Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №639/9092/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/9092/26

Провадження № 3/639/1575/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Кісь Д.П., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173 -2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №205140 від 16.09.2026 о 13:30, ОСОБА_1 перебувала за адресою свого проживання, АДРЕСА_1 , та вчинила стосовно свого батька ОСОБА_2 домашнє насильство - умисні дії психологічного характеру, а саме: ображала нецензурною лайкою, погрожувала ОСОБА_2 , чим завдала йому психологічних страждань, у наслідок чого завдано шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_3 ..

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 надала пояснення, в яких зазначила, що конфлікт між нею та потерпілим ОСОБА_2 мав взаємний характер, супроводжувався обопільними претензіями та виник внаслідок дій обох учасників.

ОСОБА_2 надав заяву, в якій зазначив, що конфлікт з ОСОБА_1 був врегульований мирним шляхом, просив провадження по справі закрити.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд виходить із такого.

Згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП склад адміністративного правопорушення визначається у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.01.2018 року №2229-VIIIдомашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4, 14, 15, 17 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII наведено визначення економічного, психологіного, сексуального та фізичного насильства.

Так, згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткненням протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Наявність між дочкою та батьком словесного конфлікту не є безспірним доказом вчинення домашнього насильства.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 посилалась на те, що 16.09.2026 між нею та ОСОБА_2 виник конфлікт, після чого останній викликав екіпаж патрульної поліції для врегулювання вказаної ситуації. На теперішній час конфлікт було вичерпано.

Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між ними мала місце сімейна сварка.

Висловлювання в межах конфлікту, який склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 , не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливості її настання в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку.

Крім того, з доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, а також з матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 639/9095/26, яка теж розглядається Новобаварським районним судом м. Харкова, вбачається, що одночасно зі складанням протоколу серії ВАБ №205140 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП також було складено протокол серії ВАБ №205139 відносно ОСОБА_2 (потерпілий в цій справі) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за тими самим обставинами, що мали місце 16.09.2026 близько 13:30 за адресою: вул. Коксова, буд. 29А.

Отже працівниками УПП в Харківській області за фактом одних і тих же подій були складені протоколи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як відносно ОСОБА_1 , так і відносно ОСОБА_2 , тобто вони обидва в одній і тій самій ситуації одночасно визнані і кривдниками, і постраждалими особами, що, на переконання суду, суперечить Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та підтверджує, що у дійсності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.09.2026 о 13:30 за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 , мав місце конфлікт членів родини, а не домашнє насильство.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів, на підтвердження поза розумним сумнівом наявності об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (домашнього насильства), в діях ОСОБА_1 по відношенню до її батька ОСОБА_2 ..

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.245, 247, 251, 252, 268, 283, 284, 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

На підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.П. Кісь