Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №299/1712/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №299/1712/26

Суддя: Кухтей Руслан Віталійович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 299/1712/26 пров. № А/857/34090/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді : Кухтея Р.В.,

суддів : Боршовського Т.І., Носа С.П.,

за участю секретаря судового засідання : Чупіль Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2025 року (ухвалене головуючим-суддею Дочинцем С.І. в порядку ч.4 ст.229 КАС України у м. Виноградові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13/2026 від 08.04.2026 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Позов мотивований тим, що він обіймає посаду начальника відділу мобілізаційної та оборонної роботи та згідно посадової інструкції та внутрішніми актами не є особою, відповідальною за ведення військового обліку та безпосереднє оповіщення. Також зазначає, що в обґрунтування правомірності винесення оспорюваної постанови відповідач помилково застосував Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487), який є загальним актом, а не Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560), який є спеціальним, який містить вичерпний перелік осіб, уповноважених на вручення повісток та порядок оформлення розпоряджень ТЦК та СП. В порушення вимог Порядку №560 відповідач не надав доказів формування груп оповіщення, до складу яких він би був офіційно включений. Вимога ТЦК та СП щодо здійснення ним заходів з оповіщення самостійно, без участі представників ТЦК та СП, поліції, прямо суперечить нормам Порядку №560. Також наголошує на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25.05.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає за можливе провести апеляційний розгляд за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, Супруновича Ю.М., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що Розпорядженням міського голови №29 від 27.01.2026 «Про стан військового обліку за 2025 рік та завдання на 2026 рік» (п.1.2 розділу «Заходи щодо вдосконалення стану військового обліку»), відповідальним за ведення персонально-первинного військового обліку визначено : у місті Берегове начальник відділу персонально-первинного військового обліку; у населених пунктах старостинських округів старость відповідних округів.

Розпорядженням Берегівської міської ради Закарпатської області №130 від 26.03.2025 затверджено посадові інструкції працівників відділу мобілізаційної та оборонної роботи Берегівської міської ради, зокрема, посадову інструкцію начальника відділу мобілізаційної та оборонної роботи Берегівської міської ради та головного спеціаліста відділу мобілізаційної та оборонної роботи, оборонної роботи Берегівської міської ради.

Як вбачається із посадової інструкції начальника відділу мобілізаційної та оборонної роботи Берегівської міської ради, у п.8 основних посадових обов`язків повністю : забезпечення організації призову громадян на військову службу, підготовку молоді до військової служби.

Відповідно до копії розпоряджень №12/2/2122 від 16.02.2026, №12/2/2934 від 24.02.2026, №12/2/3105 від 05.03.2026, такі адресовані начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 голові Берегівської міської ради для 1) здійснення оповіщення військовозобов`язаних згідно з додатком 1 (ПІБ, дата народження, адреса проживання військовозобов`язаних), які перебувають на обліку старостинських округів, та забезпечують їх прибуття 19.02.2026, 28.02.2026 та 13.03.2026 за адресою : АДРЕСА_1 , мета виклику : уточнення військово-облікових даних; 2) за результатами виконання розпорядження надати підтверджену інформацію або документи про здійснення повідомлень до до ІНФОРМАЦІЯ_3 у триденний строк; 3) інформацію щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку, подавати до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 4) при собі : військово-обліковий документ, паспорт, ідентифікаційний код. Додатком до розпорядження були повістки, на деяких з них складаються записи запитувача наступного змісту : «не відкривають», «Аякс, костел, на роботі».

За змістом оспорюваної постанови, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 08.04.2026 о 09 год 00 хв було встановлено, що будучи відповідальним за ведення військового обліку Берегівської міської ради він проігнорував розпорядження, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 за №12/2/3357 від 15.03.2026, №12/2/3513 від 20.03.2026 №12/2/3677 від 29.03.2026 щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тобто неналежним чином виконав вимоги, визначені п.47 постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Порядок №1487).

З копії повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення вбачається, що таке сформовано 02.04.2026 та адресовано ОСОБА_1 , в якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відбудеться об 11 год 00 хв 07.04.2026 за адресою : м. Берегове, пл. Героїв, 8 (кабінет 12).

Як вбачається із фіскальних чеків «Укрпошти» №902020827162 та №9020208270471, ОСОБА_1 04.04.2026 та 10.04.2026 адресовано поштове відправлення.

Відповідно до копії довідки №13 відділення поштового зв`язку №90202 від 29.04.2026, така видана ОСОБА_1 про те, що рекомендований лист за номером № 902020827162, надіслано 04.04.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_2 , фактично адресату не вручався. Неотримання зазначеного поштового відправлення сталося з технічних причин та внаслідок помилки персоналу відділення поштового зв`язку №90202 м. Берегове. Статус «вручено особисто» від 07.04.2026 відображений в системі автоматизованого моніторингу АТ «Укрпошта» (трекінг відстеження), є помилковим та не відповідає фактичним обставинам. Внаслідок особливостей програмного забезпечення технічна можливість внести виправлення в систему на даний момент відсутня.

Вважаючи протиправною оспорювану постанову, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вимогою про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як начальник відділу мобілізаційної та оборонної роботи, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, на яку покладено обов`язки у сфері мобілізаційної роботи та взаємодії з ТЦК та СП, є належним суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Посилання позивача на те, що обов`язок органів місцевого самоврядування забезпечувати оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за розпорядженнями ТЦК та СП та забезпечення їх своєчасного прибуття покладено на інших осіб, спростовується фактичними обставинами справи, оскільки саме позивач здійснював виконання відповідних розпоряджень та був залучений до процесу їх оповіщення. Позивач не надав належних та допустимих доказів виконання розпоряджень ТЦК та СП у повному обсязі. Крім того, матеріали справи не містять доказів належного вручення повісток, підтвердження направлення поштових повідомлень адресатам, актів про відмову від отримання повісток або інших документів, які б свідчили про належне виконання позивачем покладених на нього обов`язків. Також суд вважав помилковими доводи позивача стосовно пріоритетності норм. Стосовно доводів позивача про порушення його права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вказав, що матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про розгляд справи було сформовано 02.04.2026 та направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням на адресу його реєстрації. При цьому, суд врахував довідку відділення поштового зв`язку про технічну помилку при відображенні статусу поштового відправлення, однак вважав, що ця обставина сама по собі не є безумовною підставою для скасування оспорюваної постанови, при вирішенні даного питання суд виходив із необхідності оцінки впливу допущеного порушення на законність прийнятого рішення по суті. Наявність окремих процесуальних недоліків під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не спростовує самого факту вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та не свідчить про незаконність оспорюваної постанови. Суд також врахував суспільну значимість належного виконання заходів мобілізаційної підготовки та військового обліку в умовах особливого періоду та правового режиму воєнного стану.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.2101 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою статті 2101 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призов громадян на строкову військову службу забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ст. 15 Закону України «Про оборону України»).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені у відповідності до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя (ч.7 ст.1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Частиною п`ятою статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виконавчі органи сільських, селищних, міських рад організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів.

Згідно ч.5 ст.33 Закону №2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.24 Порядку №1487, з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють : 3) виявлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, що обслуговується виконавчими органами сільської, селищної, міської ради, і не перебувають в них на персонально-первинному військовому обліку, направлення таких громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік, взяття призовників, військовозобов`язаних та резервістів на персонально-первинний військовий облік; 7) оповіщення на вимогу відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття; 8) взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки щодо здійснення спільних заходів в галузі оборонної роботи, строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - картки первинного обліку), внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п.25 Порядку №1487, під час взяття призовників, військовозобов`язаних та резервістів на персонально-первинний військовий облік виконавчі органи сільських, селищних, міських рад перевіряють дійсність та належність військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів їх власникам, наявність відміток про взяття на військовий облік у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, органі СБУ, підрозділі Служби зовнішньої розвідки та своєчасність їх прибуття до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, доводять під особистий підпис призовників, військовозобов`язаних та резервістів правила військового обліку та інформацію про відповідальність за невиконання цих правил.

Пунктом 32 Порядку №1487 передбачено, що у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад : відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №352 від 21.03.2002; у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

Відповідно до п.34 Порядку №1487, з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.

Згідно п.47 Порядку №1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №352 від 21.03.2002) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані : видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки; вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю); письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.

Також, постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), який визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між органами місцевого самоврядування та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.12 Порядку №560, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування зокрема : видають акти про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у яких зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис; повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства.

Під час здійснення заходів оповіщення представника (представників) виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад супроводжує поліцейський відповідно до розпорядження голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації). Повістки резервістам та військовозобов`язаним вручає уповноважена на це особа із складу групи оповіщення.

За змістом пунктів 26, 28 Порядку №560, для проведення оповіщення створюються дільниці оповіщення та штаби оповіщення. Відповідальність за організацію роботи та здійснення контролю за роботою дільниць оповіщення в межах адміністративно-територіальної одиниці покладається на голову сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, а штабів оповіщення - на керівників підприємств, установ, організацій, на базі яких утворюються штаби оповіщення.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з пунктом 31 Порядку №560 повістки мають право вручати зокрема : представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №13/2026 від 08.04.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.3 ст.2101 КУпАП у зв`язку з невиконанням вимоги розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо здійснення оповіщення військовозобов`язаних та резервістів.

Як видно з матеріалів справи, позивач перебуває на посаді начальника відділу мобілізаційної та оборонної роботи.

Скаржник посилається на те, що він не являється суб`єктом відповідальності за інкримінування йому порушення, а тому начальник ОСОБА_3 незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, що згідно розпорядження міського голови №29 від 27.01.2026 «Про стан військового обліку за 2025 рік та завдання на 2026 рік» (п. 1.2 розділу «Заходи щодо вдосконалення стану військового обліку»), відповідальним за ведення персонально-первинного військового обліку визначено: у місті Берегове начальник відділу персонально-первинного військового обліку; у населених пунктах старостинських округів старость відповідних округів.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника з приводу того, що Порядок №1487 регулює порядок ведення персонального та персонально-первинного військового обліку в межах трудових відносин. При цьому, п.47 цього Порядку покладає на роботодавців обов`язок видати внутрішній наказ та ознайомити своїх працівників під підпис. Виконавці — кадрові служби або особи, яких визначено відповідальними за облік (Розпорядження № 29).

Натомість, Порядок №560 є спеціальним актом, прийнятим в умовах воєнного стану, який встановлює окрему, самостійну процедуру мобілізаційного оповіщення громадян за місцем проживання та на вулицях, визначає склад та порядок формування груп оповіщення, обов`язкову участь представника поліції (п. 12), відео- та фотофіксацію з використанням бодікамер (п. 40, п. 52), а також окремі форми повісток (Додаток 1 до Порядку № 560).

З матеріалів справи видно, що повістки, які надавалися апелянту для вручення, виконані за формою Додатка 1 до Порядку №560, а не за Додатком 11 до Порядку № 1487.

З наведеного видно, що ІНФОРМАЦІЯ_2 залучав позивача до заходів оповіщення в межах Порядку №560, водночас притягнув до відповідальності за порушення Порядку №1487.

Таким чином, позивач як начальник відділу мобілізаційної та оборонної роботи є посадовою особою органу місцевого самоврядування, однак не відповідальним за ведення персонально-первинного військового обліку, а тому він не несе відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази чи входив позивач до складу офіційно сформованої групи оповіщення у порядку, передбаченому п.12 Порядку №560, чи забезпечував ТЦК та СП участь представника поліції під час вручення повісток, як того вимагає п. 12 Порядку №560 та які конкретні норми права порушив позивач під час здійснення фактичних дій з оповіщення.

Разом з тим, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що вбачається з довідки №13 відділення поштового зв`язку №90202 від 29.04.2026, колегія суддів вважає, що приведені вище обставини мають бути з`ясовані та надана їм правова оцінка безпосередньо органом, уповноваженим розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Без встановлення вказаних обставин неможливо правильно кваліфікувати дії ОСОБА_1 та перевірити законність оспорюваної постанови.

Проте, вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.

Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України.

У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Отже, на підставі відповідної практики ЄСПЛ можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням зазначеним у ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В цьому суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.

Згідно ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 283 КУпАП визначено, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевим загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування оспорюваної постанови у справі про адміністративне правопорушення і надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 286, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2025 року по справі №380/1748/25 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/2026 від 08 квітня 2026 року і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддяР. В. Кухтей

суддіТ. І. Боршовський

С. П. Нос

Повне судове рішення складено 09.10.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua