Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/2584/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 р.Справа № 520/2584/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 18.03.26 по справі № 520/2584/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) , Центральної Військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі по тексту - перший відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (далі по тексту - ЦВЛК ДПС України, другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною Довідку ВЛК № 5823 від 23.10.2025 року гарнізонної військово- лікарською комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ щодо відмови у перегляді рішення військово-лікарської комісії № 5823 від 23.10.2025 року та проведенні повторного медичного огляду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію ДПСУ скасувати Довідку ВЛК № 5823 від 23.10.2025 року гарнізонної військово-лікарською комісії при Харківському військово-медичному клінічному центрі (клінічному госпіталі) Державної прикордонної служби України;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію ДПСУ провести повторний медичний огляд відносно старшого солдата військової частини НОМЕР_3 ДПСУ, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність Довідки ВЛК № 5823 від 23.10.2025 гарнізонної військово-лікарською комісії при Харківському військово-медичному клінічному центрі (клінічному госпіталі) Державної прикордонної служби України, оскільки під час проведення медичного огляду позивача першим відповідачем не було враховано медичні документи ОСОБА_1 , що прямо суперечить вимогам пункту 6.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі по тексту - Положення № 402) та призвело до необ`єктивного визначення ступеню придатності позивача до військової служби.

Крім того, при застосуванні статті 23 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби позивачу не було проведено спеціальних досліджень, а саме ФЗД медикаментозними пробами (проба з бронхолітиком або провокаційна проба з бета-блокатором, фізичним навантаженням, гіпертонічним розчином NACL, незважаючи на наявність встановленого у Консультативному висновку лікаря-пульмонолога від 16.10.2025 більш тяжкого діагнозу.

На переконання позивача, невиконання належним чином вимог щодо процедури проведення медичного огляду призвело до прийняття необґрунтованого рішення щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та ступеня придатності до військової служби.

Звернув увагу, що відповідно до Консультативного висновку лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 позивачу встановлено діагноз : ІНФОРМАЦІЯ_4 гр.В, стадія нестійкої ремісії. Бульозна емфізема легень. Пневмосклероз. Бронхіальна астма третя ступень, перситуючий перебіг, неконтрольована стадія загострення. ЛН 1-2 ст. З рекомендацією переогляду через 3 місяці. Також, згідно з результатами КТ ОГК від 21.05.2025 у позивача виявлено бульозну емфізему легень, з численними ділянками емфізематозного здуття та численними субплевральними повітряними буллами 22 мм справа та 24 мм зліва. Діагноз в даному формулюванні (ХОЗЛ гр.В, стадія нестійкої ремісії. Бульозна емфізема легень. Пневмосклероз. Бронхіальна астма третя ступень, перситуючий перебіг, неконтрольована стадія загострення. ЛН 1-2 ст.) також підтверджені Консультативним висновком лікаря-пульмонолога від 16.10.2025, хоча відповідно до Висновку лікаря-пульмонолога від 18.02.2025 було встановлено діагноз у наступному формулюванні - Бронхіальна астма друга ступень, персистуючий перебіг, неконтрольована, загострення І ст. Хронічний бронхіт, нестійка ремісія. ЛН 0-І ст. Тобто, станом на травень-жовтень 2025 року хвороба негативно прогресувала.

Разом з цим, відповідно до спірної довідки ВЛК № 5823 від 23.10.2025 гарнізонної військово-лікарською комісії при Харківському військово-медичному клінічному центрі (клінічному госпіталі) Державної прикордонної служби України, незважаючи на наявну медичну документацію та об`єктивний стан здоров`я, діагноз в цій частині було встановлено у наступному формулюванні : бронхіальна астма ІІ ст., персистуючий перебіг, контрольована.

Зауважив, що ЦВК ДПС України, відмовляючи у перегляді рішення військово-лікарської комісії № 5823 від 23.10.2025 та проведенні повторного медичного огляду ОСОБА_2 керувалась виключно відомостями, зазначеними у оскаржуваному рішенні, а не на власному дослідженні отриманих медичних документів, що свідчить про протиправність такої відмови.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі №520/2584/26 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_5 ) , Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд.26,м. Київ,01001, код ЄДРПОУ45890441) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі №520/2584/26 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Наполягав, що судом першої інстанції взагалі не враховано той факт, що при наявності результатів одного і того ж самого обстеження позивача (КТ ОГК від 21.05.2025), дані, зазначені у Довідці ВЛК № 5823 від 23.10.2025 гарнізонної військово- лікарською комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідають даним Консультативних висновків від 21.05.2025 та від 16.10.2025, що свідчить про неврахування першим відповідачем динаміки перебігу захворювання та об`єктивний стан пацієнта.

Зауважив, що у розумінні пункту 1 розділу І Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2024 року № 441 (далі по тексту - Положення № 441), у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності результатів проведених медичних досліджень, а також їх відповідності фактичному стану здоров`я військовослужбовця, військово-лікарські комісії наділені повноваженнями направляти особу на додаткові спеціалізовані обстеження, у тому числі на комп`ютерну томографію органів грудної клітини (КТ ОГК). Натомість, перший відповідач фактично обмежився проведенням оцінки функції зовнішнього дихання (ФЗД), причому таке обстеження було здійснено одноразово. Зазначене, на переконання позивача, ставить під обґрунтований сумнів достовірність отриманих результатів, оскільки показники ФЗД є чутливими до технічних похибок проведення дослідження, а також до правильності виконання пацієнтом дихальних маневрів, що вимагає, як правило, їх підтвердження шляхом повторних вимірювань.

При цьому, ЦВЛК ДПС України у відповіді від 15.12.2025 не надала належної правової оцінки суттєвій розбіжності між показниками, отриманими під час обстежень 19.08.2025 та 23.10.2025, що свідчить про можливу динаміку змін функціонального стану органів дихання та потребувало додаткової перевірки, у тому числі шляхом призначення повторних або розширених обстежень. Ігнорування зазначених обставин свідчить про неповноту дослідження доказів та формальний підхід до розгляду скарги.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу другий відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

При вирішенні даного спору, просив суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, згідно з якими до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Наполягав, що ЦВЛК ДПС України, в межах наданих повноважень, розглянула заяву адвоката Крамного С. С. в інтересах старшого солдата ОСОБА_1 та дійшла висновку, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено, а Постанова ВЛК оформлена у відповідності до вимог норм Положення № 441 та графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснень щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби. Причинний зв`язок наявних захворювань та травми позивача встановлено вірно. Виходячи з вищенаведеного, ЦВЛК ДПСУ дійшла до висновку, що не вбачає підстав для перегляду постанови гарнізонної ВЛК ХВМКЦ ДПСУ, оформленої довідкою № 5823 від 23.10.2025.

Зазначив, що ЦВЛК ДПС України при розгляді звернення розглянуті та враховані консультативні висновки від 18.02.2025, від 21.05.2025 та від 16.10.2025, видані лікарем-пульмонологом ( ОСОБА_3 ).

У свою чергу, звернув увагу суду апеляційної інстанції на суперечливі дані, які містяться в консультативних висновках лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 та 16.10.2025, а саме: в усіх висновках діагноз встановлений на підставі одного і того ж обстеження (КТ ОГК від 21.05.2025), який не являється методом дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД). В консультативних висновках спеціаліста від 18.02.2025 та 21.05.2025, лікар-пульмонолог посилається на обстеження ФЗД, проте даних такого обстеження за вказані періоди (чи такі що передували консультативним висновкам) до скарги не надавалися та їх результати не внесені до висновків.

До скарги позивача було долучено результати дослідження ФЗД від 19.08.2025, згідно з якими порушення ФЗД не встановлено та результати дослідження ФЗД від 23.10.2025, згідно з якими встановлено «легке зниження ФЗД» та «дуже легке зниження ФЗД», вентиляційна функція легень не порушена, що у свою чергу відповідає умовам застосованої при прийнятті ростанови ВЛК № 5823 від 23.10.2025 норми пункту «б» статті 47.

Вважав безпідставним посилання ОСОБА_1 на приписи Положення № 441 щодо необхідності проведення спільного огляду (консиліуму) за участі провідних (головних) медичних фахівців, оскільки результати дослідження ФЗД від 19.08.2025 та 23.10.2025 не підтверджують контроверсійних результатів обстеження ФЗД.

Твердження позивача щодо непроведення йому повторних спеціальних досліджень ФЗД спростовується протоколами такого обстеження від 19.08.2025 та 23.10.2025.

Щодо позовної вимоги з приводу направлення ОСОБА_1 на повторний медичний огляд вказував, що оскільки підстав для перегляду (скасування) постанови ВЛК ЦВЛК ДПСУ за результатами розгляду заяви адвоката Крамного С. С. в інтересах позивача не встановила, відповідно немає і підстав для ініціювання повторного або контрольного медичного огляду.

Перший відповідач також подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти викладених у ній доводів, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі № 520/2584/26 - залишити без змін.

Повідомив, що позивачу 20.10.2025 було оформлено амбулаторну карту № 164 та розпочато амбулаторний етап медичного огляду відповідно до встановленого порядку. При цьому, виконано наступне: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, ЕКГ-дослідження; за медичними показаннями виконано: комп`ютерну томографію, офтальмологічні дослідження, функціональну діагностику органів дихання. Позивач був оглянутий лікарями-спеціалістами стоматологом (20.10.2025), офтальмологом (20.10.2025), оториноларингологом (20.10.2025), неврологом (20.10.2025), психіатром (20.10.2025), дерматовенерологом (20.10.2025), хірургом (22.10.2025), терапевтом (23.10.2025); результати оглядів внесені до медичної документації, тобто у Картку обстеження та медичного огляду та амбулаторну карту № 164. Після завершення повного обсягу обстежень, медичні документи винесені на розгляд гарнізонної військово-лікарської комісії.

Гарнізонною військово-лікарською комісією прийнято рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони, відповідно до статей Розкладу хвороб, що засвідчено довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії № 5823 від 23.10.2025. Також, під час проходження військово-лікарської комісії позивач був направлений на додаткові спеціалізовані обстеження, у тому числі пульмонологічні, функціональні та інструментальні дослідження органів дихання. За результатами консультацій та обстежень встановлено наявність хронічної бронхолегеневої патології, що підтверджено висновками лікаря-пульмонолога та стаціонарною медичною документацією. Разом з тим, відповідно до даних спірометрії та функціональних досліджень, виражених порушень вентиляційної функції легень не виявлено. Наявні захворювання були враховані гарнізонною військово лікарською комісією при визначенні ступеня придатності до військової служби та стали підставою для застосування відповідних статей Розкладу хвороб із обмеженням виду служби. З урахуванням сукупності клінічних та функціональних даних гарнізонною військово-лікарською комісією застосовано відповідні статті Розкладу хвороб та прийнято рішення про придатність до військової служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони.

Враховуючи наведене вище, вважав, що медичний огляд позивача проведено згідно з вимогами Положення № 441, під час огляду враховано дані попередніх та поточних обстежень та досліджень, висновки лікарів спеціалістів, вивчено, а під час огляду ВЛК - надані документи, а тому відсутні підстави для визнання протиправним рішення гарнізонної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), оформленого довідкою № 5823 від 23.10.2025.

У свою чергу, в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є діючим військовослужбовцем.

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії № 5823 від 23.10.2025, позивачу було проведено медичний огляд гарнізонною військово-лікарської комісією у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та визнано придатним до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видів забезпечення, охорони - на підставі статей 306, 266, 46в, 476, 39в, 78в, 64в, 23в, 456 графи II Розкладу хвороб та Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Згідно з Довідкою ВЛК № 5823 від 23.10.2025, позивачу було встановлені діагнози у наступних формулюваннях: Наслідки після травми (12.10.2024) - закритого перелому дистального метафізу променевої кістки лівого передпліччя зі зміщенням, операції (12.10.2024) - закритої репозиції, гіпсової іммобілізації, у вигляді консолідованого перелому, з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Складний короткозорий астигматизм ст. 0,5 дптр, з короткозорістю в меридіані найбільшої аметропії ст. 6,25 дптр, гострота зору з корекцією 0,7 правого ока. Короткозорість ст. 7,0 дптр, гострота зору з корекцією 0,8 лівого ока. Периферична хоріоретинальна дегенерація обох очей. Початкова катаракта обох очей. Перенесене оперативне втручання (15.09.2025) - обмежувальна лазеркоагуляція сітківки на правому оці. ХОЗЛ гр. В, стадія нестійкої ремісії. Булозна емфізема легень. Пневмосклероз. Бронхіальна астма II ст., персистуючий перебіг, контрольована. Гіпертонічна хвороба І ст., 2 ст. ризику ССУ 2, СН 0. Остеохондроз шийного відділу хребта в сегментах С5-С6-С7 II ст., з деформуючим спондильозом С4-С5. Спондильоз грудного відділу хребта в сегментах Th6- Th - Th - Th - Th10- Th11- Th12 II ст., спондильоз поперекового відділу хребта в сегментах L1-L2-LЗ-L4 II ст., з незначним порушенням функції. Хронічна вертеброгеннаторакалгІя, стадія нестійкої ремісії. Викривлення носової перетинки з порушенням функції дихання. Двобічний хронічний поліпозний риносинусит в стадії нестійкої ремісії. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Видалені наслідки після ЗТК, перелому ребер зліва (анамнестично 2010 р.) у вигляді консолідованого перелому X ребра зліва, без порушення функції. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до Консультативного висновку лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 позивачу було встановлено наступний діагноз: ХОЗЛ гр.В, стадія нестійкої ремісії. Бульозна емфізема легень. Пневмосклероз, Бронхіальна астма третя ступень, перситуючий перебіг, неконтрольована стадія загострення. ЛН 1-2 ст. З рекомендацією переогляду через 3 місяці.

Також, згідно з результатами КТ ОГК від 21.05.2025 р., було виявлено бульозну емфізему легень, з численними ділянками емфізематозного здуття та численними субплевральними повітряними буллами 22 мм справа та 24 мм зліва.

Діагноз в даному формулюванні (ХОЗЛ гр.В, стадія нестійкої ремісії. Бульозна емфізема легень. Пневмосклероз. Бронхіальна астма третя ступень, перситуючий перебіг, неконтрольована стадія загострення. ЛН 1-2 ст), також підтверджений Консультативним висновком лікаря-пульмонолога від 16.10.2025.

Хоча, відповідно до Висновку лікаря-пульмонолога від 18.02.2025, було встановлено діагноз у наступному формулюванні - Бронхіальна астма друга ступень, персистуючий перебіг, неконтрольована, загострення І ст. Хронічний бронхіт, нестійка ремісія. ЛН 6-І ст. Тобто, станом на травень та жовтень 2025 РОКУ - хвороба негативно прогресувала.

Як зазначає позивач, під час проведення його медичного огляду гарнізонною військово-лікарською комісією при Харківському військово-медичному клінічному центрі (клінічному госпіталі) Державної прикордонної служби України, вказана процедура була порушена наступним чином:

- належним чином не були враховані медичні документи, які позивач надав для об`єктивної оцінки його стану здоров`я (а саме Консультативні висновки лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 та від 16.10.2025 );

- при застосуванні статті 23 Розкладу хвороб не було повторно проведено спеціальних досліджень, а саме дослідженням ФЗД з медикаментозними пробами (проба з бронхолітиком або провокаційна проба з бета-блокатором, фізичним навантаженням, гіпертонічним розчином NaСІ), незважаючи на наявність встановленого у Консультативному висновку лікаря-пульмонолога від 16.10.2025 більш тяжкого діагнозу;

- при застосуванні статті 47 Розкладу хворобу було порушено вимоги п. 1.2 Розділу II Положення, згідно з якими постанови ВЛК приймаються на підставі Додатків 1 та 2 Наказу №402 - Розкладу хвороб, станів та фізичних вад та пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб.

Не погодившись зі змістом Довідки ВЛК № 5823 від 23.10.2025 року та вважаючи протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ щодо відмови у перегляді рішення військово-лікарської комісії № 5823 від 23.10.2025 року та проведенні повторного медичного огляду ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки відповідачем була дотримана процедура проведення ВЛК, а суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ЛК під час застосування ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Судом відхилено доводи позивача про не врахування гарнізонною ВЛК ХВМКЦ ДПСУ при проведенні медичного огляду 23.10.2025 консультативних висновків лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 та 16.10.2025, адже у обох висновках діагноз встановлений на підставі одного і того ж обстеження (КТ ОГК від 21.05.2025), що відповідно не може відображати динаміку перебігу захворювання та об`єктивний стан пацієнта на момент кожного окремого обстеження. В обох консультативних заключеннях не вказана дата проведення дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД), метод проведення такого дослідження та застосування провокаційних проб з бронхолітиком. Результати вищевказаних обстежень ФЗД не внесені до пункту 6 обох консультативних висновків спеціаліста.

Твердження позивача, що при застосуванні статті 47 Розкладу хвороб, щодо непроведення йому повторних спеціальних досліджень ФЗД, спростовується даними протоколу такого обстеження від 23.10.2025.

З приводу вимоги ОСОБА_1 про направлення його на повторний медичний огляд ЦВЛК ДПСУ, судом зауважено, що оскільки підстав для перегляду (скасування) Постанови ВЛК ЦВЛК ДПСУ за результатами розгляду заяви адвоката Крамного С.С. в інтересах позивача не встановила, відповідно немає і підстав для ініціювання повторного або контрольного медичного огляду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

За змістом частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності; військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби; льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв`язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби та осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби визначено Положенням № 441.

У розумінні пункту 2 розділу І Положення № 441, медичний огляд - огляд, який проводять ВЛК, ЛЛК Держприкордонслужби, включає вивчення та оцінку стану здоров`я та фізичного розвитку особи на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за відповідним рівнем освіти та військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з прийняттям письмової постанови.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення № 441 визначено, що основними завданнями ВЛК є: організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; медичний відбір громадян для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі; оцінка результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; визначення ступеня придатності військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби; визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців Держприкордонслужби, осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби; визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби та осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби; визначення, за станом здоров`я, можливості проживання за кордоном військовослужбовців Держприкордонслужби та членів сімей військовослужбовців Держприкордонслужби, які направляються за кордон у довгострокові закордонні відрядження, на навчання або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України; визначення придатності осіб за станом здоров`я до вступу до ВВНЗ; опрацювання пропозицій, методичних рекомендацій щодо проведення медичного огляду, вимог до фізичного розвитку, стану здоров`я, індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі та їх інтегрування в практичну площину проведення ВЛК; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за

Пунктами 2-4 та абзацом першим пункту 5 розділу ІІ Положення № 441 установлено, що для виконання завдань, визначених у пункті 1 цього розділу, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК.

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (додаток 2), протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії (додаток 3).

У прийнятті постанов ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами з питань діяльності ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК.

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, у тому числі на виїзних засіданнях, а у випадках, якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця Держприкордонслужби направлено в порядку, установленому законодавством, його хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) перешкоджає йому прибути до ВЛК, ЛЛК для проведення медичного огляду з метою визначення потреби в тривалому лікуванні - дистанційно на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або їх копій, засвідчених у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу ІІ Положення № 441, з метою проведення медичного огляду в Держприкордонслужбі утворюються: постійно діючі ВЛК, ЛЛК; тимчасово діючі ВЛК - для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, кандидатів на військову службу за контрактом.

Згідно із пунктом 1 глави 4 розділу ІІ Положення № 441, до постійно діючих ВЛК відносяться госпітальні (гарнізонні) ВЛК, які утворюються:

госпітальна ВЛК - у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби. За клінічними профілями в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби може бути створено декілька госпітальних ВЛК;

гарнізонна ВЛК - при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладаються:

проведення медичного огляду, контрольного та повторного медичних оглядів осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

проведення медичного огляду водолазів;

ведення книги протоколів засідань ВЛК (додаток 4) та здавання її в архів;

контроль за повнотою та якістю проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, строком проведення медичного огляду;

проведення разом із медичними спеціалістами військово-медичних клінічних центрів (клінічних госпіталів) та начальниками служб охорони здоров`я органів Держприкордонслужби, що перебувають у зоні відповідальності закладу охорони здоров`я Держприкордонслужби, аналізу визнання військовослужбовців Держприкордонслужби непридатними до військової служби, розробка пропозицій щодо поліпшення стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби, їх узагальнення та надання до ЦВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право:

приймати постанови відповідно до цього Положення;

за погодженням з керівниками органів Держприкордонслужби залучати до роботи на правах членів ВЛК медичних фахівців інших закладів охорони здоров`я (за згодою).

У розумінні абзаців 1 та 2 пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Положення № 441, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням постанови. Під придатністю до військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати службові обов`язки з конкретної військової спеціальності, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу враховуються актуальні результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами медичного огляду, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматися рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Лікарі під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця Держприкордонслужби, та з іншими медичними документами, які надає військовослужбовець Держприкордонслужби, а також вносять відповідні медичні записи до електронної системи охорони здоров`я, у порядку, визначеному законодавством.

В силу пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Положення № 441, постанови ВЛК, ЛЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 5) (далі - Розклад хвороб), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (додаток 6) (далі - ТДВ). Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктами 7 та 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 передбачено, що на ЦВЛК покладаються: організація проведення в Держприкордонслужбі ВЛК, ЛЛК медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; розроблення спільно з медичними спеціалістами Адміністрації Держприкордонслужби проєктів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань проведення медичного огляду; розроблення спільно з МОЗ медичних показів для професійної придатності кандидатів для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі за військовими спеціальностями; розроблення науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби; контроль за правильністю надання ВЛК, ЛЛК до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК, ЛЛК; проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК; організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК; контроль, розгляд, затвердження, переогляд, скасування постанов постійно діючих ВЛК, ЛЛК, тимчасово діючих ВЛК; здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонслужби; прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи; організація проведення медичного огляду ВЛК військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби.

ЦВЛК має право: приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови; оглядати осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; перевіряти роботу ВЛК, ЛЛК з питань організації та проведення ними медичного огляду; запитувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства, витяги з наказів, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався за формою Нвс-5, наведеною у додатку 1 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704 (далі - Інструкція) (далі - акт Нвс-5), акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався із військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби за формою Нвс-1, наведеною у додатку 2 до Інструкції (далі - акт Нвс-1), акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби за формою НПвс, наведеною у додатку 3 до Інструкції (далі - акт НПвс), довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

документи з особових та пенсійних справ, медичні документи;

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду; перевіряти організацію, стан та результати медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, а також осіб, які приймаються на військову службу за контрактом до Держприкордонслужби; ініціювати направлення в заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їх сімей, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Держприкордонслужби; запитувати та отримувати від органів Держприкордонслужби узагальнені результати медичного огляду осіб, з числа зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, яким медичний огляд проведено згідно з вимогами Порядку проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559; запитувати від закладів охорони здоров`я, органів Держприкордонслужби, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), ВВНЗ інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК, ЛЛК; надавати до Адміністрації Держприкордонслужби знеособлені результати медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; розглядати документи ВЛК, ЛЛК, які складені за результатами проведених у разі направлення медичних оглядів військовослужбовців Держприкордонслужби в закладах охорони здоров`я інших військових формувань, та виносити власну постанову; у разі незатвердження постанови ВЛК скасовувати її та протягом п`яти робочих днів з дати її скасування виносити власну постанову із зазначеного питання; у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання ВЛК, ЛЛК при проведенні медичного огляду вимог цього Положення скасовувати постанову та направляти свідоцтво про хворобу на доопрацювання з виклSemiCondensed SemiCondensed турецьке ?? ??W >"r ] 6 I ? ` ` : ?? @$? ? ґ ?? O ?? O Y r 6 ? ???Bahnschrift SemiCondensed Bahnschrift SemiCondensed SemiCondensed балтійське ?? ??W >"r ] 6 I ? ` ` : ?? @$? ? ґ ?? O ?

З аналізу наведених норм права колегія суддів дійшла висновку, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому, у разі незгоди із рішеннями госпітальної та гарнізонної ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із рішенням ВЛК вищого рівня звернутися до ЦВЛК або до суду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за наслідками якого складено Довідку ВЛК № 5823 від 23.10.2025 про придатність позивача до служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони.

Водночас, на переконання позивача, гарнізонною ВЛК ХВМКЦ ДПСУ при проведенні медичного огляду 23.10.2025 не були враховані консультативні висновки лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 та 16.10.2025.

Колегія суддів враховує, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 по справі № 160/31586/23.

Надаючи оцінку доводам позивача про недотримання гарнізонною ВЛК процедури розгляду справи, колегія суддів виходить із такого.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.10.2025 першим відповідачем було оформлено амбулаторну карту № 164, підписано згоду на обробку персональних даних та розпочато амбулаторний етап медичного огляду позивача, при якому ОСОБА_1 проведено: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, ЕКГ-дослідження.

За медичними показаннями виконано: комп`ютерну томографію, офтальмологічні дослідження, функціональну діагностику органів дихання; позивач був оглянутий : стоматологом (20.10.2025), офтальмологом (20.10.2025), оториноларингологом (20.10.2025), неврологом (20.10.2025), психіатром (20.10.2025), дерматовенерологом (20.10.2025), хірургом (22.10.2025), терапевтом (23.10.2025); результати оглядів внесені до медичної документації, тобто у Картку обстеження та медичного огляду та амбулаторну карту № 164. Після завершення повного обсягу обстежень, медичні документи винесені на розгляд гарнізонної військово-лікарської комісії.

Також, під час проходження військово-лікарської комісії позивач був направлений на додаткові спеціалізовані обстеження, у тому числі пульмонологічні, функціональні та інструментальні дослідження органів дихання.

За результатами консультацій та обстежень встановлено наявність хронічної бронхолегеневої патології, що підтверджено висновками лікаря-пульмонолога та стаціонарною медичною документацією. Разом з тим, відповідно до даних спірометрії та функціональних досліджень, виражених порушень вентиляційної функції легень не виявлено.

Гарнізонною військово-лікарською комісією прийнято рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби в органах (підрозділах) забезпечення, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах технічного, матеріального, медичного та інших видах забезпечення, охорони, відповідно до статей Розкладу хвороб, що засвідчено довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії № 5823 від 23.10.2025.

При цьому, як вбачається із долученої до матеріалів справи медичної документації, першим відповідачем було враховано консультативні висновки лікаря-пульмонолога від 21.05.2025 та від 16.10.2025. Разом з цим, відповідно до наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) пояснень, у кожному із висновків від 21.05.2025 та від 16.10.2025 діагноз позивача встановлений на підставі одного і того ж обстеження (КТ ОГК від 21.05.2025), що в свою чергу, не може відображати динаміку перебігу захворювання та об`єктивний стан пацієнта на момент кожного окремого обстеження. Також, у висновках від 21.05.2025 та від 16.10.2025 не вказана дата проведення дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД), метод проведення такого дослідження та застосування провокаційних проб з бронхолітиком. Результати вищевказаних обстежень ФЗД не внесені до пункту 6 вказаних висновків.

Отже, наявні у ОСОБА_1 захворювання були враховані гарнізонною військово лікарською комісією при визначенні ступеня придатності до військової служби та стали підставою для застосування відповідних статей Розкладу хвороб із обмеженням виду служби, що спростовує твердження апелянта про зворотне.

Щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ щодо відмови у перегляді рішення військово-лікарської комісії №5823 від 23.10.2025 та проведенні повторного медичного огляду ОСОБА_1 та зобов`язання Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ скасувати Довідку ВЛК № 5823 від 23.10.2025 гарнізонної військово-лікарською комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід вказати таке.

Колегією суддів встановлено, що 16.12.2025 на розгляд ЦВЛК ДПСУ (№ 1658-25-Вх від 16.12.2025) за належністю від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України надійшла заява адвоката Крамного С. С. в інтересах військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України старшого солдата ОСОБА_1 , в якій він просив переглянути довідку гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5823 від 23.10.2025 в частині визначення ступеня придатності до військової служби.

ЦВЛК ДПСУ листом № 13.1/1599-25-Вх/304 від 15.12.2025 надала відповідь на заяву адвоката Крамного С. С. в інтересах старшого солдата ОСОБА_1 , в якій зазначила: «На теперішній час, щодо солдата ОСОБА_1 , винесена та є чинною, постанова гарнізонної ВЛК Харківського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України за № 5823 від 23.10.2025. За результатами розгляду матеріалів гарнізонної ВЛК, ЦВЛК ДПСУ встановлено, що медичний огляд, щодо ОСОБА_1 , проведено відповідно до вимог п. 7-9 глави 4 розділу ІІІ Положення № 441.

Зважаючи на вищевказане, постанова ВЛК ХВМКЦ ДПСУ оформлена у відповідності до Положення № 441 та вимог Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей 30-б, 26-б, 46-в, 47-б, 39-в, 78-в, 64-в, 23-в, 45-б, що визначають ступінь придатності до військової служби. Причинний зв`язок наявних травм та захворювань встановлено вірно.»

Окремо ЦВЛК ДПСУ зазначила, що відповідно до вимог пункту 10 глави 13 Розділу III Положення № 441 Постанова ВЛК, ЛЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з дати оформлення рішення ВЛК, ЛЛК. Підставою для проведення повторного медичного огляду, є висновок лікаря про виникнення змін у стані здоров`я оглянутого, що передбачають зміну ступеня придатності до військової служби.

Колегія суддів зазначає, що аналіз пункту 2 глави 1 розділу ІІІ та пунктів 7 та 8 глави 2 розділу ІІ Положення № 441 свідчить про необхідність розмежування постанови ВЛК як результату здійснення військово-лікарської експертизи та рішення, прийнятого за результатами розгляду звернення особи.

Постановами ВЛК оформлюються результати реалізації комісією спеціальних експертних повноважень, зокрема щодо визначення придатності до військової служби та встановлення або перегляду причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм і каліцтв. Такі постанови оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК або протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Водночас, Положенням № 441 безпосередньо не визначено форми, у якій ЦВЛК має повідомляти про визнання скарги необґрунтованою.

Тому за відсутності підстав для перегляду постанови ВЛК результат розгляду необґрунтованої скарги міг бути доведений до заявника письмовою відповіддю, зокрема листом, за умови що така відповідь містила належні мотиви відмови, оцінку доводів скаржника та роз`яснення порядку подальшого оскарження.

Отже, сама собою форма листа не свідчить про протиправну бездіяльність регіональної ВЛК, якщо комісія фактично розглянула скаргу, перевірила подані матеріали, визнала доводи необґрунтованими та повідомила заявника про мотиви такого висновку. Постанова або інше обов`язкове до виконання рішення мала прийматися тоді, коли скарга визнавалася обґрунтованою та виникала потреба переглянути попередню постанову ВЛК чи направити особу на повторний медичний огляд.

Схожі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 27.08.2026 по справі № 160/6661/24.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ЦВЛК ДПС України листом від 15.12.2025 № 13.1/1599-25-Вх/304 фактично відмовила позивачу у перегляді Довідки ВЛК №5823 від 23.10.2025.

При цьому, у вказаній відповіді зазначено, що при розгляді матеріалів гарнізонної ВЛК ОСОБА_1 , встановлено, що згідно з протоколом обстеження функції зовнішнього дихання (ФЗД) від 19.08.2025 вентиляційна функція легень не порушена (показник ФЗД 79,29 (норма)). Під час обстеження ФЗД від 23.10.2025 показник ОВФ2 - 64,60; ОВФ3 - 74,70; що, відповідає критеріям застосування пункту «б» статті 47. Зважаючи на вищевказане, постанова ВЛК ХВМКЦ ДПСУ оформлена у відповідності до Положення № 441 та вимог Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей 30-б, 26-б, 46-в, 47-б, 39-в, 78-в, 64-в, 23-в, 45-б, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Отже, у листі ЦВЛК ДПС України від 15.12.2025 № 13.1/1599-25-Вх/304 містяться чіткі формулювання щодо причин такої відмови із зазначенням норм законодавства, якими керувалася комісія, та переліком документів, перевірених нею перед прийняттям такого рішення.

Отже, другий відповідач фактично розглянув скаргу позивача, перевірив надані матеріали, повідомив мотиви відсутності підстав для перегляду довідки ВЛК. Саме лише оформлення результатів розгляду скарги листом, а не постановою ВЛК, за наведених вище обставин не свідчить про допущення ЦВЛК ДПС України протиправної бездіяльності.

У свою чергу, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.02.2021 року у справі № 820/5570/16, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 441.

Перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Враховуючи, що відповідачами була дотримана процедура проведення відносно позивача ВЛК, а питання визначення наявності або відсутності у позивача певного діагнозу не може слугувати предметом судового розгляду, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі № 520/2584/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко