Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №500/6595/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/6595/25 пров. № А/857/13015/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року в справі № 500/6595/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції – Мірінович У.А.,

час ухвалення рішення – 04 лютого 2026 року,

місце ухвалення рішення – м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення – 04 лютого 2026 року,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у здійсненні розрахунку пенсії по відсотках починаючи з 01.02.2021 та перерахунку і виплати пенсії починаючи з 01.02.2021 згідно оновленої довідки №4 від 10.04.2025 з врахуванням заробітку за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000;

зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести розрахунок пенсії по відсотках починаючи з 01.02.2021 та здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки №4 від 10.04.2025 про розмір грошового забезпечення з 01.07.1995 по 30.06.2000 та здійснити виплату перерахованої пенсії в розмірі 545 грн 76 коп. до основної починаючи з 01.02.2021.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом встановлення щомісячної доплати до пенсії у фіксованому розмірі.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024 та 1,115 з 01.03.2025, та здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з 01.10.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачу виплачується пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що враховуючи норми статті 45 Закону №1058 перерахунок пенсії позивача проведено з 01.07.2025 згідно поданої ним заяви 02.07.2025. Зауважує відповідач, що позивачу встановлено надбавки на індексацію в розмірі 135 та 100 грн у 2022-2024 року.

Також не погодився з таким рішенням позивач, відтак подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення адміністративного позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що починаючи з дня призначення пенсійних виплат, відповідач повинен нараховувати до пенсії доплату на 545,76 гривень більше, тобто з урахуванням заробітку за 1995-2000 роки, адже такий отриманий до виходу на пенсію. Вважає скаржник, що відповідачем доказово не доведено свою позицію. Вказує, що «в протоколі про перерахунок…зовсім не зазначається та не вказується доплата в розмірі 545,76 грн».

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за віком з 02.02.2021 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

15.04.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області з заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки за інші роки роботи, до якої долучив довідку №4 від 10.04.2025 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з , видану КП «Тернопільміськтепло». (а.с.12)

16.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено перерахунок пенсії заявника з урахуванням його заробітку за 1995-2000 роки, починаючи з 01.04.2025.

01.05.2025 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

07.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено перерахунок пенсії заявника з зазначенням виду перерахунку «зміна стажу та заробітку (абз.1,2 ч.4 ст.42 ЗУ №1058), починаючи з 01.05.2025.

У період з 26 по 27 червня 2025 року відповідачем здійснено перевірку достовірності документів, поданих для оформлення пенсії за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000, за результатами якої складено Акт №1900-1002-1/2799 від 27.06.2025.

Згідно вказаного Акту за результатами перевірки довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 18.05.2021 №5 встановлено розбіжності з даними первинних документів в грудні 1995 року, в вересні та листопаді 1996 року, у зв`язку з чим рекомендовано надати оновлену довідку.

30.06.2025 позивач подав до відповідача заяву, у якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки за інші роки роботи з лютого 2021 року, до якої надав довідку №4 від 27.06.2025 про заробітну плату для обчислення пенсії, видану КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго». (а.с.12, зворот)

04.07.2025 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з зазначенням виду перерахунку «зміна періоду 60 міс. ЗП до 01.07.2000р.» починаючи з 01.07.2025.

Згідно протоколу про перерахунок пенсії від 04.07.2025, розмір пенсії з надбавками, починаючи з 01.07.2025, становить 6489,13 грн, у тому числі: 5959,54 грн – розмір пенсії за віком (ст.27) (12862,41*0,46333); 194,59 грн – доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1 абз.2) (за 11 років); 135,00 грн – надбавка на індексації 01.03.2022; 100 грн – надбавка на індексації 01.03.2023; 100 грн – надбавка на індексації 01.03.2024.

17.07.2025 Головне управління ПФУ в Тернопільській області листом №1900-0202-8/33651 повідомило позивача, що його пенсію обчислено із середньомісячного заробітку за даними персоніфікованого обліку відповідно до наявного стажу з 01.07.2000 по 31.03.2023. Страховий стаж становить 44 роки 04 місяці 26 днів. За результатами перевірки складено Акт перевірки №1900-1002-1/2799 від 27.06.2025, яким встановлено розбіжності у заробітній платі згідно з даними первинних документів в грудні 1995 року та у вересні, листопаді 1996 року, і сформовано нову довідку №4 від 27.06.2025.

Оскільки довідка від 18.05.2021 №5 не підтверджена первинними документами, тому, за позицією відповідача, підстав для проведення перерахунку з дати призначення пенсії немає.

Враховуючи зазначене відповідач повідомив, що з 01.07.2025 на підставі оновленої довідки проведено перерахунок пенсії позивача з врахуванням заробітку за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними персоніфікованого обліку відповідно до наявного стажу з 01.07.2000 по 31.03.2024. Розмір пенсії складає 6489,13 грн. Додатково зазначено, що новий розмір пенсії та доплату за період з 01.07.2025 по 31.07.2025 у розмірі 545,76 грн буде виплачено позивачу в серпні поточного року. (а.с.13-14)

02.10.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області з заявою, у якій зазначив, що вважає неправильним здійснення перерахунку його пенсії з 01 липня 2025 року, оскільки вважає, що такий перерахунок має бути проведений з 2021 року, а саме з дати призначення пенсії за віком.

Крім того, позивач зазначив про помилковість, на його думку, розрахунку розміру пенсії, яка згідно статті 40 Закону №1058 має бути обчислена з урахуванням коефіцієнту страхового стажу, як величини у відсотках за кожний рік страхового стажу. Також позивач зауважив, що щорічно з 01 березня слід застосовувати статтю 42 Закону №1058, яка передбачає перерахунок пенсії зі збільшенням показника середньої заробітної плати, що також впливає на розмір пенсії.

З урахуванням викладеного позивач просив відповідача (дослівно за текстом): провести розрахунок його пенсії на підставі Закону №1058 за відсотками, а не фіксовано, та провести від нарахованої пенсії, яка по розрахунках позивача має становити 9320-9330 грн, перерахунок пенсії по відсотках, а не фіксовано. (а.с.15)

16.10.2025 Головне управління ПФУ в Тернопільській області листом №7174-7527/Д-02/8-1900/25 повідомило позивача, що відповідно до постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209 та згідно із Порядком з 01 березня 2025 року проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на жовтень 2017 року, в розмірі 1,115 (3764,40*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115= 8913,83 грн).

Також позивача повідомлено, що враховуючи норми статті 45 Закону №1058 перерахунок його пенсії проведено з 01.07.2025 згідно з поданою позивачем заявою від 02.07.2025.

Одночасно зазначено, що статтею 27 Закону №1058 передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Таким чином, з 01.07.2025 розмір пенсійної виплати позивача розрахований на підставі оновленої довідки та проведено перерахунок пенсії з врахуванням заробітку за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними персоніфікованого обліку відповідно до наявного стажу з 01.07.2000 по 31.03.2025 та становить 6489,13 грн, а саме:

5959,54 грн – основний розмір пенсії (9643,14 (9118,81*1,0575)*1,33384*0,46333, де 9643,14 – показник середньої заробітної плати, 1,33384 – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за вищевказаний період роботи, 0,46333 – коефіцієнт страхового стажу із врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%);

194,59 грн – доплата за 11 років понаднормового стажу (1769,00-11%);

135,00 грн – надбавка за індексацію з 01.03.2022;

100,00 грн – надбавка за індексацію з 01.03.2023;

100,00 грн – надбавка за індексацію з 01.03.2024.

З огляду на викладене, за позицією відповідача, пенсія перерахована та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Преамбулою Закону № 1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями статей 4, 6 Закону № 1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Суд зазначає, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 № 124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Колегія суддів зауважує, що індексація пенсій відповідно до Постанов № 118, № 168, № 185, № 209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.

Однак положення Порядку № 124, не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону № 1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку № 124).

Верховний Суд в постанові від 13 січня 2025 року в справі № 160/28752/23 вирішував питання який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, потрібно застосовувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”: показник станом на 01 жовтня 2017 року, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019 - 2023 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені.

В цій постанові суд касаційної інстанції вказав, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2025 роках відповідно до Закону № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Застосуванню також підлягають відповідні Постанови № 127 № 118, № 168, № 185, №209.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

При цьому, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 16 квітня 2025 року в справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Також колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що Верховний Суд в постанові від 04.12.2025 року в справі № 440/6585/25 дійшов висновку про протиправність здійснення пенсійним органом перерахунку (індексації) пенсії в 2025 році із застосуванням коефіцієнта 1,046 замість 1,115.

Як стверджується відомостями протоколів про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , пенсійним органом встановлено позивачу надбавку 135 грн за індексацію з 01.03.2022 року, надбавку 100 грн за індексацію з 01.03.2023 року та надбавку 100 грн за індексацію 01.03.2024 року.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ, здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", без застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо доводів позивача про врахування відомостей довідки №4 від 10.04.2025 та проведення, в зв`язку з цим, перерахунку з лютого 2021 року.

Так, порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV).

Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок від 25.11.2005 №22-1).

Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку від 25.11.2005 №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 вищевказаного Порядку від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Водночас, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Окрім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.

Як встановлено судом, 15.04.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Тернопільській області з заявою про перерахунок його пенсії, до якої долучив довідку №4 від 10.04.2025 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з липня 1995 року по червень 2000 року, видану КП «Тернопільміськтеплокомуненерго».

Згідно вказаної довідки №4 від 10.04.2025 суми заробітної плати ОСОБА_1 у період з липня 1995 року по червень 2000 року становили:

1995 рік: липень – 102,14286; серпень – 97,50286; вересень – 170,73353; жовтень – 109,96364; листопад – 138,60000; грудень – 148,68000;

1996 рік: січень – 207,00000; лютий – 208,80000; березень – 216,00000; квітень – 216,00000; травень – 216,00000; червень – 419,55734; липень – 90,78261; серпень – 153,39131; вересень – 382,94; жовтень – 123,21; листопад – 257,09; грудень – 216,00;

1997 рік: січень – 360,00; лютий – 225,88; березень – 287,20; квітень – 201,00; травень – 193,50; червень – 221,18; липень – 159,56; серпень – 193,50; вересень – 260,47; жовтень – 248,75; листопад – 290,77; грудень – 616,75;

1998 рік: січень – 237,50; лютий – 285,00; березень – 285,00; квітень – 224,55; травень – 188,28; червень – 469,64; липень – 114,35; серпень – 214,79; вересень – 151,14; жовтень – 249,78; листопад – 223,32; грудень – 717,13;

1999 рік: січень – 281,48; лютий – 304,50; березень – 279,12; квітень – 169,17; травень – 236,84; червень – 304,50; липень – 394,43; серпень – 233,10; вересень – 376,09; жовтень – 205,62; листопад – 339,82; грудень – 425,75;

2000 рік: січень – 377,29; лютий – 400,50; березень – 394,93; квітень – 293,70; травень – 304,94; червень – 379,42.

Так, з 01 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській здійснено перерахунок пенсії позивача в зв`язку з уточненням даних, а саме врахування вищезазначеного заробітку за 1995-2000.

Колегія суддів зауважує, що вказані суми заробітної плати ОСОБА_1 відображені в наявному в матеріалах справи розрахунку заробітку для обчислення пенсії та цілком узгоджуються з останнім.

При цьому, після такого перерахунку саме основний розмір пенсії позивача зріс з 4865,40 грн (у порівнянні з виплатою призначеною з 01.03.2023) до 5694,17 грн. Загальна сума пенсії становить 6188,38 грн.

Суд апеляційної інстанції не може визнати прийнятними доводи позивача про необхідність відображення суми підвищення окремим рядком як певної «доплати», адже такий перерахунок спрямований на правильне обчислення саме основного розміру пенсії.

Водночас основний розмір пенсійної виплати в 5959,54 грн встановлений позивачу лише з 01.05.2025 за результатами уточнення даних в ЕПС, 01.05.2025 (поступлення акту КПР).

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головним управлінням ПФУ в Тернопільській області враховано заробіток позивача за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно довідки №4 від 10.04.2025 та здійснено відповідний перерахунок пенсії. Такий висновок повністю ґрунтується на наявних в матеріалах справи, відомостях електронної пенсійної справи позивача.

Колегія апеляційного суду також відхиляє міркування позивача про необхідність проведення перерахунку з урахуванням заробітку за 1995-2022 рр. з дати призначення пенсії, оскільки такий заробіток вказаний в довідці №4, яка видана 10.04.2025 року та подана до пенсійного органу 15.04.2025 року.

На такий перерахунок поширюються загальні правила щодо строків перерахунку призначеної пенсії, закріплені в частині четвертій статті 45 Закону № 1058-IV, а саме: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся з довідкою №4 від 10.04.2025 року до ГУ ПФУ в Тернопільській області 15 квітня 2025 року, відтак перерахунок проведено з першого числа такого місяця, тобто 01 квітня 2025 року, що підтверджується відповідним протокол (зворот а.с.64).

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року в справі № 500/6595/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.