Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №953/7270/26
Суддя: Вітюк Р. В.
Справа № 953/7270/26
н/п 2/953/4319/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" (далі – Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач відкрив картку, на якій було встановлено кредитний ліміт, яким він скористався, але не повернув повністю суму, яка була надана у користування та процентів за користування нею.
Виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 09.06.2026 відкрив спрощене позовне провадження, призначив справу до розгляду. Розгляд справи відкладався до 07.10.2026.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали та судових повісток на адресу їх реєстрації, поштові повідомлення повернулися з відміткою: "адресат відсутній", що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, враховуючи належне повідомлення сторін, клопотання позивача про розгляд справи у його відсутність, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України.
Суд ухвалою від 07.10.2026, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
06.03.2019 АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0492/0300564, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 33 274,18 грн. Договір підписаний відповідачем особисто.
Відповідно до умов договору сума кредиту – 33 274,18 грн, з яких 30 000,00 грн на придбання товару та 3 274,18 грн – на сплату страхового платежу на користь страховика; дата надання кредиту – 06.03.2019; дата повного погашення кредиту – 06.03.2023; строк кредиту – 48 місяців; процентна ставка – 52,9 % річних.
Позивачем додано виписку по картці з якої вбачається зарахування на рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 33 274,18 грн від 06.03.2026.
20.05.2021 АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Оксі Банк" уклали договір відступлення права вимоги № 114/2-43, відповідно до умов якого до АТ "Оксі Банк" перейшло право грошової вимоги за договором № 014/0492/0300564 від 06.03.2019.
20.05.2021 АТ "Оксі Банк" та ТОВ "Сіті фінанс" уклали договір відступлення права вимоги № 114/2-43/1, відповідно до умов якого до АТ "Оксі Банк" перейшло право грошової вимоги за договором №014/0492/0300564 від 06.03.2019.
Згідно з розрахунком заборгованості долученим до матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 52 588,05 грн з яких 30 157,64 грн. – сума заборгованості за кредитом; 22 430,41 – сума заборгованості за відсотками.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір від 06.03.2019 шляхом його підписання, за яким він отримав кредит, тобто сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору (строку, процентів тощо).
Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 33 274,18 грн шляхом зарахування вказаної суми на його рахунок, тобто виконав свої зобов`язання з надання коштів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 014/0492/82/0300564 відповідно до договору відступлення права вимоги, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 20.05.2021 Товариство стало новим кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.
З реєстру боржників до відступлення права вимоги за яким Товариство отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 та розрахунку, який наведений у позовній заяві вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 52 588,05 грн, з яких: 30 157,64 грн. – сума заборгованості за кредитом; 22 430,41 – сума заборгованості за відсотками.
Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідачка зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у останньої перед позивачем утворилась заборгованість.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
При цьому як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позивач довів, що зв`язку з неповерненням кредитних коштів у відповідача виникли заборгованість у розмірі – 52 588,05 грн, яка складається з 30 157,64 грн. – сума заборгованості за кредитом; 22 430,41 – сума заборгованості за відсотками, яку відповідач має сплати позивачу. А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати
Позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328,00 грн і витрати на правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору у розмірі 3 328,00 грн.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу
Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):
- договір про надання правничої допомоги № 26/11/2025 від 26.11.2025;
- акт виконаних робіт (наданих послуг);
- платіжну інструкцію.
Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 52 588,05 грн, а витрати на правову допомогу у розмірі 7 500 грн, тобто більш ніж 14 % від ціни позову. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції). А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи та часткове задоволення позову, є підставою для часткової відмови у задоволенні таких вимог (4 500 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 3 000 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 – 81, 141, 263 – 265, 280 – 282, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" заборгованість за кредитним договором у розмірі 52 588,05 грн, яка складається з 30 157,64 грн – сума заборгованості за кредитом; 22 430,41 грн – сума заборгованості за відсотками та судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.
3. Заву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Партнерс" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
У решті заяви відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст складено та підписано 07.10.2026.
Учасники справи
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті фінанс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, ЄДРПОУ 39508708).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Роман ВІТЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua