Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №643/1963/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/1963/26

Провадження № 2/643/3827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Мельникової І.Д.,

за участю секретаря Шалі А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Броварський відділ ГУНП в Київській області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить в якості відшкодування моральної шкоди стягнути на його користь 12 000,00 грн з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу.

Позовні вимоги мотивує тим, що в грудні 2015 року ним було повідомлено Броварвський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого, ч.1 ст. 382 КК України, оскільки вважає себе постраждалою особою. Підставою його звернення стало повідомлення державного виконавця про те, що виконавче провадження по стягненню боргу із ОСОБА_2 на його користь закрито в Броварському районі, при цьому ніяких стягнень не відбувалось, фактично мало місце невиконання рішення суду. 11.12.2015 року було розпочато досудове розслідування за вказаною заявою. Позивач зазначає, що з моменту внесення відомостей до ЄДДР за фактом вчинення відносно нього правопорушення і протягом наступних 10 років, слідчих дій не вчинялось. 06.12.2016 року постановою слідчого Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області кримінальне провадження за вищезазначеним фактом було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. 11.12.2017 вказану постанову слідчого було скасовано прокурором та матеріали спрямовано до Броварського ВП ГУ НП в Київській області для подальшого проведення досудового розслідування. 09.09. 2018 кримінальне провадження було закрито. 29.09.2018 року постановою слідчого кримінальне провадження було повторно закрито. 29.05.2019 року постановою прокурора було ще раз скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, як передчасну. 13.04.2020 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження. 30.10.2020 заступником прокурора Броварської місцевої прокуратури винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Позивач зазначає, що з моменту подання ним першої заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 , тобто з грудня 2015 року, пройшло понад 10 років, протягом цього часу не було допитано ані державного виконавця, ані боржника, не вчинялось будь-яких інших слідчих дій, клопотання до слідчого не були розглянуті, не було забезпечено збереження доказів у кримінальному провадженні та мало місце неодноразове безпідставне закриття провадження – систематичність неправомірних дій стала підставою для подання позову.

Наголошує на тому, йому внаслідок неправомірних дій уповноваженого державного органу завдано душевних страждань через неспроможність передбачених законом процедур забезпечити захист законних прав на етапі проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, що породжує недовіру до Держави в цілому та призводить до відчуття безсилля, приниження гідності у боротьбі з процедурами, що наповнені лише формальним змістом, а також через необхідність витрачати додаткові зусилля для подолання штучно створених перешкод, серед яких необхідність відвідувати виконавця в м. Бровари, відвідувати прокуратуру, звертатись до керівництва слідчого управління, приймати участь в судових засіданнях з метою забезпечення збереження матеріалів виконавчого провадження. Додатково зазначає, що взаємодія з правоохоронними органами мала негативний вплив на його ділову репутацію. У зв`язку з вищенаведеним просить стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.04.2026 року до суду надійшов відзив представника Головного управління Національної поліції в Київській області Жеребят`єва Д.С. в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі з тих підстав, що позивачем не долучено належних та допустимих доказів, що підтверджують факт його моральних та душевних страждань, зазначених у позові, а також не доведено належними та допустимими доказами те, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів йому завдана моральна шкода, було завдано шкоди діловій репутації, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними, на думку позивача, діями. Зазначає, що позивач, як потерпіла сторона, позбавлений можливості об`єктивно оцінити ані кількість, ані якість проведеної роботи під час судового розслідування, а також посилається на суб`єктивність розуміння позивачем процесу слідчо-оперативної діяльності, кримінального провадження, а тому жодним чином не доводить неправомірності дій з боку ГУНП в Київській області, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

05.02.2015 заступником начальника відділу ДВС Старосинявського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1531,60 грн за виконавчим листом № 684/88/14-ц виданому 06.11.2014, у зв`язку з направленням за місцем роботи боржника до ВДВС Броварського МРУЮ.

20.02.2015 старшим державним виконавцем Федяніною Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 684/88/14-ц виданому 06.11.2014.

25.02.2015 старшим державним виконавцем Федяніною Ю.В. винесено постанову про проведення утримання з боржника за вищезазначеним виконавчим листом 20% заробітної плати щомісячно до повного погашення боргу у розмірі 1531,60.

01.04.2015 старшим державним виконавцем Федяніною Ю.В. винесено постанову про закриття виконавчого провадження у зв`язку зі звільненням боржника з місця роботи через закінчення терміну дії цивільно-правового договору.

