Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №630/1125/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1125/26

Провадження № 3/630/208/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 жовтня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Сухоруков І.М., розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Люботинського міського суду Харківської області від ВП №2 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області 10.08.2026 надійшов матеріал про адміністративне правопорушення з протоколом ЕПР1 №730114 від 27.07.2026 за ч.1 ст.130 КУпАП, згідно до якого ОСОБА_1 14.07.2026 приблизно о 13.30 у м.Люботин Харківської обл. Харківського р-ну на провул. Водопровідному в районі буд.2, керував автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, мав ознаки сп`яніння: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, порушення мови. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія в законному порядку та підтверджується висновком КНП ХОР ОКПЛЗ №1544 від 14.07.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, та вказав, що у стані сп`яніння він автомобілем не керував. Поліцейські його під час керуванням автомобіля не зупиняли, і докази того, що він керував автомобілем у стані сп`яніння відсутні. Поліцейські 14.07.2026 прийшли до нього додому, де він займався своїми справами та вдома вжив алкоголь, і звинуватили його у тому, що він був причетним до ДТП і залишив місце ДТП. Після цього на вимогу поліцейських він поїхав із ними вечором у наркотичний диспансер де здав аналізи. ДТП у той день він не вчиняв, і алкоголь вживав вдома, вже коли припаркував автомобіль. У стані сп`яніння він не керував автомобілем. За вчинення ДТП або залишення місця ДТП його до адміністративної відповідальності не притягували.

Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про наступне.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом враховується, що об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за даним протоколом працівником поліції вказано керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103.

За частиною 5 статті 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Приписами частини 6 статті 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

На підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, органом поліції надано лише два докази: протокол про адміністративне правопорушення від 27.07.2026 та висновок КНП ХОР «ОКНЛ №3» №1544 від 14.07.2026.

З даного висновку вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий 14.07.2026 о 18.50 год і у нього виявлено стан алкогольного сп`яніння. Зазначено, що на огляд він був направлений дізнавачем 14.07.2026 без вказання часу направлення на огляд.

Для кваліфікації дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП доказуванню підлягають не лише перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, а й керування цією особою транспортним засобом.

Органом поліції не додано до протоколу доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом і не можливо встановити, коли та якою посадовою особою він був зупинений під час керування автомобілем, у зв`язку із чим була зупинка транспортного засобу, яка посадова особа виявила у нього ознаки алкогольного сп`яніння та у якому документі їх зафіксувала.

З огляду на передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення (основне й додаткове), вбачається, що вказане адміністративне правопорушення носить кримінальний характер, адже розмір основного стягнення за його вчинення є більшим, ніж за вчинення деяких кримінальних правопорушень.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі Раманаускас проти Литви зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

За вищевказаних обставин, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, та висновок КНП ХОР «ОКНЛ №3» №1544 не підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, отже лише на їх підставі неможливо встановити наявність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд бере до уваги, що органом поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані саме за частиною 1 ст.130 КУпАП.

Вживання особою алкоголю після того, як ця особа залишила транспортний засіб і більше не сідала за кермо, не утворюють склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 інших можливих дій, передбачених частиною 4 цієї статті ОСОБА_1 не інкримінуються.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Статтею 62 Конституції України та статтею 17 КПК України закріплений принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, за якими ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь. Роз`яснення суворого додержання, закріпленого у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості містяться також у п.18 Постанови №9 Пленуму ВСУ від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

За вищевказаних обставин, суд вважає недоведеним керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247,279, 280, 283 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя: І.М. Сухоруков