Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №714/935/25 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/157/26

ЄУН: 714/935/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючої-судді: Козловської Л.Д.

за участю : секретаря судових засідань: Постевка Л.В.

за участі сторін

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 : ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_7 у серпні 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди та частки доходу у вигляді винагороди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 укладено договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року.

Предметом договору є співпраця сторін шляхом об`єднання своїх зусиль, майна та грошових коштів, що належать сторонам на відповідних правових підставах.

Сторонами зафіксовано мету реалізації проекту: керування виробництвом; продаж м`ясо-переробного комплексу Приватного підприємства “Колос” (ідентифікаційний код 14257808, адреса с. Маморниця, вул. Пам`яті Героям, 2А), що включає нерухоме майно, обладнання та торговельні марки.

Для реалізації договору сторонами створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне».

На підставі пункту 1.2.1 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року сторонни зобов`язалися укласти договір оренди комплексу будівель та споруд, обладнання, меблів та інвентарю м`ясопереробного заводу між новоствореним Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» та Приватним підприємством «Колос» строком не менше 3 років.

Пунктом 3.1 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року встановлено платне, строкове користування ОСОБА_5 та ОСОБА_2 комплексом будівель, обладнання, які перебувають у власності ОСОБА_7 , яке визначене сторонами із розрахунку 30000 доларів США за один місяць користування майном.

ОСОБА_5 та ОСОБА_2 використовується майно ОСОБА_7 на умовах пункту 3.2.1 та 3.2.2 договору, за якими до 15 числа поточного місяця 30% від місячної плати за користування майном, що становить 9000 доларів США, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» перераховують на рахунок Приватного підприємства «Колос», 70% від місячної плати за користувнаня майном, що становить 21000 доларів США, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 передають ОСОБА_7 готівкою.

Також пунктом 3.6 договору передбачено платіж в сумі 200000 грн у вигляді виплати ОСОБА_5 та ОСОБА_2 винагороди ОСОБА_7 за результатами кожного місяця.

ОСОБА_5 , ОСОБА_2 з червня 2023 року не виконуються вимоги пункту 3.2.2, 3.6 договору між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про співпрацю від 11 листопада 2022 року.

За пунктом 3.2.2 договору ОСОБА_5 , ОСОБА_2 мали сплатити за період з червня 2023 року по червень 2025 року 525000 доларів США, що еквівалентно 21955027 грн 50 коп. (21000 долар США х 25 місяців).

Відповідно до пункту 3.6 договору ОСОБА_5 , ОСОБА_2 мали сплатити за період з червня 2023 року по червень 2025 року 5000000 грн (200000 грн х 25 місяців).

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю в сумі 5 000 000,0 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю в сумі 21955027,5 грн.

Під час розгляду справи ОСОБА_7 збільшив позовні вимоги.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року в сумі 6 800 000,0 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року в сумі 30 297 128,4 грн.

Зазначає, що в порядку пункту 3.2.2 договору ОСОБА_5 , ОСОБА_2 мали сплатити за період з липня 2025 року по січень 2026 року 189000 доларів США, що еквівалентно 8 342 100,9 грн ( 21000 долар США х 9 місяців).

Відповідно до пункту 3.6 договору ОСОБА_5 , ОСОБА_2 мали сплатити за період з липня 2025 року по січень 2026 року 1 800 000 грн (200000 грн х 9 місяців).

У відзиві ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мечкало І.В., від 05 вересня 2025 року просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором про співпрацю в сумі 26955027,5 грн. солідарно відмовити.

Зазначає, що жодного права ОСОБА_7 , за захистом якого він звернувся в суд з цим позовом, не порушено. Позивач зловживає процесуальними правами та використовує їх недобросовісно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» було створено ОСОБА_2 т ОСОБА_5 11 листопада 2022 року на момент підписання договору про співпрацю.

Пункт 3.1 договору не передбачає ціну за договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року, а визначає оплату за договором оренди і ліцензійним договором.

Відповідно до пункту 3.2.2 договору встановлено оплату за користування майном та торгівельними марками, які фактично знаходяться у власності Приватного підприємства «Колос», ОСОБА_7 не є власником жодного майна.

Договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року сторони зафіксували наміри подальшої співпраці, а пізніше 22 грудня 2022 року сторони дійшли згоди змінити домовленості та укласти договір оренди нерухомого майна та ліцензійні договори на інших умовах, зокрема в частині розміру орендної плати.

Пункт 3.2.2 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року не можна розглядати як окреме зобов`язання щодо будь-якої оплати, оскільки він поєднаний з пунктом 3.1 цього договору, де сторони виклали свої наміри до умов майбутнього договору оренди.

Умовами пункту 1.1.1 договору про співпрацю обумовлено, що метою проекту є реалізація виробництва м`ясо-ковбасних продуктів об`ємом не менше 300 тон на місяць. Однак жодного разу не було досягнуто такого результату, а тому ОСОБА_7 жодного разу не звертався до відповідачів про виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 3.6 договору про співпрацю.

У відзиві ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Авілова Е.П., від 07 жовтня 2025 року просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю в сумі 26955027,5 грн. солідарно відмовити.

Зазначає, що жодного права ОСОБА_7 , за захистом якого він звернувся в суд з цим позовом, не порушено. Позивач зловживає процесуальними правами та використовує їх недобросовісно.

Договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року має характер договору про наміри, а не господарського договору, оскільки пункт 3.2 розділу 3 «Порядок та умови фінансування» відсилають до майбутнього договору оренди майна та ліцензійного договору, містить умовні положення, залежні від майбутніх подій, пункт 3.6 про щомісячну винагороду пов`язаний із результатами реалізації проекту (виробництво 300 тон продукції на місяць).

Вважає, що договір про спільну діяльність від 11 листопада 2022 року містить елементи договору про спільну діяльність та попереднього договору купівлі-продажу майна. Договір суперечить положенням статей 1130-1134 ЦК України, пункти 3.3, 3.4.1, 3.4.2, 4.1.4, 4.2.3 договору, які стосуються попереднього договору купівлі-продажу майна, не відповідають вимогам статей 635, 657 ЦК України щодо нотаріального посвідчення правочину.

Договір передбачає, що ОСОБА_7 як фізична особа розпоряджається майном Приватного підприємства «Колос», що суперечить статті 91 ЦК України, оскільки позивач не мав повноважень діяти від імені юридичної особи.

Пункт 1.2.1 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року не передбачав створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне», яке було створено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 11 листопада 2022 року.

Пункт 3.2.2 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року не є самостійним зобов`язанням та підставою для стягнення заборгованості, оскільки він поєднаний з пунктом 3.1 цього договору, відсилає до майбутнього договору оренди.

ОСОБА_7 помилково стверджує, що майно належить йому особисто, тоді як належить Приватному підприємству «Колос».

Умовою для виплати на підставі пункту 3.6 договору щомісячної винагороди в розмірі 200000 грн є досягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» об`єму виробництва 300 тон продукції на місяць, яка не була виконана.

Також пункт 3.6 договору суперечить вимогам статей 91, 96, 159-167 ЦК України, оскільки фактично означає прямий розподіл частини доходу юридичної особи фізичній особі поза встановленого законом порядку.

У доповнені до відзиву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Феннер І.В., від 08 жовтня 2025 року просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю в сумі 26955027,5 грн. солідарно відмовити.

За аналізом змісту договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року окремі його положення можна віднести до договору про спільну діяльність, договору оренди, ліцензійного договору, попереднього договору купівлі-продажу майна.

Окремі положення договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, що містять умови попереднього договору купівлі-продажу, не відповідають вимогам статей 635, 657 ЦК України, положення договору про спільну діяльність не відповідають вимогам статей 1130-1134 ЦК України.

Пункт 3.2.2 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року суперечить вимогам статей 759 та 762 ЦК України. Вимагати орендну плату за користування майном за реальним договором оренди є приватне підприємство «Колос», а не фізична особа ОСОБА_7 , обов`язок сплачувати оренду є у Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне», а не у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Пункт 3.6 договору, який передбачає виплату фізичній особі винагороди у розмірі 200000 грн за результатами кожного місяця, є отриманням фізичною особою частини доходу юридичної особи поза межами порядку, встановленого законом.

Крім того, однією із умов отримання такої винагороди згідно з договором є вихід Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» на виробництво продукції у кількості 300 тон на місяць, яка виконана не була.

У доповнені до відзиву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Феннер І.В., від 27 січня 2026 року просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором про співпрацю в сумі 26955027,5 грн. солідарно відмовити.

Вказує, що за аналізом змісту договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року окремі його положення можна віднести до договору про спільну діяльність, договору оренди, ліцензійного договору, попереднього договору купівлі-продажу майна.

Окремі положення договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, що містять умови попереднього договору купівлі-продажу, не відповідають вимогам статей 635, 657 ЦК України, положення договору про спільну діяльність не відповідають вимогам статей 1130-1134 ЦК України.

Пункт 3.2.2 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року суперечить вимогам статей 759 та 762 ЦК України. Вимагати орендну плату за користування майном за реальним договором оренди може приватне підприємство «Колос», а не фізична особа ОСОБА_7 , обов`язок сплачувати орендну плату є у Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне», а не у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Пункт 3.6 договору, який передбачає виплату фізичній особі винагороди у розмірі 200000 грн за результатами кожного місяця, є передбачає отримання фізичною особою частини доходу юридичної особи поза межами порядку, встановленого законом.

Крім того, однією із умов отримання такої винагороди згідно з договором є вихід Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» на виробництво продукції у кількості 300 тон на місяць, яка виконана не була.

У відзиві ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кім Г.В., від 11 вересня 2026 року просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором про співпрацю солідарно відмовити.

Вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у нього права на стягнення грошових коштів з відповідачів.

Укладаючи договір, сторони зафіксували основну мету - продаж м`ясо-переробного комплексу Приватного підприємства“Колос” (ідентифікаційний код 14257808, адреса с.Маморниця, вул.Пам`яті Героям, 2А), що включає нерухоме майно, обладнання та торговельні марки.

Намір укласти договір купівлі-продажу без визначення конкретних умов, порядку, строків відповідно до ч.4 статті 635 ЦК України не встановлює обов`язків для сторін.

Доводи позивача про зобов`язання ОСОБА_5 , ОСОБА_2 сплачувати на користь позивача грошові кошти відповідно до п. 3.2.1. в сумі 9 000,00 доларів США (за користування нерухомим майном) та відповідно до п. 3.2.2. в сумі 21 000,00 доларів США (за користування обладнанням для виробництва, переробки та обробки) є недостовірними.

ОСОБА_2 не було передано у користування будь-яке нерухоме або рухоме майно, зокрема таке, що належало би ОСОБА_7 , а правовідносини з оренди нерухомого майна, обладнання, укладення ліцензійних договорів щодо торгових марок Приватного підприємства “Колос” відбувались в межах договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” та Приватним підприємством “Колос”.

Сам же договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року визнано недійсним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра у справі № 201/16830/25 від 14 липня 2026, яке набрало законної сили 14 серпня 2026 року.

Не підлягають повторному доказуванню у рамках цієї справи наступні обставини: 1) недійсність договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та відсутність правових наслідків, які могли би бути створені цим договором; 2) визнання ОСОБА_7 під час допиту останнього в якості свідка факту відсутності спільної діяльності та відсутності у нього наміру таку спільну діяльність здійснювати; 3) відсутність між сторонами правовідносин, за яких відповідачі, зокрема ОСОБА_2 як фізична особа, мали би обов`язок з оплати на користь ОСОБА_7 як фізичної особи будь-яких платежів за використання майна та факту використання такого майна фізичними особами.

До позовної заяви ОСОБА_7 надано копії договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 22 грудня 2022 року , укладеного між Приватним підприємством “Колос” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне”, в акті приймання-передачі до якого зазначено перелік обладнання, яке передається у користоування Товариства з обмеженою відповдіальністю “Смачне м`ясне”.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 22 грудня 2022 року № 1 оплата орендної плати мала здійснюватись Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” саме на рахунок Приватного підприємства “Колос”.

