Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №953/10740/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/10740/26

н/п 1-кп/953/915/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12026226130000142 від 09.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Харкова, із середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 близько 21:00 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за кермом автомобілю Lexus ES300H, д.н.з. НОМЕР_1 на проїжджій частині вул.Нескорених у м.Харкові біля буд. №24 по вул С.Ковпака у м.Харкові, на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт із водієм автомобілю Toyota Rav4, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В ході словесного конфлікту ОСОБА_4 , діючи з раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень раніше знайомому йому ОСОБА_5 , переслідуючи мету нанесення останньому тілесних ушкоджень та усвідомлюючи можливість настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій та бажаючи діяти таким чином, перебуваючи у положенні стоячи на відстані 70 сантиметрів біля передніх лівих дверей автомобілю Toyota Rav4, д.н.з. НОМЕР_3 , через відкрите вікно дверей розпилив зміст газового балончику, який тримав у правій руці, в обличчя ОСОБА_5 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку кон`юктиви 1 ступеню обох очей, що відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості.

Вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення, не оспорював фактичних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема часу, місця та способу їх вчинення, а також правової кваліфікації своїх дій. Пояснив, що дійсно 08.05.2026 близько 21:00, тримаючи в правій руці газовий балончик, розпилив його вміст в обличчя потерпілого ОСОБА_5 , унаслідок чого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження,за обставин, викладених вище у даному вироку.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

Обвинувачений та сторона обвинувачення не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, наслідки, визначені ст.349 КПК України, зрозумілі.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч.3 ст.349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів, що характеризують його особу, документів з процесуальних питань, оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена поза розумним сумнівом.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого, а так само обставин, які б виключали злочинність діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України – є кримінальним проступком.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не являється особою з інвалідністю та військовослужбовцем, офіційно не працевлаштований, зі слів обвинуваченого має тимчасовий заробіток, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, про що зазначено стороною обвинувачення в ході судового розгляду, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його вид, суспільну небезпечність та наслідки, вищезазначені дані щодо особи обвинуваченого, який, зокрема, є особою середнього віку, має стійкі соціальні зв`язки, не судимий, наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що його обтяжують.

Наведені обставини дають підстави для призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією зазначеної статті.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувався.

Керуючись ст.100, 124, 174, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме: оптичний носій - DVD-R т.м. НР з відеозаписами «export- wanxh» та «export-q9cq7»; оптичний носій - DVD-R з відеозаписами «document_519302532953097987» та «document_5193025329593097988» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1