Суд: Богодухівський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №613/328/26
Суддя: Шалімов Д. В.
Справа №-613/328/26 Провадження №-2-а/613/16/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді – Шалімова Д.В.,
за участі секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Кулик А.І. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кулик А.І. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: поновити позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі даної позовної заяви, щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №528/1499-п від 23 липня 2025 року; скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №528/1499-п від 23 липня 2025 року, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , за якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діянні особи ознак складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23 липня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ухвалив постанову №528/1499-п про справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ні особисто, ні засобами поштового зв`язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з`явитися, а також мету такої явки. Ним було направлено адвокатський запит № 30/01-9 від 30 січня 2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою отримання інформації щодо направлення та вручення повістки. За результатами розгляду зазначеного запиту ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь № 14/1708 від 10 лютого 2026 року, а також копію опису відправлення поштової кореспонденції. Водночас у наданих матеріалах зазначено номер поштового відправлення (трекінг-номер), однак, при спробі його перевірки у відповідній поштовій системі відстеження відображається інформація про те, що вказаний номер не зареєстрований у системі. У зв`язку з цим відсутня можливість відстежити рух поштового відправлення та встановити факт його вручення адресату. Таким чином, вважав, що відсутні належні та допустимі докази отримання ОСОБА_1 відповідної повістки. Зазначена обставина є істотною для правильного вирішення справи, оскільки, відсутність обізнаності особи про виникнення у неї певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку. Умисел як форма вини передбачає усвідомлення особою протиправного характеру своєї поведінки, передбачення її наслідків та бажання або свідоме допущення їх настання, що у даному випадку належними доказами не підтверджено. Позивач викликався до органу ТЦК та СП з метою уточнення даних, водночас, матеріали справи не містять відомостей про те які саме дані необхідно було уточнити саме в ТЦК та СП, неможливість отримання таких даних з реєстрів, згідно приписів ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Керуючись вказаною нормою ОСОБА_1 вчасно було уточнено свої персональні дані через електронний кабінет призовника. Вказане підтверджується відповідною відміткою у витязі, сформованому за допомогою ПЗ «Резерв+». Окрім того, 25 березня 2024 року ОСОБА_1 було взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 та з вказаної дати, змін персональних даних, що потребують уточнення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 не мав. Підстав для уточнення персональних даних (при їх незмінності) закон не передбачає. Окрім того, ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, загального захворювання, тому на момент складання повістки, а саме 19 червня 2025 року, у ОСОБА_1 була відстрочка, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 . В подальшому у відношенні ОСОБА_1 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи було прийнято рішення про повторне присвоєння статусу інваліда (третя група), що підтверджується копією Витягу з рішення експертної комісії від 25.06.2025 року. Таким чином органи ТЦК та СП мають самостійний доступ до вищевказаної інформації, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У день розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності він об`єктивно не мав можливості прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Так, відповідно до ухвали Валківського районного суду Харківської області від 11 липня 2025 року, постановленої у межах кримінального провадження № 42023222070000046 від 14 вересня 2023 року, строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків у межах запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання було продовжено. Згідно з вказаною ухвалою суду, на ОСОБА_1 були покладені, зокрема, такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з м. Харкова та м. Полтави, в яких він зареєстрований та проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Таким чином, ОСОБА_1 перебував під дією судового контролю та був обмежений у свободі пересування, у зв`язку з чим фізично не міг прибути на розгляд справи до ТЦК та СП без відповідного дозволу суду або сторони обвинувачення. Таким чином, ОСОБА_1 перебував під дією судового контролю та був обмежений у свободі пересування, у зв`язку з чим не мав права залишати АДРЕСА_1 без відповідного дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, розгляд справи був призначений у м. Валки Харківської області, що об`єктивно вимагало виїзду за межі населених пунктів, визначених ухвалою суду. Жодного дозволу на відлучення з місця проживання у визначений період ОСОБА_1 не отримував, а тому його прибуття до м. Валки суперечило б покладеним на нього процесуальним обов`язкам та могло б розцінюватися як порушення запобіжного заходу. Додатково слід врахувати, що у ніч з 22 на 23 липня 2025 року збройні сили РФ атакували Полтавщину дронами, внаслідок чого були пошкоджені об`єкти енергетичної інфраструктури АТ «Укрзалізниця». Зазначені обставини спричинили ускладнення транспортного сполучення та створили об`єктивну небезпекову ситуацію, що також істотно впливало на можливість безпечного та своєчасного прибуття до місця розгляду справи. Отже, неявка ОСОБА_1 була зумовлена сукупністю об`єктивних, незалежних від його волі обставин, які унеможливлювали його прибуття на розгляд справи. Незважаючи на наявність поважних та документально підтверджених причин неявки, посадовими особами ТЦК та СП було прийнято оскаржувану постанову без належного з`ясування та оцінки зазначених обставин, що свідчить про порушення принципів об`єктивності, повноти та законності розгляду справи, а також про порушення прав позивача. Як зазначалось вище, ОСОБА_1 з 25 березня 2024 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується відповідною довідкою ВПО №1601-5003070188, фактично він проживає у м. Полтава та у встановлений законом строк став на військовий облік за місцем свого фактичного перебування. 12 липня 2025 року під час перевірки даних було встановлено, що ОСОБА_1 нібито не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого його було доставлено до УПП Харківської ДПП та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де складено протокол про адміністративне правопорушення. Та поставлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Водночас викликає сумніви законність взяття ОСОБА_1 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки він уже перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та фактично проживає у АДРЕСА_2 мало тимчасовий характер (проїздом) та не є підставою для зміни місця військового обліку. На підставі викладеного вище, стверджував, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Кулик А.І. в судове засідання не з`явились, представник надав до суду заяву про розгляд справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явилась, надала до суду відзив, згідно змісту якого прохала у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. Зазначила, що на адресу, місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 було направлено повістку № 4031316, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка надіслана через відділення Укрпошти, рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання останнього про його виклик на 29 червня 2025 року о 09.00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Матеріали щодо належного повідомлення (оповіщення) ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі — ІНФОРМАЦІЯ_5 ) для уточнення облікових даних перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою отримання всіх наявних доказів та відомостей у справі щодо ОСОБА_1 , однак, у встановлений судом строк відповіді на зазначений запит отримано не було. 12 липня 2025 року ОСОБА_1 , як порушник військового обліку був супроводжений представниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_7 для складення протоколу про адміністративне правопорушення. У відповідності до алгоритму роботи посадових осіб районних (міських) ТЦК та СП при доставленні органами Національної поліції громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210,210-1 КУпАП, затвердженого розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2025 року № 321/1511, ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12 липня 2025 року старшим офіцером відділу обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 528/4152. 23 липня 2025 року ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотань та заяв стосовно перенесення розгляду справи не заявляв, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи під час складення протоколу, а також дана інформація зазначена в протоколі №528/4152, другий примірник якого позивач отримав під особистий підпис. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за наявними матеріалами було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 528/1499-п, у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
Відповідно до ЗУ «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05.30 год. 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно зі ст.235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови № 528/1499-п від 23 липня 2025 року, позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_9 за викликом у строк 29 червня 2025 року, зазначений у повістці № 4031316 для уточнення даних.
Згідно змісту наявної в матеріалах справи копії протоколу № 528/4152 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12 липня 2025 року, ОСОБА_1 , через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням повістка № 4031316 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_12 .
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП 23 липня 2025 року, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Статтею 17 ЗУ «Про оборону України» визначено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
Відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію`громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз.8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.
Пунктом 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
З наданих відповідачем матеріалів справи № 528 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вбачається, що повістка позивачу була направлена за адресою: АДРЕСА_3 .
При цьому матеріали справи, крім копії повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не містять будь-яких доказів та відомостей щодо належного повідомлення (оповіщення) ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Даний факт також підтверджений представником відповідача у наданому до суду відзиві, відповідно до змісту якого, остання повідомила, що матеріали щодо належного повідомлення (оповіщення) ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_10 було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою отримання всіх наявних доказів та відомостей у справі щодо ОСОБА_1 , однак, відповіді на зазначений запит отримано не було.
Як у протоколі № 528/4152 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12 липня 2025 року, так і в постанові № 528/1499-п по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 23 липня 2026 року зазначено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до п.п.2 п.41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Постановою КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.
Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Верховний Суду складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі N463/1352/16-а зробив висновок про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, виходячи з вищевикладеного, з урахуванням того, що відповідачем не доведено факт отримання позивачем повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд доходить висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасуванню, із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 528/1499-п від 23 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлений 05 жовтня 2026 року.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua