Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/9583/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9583/26 пров. № А/857/39200/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Глазька С.М.,

суддів Глушка І.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційними скаргами Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року (головуючий суддя Желік О.М., м. Львів) у справі № 380/9583/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з квітня 2018 року по день фактичної виплати 13.02.2026;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з квітня 2018 року по день фактичної виплати 13.02.2026;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з жовтня 2019 року по день фактичної виплати 27.03.2026;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки з жовтня 2019 року по день фактичної виплати 27.03.2026;

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки лютого 2020 року по день фактичної виплати 03.04.2026;

зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/25 за весь час затримки лютого 2020 року по день фактичної виплати 03.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідачі на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026, здійснили виплату індексації грошового забезпечення. Однак під час виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідачами не нараховано та не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за відповідні періоди. У зв`язку з ненарахуванням та невиплатою такої компенсації позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026.

Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 03.04.2026.

Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з лютого 2020 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 03.04.2026.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржили відповідачі Адміністрація Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_5 , у апеляційних скаргах покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Зокрема, в апеляційних скаргах покликаються на те, що діяли в межах чинного законодавства, вказують, що у позивача відсутнє право на компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати вищезазначених виплат.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши усі доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.02.2020 № 27-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10.02.2020.

Відповідно до інформації, відображеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:

- з червня 2016 року по серпень 2019 року включно - у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 );

- з вересня 2019 року по грудень 2019 року включно - у ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- з січня 2020 року по 10.02.2020 включно - в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_7 є припиненим. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» ліквідовано, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_8 , а на Адміністрацію Державної прикордонної служби України покладено забезпечення здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідуються. З огляду на наведене, а також на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19, обов`язки щодо відновлення порушених прав позивача за період проходження ним служби з вересня 2019 року по грудень 2019 року включно покладаються на ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) як орган, до компетенції якого належить ухвалення відповідного рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по 28.02.2018 включно та індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по серпень 2019 року включно у розмірі 4 433,64 грн на місяць; визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року включно у розмірі 4 433,64 грн на місяць; визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із січня 2020 року по 10.02.2020 включно у розмірі 4 433,64 грн на місяць, в усіх випадках із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 апеляційні скарги відповідачів на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24 залишено без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

На виконання вказаних судових рішень відповідачі здійснили виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) - 13.02.2026 на загальну суму 149 239,11 грн;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) - 27.03.2026 на загальну суму 16 847,83 грн;

- НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) - 03.04.2026 на загальну суму 5 873,04 грн.

Зазначені обставини підтверджуються виписками по надходженню по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», копіями платіжних інструкцій, довідками про нараховані суми та відповідями на адвокатські запити, наявними в матеріалах справи, та сторонами не заперечуються.

Під час виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення відповідачами не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Статтею 3 Закону №2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:

власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян.

З аналізу наведених норм випливає, що основною умовою для виплати передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Тобто, компенсація за порушення строків виплати доходу виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата, індексація тощо) особи (працівника) з вини відповідача (роботодавця) не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари і послуги.

Дія норм Закону № 2050-III та Порядку № 159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Виплата компенсації втрати частини доходів проводиться незалежно від порядку і підстав їх (доходів) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені (такий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року в справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року в справі № 240/6583/20, від 5 липня 2022 року в справі № 420/7633/20, від 29 березня 2023 року в справі № 120/9475/21-а, від 12 вересня 2024 року в справах № 400/5837/23, №240/18489/23, від 10 жовтня 2024 року в справі № 280/5397/19, від 18 грудня 2024 року в справі № 755/15005/23.

Застосовуючи вказаний висновок, Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року в справі № 240/11882/19 констатував, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Верховний Суд визнав безпідставними доводи судів попередніх інстанцій про те, що право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили відповідним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення, зауваживши, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

У постанові від 21 серпня 2023 року в справі № 460/6767/20 Верховний Суд, ураховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року в справі № 804/2994/18, від 23 грудня 2020 року в справі № 640/7975/15-а, від 05 липня 2022 року в справі № 420/7633/20, від 09 серпня 2022 року в справі № 460/4765/20, дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати (частини основного розміру пенсії) саме за період з моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, що встановлено судовим рішенням (у іншій справі), по фактичну її виплату.

За висновками Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованими у постанові від 2 квітня 2024 року в справі № 560/8194/20, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. Тож, нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати проводиться у чітко визначений Законом № 2050-III строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Невиплата компенсації у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов`язок щодо її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.

Судом встановлено, що остаточна виплата позивачу доходу у вигляді індексації грошового забезпечення здійснена відповідачами: ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) - 13.02.2026; ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) - 27.03.2026; НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) - 03.04.2026.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, а саме:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) - з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026;

- Адміністрацією Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026;

- НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) - з лютого 2020 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 03.04.2026.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з квітня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 13.02.2026 та зобов`язання здійснити ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) виплату позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення суду від 31.01.2025 у справі № 380/13337/24, за весь час затримки виплати з жовтня 2019 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 27.03.2026.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі № 380/9583/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. М. Глазько

суддіІ. В. Глушко

Р. М. Шавель