ОСОБА_7 не є особою, уповноваженою на отримання будь-яких готівкових коштів від імені Приватного підприємства “Колос”.

ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не є власниками нерухомого майна та торговельних марок, а отже, не є особами, що можуть узгоджувати істотні умови оренди майна, а проведення готівкових оплат на рахунок фізичної особи в якості “оплати за оренду” є порушенням фінансової дисципліни та чинного законодавства, зокрема Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148.

У доповнені до відзиву ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат Авілова Е.П., від 14 вересня 2026 року просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором про співпрацю в сумі 6400000,00 грн та 28000944,00 грн. солідарно відмовити.

Вказує, що рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року у справі № 201/16830/25 договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року визнано недійсним, рішення набрало законної сили 14 серпня 2026 року.

Отже, саме по собі посилання позивача на пункти 3.2.2, 3.6 та інші положення договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року не може бути належною правовою підставою для стягнення будь-якої заборгованості з ОСОБА_5 .

Обставини, встановлені рішенням у справі № 201/16830/25, не підлягають повторному доказуванню.

Позивач обґрунтовує частину своїх вимог положеннями п. 3.2.2 Договору про співпрацю, відповідно до якого передбачалась сплата 70 % від місячної плати за користування майном та торговельними марками у розмірі 21 000 доларів США, який не може розглядатися ізольовано від інших положень Договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 Договору передбачалося здійснення відповідних платежів у контексті договору оренди та ліцензійного договору. Такі договори фактично були укладені між Приватним підприємством «Колос» та Товариством з обмеженою вдіповідальністю «Смачне м`ясне».

Позивачем не доведено існування правовідносин, за яких саме ОСОБА_5 був зобов`язаний сплачувати ОСОБА_7 особисто 21 000 доларів США щомісячно.

ОСОБА_5 не набув особистого грошового зобов`язання перед ОСОБА_7 .

Фактичні правовідносини щодо використання майна здійснювалися в межах господарської діяльності Товариства з обмеженою відповдіальністю «Смачне м`ясне» на підставі договорів, укладених цією юридичною особою з Приватним підприємством «Колос».

Позивачем не наведено існування передбачених законом підстав, за яких ОСОБА_5 як фізична особа мав би відповідати за грошовими зобов`язаннями Товариства з обмеженою відовідальністю «Смачне м`ясне».

Відсутні правові підстави для солідарного стягнення коштів з відповідачів.

Безпідставними є також вимоги позивача, які обґрунтовуються пунктом 3.6 договору про співпрацю.

Передбачена цим пунктом виплата була пов`язана з певними фінансово-господарськими результатами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» та досягненням обсягу виробництва 300 тонн продукції на місяць.

Позивачем не доведено настання всіх передбачених юридичних фактів, з якими пов`язувалося виникнення права на відповідну виплату.

Рух справи

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження земельної ділянки, передачі права користування та розпорядження, та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо нерухомого майна:

1) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2142337112101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: машино-місце №135, об`єкт житлової нерухомості: Ні ; Загальна площа (кв.м): 15.7, Опис: У житловому комплексі літ.Ш-10 з вбудовано-прибудованими приміщеннями нежитлового призначення на ІІ-му поверсі у нежитловому приміщенні №149-паркінг - машино-місце № НОМЕР_1 ; Адреса: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

2) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2216545612214; Тип об`єкта: Опис об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв.м): 135.8, житлова площа (кв.м): 52.6, Опис: А житловий будинок, №1-5, І споруди; Адреса: АДРЕСА_2 ; Земельні ділянки місця розташування Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351 яке належить на праві власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

3) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 172990812214; Тип об`єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351; Опис об`єкта: Площа (га): 0.114; Цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку; Адреса: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

4) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3020460512020; Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт; Тип об`єкта: будівля Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3503385.4845006.20240718.04.0000.42; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 143.6; Адреса: АДРЕСА_3 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:02:331:0042, Розмір частки:1/2 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

5) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2764469712020 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт; Тип об`єкта: машиномісце/паркомісце; Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.8883.47 Опис об`єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвала паркінга - парко-місце №122, загальною площею 15,5 кв.м. Адреса: АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

6) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2764442712020 Об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: машиномісце/паркомісце Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.5506.74; Опис об`єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвала паркінга - парко-місце №121, загальною площею 15,5 кв.м. Адреса: АДРЕСА_5 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

7) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144244912101; Об`єкт речових прав: Тип об`єкта: закінчений будівництвом об`єкт будівля, нежитлова будівля магазину; Ідентифікатор об`єкта ЄДЕССБ: 01.3507070.4841225.20240802.91.0000.03; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 45.5; Адреса: АДРЕСА_6 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

8) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2119885112101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: нежитлові будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис: Л-1-Виробничо-складська будівля, Л1-2-прибудова, л-рампа, л-1-навіс над рампою, Л2-1-прибудова, Л3-1-прибудова, загальна площа 2409,8 кв.м. л1-1- навіс, л2-1 -навіс, л3-1-навіс, О- транформаторний пункт, Ж-1- будівля, загальна площа 127,9 кв.м., З-1-будівля, загальна площа 63,7 кв.м., И-1-будівля 90,9 кв.м, Ф-1-будівля, загальна площа 459,6 кв.м., №8 - Естакада, №9-огорожа, №18-ворота,ІІ-замощення; Адреса: АДРЕСА_7 ; Розмір частки:1/2, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

9) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2093660312101; Тип об`єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001; Опис об`єкта: Площа (га): 0.072, Реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 2093621112101; АДРЕСА_8 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

10) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2093621112101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: домоволодіння, об`єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв.м): 53.4, житлова площа (кв.м): 29, Опис: літ. А-1 -житловий будинок, літ. Б гараж, літ. В літня кухня, літ. Г убиральня, літ. Д сарай, літ. Ж вхід в погріб, літ. З сарай, літ. И сарай, 1-8,І огорожа, споруди. Адреса: АДРЕСА_8 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001, площа: 0.072 га; Номер обєкта в РПВН: 17665156, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

11) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1254225312101; Тип об`єкта: Опис об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв.м): 135.8, житлова площа (кв.м): 105.5, Опис: квартира складається з : 1-вітальня, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, 5-ванна, 6-гардеробна, 7-кабінет; Адреса: АДРЕСА_9 ; Розмір частки: 1/2, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

12) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 779394212101; Тип об`єкта: нежитлове приміщення, будівля прибудови торгівельного призначення, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 29.9, Опис: зала літ. А1-1 площею 24,5 кв.м.; склад площею 5,4 кв.м.; загальна площа 29,9 кв.м., основна площа 24,5 кв.м. Адреса: АДРЕСА_10 ; Номер об`єкта в РПВН: 23208005, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

13) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107275312101 Тип об`єкта: Опис об`єкта: нежитлове приміщення, №380, об`єкт житлової нерухомості: Ні; Загальна площа (кв.м): 135.4, Опис: житловий будинок літ. А-9, нежитлове приміщення №380, загальною площею 135,4 кв.м., яке складається з позицій 1-8, а-ганок. Адреса: АДРЕСА_11 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

14) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 80864468101; Тип об`єкта: комплекс, адмінбудинок та склади загальною площею 2298,6 кв.м., об`єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об`єкта: Адреса: Загальна площа (кв.м): 2298.6, матеріали стін: цегла; АДРЕСА_12 ; Номер обєкта в РПВН: 2260931, яке належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року залишено без змін.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2026 року зупинено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним до набрання законної сили рішення у справі №2/201/6962/2025 (ЄУН: 201/16830/25).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 червня 2026 року ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 серпня 2026 року у задоволенні заяви представника заявника адвоката Черновол А.О. про скасування заходів забезпечення позову, вжитті ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області, відмовлено.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю, призначено до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2026 року у задоволенні заяви про вступ у справу як третьої особи представника адвоката Слєпцової О.Ю. відмовлено.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Мечкало І.В., ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про передання за підсудністю цивільної справи № 714/935/25 до Соборного районного суду міста Дніпра за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю відмовлено.

Обставини, встановлені судом

Встановлено, що 11 листопада 2022 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір про співпрацю.

Відповідно до п. 1.1. договору Сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль, майна та грошових коштів, що належать Сторонам на відповідних правових підставах, співпрацювати з метою реалізації проекту:

1.1.1. з керування виробництвом м`ясо-ковбасних продуктів з метою виводу виробництва на об`єм не менше 300 тон на місяць;

1.1.2. продажу м`ясо-переробного комплексу Приватного підприємства “Колос” (ідентифкаційний код 14257808), надалі - Підприємство, що включає нерухоме майно, обладнання та торгівельні марки (надалі - майно Підприємства);

1.1.2.1. комплексу будівель та споруд м`ясопереробного заводу;

1.1.2.2. земельних ділянок, що перебувають у власності під м`ясо-переробним комплексом та переоформлення договорів оренди земельних ділянок, що орендуються Стороною-2 для потреб м`ясо-переробного комплексу на Сторону-1;

1.1.2.3. обладнання, меблі та інвентар м`ясопереробного заводу;

1.1.2.4. ТП МПЗ “Колос” свідоцтво № 26498 від 15.08.2002, ТМ Чернівецькі ковбаси свідоцтво № 47915 від 15.03.2005; ТМ зображення Буковинські ковбаси Чернівці свідоцтво № 50612 від 25.01.2012; ТМ зображення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 113566 від 26.10.2009.

1.2. Для досягнення мети співпраці Сторін:

НОМЕР_4 . Сторони зобов`язуються:

- укласти договір оренди майна, зазначеного у пп. 1.1.2.1., 1.1.2.3. цього Договору між новоствореним Товариством з обмеженою відповідальністю “СМАЧНЕ М`ЯСНЕ” (ідентифікаційний код), - надалі Товариство, та Підприємством строком не менше 3 років (надалі - Договір оренди);

- укласти безоплатні ліцензійні договори на торговельні марки не менш як на 3 роки;

- після прийняття Стороною-1 рішення про придбання Підприємства підписати договір купівлі-продажу майна Підприємства.

1.3.2. Сторона-2 надає всебічне сприяння Стороні-1 для реалізації Проекту, передбаченого цим Договором, забезпечує перебування обладнання, комплексу будівель та споруд м`ясопереробного заводу та земельної ділянки у приватній власності Підприємства протягом всього строку дії цього Договору та зобов`язується виконати зобов`язання Підприємства, в тому числі, але не обмежуючись:

- виконати дії, необхідні для вилучення із предмету іпотеки - м`ясо-переробного комплексу та земельних ділянок під ним із іпотечного договору № 12/01-05-2/87 від 19.09.2013;

- зняти заборони в державних реєстрах з комплексу будівель та споруд м`ясопереробного заводу та земельних ділянок під ним;

- сприяти у викупі земельних ділянок Стороною-1 в радіусі 50 м від території Підприємства для утворення санітарної зони, що вимагається законодавством України.

За змістом пункту 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 договору за договором оренди майна, зазначеного в пункті 1.1.2 цього договору, та ліцензійним договором Сторона-1 після підписання цього договору сплачує Стороні-2 попередню оплату за 6 місяців оренди в сумі, яка визначається сторонами із розрахунку 30000 доларів США за один місяць користування майном та торгівельними марками, що на день укладення цього договору за комерційним курсом комерційного банку «Приватбанк» еквівалентно 1200000,0 грн.

В подальшому оплати за договором оренди та ліцензійним договором здійснюються наступним чином:

До 15 числа поточного місяця оренди 30% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 9000,0 доларів США, що на день укладення цього договору за комерційним курсом Комерційного банку «Приватбанк» еквівалентно 360000 грн, Товариство перераховує на рахунок Підприємства.

До 15 числа поточного місяця оренди 70% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 21000 доларів США, Сторона-1 передає Стороні-2 готівкою, на підтвердження отримання коштів Сторона-2 видає відповідну розписку.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що Сторони погодили, що Сторона-1 виплачує Стороні-2 винагороду за результатами кожного місяця в строк протягом 10 днів з моменту закінчення звітного місяця в сумі 200000,0 грн на місяць.

До матеріалів справи додано договір оренди № 1 нежитлових приміщень від 22 грудня 2022 року, який укладено між Приватним підприємством “Колос” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” щодо користування нежитловими приміщеннями - комплексом будівель та споруд м`ясо-переробного заводу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_13 .

За змістом пункту 1.1, 1.5, 1.7 договору предметом договору є нежитлові приміщення - комплексом будівель та споруд м`ясо-переробного заводу, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_13 .

Строк оренди приміщень складає 2 роки 11 місяців 29 днів і починає свій перебіг з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщень.

Орендодавець відповідно до умов Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/01-05-2/51 від 17 квітня 2013 року та іпотечного договору №12/01-05-2/87 від 19 вересня 2013 року, укладених з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» отримав згоду на передачу майна в оренду, що підтверджується дозволом від 22 грудня 2022 року.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата за користування приміщеннями, вказаними в пункті 1.1 цього договору становить 360000,0 грн з ПДВ на місяць, що еквівалентно 9000 доларів США на день укладення цього договору за комерційним курсом Комерційного банку «Приватбанк».

Згідно акту приймання-передачі від 22 грудня 2022 року (додаток № 1 до договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 22 грудня 2022 року), укладеного Приватним підприємством «Колос» в особі директора Москалюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» в особі директора Підлубного В.В. орендар Товариство з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” прийняло нежитлові приміщення та обладнання за переліком, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_13 .

Приватним підприємством «Колос» в особі директора Москалюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» в особі директора Підлубного В.В. вчинено ліцензійний договір № 1 про передачу прав на використання торговельних марок від 22 грудня 2022 року, за яким Приватне підприємства “Колос” як ліцензіар надає Товариству з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” як ліцензіату за винагороду на термін дії цього договору виключну ліцензію на використання торговельних марок, які зазначені у свідоцтві та зображені в додатках № 1-4 до даного Договору (щодо свідоцтв на знаки для товарів та послуг №№ НОМЕР_5 від 15.08.2002, 47915 від 15.03.2005, 150312 від 25.01.2012, 113566 від 26.10.2009.

Договір укладено терміном до 22 грудня 2023 року (включно) і набуває чинності з дати його підписання сторонами.

Згідно із пунктом 8.1, 8.2 договору за надання права на використання торговельних марок ліцензіат сплачує ліцензіару регулярні платежі (далі «Роялті»). Сторони погодили, що роялті за договором підлягають виплаті щорічно на підставі рахунку (далі «Звітний період»).

Сума роялті за поточний звітний період є фіксованою сумою у розмірі 100,0 грн на рік без врахування ПДВ.

На підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27 червня 2024 року за кодом 28725896254 ОСОБА_7 є бенефіціарним власником ПП “Колос” із типом володіння: Прямий вирішальний вплив.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту Приватного підприємства «Колос» засновником підприємства є ОСОБА_7 .

На підставі пункту 4.2 Статуту для забезпечення діяльності Підприємства створюється статутний капітал у вигляді грошових і майнових вкладів засновника на загальну суму 500 000 гривень.

Вклад засновника у статутний капітал складає:

- розмір вкладу засновника ОСОБА_7 - 500 000 гривень, що складає 100 % Статутного капіталу.

На підставі пункту 6.1.Статуту вищим органом управління Підприємства є Засновник, якому належить право прийняття остаточно рішення з усіх питань діяльності Підприємства. Засновник здійснює управління підприємство v безпосередньо або через призначеного ним Директора.

Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року у справі № 201/16830/25 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним задоволено.

Визнано недійсним Договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 по 665 грн. 60 коп. з кожного в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Під час прийняття рішення суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, що укладений сторонами договір про спільну діяльність від 11 листопада 2022 року підлягає визнанню недійсним як такий, що укладено із порушенням вимог статей 203, 215, 761, 1130, 1131 ЦК України.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_7 не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для розпорядження майном Приватного підприємства “Колос” шляхом передання в оренду нерухомого майна Приватного підприємства “Колос” та обладнання, в тому числі укладення договорів від власного імені як фізична особа, адже інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16).

ОСОБА_7 не є керівником Приватного підприємства “Колос”, не надав до суду доказів, що укладаючи договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року діяв від імені даного підприємства, при наданні пояснень зазначив, що Договір про співпрацю укладав як фізична особа, тоді як за поданими відповідачем 2 доказами правовідносини з приводу оренди нерухомого майна та обладнання були врегульовані шляхом укладення відповідного договору оренди, сторонами якого є юридичні особи.

Матеріали справи не містять відомостей про складання сторонами договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року актів приймання-передачі майна до договору у користування фізичних осіб, зокрема позивача. В якості додатків до відзиву відповідачем 2 подано копії актів приймання-передачі основних засобів від 31 січня 2023 року, за якими ОСОБА_8 передав, а ОСОБА_9 прийняв основні засоби, розподілені за цехами (цех упаковки продукції, цех готової продукції, термічне відділення, ліверне відділення, ковбасний цех, заточне відділення, відділення приготування м`яса, тощо), із зазначенням серійних та інвентарних номерів такого обладнання. За змістом даних актів вони не є такими, що складені в якості додатку до договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року та не підтверджують передання відповідачем 2 будь-якого майна чи обладнання, яке належало би йому особисто на праві приватної власності як фізичній особі, а сам договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року не містить умов про передання відповідачем 2 особистого майна, адже стосується виключно майна Приватного пдприємства “Колос”.

Відповідачем 2 не підтверджено наявність у нього права на особисте розпорядження майном від імені Приватного підприємства “Колос”, зокрема, внесення такого майна в якості вкладу у спільну діяльність. Також в контексті надання оцінки спірному договору як договору спільної діяльності суд враховує, що комплекс будівель та споруд м`ясо-переробного заводу по АДРЕСА_13 перебуває в іпотеці АТ “Райффайзен Банк “Аваль” відповідно до договору іпотеки, серія та номер: 767 від 19.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Довганюк А.К., і відповідно до положень частини 3 статті 12 Закону України “Про іпотеку” правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Дозволу Акціонерного товариства “Райффайзен Банк “Аваль” на використання даного майна в якості внеску у спільну діяльність суду не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Предметом позову ОСОБА_7 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року в сумі 6 800 000,0 грн.; стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 заборгованості за договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року в сумі 30 297 128,4 грн.

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_7 зазначалося не виконання ОСОБА_5 , ОСОБА_2 з червня 2023 року вимог пункту 3.2.2, 3.6 договору між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про співпрацю від 11 листопада 2022 року.

Отже, спір у цій справі стосується питання щодо наявності права ОСОБА_7 на стягнення сум, передбачених пунктами 3.2.2, 3.6 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , внаслідок невиконання ОСОБА_5 , ОСОБА_2 грошового зобов`язання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

У частині першій статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і не договірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони не позбавлені права укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів. Такі елементи мають відповідати положенням актів законодавства, якими врегульовано правовідносини, на встановлення (зміну або припинення) яких спрямована воля сторін договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зміненого договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Можливість сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст, є уособленням принципу свободи договору (стаття 6 ЦК України).

Так, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду й у законі прямо вказано про неможливість відступу від його положень (частина 3 статті 6 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право – обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Відповідно до вимог частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

На підставі частини четвертої статті 635 ЦК України договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

За змістом частини 6 статті 182 ГК України угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо) не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Отже, наведені норми в імперативній формі визначають, що угода про наміри не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Поряд з цим слід зазначити, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їхніх дій, так і певних правових наслідків.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 915/1302/19, від 03.11.2020 у справі № 920/611/19.

Встановлено, що 11 листопада 2022 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір про співпрацю.

Відповідно до п. 1.1. договору Сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль, майна та грошових коштів, що належать Сторонам на відповідних правових підставах, співпрацювати з метою реалізації проекту:

1.1.1. з керування виробництвом м`ясо-ковбасних продуктів з метою виводу виробництва на об`єм не менше 300 тон на місяць;

1.1.2. продажу м`ясо-переробного комплексу Приватного підприємства “Колос” (ідентифкаційний код 14257808), надалі - Підприємство, що включає нерухоме майно, обладнання та торгівельні марки (надалі - майно Підприємства);

1.1.2.1. комплексу будівель та споруд м`ясопереробного заводу;

1.1.2.2. земельних ділянок, що перебувають у власності під м`ясо-переробним комплексом та переоформлення договорів оренди земельних ділянок, що орендуються Стороною-2 для потреб м`ясо-переробного комплексу на Сторону-1;

1.1.2.3. обладнання, меблі та інвентар м`ясопереробного заводу;

1.1.2.4. ТП МПЗ “Колос” свідоцтво № 26498 від 15.08.2002, ТМ Чернівецькі ковбаси свідоцтво № 47915 від 15.03.2005; ТМ зображення Буковинські ковбаси Чернівці свідоцтво № 50612 від 25.01.2012; ТМ зображення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 113566 від 26.10.2009.

1.2. Для досягнення мети співпраці Сторін:

НОМЕР_4 . Сторони зобов`язуються:

- укласти договір оренди майна, зазначеного у пп. 1.1.2.1., 1.1.2.3. цього Договору між новоствореним Товариством з обмеженою відповідальністю “СМАЧНЕ М`ЯСНЕ” (ідентифікаційний код), - надалі Товариство, та Підприємством строком не менше 3 років (надалі - Договір оренди);

- укласти безоплатні ліцензійні договори на торговельні марки не менш як на 3 роки;

- після прийняття Стороною-1 рішення про придбання Підприємства підписати договір купівлі-продажу майна Підприємства.

З огляду на наведене договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , містить умови притаманні договору про співпрацю та договору про наміри вчинення у майбутньому Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” та Приватним підприємством «Колос» договору оренди майна, ліцензійні договори на торговельні марки, договору купівлі-продажу майна.

ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у відзивах на позовну заяву визнаються обставини, що за аналізом змісту договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року окремі його положення можна віднести до договору про спільну діяльність, договору оренди, ліцензійного договору, попереднього договору купівлі-продажу майна.

За змістом пункту 3.2.2 договору про співпрацю до 15 числа поточного місяця оренди 70% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 21000 доларів США, Сторона-1 передає Стороні-2 готівкою, на підтвердження отримання коштів Сторона-2 видає відповідну розписку.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що Сторони погодили, що Сторона-1 виплачує Стороні-2 винагороду за результатами кожного місяця в строк протягом 10 днів з моменту закінчення звітного місяця в сумі 200000,0 грн на місяць.

Отже, з використанням принципу свободи договору сторонами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 досягнуто згоди про те, що 70% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 21000 доларів США, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 передають ОСОБА_7 готівкою за пунктом 3.2.2 договору, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 виплачують ОСОБА_7 винагороду за результатами кожного місяця в строк протягом 10 днів з моменту закінчення звітного місяця в сумі 200000,0 грн на місяць за пунктом 3.6 договору.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у відзивах на позовну заяву на те, що пунктами 3.1 та 3.2 договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року передбачалося здійснення відповідних платежів у контексті договору оренди та ліцензійного договору, які фактично були укладені між Приватним підприємством «Колос» та Товариством з обмеженою вдіповідальністю «Смачне м`ясне».

За змістом пункту 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 розділу 3 «Порядок та умови фінансування» договору за договором оренди майна, зазначеного в пункті 1.1.2 цього договору, та ліцензійним договором Сторона-1 після підписання цього договору сплачує Стороні-2 попередню оплату за 6 місяців оренди в сумі, яка визначається сторонами із розрахунку 30000 доларів США за один місяць користування майном та торгівельними марками, що на день укладення цього договору за комерційним курсом комерційного банку «Приватбанк» еквівалентно 1200000,0 грн.

В подальшому оплати за договором оренди та ліцензійним договором здійснюються наступним чином:

До 15 числа поточного місяця оренди 30% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 9000,0 доларів США, що на день укладення цього договору за комерційним курсом Комерційного банку «Приватбанк» еквівалентно 360000 грн, Товариство перераховує на рахунок Підприємства.

До 15 числа поточного місяця оренди 70% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 21000 доларів США, Сторона-1 передає Стороні-2 готівкою, на підтвердження отримання коштів Сторона-2 видає відповідну розписку.

Отже, пунктом 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 розділу 3 «Порядок та умови фінансування» договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеним ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , розмежовано виплати за користування майном та торгівельними марками на виплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне», які перераховуються на рахунок Приватного підприємства «Колос» у розмірі 30% від місячної плати, що становить 9000,0 доларів США та виплати ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , які передаються ОСОБА_7 готівкою у розмірі 70% від місячної оплати, що становить 21000,0 доларів США.

Тобто сторони договору погодили, що саме ОСОБА_2 , ОСОБА_5 здійснюються виплати за користування майном та торгівельними марками у розмірі 70% від місячної плати за користування майном та торгівельними марками, що становить 21000 доларів США шляхом передачі ОСОБА_7 готівкою.

Така особливість договірного урегулювання питання оплати за користування майном та торгівельними марками у договорі про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеному ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , не суперечить укладеному Приватним підприємством “Колос” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 22 грудня 2022 року, ліцензійному договору №1 про передачу прав на використання торговельних марок від 22 грудня 2022 року.

Пунктом 3.1 договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 22 грудня 2022 року, який укладено між Приватним підприємством “Колос” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” встановлено, що орендна плата за користування приміщеннями, вказаними в пункті 1.1 цього договору становить 360000,0 грн з ПДВ на місяць, що еквівалентно 9000 доларів США на день укладення цього договору за комерційним курсом Комерційного банку «Приватбанк».

Згідно із пунктом 8.2 ліцензійного договору №1 про передачу прав на використання торговельних марок від 22 грудня 2022 року, укладеного Приватним підприємством «Колос» в особі директора Москалюка С.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» в особі директора Підлубного В.В. за надання права на використання торговельних марок ліцензіат сплачує ліцензіару роялті у фіксованій сумі 100,0 грн на рік без врахування ПДВ.

З огляду на наведе укладеним Приватним підприємством “Колос” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Смачне м`ясне” договором оренди № 1 нежитлових приміщень від 22 грудня 2022 року, ліцензійним договором №1 про передачу прав на використання торговельних марок від 22 грудня 2022 року урегульовано питання виплати за користування майном та торгівельними марками між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» та Приватним підприємством «Колос» у розмірі 30% від місячної плати, що становить 9000,0 доларів США.

У той же час договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеним ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , встановлено зобов’язання ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з виплати на користь ОСОБА_7 за користування майном та торгівельними марками у розмірі 70% від місячної оплати, що становить 21000,0 доларів США.

Саме такого результату передбачали сторони ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , укладаючи договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року, відповідно пункту 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 розділу 3 «Порядок та умови фінансування» даного договору.

Суд не погоджується з доводами ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , які викладені у відзивах на позов, про те, що передбачена пунктом 3.6 договору виплата пов`язана з певними фінансово-господарськими результатами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» та досягненням обсягу виробництва 300 тонн продукції на місяць.

Згідно з частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України.

У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, від 16.04.2019 у справи № 916/1171/18, від 12.05.2022 у справі № 756/15123/18, від 05.10.2022 у справі № 352/1950/15-ц (61-2973св22).

Пункт 3.6 договору за ким Сторони погодили, що Сторона-1 виплачує Стороні-2 винагороду за результатами кожного місяця в строк протягом 10 днів з моменту закінчення звітного місяця в сумі 200000,0 грн на місяць не містить незрозумілі слова, поняття, терміни, які не дають змоги з`ясувати сторонам їх дійсні наміри під час підписання договору.

Наведений пункт договору не містить посилання на фінансово-господарські результати діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачне м`ясне» з виводу виробництва на об’єм не менше 300 тонн на місяць, яке визначено пунктом 1.1.1 договору як мета з керування виробництвом.

Договір у цій частині не припускає двозначність у понятті «за результатами кожного місяця».

Отже, ОСОБА_7 має право на охорону обґрунтованих очікувань на виплату ОСОБА_5 , ОСОБА_2 винагороди за результатами кожного місяця в строк протягом 10 днів з моменту закінчення звітного місяця в сумі 200000,0 грн на місяць.

Натомість, такі доводи ОСОБА_5 , ОСОБА_2 фактично зводяться до наміру змінити умови договору, поставити ОСОБА_7 в невигідне становище.

Доводи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у відзивах на позовну заяву про не відповідність договору про спільну діяльність від 11 листопада 2022 року, укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , вимогам статей 91, 96, 759, 762, 1130-1134 ЦК України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, фактично зводиться до оспорення договору про спільну діяльність від 11 листопада 2022 року, укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Проте, спір, що розглядається у цій справі, не стосується визнання правочину недійсним.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2025 року у справі № 727/6380/17 (провадження № 61-10808св24) вказав, що тлумачення статей 215, 216 ЦК свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою.

ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не пред`явлено позову у цій справі про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11 листопада 2022 року, укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Тому суд в межах заявлених позовних вимог не вправі робити висновок по суті позовних вимог про правомірність або неправомірність дій ОСОБА_7 , відповідність або невідповідність укладеного правочину ЦК Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Також недійсність договору про спільну діяльність від 11 листопада 2022 року, укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , прямо не встановлена законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

Не можна погодитись з доводами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у відзивах на позов про те, що судове рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року у справі № 201/16830/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним набрало законної сили 14 серпня 2026 року, має преюдиційне значення для цієї справи. Не підлягають повторному доказуванню у рамках цієї справи наступні обставини: 1) недійсність договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , та відсутність правових наслідків, які могли би бути створені цим договором; 2) визнання ОСОБА_7 під час допиту останнього в якості свідка факту відсутності спільної діяльності та відсутності у нього наміру таку спільну діяльність здійснювати; 3) відсутність між сторонами правовідносин, за яких відповідачі, зокрема ОСОБА_2 як фізична особа, мали би обов`язок з оплати на користь ОСОБА_7 як фізичної особи будь-яких платежів за використання майна та факту використання такого майна фізичними особами.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частини четверта, п`ята статті 82 ЦПК України).

Преюдиціальність – обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відродження у мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).

Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов`язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень.

Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є "правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)".

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від листопада 2022 року у справі № 140/6115/21.

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Законом України «Про доступ до судових рішень» регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та введення Єдиного державного реєстру судових рішень (стаття 1 цього Закону).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третя статті 6 Закону).

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року у справі № 201/16830/25 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним задоволено.

Визнано недійсним Договір про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 по 665 грн. 60 коп. з кожного в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Частиною першою статті 273 ЦПК України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

За змістом частини другої статті 273 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2026 року у справі № 201/16830/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 – ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 14 липня 2026 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним.

За таких обставин рішення Соборного районного суду м.Дніпра від 14 липня 2026 року у справі № 201/16830/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання договору недійсним не набрало законної сили, не має преюдиційного значення на час ухвалення рішення у цій справі.

Покази відповідача ОСОБА_7 , допитаного в якості свідка, не є обставинами, встановленими судовим рішенням.

Крім того, відсутність між сторонами правовідносин, за яких відповідачі, зокрема ОСОБА_2 як фізична особа, мали би обов`язок з оплати на користь ОСОБА_7 як фізичної особи будь-яких платежів за використання майна та факту використання такого майна фізичними особами є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині.

Встановлено, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 з червня 2023 року не виконуються вимоги пункту 3.2.2, 3.6 договору між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про співпрацю від 11 листопада 2022 року.

ОСОБА_5 , ОСОБА_2 такі обставини визнаються у відзивах на позовну заяву.

За пунктом 3.2.2 договору ОСОБА_5 , ОСОБА_2 мали сплатити за період з червня 2023 року по січень 2026 року 714 000 доларів США, що еквівалентно 30 297 128,4 грн. (21000 долар США х 34 місяці з урахуванням офіційного курсу Національного банку України станом на момент подачі позову, який складає 41,8191 грн за 1 долар США).

Відповідно до пункту 3.6 договору ОСОБА_5 , ОСОБА_2 мали сплатити за період з червня 2023 року по січень 2026 року 6 800 0000,0 грн (200000 грн х 34 місяці).

Отже, з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 підлягають стягненню солідарно грошові кошти в сумі 30 297 128,4 грн. за пунктом 3.2.2 договору між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про співпрацю від 11 листопада 2022 року та грошові кошти в сумі 6 800 0000,0 грн за пунктом 3.6 цього договору.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на які є посилання у відзивах на позовну заяву, про відсутність підстав для солідарного обов`язку ОСОБА_2 , ОСОБА_5 за договором про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеним ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що солідарна відповідальність у зобов`язальному праві - це відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

Велика Палата Верховного Суду відповідно до постанови від 30 червня 2020 року у справі 638/18231/15-цвважає слушними доводи Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в ухвалі від 13 листопада 2019 року щодо змісту ст. 541 ЦК України, який свідчить про те, що солідарне зобов`язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов`язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства.

Пунктом 3.2.2 розділу 3 «Порядок та умови фінансування» договору про співпрацю від 11 листопада 2022 року, укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , встановлено спільний обов`язок ОСОБА_2 , ОСОБА_5 з здійснення виплат за користування майном, які передаються ОСОБА_7 готівкою у розмірі 70% від місячної оплати, що становить 21000,0 доларів США.

Відповідно до частини 2 статті 1138 ЦК України якщо договір простого товариства пов`язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов`язаннями незалежно від підстав їх виникнення,

Розподіл судових витрат

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частин 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, N 3674-VI встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_7 за подання позову сплачено судовий збір в сумі 12 595,48 грн. відповідно до платіжної інструкції № ВТ75-0014-57С1-016Е від 02.07.2025 року.

З мотивувальної частини рішення вбачається про задоволення позову ОСОБА_7 .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16 січня 2024 року у справі № 903/87/23 зазначив, що при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, сплачені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до кожного з відповідачів.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16, постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 522/5582/16-ц, від 17 серпня 2022 року у справі № 745/342/19, від 24 березня 2021 року у справі № 462/2077/17.

Отже, слід стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 26513,08 грн. (1/2 судового збору в сумі 13256,54 грн. з кожного).

Керуючись ст.2, ч.1 ст.13, ч.5 ст.82, ч.1 ст.133, ч.1 ст.141, 273, 263-265 ЦПК України, ст.ст.11 ч.2, ст.6, ст.6 ч.3, 204, ст.213, ст.509, ст.610, ст.628 ч.2, ст.625, ст.635, ст.1130, ст.1131, ст.1138 ч.2 ЦК України, ст.8 ч.1 та ст.129 Конституції України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно заборгованість за Договором про співпрацю від 11.11.2022 року з ОСОБА_5 (РНКОПП: НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) в сумі 6 800 000,00 грн на користь ОСОБА_7 (РНКОПП: НОМЕР_7 ).

Стягнути солідарно заборгованість за Договором про співпрацю від 11.11.2022 року з ОСОБА_5 (РНКОПП: НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) в сумі 30 297 128,4 грн на користь на користь ОСОБА_7 РНКОПП: НОМЕР_7 ).

Стягнути з ОСОБА_5 (РНКОПП: НОМЕР_6 ) та ОСОБА_2 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) на користь на користь ОСОБА_7 РНКОПП: НОМЕР_7 ) судовий збір в розмірі 25424 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: