Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №953/12651/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12651/26

н/п 2-а/953/167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

за участю секретаря - Драгана О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Литовченком Романом Вікторовичем до Головного управління Національної поліції в Харківській області, інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (сел. Кегичівка) ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюка Сергія Миколайовича про визнання протиправними дії та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: скасувати постанову серії ЕНА № 7788815 від 27.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (сел.Кегичівка) відділення поліції № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюком С.М., за ч. 4 ст. 126 КУпАП, якою на позивача ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 20400 грн.; закрити справу у відношенні ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 27.08.2026 інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (сел.Кегичівка) відділення поліції № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюком С.М. було винесено постанову серії ЕНА № 7788815 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 4 ст. 126 КУпАП, якою на позивача ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 20400 грн. Позивач ОСОБА_1 заперечує керування транспортним засобом взагалі. Докази керування ОСОБА_1 в адміністративному матеріалі і взагалі відсутні. У даному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, письмові показання свідків правопорушення, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів. Сам лише опис адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Лише фіксація вчинення особою адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 9).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним адміністративним позовом; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 10).

30.09.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ГУНП в Харківській області Котик С.Ф. на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ НП в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено (а.с. 24-33).

На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що 27.08.2026 о 15:02 інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (сел.Кегичівка) відділення поліції № 1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюком С.М. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7788815 від 27.08.2026, відповідно до якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. Відповідно до змісту постанови серії ЕНА № 7788815 від 27.08.2026, 27.08.2026 о 14:42 ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21121 н.з НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1.а.ПДР, а саме, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. Так, на момент винесення оскаржуваної постанови в інформаційнокомунікаційній системі Національної поліції відображалися офіційні відомості про те, що позивач є особою, яка позбавлена права керування. Даний факт повністю підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з якими постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 18.10.2024 у справі № 624/718/24 (провадження № 3/624/336/24) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вказаним судовим рішенням на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. За результатами розгляду обставин правопорушення, на підставі ч. 4 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у зв`язку з керуванням транспортним засобом особою, позбавленою такого права. Відеозапис (службова камера фіксації доріг KSR_ch13_20260827144201_20260827145958.mp4.p7s): є первинним доказом початку події правопорушення. На 01:14 хвилині запису зафіксовано, що до перехрестя з вул. Волошина у смт Кегичівка під`їжджає службовий автомобіль поліції неподалік від магазину «Пасад», з якого виходить співробітник поліції. На 01:26 хвилині інспектор поліції, реалізуючи повноваження статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», за допомогою жезла подає водієві чіткий і зрозумілий знак про зупинку. Проте автомобіль ВАЗ 21121 ігнорує законну вимогу, не зупиняється та продовжує рух на швидкості. На 01:38 хвилині зафіксовано, що поліцейські на службовому авто негайно розпочинають переслідування вказаного транспортного засобу порушника. Відеозапис 20260827144550X306382_896273.mov.p7s: на 00:08 хвилині повторно зафіксовано законну вимогу співробітника поліції до водія автомобіля ВАЗ 21121 здійснити негайну зупинку, яку водій ігнорує. Додатково підтверджується факт переслідування. Відеозапис VID-20260827-WA0009.mp4.p7s: є беззаперечним, прямим та об`єктивним доказом ідентифікації водія. Хронометраж запису повністю спростовує твердження ОСОБА_1 : на 00:05 хвилині до входу магазину під`їжджає автомобіль ВАЗ 21121 (н.з. НОМЕР_1 ). На 00:37 хвилині з передніх пасажирських дверей виходить пасажир – молодий чоловік, обходить авто ззаду і допомагає вийти молодій жінці з лівих задніх пасажирських дверей. На 01:00 хвилині безпосередньо з водійських передніх лівих дверей автомобіля виходить позивач ОСОБА_1 і заходить до приміщення магазину. На 01:17 хвилині (тобто через 17 секунд) до магазину під`їжджає службовий автомобіль поліції, який здійснював безперервне переслідування. На 01:21 хвилині до позивача, який щойно вийшов з магазину, підходить інспектор поліції. Відеозапис 20260827145308X306382_896273.mov.p7s: повністю доводить дотримання інспектором процедури розгляду справи про адмінправопорушення та прав водія, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. На відео зафіксовано, що поліцейський чітко, усно та зрозуміло оголосив позивачу його процесуальні права та обов`язки. Відеозапис 20260827154548X306382_896273.mov.p7s: фіксує фінальну стадію розгляду справи. На відео чітко зафіксовано процес складання та оголошення постанови серії ЕНА № 7788815 від 27.08.2026 за ч. 4 ст. 126 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. На відео чітко видно, як позивач ОСОБА_1 особисто ставить свій підпис у відповідних графах постанови про отримання її копії та роз`яснення прав. Приймаючи до уваги вищезазначене вважає, що під час розгляду справи 27.08.2026 майором поліції Михайлюком С.М. у повній відповідності до вимог статей 268, 279 КУпАП та статті 63 Конституції України Позивачу ОСОБА_1 було усно роз`яснено його процесуальні права та обов`язки, а саме: право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення та докази, заявляти клопотання, користуватися професійною правничою допомогою адвоката, а також право на оскарження рішення. Факт належного ознайомлення та роз`яснення вказаних прав підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у графі 8 оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7788815, де зазначено: «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено». Жодних клопотань про залучення захисника чи відкладення розгляду справи водій під час спілкування з інспектором не заявляв, що зафіксовано на відео. Виявивши факт керування автомобілем особою, яка позбавлена такого права судом, інспектор діяв на підставі ст. 222 КУпАП. Санкція частини четвертої статті 126 КУпАП містить імперативний фіксований штраф у розмірі 20 400 грн, який і був правомірно накладений на водія.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 07.10.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Литовченка Р.В., в якій він просив проводити судовий розгляд даної справи без участі позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Литовченко Р.В. Позовні вимоги підтримує, просив задовольнити (а.с. 51).

В судове засідання представник відповідача ГУ НП в Харківській області не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у відзиві на позовну заяву представник ГУ НП в Харківській області Котик С.Ф. просила розглядати дану справу без участі ГУ НП в Харківській області (а.с. 19-20).

В судове засідання інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (сел. Кегичівка) ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюк С.М. не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 18.10.2024 (справа №624/718/24) визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП; накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 роки, без вилучення транспортного засобу (а.с. 45-47).

Інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (сел. Кегичівка) ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюком С.М. складено постанову ЕНА №7788815 від 27.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. з зазначенням, що 27.08.2026 о 14-42 год. с. Щекегичівка, вул. Волошина, керував транспортним засобом «ВАЗ 21121», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування згідно рішення Кегичівського районного суду від 10.08.2024, чим порушив п. 2.1.а ПДР України (а.с. 42-44).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично – дорожній мережі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, Іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 2.3 рішення Конституційного суду України N 5-рп/2015 від 26,05.2015 "у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення", законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем, слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єктивну сторону інкримінованого йому правопорушення.

При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП.

За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується – повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

В ході розгляду позовної заяви, представником відповідача надані диски з відеозаписами, як належний доказ вчиненого правопорушення позивачем (а.с. 22, 23).

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що в порушення вимог ст. 283 КУпАП, відповідачем не зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме: пункт 7 «До постанови додаються» - не містить жодних даних.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Верховний Суд в постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотримання правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ч. 2 ст. 121-3 КУпАП.

Як зазначено вище, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення.

Водночас, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 73-74 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суд зазначає, що сам факт складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП є недоведеним.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП, на думку суду, є недоведеним, а тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7788815 від 27.08.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Як встановлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі №543/775/17, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем під час пред`явлення адміністративного позову до суду сплачений судовий збір, що підтверджується квитанцією №2439-7753-7142-0927 від 05.09.2026 (а.с. 4).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, судовий збір у розмірі 665,60 гривень стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 6-10, 77, 205, 229, 241-246, 255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Литовченком Романом Вікторовичем до Головного управління Національної поліції в Харківській області, інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (сел. Кегичівка) ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюка Сергія Миколайовича про визнання протиправними дії та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора сектору поліцейської діяльності №1 (сел. Кегичівка) ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюком Сергія Миколайовича від 27.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7788815 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 20400,00 гривень, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Харківській області (адреса: 61002, м. Харків, вул. Ж. Мироносиць, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адресою: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Литовченко Роман Вікторович (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області (адреса: 61002, м. Харків, вул. Ж. Мироносиць, буд. 5).

Відповідач: Інспектор сектору поліцейської діяльності №1 (сел. Кегичівка) ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області Михайлюк Сергій Миколайович (адреса: 64000, Харківська область, Берестинський район, с. Кегичівка, вул. Волошина, 26).

Суддя С.О. Муратова