позиції у цій справі; проведено аналіз застосовного матеріального та процесуального законодавства України і релевантної судової практики щодо споживчого кредитування, нарахування процентів і неустойки, дострокового повернення кредиту, врахування здійснених позичальником платежів та розподілу судових витрат; сформовано правову позицію відповідачки щодо заперечення заявленого позивачем розміру заборгованості та визначено основні й альтернативні підстави захисту; проведено перевірку та опрацювання контррозрахунку заборгованості з урахуванням правової позиції відповідачки; підготовлено, юридично опрацьовано та остаточно погоджено відзив на позовну заяву, у тому числі сформовано аргументацію, прохальну частину та перелік доказів на підтвердження заперечень відповідачки; сформовано комплект додатків до відзиву та перевірено їх відповідність викладеним у відзиві обставинам і правовій позиції відповідачки; підписано та подано відзив із додатками до суду через підсистему «Електронний суд». Вартість професійної правничої допомоги у цій справі відповідно до рахунку №2026-07-007-R01 від 26.07.2026 року становить 3000,00 грн. (а.с.90).

На підтвердження оплати відповідачкою надано платіжні інструкції від 04.08.2026 року на суму 1100,00 грн. та від 10.08.2026 року на суму 2500,00 грн. про перерахування коштів ТОВ «Юренс» за вищевказаними договором і рахунком (а.с.88, 89).

Водночас визначена сторонами договору вартість правничої допомоги не зумовлює обов`язку суду покласти її в повному обсязі на іншу сторону. Вирішуючи питання про розподіл таких витрат, суд відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України оцінює їх обґрунтованість та пропорційність предмету спору.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 03.09.2025 року по справі №760/19185/22 (провадження № 61-6499св25).

При цьому, у даній справі спір стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, а обставини, які мають значення для його вирішення, встановлюються переважно на підставі наданих позивачем суду письмових доказів.

Водночас, зазначені у детальному описі робіт дії адвоката, зокрема аналіз позовної заяви, кредитного договору, розрахунку заборгованості, опрацювання законодавства та судової практики, формування правової позиції відповідачки, є взаємопов`язаними складовими підготовки відзиву на позовну заяву та самі по собі не свідчать про підвищену складність справи.

При цьому, суд звертає увагу, що дослідження обставин щодо застосування до відповідачки передбачених законодавством гарантій як дружини військовослужбовця, перевірка здійснених нею платежів та правильності нарахування заборгованості не вимагали проведення складних правових досліджень чи значних додаткових зусиль, оскільки відповідні обставини підтверджувалися письмовими доказами, а їх правова оцінка здійснювалася в межах звичайного аналізу кредитних правовідносин.

Відтак зазначені дії адвоката, на переконання суду, не свідчать про такий обсяг чи складність наданої правничої допомоги, які б обґрунтовували покладення на позивача всієї заявленої суми витрат у розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, враховуючи характер і складність справи, фактичний обсяг виконаних адвокатом робіт, їх необхідність для захисту інтересів відповідачки, значення справи для сторін та результат її розгляду, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн є дещо завищеним, а тому, з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості та пропорційності, доходить висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

При цьому, враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, то, відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, покладаються на нього, а тому у їх стягненні з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - слід відмовити.

Крім цього, враховуючи вищевказану відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» при зверненні до суду, покладаються на останнього та стягненню з відповідачки не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в інтересах якого діє його представник - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, на користь відповідачки ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені відповідачкою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 09 жовтня 2026 року.

СУДДЯ: