Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №348/1063/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1063/26

08 жовтня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, одруженого, учасник бойових дій, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.04.2026 серії ВАД № 738057 10.04.2026 близько 16:00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, в ході якого наніс удар рукою в область живота, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої, дане правопорушення вчинив повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні 11.09.2026 в режимі відеоконференції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, не визнав. Зазначив, що 10.04.2026 конфліктів з його дружиною ОСОБА_2 у нього не виникало, будь-якого удару він їй не наносив, йому невідомо з яких причин приїхали до них працівники поліції, дружина їх не викликала. 10.04.2026 до них з дружиною прийшла його колишня ОСОБА_3 . В ході спілкування колишня дружина почала йому дорікати, що він їй та дитині не допомагає, поводилася агресивно, намагалася його провокувати. Це обурило та він дав їй ляпаса по обличчю, щоб вона припинила. Після чого ОСОБА_3 пішла до ванної кімнати та звідки викликала працівників поліції. Спочатку приїхав один наряд поліції і поїхав, та згодом приїхав інший наряд поліції та його доправили до ТЦК та СП. Своїй дружині ОСОБА_2 він будь-яких ударів він не наносив. Подав заяву, згідно якої просив подальший розгляд справи проводити у його відсутність.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що будь-яких конфліктів 10.04.2026 з її чоловіком ОСОБА_1 у неї не було, останній будь-яких ударів їй не наносив, будь-якої шкоди її здоров`ю не завдано, в тому числі психічного та фізичного характеру. 10.04.2026, перебуваючи вдома, вона пекла паски до Великодня. До них прийшла колишня дружина чоловіка ОСОБА_3 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння. В процесі спілкування ОСОБА_3 почала виганяти її чоловіка ОСОБА_1 з хати, поводилася агресивно, на що її чоловік дав ОСОБА_3 ляпаса по обличчю. Вона почала сваритися з чоловіком, чому він вдарив ОСОБА_3 , та подзвонила в поліцію з приводу того, що її чоловік застосовує фізичну силу до ОСОБА_3 . Приїхав перший наряд поліції, яким вона надала свої документи та пояснила їм, що її чоловік дав ляпаса ОСОБА_3 . Опісля вона підписала пояснення, не читаючи їх, будь-яких заяв працівникам поліції щодо дій свого чоловіка вона не подавала. Їй не зрозуміло, чому зазначено, що чоловік її вдарив, можливо працівники поліції неправильно її зрозуміли. Її чоловік ОСОБА_1 будь-яких ударів їй не наносив та і не міг це зробити, оскільки його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за її образу нецензурними словами, вона йому казала, що наступний раз його не пробачить і він це розумів. Те, що між нею та чоловіком не було конфлікту, підтверджується тим, що після того як приїхав інший наряд поліції та чоловік поїхав з ними, вона одразу почала його розшукувати та дізналася де він перебуває, приїхала до нього.

Працівник Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Мрічко К.Д. пояснила. що 10.04.2026 вона чергувала в СОГ, приїхали на виклик, та на місці події були ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Остання вказала, що колишній чоловік ОСОБА_1 день перед тим її вдарив, а ОСОБА_2 зазначила, про те, що вказано у її поясненнях. Також цього дня ОСОБА_2 зверталася з приводу розшуку її чоловіка, місцеперебування якого було встановлено та їй повідомлено.

Працівник Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Питлюк Н.В. пояснив, що 10.04.2026 він виїхав на місце події де відбувався конфлікт між подружжям ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_3 . Він отримав пояснення у ОСОБА_1 , що саме останній пояснив не пригадує. ОСОБА_1 було доставлено для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_3 , яка неодноразово викликалася в судові засідання, в судове засідання не з`явилася.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Кваліфікуючими ознаками правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об`єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов`язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків.

Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з`ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738057 від 10.04.2026 зазначено, що ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, в ході якого наніс удар рукою в область живота, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Разом з тим, до протоколу не надано відповідних доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 , яка написана нею власноручно та адресована начальнику Надвірнянського РВП, однак її зміст нечитабельний, події викладені в заяві, встановити неможливо.

У своїх письмових поясненнях, долучених до протоколу, ОСОБА_2 зазначила, що 10.04.2026 під час розпивання спиртних напоїв, її чоловік ОСОБА_1 почав ображати її нецензурною лайкою та наніс один удар в живіт, однак письмові пояснення потерпілої та свідка ОСОБА_3 не містять інформації про завдання шкоди фізичному та психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Також в судовому засіданні потерпіла вказала, що жодного конфлікту між нею та чоловіком 10.04.2026 не було, будь-якого фізичного насильства чоловік до неї не застосовував, будь-якої шкоди її здоров`ю не завдано, в тому числі психічного та фізичного характеру.

Відсутність підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а лише можливість завдання такої шкоди, не містить складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, та відповідно виключає відповідальність за вказаною нормою закону.

У своїх письмових поясненнях від 10.04.2026 та в поясненнях наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що жодного конфлікту 10.04.2026 у нього з дружиною ОСОБА_2 не було, жодних ударів він їй не наносив.

Суддя звертає увагу, що письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , у яких вона вказала, що при розпиванні алкогольних напоїв 10.04.2026 по місцю проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вона побачила та почула, як останній почав вчиняти конфлікт з дружиною та наніс їй удар в живіт, є належним та допустимим доказом, оскільки отримані у встановленому законом порядку та підписані нею особисто, однак є недостатнім для встановлення обставин, що мають значення для справи. Саме лише письмове пояснення свідка ОСОБА_3 , яка 08.04.2026, 09.04.2026 зверталася до поліції щодо її конфліктів з ОСОБА_1 , не може бути тим єдиним доказом, який вказує на винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення і на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

При цьому, сам протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про свідків правопорушення.

У формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вказано, що кривдник не залякував, не погрожував, його поведінка не вплинула на безпеку особи, така особа не є залежною від кривдника та нічого не змушує особу турбуватися про безпеку (п. 10, 13, 19, 27). Також терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 не винесено.

У той же час, суд розглядає справу в межах висунутого в протоколі обвинувачення і не вправі самостійно його змінювати, оскільки це не відноситься до його компетенції.

Відповідно до п. 4.2 рішення Конституційного суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним» є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції окрім письмових показань потерпілої, які в судовому засіданні нею не підтверджені, та свідка ОСОБА_3 , які зокрема не містять даних існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, інших доказів не здобуто.

За обставин не доведення наявності у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, обвинувачення у якому викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738057 від 10.04.2026, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП не сплачується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Гундяк Т.Д.