Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №642/7261/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/7261/26

Провадження № 2/642/2954/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд мю Харкова у складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Івченко Валерій Наумович звернувся до Холодногірського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь його непрацездатної матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до припинення права ОСОБА_1 на утримання у встановленому законом порядку; допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 . Родинний зв`язок підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Інших дітей Позивачка не має. Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла пенсійного віку, є непрацездатною особою та отримує пенсію за віком. За довідкою про доходи станом на травень 2026 року розмір її щомісячної пенсії становив 9 195,73 грн. Інших регулярних доходів Позивачка не має. Позивачка є вдовою. Її чоловік, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Осіб, які добровільно й регулярно забезпечують її утримання, немає. Зареєстроване місце проживання Позивачки знаходиться у місті Ізюм Харківської області. Будинок за цією адресою пошкоджений унаслідок бойових дій. Місто зазнає повторних обстрілів, що створює додаткові витрати, пов`язані з необхідністю забезпечення безпечного проживання, пересування та задоволення першочергових життєвих потреб. За результатами комп`ютерної томографії головного мозку від 31 липня 2026 року в Позивачки виявлено КТ-ознаки церебрального атеросклерозу з ознаками помірної атрофії та підшкірну атерому тім`яної ділянки; рекомендовано консультації невролога та хірурга. Стан здоров`я зумовлює необхідність подальших медичних обстежень, лікування і придбання лікарських засобів. Пенсії Позивачки недостатньо для одночасного забезпечення харчування, придбання лікарських засобів, отримання необхідних медичних послуг, оплати житлово-комунальних та інших першочергових витрат. Тому Позивачка потребує матеріальної допомоги від свого повнолітнього сина. Відповідач є повнолітньою особою працездатного віку. Відомості про його точне місце роботи, доходи, сімейний стан та інших утриманців перебувають у його розпорядженні й Позивачці не відомі. Доказів непрацездатності Відповідача або об`єктивної неможливості надавати матері допомогу Позивачка не має. Належної регулярної матеріальної допомоги Відповідач матері не надає. Враховуючи зазначене, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 року визначено головуючим суддею Вікторова В.В.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

01.09.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з підтвердженням направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлялася належним чином, в тому числі телефонограмою. Копію позову з додатками направлено позивачем відповідачу поштовим зв`язком, згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України. Копія ухвали про відкриття провадження по справі направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Частиною 1 статті 202 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено частиною 1 статті 204 СК України.

Відповідно до статті 201 СК України визначено обов`язкові умови та підстави покладення на дітей обов`язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров`я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов`язку утримувати своїх батьків.

Таким чином, моментом виникнення обов`язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Положеннями статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (стаття 204 СК України).

Таким чином, обов`язок утримання повнолітніми дітьми непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним, а виникає за умови, що їх заробітна плата, пенсія, доходи від використання майна, інші доходи є меншими за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом. А сам факт непрацездатності батьків не є безумовною підставою для виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому при вирішенні спору необхідно враховувати розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.10.1996.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 чоловік позивача та батько відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є пенсіонером за віком.

Згідно довідки про доходи пенсіонер ОСОБА_1 за період з 01.12.2025 року по 31.05.2026 року отримала пенсію у загальному розмірі 52 320,45грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що будинок позивачки у місті Ізюм Харківської області був пошкоджений унаслідок бойових дій. Місто зазнає повторних обстрілів, що створює додаткові витрати, пов`язані з необхідністю забезпечення безпечного проживання, пересування та задоволення першочергових життєвих потреб.

Згідно висновку лікаря невролога, хірурга КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня УМР за результатами комп`ютерної томографії головного мозку від 31 липня 2026 року в Позивачки виявлено КТ-ознаки церебрального атеросклерозу з ознаками помірної атрофії та підшкірну атерому тім`яної ділянки; рекомендовано консультації невролога та хірурга. Стан здоров`я зумовлює необхідність подальших медичних обстежень, лікування і придбання лікарських засобів.

Представник позивача в позові вказав, що пенсії Позивачки недостатньо для одночасного забезпечення харчування, придбання лікарських засобів, отримання необхідних медичних послуг, оплати житлово-комунальних та інших першочергових витрат. Тому Позивачка потребує матеріальної допомоги від свого повнолітнього сина.

Син позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є працездатною особою.

Згідно витребуваної судом від Головного управління ДПС у Харківській області інформації про джерела/суми доходу ОСОБА_2 є працевлаштованим, має постійний дохід, в період з 01.01.2025 по 31.12.2025 року сума нарахованого доходу склала- 243074,00грн./ виплаченого доходу склала 262256,00грн. , за період 01.01.2026 по 30.07.2026 сума нарахованого доходу склала-6837428,17/ виплаченого доходу склала 230872,99грн.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13).

Згідно зі ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

За ч. 1 ст. 172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Згідно з ч.1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення, факт біопоходження); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних обставин.

Повнолітні дочка, син зобов`язані надавати утримання батькам незалежно від власного статку. Обов`язок дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов`язків утримувати непрацездатних батьків.

За визначенням, наведеним у ч. 3 ст. 75 СК України, непрацездатною вважається та особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.

Особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, про що зазначено ч. 4 ст. 75 СК України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст.204 СК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Судом не встановлено обставин щодо звільнення відповідача від обов`язку утримувати свою матір з підстав, викладених у ст. 204 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 89).

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягненню з відповідача на утримання непрацездатної матері, суд враховує актуальну і дійсну потребу позивача у матеріальній допомозі, її вік, наявність непрацездатності, а також єдиного доходу у вигляді пенсії.

Крім того, суд зазначає, що відповідач є працездатною особою, має змогу сплачувати аліменти на утримання батька, та заперечень проти позовних вимог не надав. Відомостей про неможливість сплати аліментів, суду не надано.

Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання його матері в розмірі у твердій грошовій сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до припинення права ОСОБА_1 на утримання у встановленому законом порядку, починаючи стягнення від дня пред`явленого позову.

Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що позов задоволено, а також те, що позивач звільнена від сплати судового збору в силу ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягнення судових витрат в дохід держави зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280, 282, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) , аліменти на утримання матері у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до припинення права ОСОБА_1 на утримання у встановленому законом порядку, починаючи з 27.08.2026 року.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Вікторов