Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/14651/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14651/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 1, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2020 по 31.03.2022 включно із врахуванням щомісячної індексації-різниці у відповідному розмірі;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у сумі 4463,15 гривень за період з 26.08.2020 по 31.03.2022 у загальній сумі 85519,71 грн;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2020 - 2021 роки;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2020 - 2021 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 26.08.2020 по 31.03.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 та перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що протягом цього періоду йому виплачувалася лише поточна індексація грошового забезпечення, тоді як з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, а отже, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, йому мала виплачуватися індексація-різниця у фіксованій сумі 4463,15 грн щомісячно (1762,00 грн Ч 253,30 % / 100) до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.

Крім того, позивач вказує, що йому було виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2020 - 2021 роки, виходячи з його грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення. На думку позивача, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, є невід`ємною складовою грошового забезпечення, а тому повинна враховуватися у складі місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.05.2025 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишено без розгляду як очевидно безпідставне з огляду на те, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, а також зобов`язано відповідача надати до суду відомості щодо нарахування та виплати (невиплати) індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2020 по 31.03.2022, розміру грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, складових грошового забезпечення у лютому та березні 2018 року, які мають разовий характер, суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року, нарахування та виплати (невиплати) грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2021 роки із зазначенням складових грошового забезпечення, з яких здійснювалося нарахування вказаної допомоги.

23.05.2025 в/ч НОМЕР_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , а жодних посад у в/ч НОМЕР_1 не займав та військову службу у ній фактично не проходив. Військова частина НОМЕР_3 була юридичною особою публічного права (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), не підпорядковувалася в/ч НОМЕР_1 та мала власну фінансово-економічну службу, яка здійснювала нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 , а в/ч НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю у військової частини НОМЕР_3 відкритого казначейського рахунку виконувала лише функції розрахунково-касового обслуговування, тобто здійснювала перерахування коштів на індивідуальні банківські рахунки військовослужбовців на підставі розрахунків, заявок та наказів командира військової частини НОМЕР_3 . Відповідач 1 зазначає, що будь-які кадрові та фінансово-розрахункові документи військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 у в/ч НОМЕР_1 не зберігалися, а для проведення перерахунків грошового забезпечення за минулий період потрібне внесення змін до наказів командира військової частини НОМЕР_3 , що може здійснити лише її універсальний правонаступник - військова частина НОМЕР_2 . Також відповідач 1 вказує, що у позовній заяві не наведено обставин, з яких позивач виходить, вважаючи, що на нього поширюється право на індексацію у фіксованій сумі, та не надано доказів протиправності дій в/ч НОМЕР_1 .

Того ж дня від в/ч НОМЕР_1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача належним - Військовою частиною НОМЕР_2 як універсальним правонаступником військової частини НОМЕР_3 .

Ухвалою від 29.05.2025 клопотання в/ч НОМЕР_1 про заміну неналежного відповідача залишено без задоволення.

24.06.2025 від в/ч НОМЕР_1 надійшло клопотання про залучення Військової частини НОМЕР_2 до участі у справі як співвідповідача (другого відповідача).

Ухвалою від 01.07.2025 позивачу запропоновано висловити свою думку щодо залучення до участі у справі Військової частини НОМЕР_2 як співвідповідача. Будь-яких клопотань або заперечень з цього процесуального питання від позивача не надійшло.

01.08.2025 від в/ч НОМЕР_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 420/14650/25 за позовом позивача до в/ч НОМЕР_1 щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 26.08.2020 по 31.03.2022.

Ухвалою від 22.09.2025 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Військову частину НОМЕР_2 (далі - відповідач 2, в/ч НОМЕР_2 ), встановлено їй строк для подання відзиву та зобов`язано надати до суду відомості щодо нарахування та виплати (невиплати) індексації грошового забезпечення за період з 26.08.2020 по 31.03.2022, розміру та складових грошового забезпечення позивача у лютому та березні 2018 року, суми можливої індексації у березні 2018 року, нарахування та виплати (невиплати) грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2021 роки.

Ухвалою від 22.09.2025 у задоволенні клопотання в/ч НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.

02.10.2025 в/ч НОМЕР_1 подано до суду додаткові пояснення, в яких відповідач 1 зазначає, що право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі зміною посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704. Водночас посадовий оклад позивача, який прийнятий на військову службу 26.08.2020, тобто значно пізніше 01.03.2018, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався постановою № 704, яка вже діяла на час проходження ним військової служби, а тому у позивача не виникло права на нарахування й виплату індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Відповідач 1 посилається на постанову Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23 та просить відмовити у задоволенні позову.

03.10.2025 в/ч НОМЕР_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що у період з 26.08.2020 по 31.03.2022 позивач військову службу у в/ч НОМЕР_2 не проходив, у зазначений період позивач перебував при військовій частині НОМЕР_1 , а у лютому - березні 2018 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_5 . Відповідач 2 вказує, що ці обставини підтверджуються індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-7, долученими позивачем до позовної заяви.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 28.07.2009, що підтверджується його послужним списком.

Відповідно до послужного списку позивача, у період з 14.09.2018 по 26.06.2020 позивач проходив військову службу на посаді начальника відділення управління НОМЕР_6 окремої радіолокаційної роти НОМЕР_7 радіотехнічного батальйону НОМЕР_8 радіотехнічної бригади Повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил Збройних Сил України за контрактом, укладеним на строк з 26.06.2019 до 26.06.2020, після чого у зв`язку із закінченням строку контракту був звільнений з військової служби у запас та з 26.06.2020 виключений зі списків особового складу військової частини і направлений для зарахування на військовий облік.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-7) страхувальником позивача у 2016 - 2020 роках (по червень 2020 року включно) була військова частина НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ); у липні - серпні 2020 року нарахування грошового забезпечення позивачу не здійснювалося, натомість за періоди з 27.07.2020 по 31.07.2020, з 01.08.2020 по 16.08.2020 та з 17.08.2020 по 24.08.2020 наявні відомості про страховий стаж, сплачений Миколаївським обласним центром зайнятості.

Те, що у лютому - березні 2018 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , сторонами не заперечується та підтверджено відповідачем 2 у відзиві на позов.

Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.08.2020 № 227 позивача, який уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 3 (три) роки, прийнято на військову службу за контрактом та призначено на посаду начальника відділення управління військової частини НОМЕР_3 .

Згідно з приписом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.08.2020 № 1620 капітану ОСОБА_1 запропоновано 25.08.2020 вибути до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби за контрактом зі строком прибуття 26.08.2020.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.08.2020 № 176 капітана ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.08.2020 № 227 на посаду начальника відділення управління військової частини НОМЕР_3 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26 серпня 2020 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , на всі види забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 , та вважається таким, що з 26 серпня 2020 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом відповідно 12 тарифного розряду в розмірі 3440 гривень на місяць, окладом за військове звання в розмірі 1270 гривень на місяць, шпк «капітан». Цим же наказом позивачу встановлено щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 87 % посадового окладу та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Згідно з розрахунком грошового забезпечення за серпень 2020 року, складеним бухгалтером фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_3 , позивачу за період з 26.08.2020 по 31.08.2020 нараховано грошове забезпечення у сумі 2083,42 грн з посадового окладу 3440,00 грн та окладу за військовим званням 1270,00 грн.

Наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 18.12.2020 № 333 позивача призначено на посаду командира радіотехнічної батареї військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-7) у період з вересня 2020 року по квітень 2022 року страхувальником позивача була військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), а з травня 2022 року - військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

Ухвалами суду від 15.05.2025 та від 22.09.2025 відповідачів зобов`язано надати до суду відомості щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 26.08.2020 по 31.03.2022, а також щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2021 роки із зазначенням складових грошового забезпечення, з яких здійснювалося нарахування вказаної допомоги. Відповідачами витребуваних відомостей до суду не надано.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації-різниці та невключення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислювалася грошова допомога на оздоровлення, протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній у спірний період) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону № 1282-XII регламентовано, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній станом на березень 2018 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 (далі - Постанова № 704), затверджено нові тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, а пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Наказом Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» з метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 1 розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу XXIII Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Згідно з абзацом 1 пункту 6 розділу XXIII Порядку № 260 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 01.06.2020 № 180) розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Аналізуючи вказані норми у взаємозв`язку з обставинами справи, суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 26.08.2020 по 31.03.2022.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці військовослужбовців. Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Порядку № 1078 внесено зміни, внаслідок яких з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати (грошового забезпечення), незалежно від дати прийняття, переведення, виходу на роботу (службу) чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу» - місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально, зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду. Тобто, за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально, а відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник (військовослужбовець). Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 10.05.2022 у справі № 420/15397/21.

З урахуванням того, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містять. Цей термін застосовувався у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою Кабінету Міністрів України № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21 зазначив, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А), який визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року з урахуванням складових, які не мають разового характеру; суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б), яка визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків; чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з березня 2018 року останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Отже, застосування положень абзаців 4 - 6 пункту 5 Порядку № 1078 можливе тільки у разі, якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось під час проходження служби військовослужбовцем і розмір підвищення його доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому індексація-різниця, визначена у місяці підвищення доходу, виплачується лише до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення військовослужбовця зі служби.

Верховний Суд у постанові від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23, переглядаючи справу за позовом військовослужбовця, призваного на військову службу після 01.03.2018, про стягнення індексації-різниці у фіксованій сумі 4463,15 грн, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та зазначив, що визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок. Посадовий оклад такого військовослужбовця у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення його на посаду, а підвищення посадового окладу внаслідок зміни посади (тарифного розряду) не є підвищенням грошового забезпечення (окладу) на нормативному рівні, тому у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Як встановлено судом, у березні 2018 року, тобто у місяці підвищення посадових окладів військовослужбовців на підставі Постанови № 704, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 . Водночас у зв`язку із закінченням строку контракту позивач був звільнений з військової служби у запас та з 26.06.2020 виключений зі списків особового складу військової частини, а в липні - серпні 2020 року військову службу не проходив і грошового забезпечення не отримував, що підтверджується, зокрема, індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-7.

Таким чином, навіть за умови виникнення у позивача у березні 2018 року права на індексацію-різницю, яке підлягало реалізації за місцем його служби у військовій частині НОМЕР_5 , таке право в силу абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 існувало лише до дати звільнення позивача з військової служби, тобто до 26.06.2020. Звільнення з військової служби припинило правовідносини з проходження військової служби, в межах яких могла виплачуватися індексація-різниця, визначена у березні 2018 року, і питання щодо її нарахування та виплати за період до 26.06.2020 не є предметом цього спору та не стосується відповідачів.

26.08.2020 позивач на підставі нового контракту знову прийнятий на військову службу та призначений на посаду начальника відділення управління військової частини НОМЕР_3 з посадовим окладом відповідно до 12 тарифного розряду в розмірі 3440 грн, який визначений відповідно до Постанови № 704, що вже діяла на момент його прийняття на службу. Тобто, для позивача як новоприйнятого військовослужбовця у розумінні пункту 10-2 Порядку № 1078 будь-якого підвищення тарифної ставки (посадового окладу) у межах спірного періоду з 26.08.2020 по 31.03.2022 не відбувалося, а отже, не виникло і місяця підвищення доходу, у якому відповідач мав би визначати розмір підвищення доходу та суму можливої індексації з метою встановлення права позивача на індексацію-різницю.

Призначення позивача наказом від 18.12.2020 № 333 на посаду командира радіотехнічної батареї військової частини НОМЕР_3 , навіть якщо воно мало наслідком зміну тарифного розряду та розміру посадового окладу, відбулося внаслідок зміни посади, а не у зв`язку з підвищенням посадових окладів військовослужбовців на нормативному рівні, а тому також не є підставою для застосування абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

Розрахунок суми індексації-різниці 4463,15 грн (1762,00 грн Ч 253,30 % / 100), на який посилається позивач, є розрахунком суми можливої індексації у березні 2018 року для військовослужбовців, які проходили службу на момент підвищення посадових окладів, і без визначення розміру підвищення доходу саме позивача за відповідною посадою у березні 2018 року, а також без нерозривного продовження служби після березня 2018 року не може бути автоматично застосований до періоду нової служби позивача, розпочатої 26.08.2020. Посадовий оклад позивача, який зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 з 26.08.2020, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704.

При цьому суд звертає увагу, що відсутність у позивача права на індексацію-різницю не виключає його права на поточну індексацію грошового забезпечення, обчислення індексу споживчих цін для якої відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець. Водночас, як зазначає сам позивач, поточна індексація грошового забезпечення у спірний період йому виплачувалася, і вимог щодо її розміру позивачем у цій справі не заявлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача не виникло права на нарахування й виплату йому індексації-різниці у фіксованій сумі 4463,15 грн щомісячно за період з 26.08.2020 по 31.03.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення із врахуванням щомісячної індексації-різниці та про зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію-різницю у загальній сумі 85519,71 грн задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислювалася грошова допомога на оздоровлення за 2020 - 2021 роки, та зобов`язання здійснити її виплату з урахуванням індексації.

Як вже зазначалося, абзацом другим частини 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-XII, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які, однак, не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону № 1282-XII та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19.

За вищевикладеними обставинами, суд дійшов висновку, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Згідно з частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII та пунктом 1 розділу XXIII Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення виплачується у розмірі місячного грошового забезпечення. Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер і не належить до одноразових виплат чи винагород, вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення військовослужбовця для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 26.02.2021 у справі № 620/3346/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як зазначає позивач, у спірний період йому нараховувалася та виплачувалася поточна індексація грошового забезпечення, а грошова допомога на оздоровлення за 2020 - 2021 роки була йому виплачена, виходячи з грошового забезпечення без урахування індексації. Вказані обставини відповідачами не спростовано.

Суд звертає увагу, що ухвалами від 15.05.2025 та від 22.09.2025 відповідачів було зобов`язано надати до суду відомості щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2020 - 2021 роки із зазначенням складових грошового забезпечення, з яких здійснювалося нарахування вказаної допомоги, однак таких відомостей до суду не надано, і доказів того, що індексація грошового забезпечення була врахована при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення позивачу, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначаючи суб`єкта, на якого покладається обов`язок щодо перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, суд виходить з того, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 26.08.2020 № 176 позивач з 26.08.2020 зарахований на всі види забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 , а згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-7 саме в/ч НОМЕР_1 у період з вересня 2020 року по квітень 2022 року була страхувальником позивача, тобто здійснювала виплату йому грошового забезпечення. Відповідач 1 у відзиві також не заперечує, що саме він здійснював перерахування коштів грошового забезпечення на банківський рахунок позивача.

За змістом частини 1 статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Виплата грошового забезпечення та його складових здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні, і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати належні йому виплати (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19). Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

Доводи відповідача 1 про те, що він виконував лише функції розрахунково-касового обслуговування, а нарахування грошового забезпечення здійснювала фінансово-економічна служба військової частини НОМЕР_3 , не спростовують того, що позивач у спірний період перебував на всіх видах забезпечення саме при в/ч НОМЕР_1 і саме нею здійснювалася виплата позивачу грошового забезпечення. Крім того, будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем 1 до суду не надано. Взаємовідносини між військовими частинами щодо порядку нарахування та підготовки розрахункових документів є внутрішньоорганізаційними і не можуть перешкоджати реалізації позивачем права на отримання грошового забезпечення у належному розмірі.

Водночас позивач у спірний період з 26.08.2020 по 31.03.2022 на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 не перебував, грошове забезпечення та грошову допомогу на оздоровлення за 2020 - 2021 роки в/ч НОМЕР_2 позивачу не нараховувала та не виплачувала, а позовних вимог до в/ч НОМЕР_2 позивачем не заявлено. За таких обставин підстави для визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_2 та покладення на неї обов`язку вчинити певні дії відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в/ч НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого позивачу нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2020 - 2021 роки, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2020 - 2021 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2020 - 2021 роки.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2020 - 2021 роки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний