Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/58425/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Київ №320/58425/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

– визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування при обчисленні розміру та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком довідки про заробіток для обчислення пенсії від 07.09.2012 №25/1657, виданої Публічним акціонерним товариством «Електропівденмонтаж-10», та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.03.2024 №17, виданої Комунальним закладом «Нікопольський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради;

– зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислити, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням зазначених довідок з 04.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 04.03.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для врахування заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000 нею подано відповідачу довідки від 07.09.2012 №25/1657 та від 25.03.2024 №17. Однак заробіток за цими документами при обчисленні пенсії врахований не був. Позивачка вказує, що довідки видані на підставі особових рахунків, містять відомості про заробітну плату та документи, на підставі яких їх складено, підписані відповідальними посадовими особами й засвідчені печатками. На її переконання, відсутність актів перевірки довідок, а також неможливість доступу до первинних документів, які залишилися на тимчасово окупованій території, не можуть бути самостійною підставою для неврахування підтвердженого цими довідками заробітку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали суду направлена відповідачу до електронного кабінету підсистеми Електронний Суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Приписами частини першої другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено що, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач своїм правом про надання письмового відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 04.03.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У матеріалах електронної пенсійної справи позивачки наявні довідка про заробіток для обчислення пенсії від 07.09.2012 №25/1657, видана ПАТ «Електропівденмонтаж-10», та довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.03.2024 №17, видана КЗ «Нікопольський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради.

Наявність цих документів підтверджено відповідачем у листі від 26.10.2025 №32555-34190/П-02/8-1000/25.

Зі змісту довідки про заробіток для обчислення пенсії від 07.09.2012 №25/1657, виданої ПАТ «Електропівденмонтаж-10» на ім`я позивачки, встановлено, що вона містить відомості про заробітну плату за період із серпня 1983 року по липень 1990 року з розподілом за місяцями та роками.

У довідці прямо зазначено, що її видано на підставі особових рахунків за період з 01.08.1983 по 31.07.1990.

Документ містить найменування, код ЄДРПОУ та адресу підприємства, підписи керівника і головного бухгалтера, засвідчений печаткою підприємства.

Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.03.2024 №17, видана КЗ «Нікопольський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради, містить помісячні відомості про заробітну плату позивачки за період із січня 1995 року по червень 2000 року на загальну суму 9043,81 грн.

Підставою її видачі зазначено особові рахунки, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Херсонська, 5.

Довідка підписана виконувачем обов`язків директора та головним бухгалтером, засвідчена печаткою закладу.

Крім того, у документі зазначено, що заклад не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за вказаний у довідці період.

Відомості про роботу позивачки у Нікопольському медичному училищі підтверджуються також записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Зокрема, трудова книжка містить запис про прийняття позивачки на посаду касира з 10.01.1995, подальші переведення на інші посади та звільнення 11.01.2008.

Таким чином, період, за який у довідці від 25.03.2024 №17 наведено відомості про заробітну плату, охоплюється документально підтвердженим періодом роботи позивачки у зазначеному закладі.

12.08.2025 позивачка звернулася до відповідача щодо причин неврахування довідок про заробітну плату та проведення відповідного перерахунку пенсії. Звернення зареєстровано за вхідним №25273/П-1000-25.

Листом від 25.08.2025 №300188 відповідач повідомив, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 34 роки 5 місяців 22 дні; коефіцієнт страхового стажу становить 0,34417. Заробітну плату визначено за період з 01.07.2000 по 31.05.2015.

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,89112, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 13417,67 грн.

Розмір пенсії на серпень 2025 року становив 4712,40 грн, з яких 4617,96 грн - основний розмір та 94,44 грн - доплата за понаднормовий стаж.

У цьому ж листі відповідач зазначив, що акти перевірки достовірності видачі довідок про заробітну плату не надійшли, у зв`язку із чим підстави для врахування заробітку за ними відсутні.

Водночас за результатами умовного перерахунку відповідач визнав доцільним урахування довідки від 07.09.2012 №25/1657 за період роботи з вересня 1983 року по серпень 1988 року.

Також відповідач повідомив про направлення 19.08.2025 листа щодо перевірки видачі довідки ПАТ «Електропівденмонтаж-10» та зазначив, що перерахунок пенсії буде проведено після надходження акта перевірки за наявності підстав.

На наступне звернення позивачки, зареєстроване 13.10.2025 за вхідним №34190/П-1000-25, відповідач надав лист від 26.10.2025 №32555-34190/П-02/8-1000/25.

У ньому зазначено, що довідки від 07.09.2012 №25/1657 та від 25.03.2024 №17 не підтверджені первинними документами, а оскільки позивачка таких документів не надала, виникла потреба у перевірці відповідності змісту довідок первинним документам.

Для проведення перевірки відповідач направив листи до головних управлінь Пенсійного фонду України в Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Як вказано у відповіді від 26.10.2025, листом від 20.08.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило про неможливість проведення перевірки, оскільки архівні первинні документи ПАТ «Електропівденмонтаж-10» знаходяться на тимчасово окупованій території міста Енергодара.

Акт перевірки довідки від 25.03.2024 №17 до відповідача не надходив.

Вважаючи неврахування довідок про заробітну плату протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, установлені Конституцією та законами України. Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, зокрема на забезпечення у старості.

Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії врегульовано статтею 40 Закону №1058-IV. Частина перша цієї статті передбачає врахування заробітної плати за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або якщо страховий стаж після цієї дати становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також ураховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Отже, закон допускає використання при обчисленні пенсії заробітку за періоди до запровадження персоніфікованого обліку. Реалізація цього права потребує документального підтвердження заробітної плати та дотримання встановлених законом правил визначення розрахункового періоду.

За частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями витребовувати документи, видані для оформлення пенсії, та в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі й достовірність відомостей, що мають значення для визначення права на пенсію.

Порядок подання та оформлення відповідних документів затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Підпункт 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачає подання за бажанням пенсіонера довідки про заробітну плату до 30.06.2000 із зазначенням первинних документів, на підставі яких її видано, місцезнаходження цих документів та адреси, за якою може бути проведена перевірка.

Згідно з пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку №22-1 довідка видається підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану і сплачену заробітну плату. У разі припинення відповідних юридичних осіб довідки видають їх правонаступники або архівні установи. Пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку передбачено всебічний, повний та об`єктивний розгляд усіх поданих документів при встановленні права особи на пенсію.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що довідка про заробітну плату має ґрунтуватися на первинних документах.

Разом із тим, вимога щодо джерела відомостей, наведених у довідці, не є тотожною обов`язку пенсіонера в усіх випадках самостійно отримати та подати оригінали або копії бухгалтерських документів роботодавця.

Закон надає пенсійному органу повноваження перевіряти такі відомості, однак реалізація цих повноважень повинна відповідати меті належного й своєчасного вирішення питання пенсійного забезпечення.

У постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд відхилив посилання пенсійного органу на неможливість перевірки довідки за обставин, коли вона містила посилання на особові рахунки як підставу її видачі, а підприємство на час видачі перебувало на обліку. Отже, сама лише неможливість проведення перевірки не спростовує відомостей належно оформленого документа.

У постанові від 26.10.2022 у справі №808/1735/18 Верховний Суд також урахував, що довідку складено на підставі особових рахунків, вона містила помісячні відомості про заробітну плату та була засвідчена печаткою підприємства.

За таких обставин Суд визнав неправомірним неврахування відповідного заробітку.

При цьому, Верховний Суд не заперечував необхідності підтвердження заробітку первинними документами, а оцінив належність конкретної довідки та підстави, з яких пенсійний орган її не прийняв.

У цій справі предметом оцінки є обґрунтованість неврахування двох поданих позивачкою довідок через відсутність актів їх перевірки.

Зі змісту листів відповідача не вбачається, що він установив недостовірність конкретних сум заробітку, невідповідність довідок первинним документам або їх видачу неналежними особами.

Наведені відповідачем причини стосуються відсутності результатів перевірки та неможливості доступу до частини архівних документів.

Суд враховує, що відповідач направляв запити для перевірки довідок до інших територіальних органів Пенсійного фонду України.

Водночас саме направлення таких запитів не є достатнім обґрунтуванням подальшого неврахування довідок.

Оцінці підлягають конкретні причини їх неприйняття, зміст поданих документів та наявність обставин, які ставлять під сумнів достовірність наведених у них відомостей.

Щодо довідки від 07.09.2012 №25/1657 суд зазначає, що зазначена відповідачем перешкода для її перевірки полягає в місцезнаходженні архівних документів на тимчасово окупованій території міста Енергодара.

За своїм змістом така обставина характеризує доступність первинних документів на час перевірки, однак сама собою не свідчить про те, що їх не існувало на час видачі довідки або що наведені в ній відомості є недостовірними.

Довідка датована 07.09.2012.

Подальша втрата пенсійним органом можливості доступу до архіву не змінює дати її видачі та не є самостійною підставою для позбавлення цього документа доказового значення.

Позивачка не визначає місце зберігання архіву роботодавця та не може забезпечити органам державної влади доступ до документів на окупованій території.

За таких обставин обумовлення врахування належно оформленої довідки виключно одержанням акта перевірки, проведення якої відповідач визнає неможливим, фактично ставить реалізацію права позивачки в залежність від обставини, на яку вона не може вплинути.

Водночас відповідач не навів конкретних обставин, які ставили б під сумнів достовірність відомостей, зазначених у довідці.

Посилання на неможливість доступу до архівних документів пояснює причину непроведення перевірки, однак саме собою не спростовує змісту поданого позивачкою документа.

Окремо суд бере до уваги, що за результатами умовного перерахунку сам відповідач визначив доцільність використання заробітку за довідкою від 07.09.2012 №25/1657 за період з вересня 1983 року по серпень 1988 року.

Щодо довідки від 25.03.2024 №17 відповідач послався на ненадходження акта перевірки.

Повідомлень про встановлення недостовірності цієї довідки або конкретних недоліків її змісту наведені листи не містять.

Ненадходження відповіді на запит від іншого територіального органу Пенсійного фонду не є результатом перевірки, який спростовує дані довідки, та саме собою не може виправдовувати невизначене в часі невирішення питання про врахування заробітку.

При цьому довідка від 25.03.2024 №17 містить не лише назву первинних документів, а й конкретну адресу їх зберігання та вказівку на можливість проведення перевірки.

Отже, відомості, необхідні для організації такої перевірки, були зазначені безпосередньо в поданому документі.

У листах відповідача не наведено обставин, які б свідчили про відмову закладу надати первинні документи, їх втрату або встановлену невідповідність довідки даним бухгалтерського обліку.

Саме лише ненадходження акта перевірки за цих обставин не є достатнім обґрунтуванням неврахування зазначеної довідки.

Архівна довідка від 01.03.2024 №59 підтверджує відомості про роботу позивачки у відповідному закладі.

Водночас суд розмежовує підтвердження періоду роботи та підтвердження розміру заробітної плати: документ про стаж не замінює довідку про заробіток.

Оцінюючи зміст спірних довідок, суд встановив, що кожна з них містить відомості про заробітну плату позивачки за конкретні місяці та посилання на особові рахунки як документи, на підставі яких визначено відповідні суми.

Отже, подані позивачкою документи не обмежуються загальним повідомленням про розмір її заробітку, а вказують на джерело наведених у них відомостей.

Як вбачається зі змісту листування, відповідач не встановив, що довідки складено без використання особових рахунків або що наведені в них суми не відповідають таким рахункам. Натомість він послався на ненадання позивачкою самих первинних документів, неможливість проведення перевірки однієї довідки та ненадходження акта перевірки іншої.

Однак відсутність у розпорядженні відповідача акта перевірки не є тотожною встановленню відсутності первинних документів, на підставі яких видано довідку, або недостовірності її змісту.

Зазначені обставини не можуть ототожнюватися без оцінки реквізитів документа, підстав його видачі та інших доказів, що стосуються відповідного періоду роботи особи.

Суд також зазначає, що врахування довідки як належного документа про заробітну плату та включення кожного наведеного в ній місяця до остаточного розрахунку пенсії є різними питаннями.

За наявності заробітку за декілька періодів до 01.07.2000 пенсійний орган повинен застосувати встановлені статтею 40 Закону №1058-IV правила визначення 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв та врахувати волевиявлення особи щодо відповідного періоду.

Щодо способу захисту суд виходить із того, що відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь особи можливе, якщо виконано всі визначені законом умови та відсутні повноваження діяти на власний розсуд.

Належність здійснення розрахунку пенсії до компетенції пенсійного органу сама собою не виключає можливості покладення на нього судом обов`язку провести цей розрахунок відповідно до закону.

Вимога позивачки спрямована на усунення неврахування документів про заробітну плату при визначенні розміру вже призначеної пенсії.

Оцінивши зміст довідок, зазначені в них підстави видачі та інші матеріали справи в сукупності, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем причини не є достатніми для неврахування цих документів при обчисленні пенсії позивачки.

Відтак порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити відповідний розрахунок із застосуванням правил статті 40 Закону №1058-IV.

Суд при цьому не визначає замість пенсійного органу конкретну суму пенсії, індивідуальні коефіцієнти заробітку або суму доплати за минулий час, оскільки зазначені величини мають бути обчислені відповідачем із застосуванням установлених законом правил та з урахуванням правової оцінки суду.

Для визначення початкової дати відновлення порушеного права необхідно розмежовувати виправлення первісного обчислення пенсії за документами, своєчасно поданими при її призначенні, та перерахунок у зв`язку з поданням нових документів після призначення пенсії. У другому випадку застосовуються строки, визначені частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV.

Як встановлено судом, довідки про заробітну плату від 07.09.2012 №25/1657 та від 25.03.2024 №17 були подані позивачкою разом із документами для призначення пенсії.

Отже, на час первісного обчислення пенсії відповідач мав у своєму розпорядженні зазначені документи та повинен був вирішити питання про врахування наведених у них відомостей відповідно до вимог статті 40 Закону №1058-IV.

За таких обставин звернення позивачки після призначення пенсії стосувалися усунення порушення, допущеного під час визначення її розміру, а не врахування додаткових документів, вперше поданих для перерахунку.

Відтак, передбачені частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV строки перерахунку пенсії у зв`язку з поданням нових документів не визначають початкової дати відновлення порушеного права у спірних правовідносинах.

Оскільки заробітну плату за своєчасно поданими довідками безпідставно не враховано під час призначення пенсії, усунення встановленого порушення має здійснюватися з дати її призначення - 04.03.2025.

Відповідно, відповідач зобов`язаний провести з цієї дати перерахунок пенсії позивачки з урахуванням зазначених довідок та правил визначення розрахункового періоду, передбачених статтею 40 Закону №1058-IV, і виплатити різницю між належними та фактично виплаченими сумами.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності оскаржуваної бездіяльності покладається на відповідача. Разом із тим суд оцінює докази в сукупності за правилами статті 90 цього Кодексу, а покладення відповідного обов`язку на суб`єкта владних повноважень не усуває необхідності встановити обставини, з якими закон пов`язує заявлене позивачкою право.

З урахуванням встановлених обставин та наведеної правової оцінки суд дійшов висновку про протиправність неврахування відповідачем довідок про заробітну плату з наведених у його листах підстав та необхідність зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням цих документів відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, за звернення до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який з огляду на задоволення позовних вимог підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242–246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 довідки про заробіток для обчислення пенсії від 07.09.2012 №25/1657, виданої Публічним акціонерним товариством «Електропівденмонтаж-10», та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.03.2024 №17, виданої Комунальним закладом «Нікопольський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради, з підстав відсутності актів їх перевірки та неможливості перевірки первинних документів.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 04.03.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 07.09.2012 №25/1657, виданої Публічним акціонерним товариством «Електропівденмонтаж-10», та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.03.2024 №17, виданої Комунальним закладом «Нікопольський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради, із застосуванням правил визначення періоду заробітної плати, передбачених частиною першою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.