11.12.2015 за заявою ОСОБА_1 про невиконання ОСОБА_2 рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 382 КК України (2001).

Листом заступника начальника слідчого відділу Броварського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 10.08.2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що 06.12.2016 року постановою слідчого Броварського ВП ГУ Національної поліції в Київській області кримінальне провадження за вищезазначеним фактом було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

11.12.2017 вказану постанову слідчого було скасовано прокурором та матеріали спрямовано до Броварського ВП ГУ НП в Київській області для подальшого проведення досудового розслідування.

Згідно листа від 18.10.2017 заступником начальника ГУНП в Київській області Давидова А.М. повідомлено, що надано вказівки СВ Броварського ВП щодо надання копії постанови про закриття кримінального провадження від 06.12.2016.

29.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність слідчого.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2017 року провадження по скарзі закрито через те, що скаржник подав заяву про закриття провадження, оскільки 08.12.2017 від прокурора він отримав постанову про закриття.

24.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про зобов`язання слідчого вчинити певні дії з метою недопущення знищення доказів у кримінальному провадженні, а саме матеріалів виконавчого провадження.

01.02.2018 ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області клопотання повернуто заявнику та роз`яснено, що він як потерпілий має право податислідчому клопотання про тимчасовий доступ до матеріалів виконавчого провадження, або звернутись до слідчого судді з належно оформленим клопотанням про тимчасовий доступ до вказаних документів.

29.03.2018 Броварським ВП ГУ НП в Київській області у відповідь на клопотання ОСОБА_1 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні його повідомлено, що клопотання розглянуто в повному обсязі та на час надання відповіді триває досудове розслідування та проводяться слідчі дії.

Листом прокурора Броварської місцевої прокуратури від 29.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що матеріали кримінального провадження спрямовані до слідчого відділу Броварського ВП ГУ НП в Київській області для подальшого проведення досудового розслідування та надано вказівки слідчому.

24.07.2018 Броварським ВП ГУ НП в Київській області у відповідь на клопотання ОСОБА_1 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні його повідомлено, що клопотання розглянуто в повному обсязі та на час надання відповіді триває досудове розслідування та проводяться слідчі дії.

16.11.2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність слідчого. Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2018 провадження у справі закрито, оскільки відповідно до витягу з ЄРДР кримінальне провадження, у якому розглядається скарга, закрито 29.09.2018 року.

Листом СУ ГУ НП в Київській області від 07.12.2018 ОСОБА_1 було повідомлено, що кримінальне провадження 09.09.2018 закрито, та направлено прокурору для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення.

29.09.2018 слідчим винесено ще одну постанову про закриття кримінального провадження.

29.05.2019 року постановою прокурора Броварської місцевої прокуратури було скасовано постанову слідчого від 29.09.2018 про закриття кримінального провадження, оскільки слідчим не вжито всіх заходів до всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Матеріали кримінального провадження направлено до Броварського ВП ГУ НП в Київській області для проведення подальшого досудового розслідування.

11.12.2018 ОСОБА_1 під час особистого прийому в Департаменті державної виконавчої служби подано заяву про надання доручення виконавцю Броварського відділу Федяніній Ю.В. щодо збереження матеріалів виконавчого провадження до завершення досудового розслідування.

Відповіддю директора Департаменту державної виконавчої служби від 08.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено, що виконавчий документ направлено до Старосинявського районного відділу ДВС Головного територіального управління у Хмельницькій області (за місцем проживання боржника), для виконання. Також роз`яснено право зняти копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та зробити виписки з них.

Листом заступника Броварської місцевої прокуратури від 30.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що 13.04.2020 року слідчим Броварського ВП ГУ НП в Київській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження. 30.10.2020 заступником прокурора Броварської місцевої прокуратури винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що його її прийнято передчасно, а слідчим не вжито заходів до всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, повторно надано письмові ґрунтовні вказівки, які перебувають на виконанні, а матеріали кримінального провадження скеровано до слідчого відділу Броварського ВП.

Листом процесуального прокурора Броварської окружної прокуратури від 17.08.2021 на звернення ОСОБА_1 останнього повідомлено, що процесуальним керівником встановлено неналежність виконання досудового розслідування, неповною мірою виконано процесуальні вказівки прокурора від 30.10.2020 року, що вплинуло на ефективність досудового розслідування. Прокурором повторно надано процесуальні вказівки згідно ст. 36 КПК України зі строком виконання 30.09.2021.

Листом прокурора Броварської окружної прокуратури від 27.06.2022 повідомлено ОСОБА_1 про проведення досудового розслідування, контроль над його здійсненням та про визначення ряду заходів для прийняття кінцевого процесуального рішення.

Листом прокурора Броварської окружної прокуратури від 03.10.2023 на звернення ОСОБА_1 останнього повідомлено, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється неналежним чином, у порушення вимог КПК України. Процесуальним керівником надано вказівки слідчому СВ Броварського ГУП ГУ НП в Київській області на підставі п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України з урахуванням доводів звернення ОСОБА_1 ..

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Наявність зазначених вище обставин згідно частини третьої статті 12 ЦПК України підлягає доказуванню позивачем.

Положеннями статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року в справі № 686/5244/21 (провадження № 61-14316 св 21) зазначено, що: «правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги.

Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Розумність тривалості провадження повинна визначатись у контексті відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема складність справи, поведінку заявника, а також органів влади, пов`язаних зі справою (див. mutatis mutandis $ 67 рішення Європейського суду з прав людини від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v France); $ 35 рішення Європейського суду з прав людини від 27 червня 1997 року у справі «Філіс проти Греції» (№ 2, Philis v. Greece), заява № 19773/92). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає надання спеціального засобу правового захисту від надмірної тривалості провадження; достатніми можуть бути загальні конституційні та судові позови, наприклад, про встановлення позадоговірної відповідальності з боку держави.

Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.

У постанові від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.

Позивач зазначає, що з моменту подання ним заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 , тобто з грудня 2015 року, пройшло понад 10 років, протягом цього часу не було допитано ані державного виконавця, ані боржника, не вчинялось будь-яких інших слідчих дій, клопотання до слідчого не були розглянуті та не було забезпечено збереження доказів у кримінальному провадженні, мало місце неодноразове безпідставне закриття провадження – систематичність неправомірних дій стала підставою для подання позову.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на надмірну (понад 10 років) та неефективну тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015110130004613 від 11.12.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Вказує, що слідчі, перед розглядом скарги на протиправну бездіяльність слідчого у суді, закривають кримінальне провадження, що унеможливлює розгляд судами відповідних скарг.

Також позивач стверджує, що внаслідок неправомірних дій уповноваженого державного органу йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях через неспроможність передбачених законом процедур забезпечити захист законних прав на етапі проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, що породжує недовіру до Держави в цілому та призводить до відчуття безсилля, приниження гідності у боротьбі з процедурами, що наповнені лише формальним змістом. Наголошує, що задля відновлення порушених прав був вимушений організовувати додаткові зусилля для подолання штучно створених перешкод, оскільки доводилося неодноразово звертатися до прокуратури, слідчого та витрачати час на поїздки, написання скарг, відвідування судових засідань тощо. Всі ці дії потребували часу, зміни ритму життя.

Отже, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про завдання моральної шкоди.

При цьому у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування ЄСПЛ виходить із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов`язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. У контексті визнання ЄСПЛ існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди прикладом може слугувати, зокрема, рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, де ЄСПЛ послався на своє рішення від 15 січня 2009 року у справі «Бурдов проти Росії» (№ 2) (Burdov v. Russia (no. 2), заява № 33509/04, у якому зазначив таке: «Існує обґрунтована й водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди».

Аналогічна позиція викладена у рішенні від 27 липня 2004 року у справі «Ромашов проти України» (Romashov v. Ukraine), заява № 67534/01, де ЄСПЛ указав, що моральна шкода завдана самим фактом порушення з боку державного органу.

Зі встановлених судом обставин вбачається факт неефективності та надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені в ЄРДР 11.12.2015 року, в якому позивач є потерпілим. З урахуванням встановленого прокурором факту неналежного здійснення досудового розслідування, неповного виконання слідчим процесуальних вказівок прокурора, що впливає на ефективність досудового розслідування, а також багаторазових скасувань постанов про закриття кримінального провадження, непроведення жодних інших слідчих дій, відсутності результатів досудового розслідування понад 10 років, позивач зазначає, що подальше досудове розслідування втрачає сенс, оскільки строки притягнення до відповідальності за даним кримінальним провадженням вже сплили та вважає, що бездіяльністю посадової особи йому фактично було відмовлено в розслідуванні у справі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 259, 263,264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 12000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Мельникова