Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №643/16501/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/16501/24

Провадження № 3-в/643/29/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 27.02.2025 у справі № 643/16501/24 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП,

ч. 5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

28.09.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла заява адвоката

Бишкова О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у справі № 643/16501/24 (у заяві дата постанови зазначена як 03.04.2025), якою

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Заява обґрунтована тим, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП ґрунтувалася на постанові інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 07.04.2026 у справі

№ 643/18687/25 зазначену постанову скасовано, а провадження у справі закрито, що, на думку заявника, виключає ознаку повторності.

Заявник зазначає, що нормами КУпАП перегляд справ за нововиявленими обставинами не врегульовано, а тому, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лучанінова проти України» та постанову Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/20, просить застосувати за аналогією главу 26 КПК України, переглянути справу, скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, а також матеріали справи № 643/16501/24, суддя дійшов таких висновків.

Постановою судді Московського (нині – Салтівського) районного суду м. Харкова від 27.02.2025 у справі № 643/16501/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП (шість епізодів керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування, вчинених повторно протягом року, у період з 08.12.2024 по 31.12.2024), та ч. 3 ст. 130 КУпАП (п`ять епізодів відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, у період з 12.12.2024 по 31.12.2024).

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 визначено остаточне стягнення в межах санкції

ч. 3 ст. 130 КУпАП як більш серйозного правопорушення з числа вчинених – у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Порядок оскарження та перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення визначено главою 24 КУпАП. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно з ч. 10 ст. 294 КУпАП постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 КУпАП передбачено перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення лише з однієї підстави – встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом

(ч. 2 ст. 297-1 КУпАП). Такий перегляд здійснюється Верховним Судом (ст. 297-4 КУпАП).

Інших порядків перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення, зокрема перегляду за нововиявленими обставинами, КУпАП не передбачає. Суддя суду першої інстанції не наділений повноваженнями переглядати постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 (провадження № 51-4998ска19) дійшов висновку, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ні можливість перегляду такої постанови за нововиявленими обставинами.

Посилання заявника на можливість застосування за аналогією положень КПК України суддя відхиляє. Аналогія закону може застосовуватися для заповнення прогалин у регулюванні окремих процесуальних дій у межах процедури, передбаченої законом. Вона не може бути підставою для запровадження нової, не передбаченої законом стадії провадження та наділення суду повноваженнями, яких закон йому не надає, оскільки це суперечило б ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 7 КУпАП.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/20, на яку посилається заявник, аналогію закону застосовано щодо правил поведінки учасників у залі судового засідання

(ст. 329 КПК України) під час розгляду справи за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП. Висновків щодо можливості перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами зазначена постанова не містить, а тому вона не є релевантною до цих правовідносин.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лучанінова проти України»

(заява № 16347/02) також не встановлює обов`язку національних судів переглядати постанови у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами поза процедурою, визначеною законом.

Натомість, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду. Жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Одночасно суддя вважає за необхідне звернути увагу адвоката на таке.

Обставина, на яку посилається захисник, а саме скасування постанови серії ЕНА № 3328093 від 23.10.2024 про притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, – стосується виключно кваліфікуючої ознаки повторності правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Ця обставина жодним чином не стосується правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП. Кваліфікуючою ознакою цих правопорушень є те, що особа двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню саме за порушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ця ознака встановлена постановою на підставі інших судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводів щодо яких заява не містить.

Водночас заявник просить скасувати постанову у справі № 643/16501/24 в цілому та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Задоволення такої вимоги мало б наслідком скасування постанови і в частині притягнення

ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП. Оскільки на час подання заяви строки, передбачені ст. 38 КУпАП, сплили щодо всіх правопорушень, у тому числі передбачених ст. 130 КУпАП. Повторний розгляд справи неминуче призвів би до закриття провадження щодо всіх правопорушень. Тобто ОСОБА_1 був би безпідставно звільнений від відповідальності за п`ять правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП, щодо яких заява жодних доводів не містить. Такий наслідок суперечив би завданням КУпАП та принципу остаточності судових рішень.

Постанова у справі № 643/16501/24 винесена за наслідками одночасного розгляду об`єднаних справ, а остаточне стягнення визначене на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП. Зміна постанови в частині, зокрема виключення з неї окремих правопорушень із відповідним визначенням стягнення, належить до повноважень суду апеляційної інстанції (п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП) і не належить до повноважень судді суду першої інстанції.

Крім того, оскільки остаточне стягнення визначене в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП фактично поглинуте більш суворим стягненням. Тому обставина, на яку посилається заявник, не впливає на вид і розмір накладеного на ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення.

Навіть за умови застосування положень глави 34 КПК України, про що просить заявник, заява подана з пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 461 КПК України. Рішення у справі

№ 643/18687/25 ухвалене 07.04.2026 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляв адвокат Бишков О.В., і набрало законної сили 18.04.2026, тоді як заява про перегляд подана лише 28.09.2026. Клопотання про поновлення строку заява не містить.

Враховуючи викладене, оскільки чинним законодавством не передбачено перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами, а суддя суду першої інстанції не наділений повноваженнями на такий перегляд, заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7, 36, 283, 284, 294, 297-1 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Бишкова Олександра Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у справі

№ 643/16501/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126,

ч. 3 ст. 130 КУпАП – повернути особі, яка її подала, разом із доданими до неї матеріалами.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА