Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №348/2362/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2362/26

08 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 23.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 9049340. Договір підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора.

У подальшому, виконуючи умови договору, ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти відповідачу в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Однак, всупереч умовам договору та вимог законодавства відповідач не виконав своїх зобов`язань належним чином, та допустив кредитну заборгованість.

27.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача за вищенаведеним договором.

Відповідно до додатку 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 9049340 складає 17600,00 грн. Після отримання права вимоги позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 становить 17600,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн – заборгованість за сумою кредиту; 5600,00 грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 7000,00 грн – заборгованість за штрафом.

Крім того, 05.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2140865. Договір підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора.

У подальшому, виконуючи умови договору, ТОВ «Селфі Кредит» перерахувало кредитні кошти відповідачу в сумі 1000,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Однак, всупереч умовам договору та вимог законодавства відповідач не виконав своїх зобов`язань належним чином, та допустив кредитну заборгованість.

30.09.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі до відповідача за вищенаведеним договором.

Відповідно до додатку 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2140865 складає 4879,78 грн. Після отримання права вимоги позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 становить 4879,78 грн, яка складається з: 999,78 грн – заборгованість по тілу кредиту; 1880,00 грн – заборгованість по відсотках; 2000,00 грн – пеня.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмове клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 у розмірі 17600,00 грн, та заборгованість за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 у розмірі 4879,78 грн, а також стягнути судові витрати по справі в сумі 2662,40 грн сплаченого судового збору. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, та у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026, головуючим по справі визначено суддю Міськевич О.Я.

З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3169148 від 13.08.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 13.08.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Станом на день ухвалення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Щодо кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025.

Судом встановлено, що 23.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9049340 (індивідуальна частина). Даний договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором – 887820 (а.с. 7-зворот, 8-10).

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили наступні умови кредитування:

-п. 1.1. договогу, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

-п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн.

-п. 1.3. договору, Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.02.2025 (дата надання кредиту).

-п.1.4. договору, Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 03.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

-п. 1.5. договору, Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 16650.00 грн. Денна процентна ставка складає: (16650.00 грн. / 5000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 0.97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257.21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 21650.00 грн.

-п. 1.5.1. договору, Комісія за надання кредиту: 1250.00 грн., яка нараховується за ставкою 25.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

-п. 1.5.2. договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15400.00 грн, що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

-п. 1.5.3. договору, Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

-п. 1.5.4. договору, Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

-п. 1.6. договору, Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

-п. 2.1. договору, Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 444111XXXXXX5784.

-п. 2.3. договору, Пролонгація та право Позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим Договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін.

-п. 4.1. договору, У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

-п. 4.2. договору, У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою 0 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № № 9049340 від 23.02.2025 визначено графік платежів за договором про споживчий кредит, в якому міститься інформація про дати надання та повернення кредиту, дати та суми чергових платежів, розмір реальної річної процентної ставки – 3257.21%, загальну вартість кредиту – 21650.00 грн (а.с. 10-зворот, 11)

У додатку № 2 до договору про споживчий кредит № 9049340 від 23.02.2025 (заява на отримання кредиту № 9049340 від 23.02.2025), та у анкеті-заяві на кредит № 9049340 від 23.02.2025, містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 (П.І.Б., дата народження, РНОКПП, документ, що посвідчує особу, адреса реєстрації та проживання, контактні дані, майновий стан), номер платіжної картки позичальника, на яку має бути перерахована сума кредиту – 444111XXXXXX5784, а також погоджені умови кредитування (Сума кредиту: 5000,00 грн. Загальний строк кредитування: 345 днів. Процентна ставка протягом першого розрахункового періоду: 0.0010% річних. Процентна ставка протягом решти строку кредитування: 0.0010% річних. Комісія за надання кредиту: 25.00% від суми кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості): нараховується за ставкою 14.00% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Періодичність здійснення платежів: в перший період – 15 днів, далі кожні 15 днів згідно Графіку платежів. Розмір періодичного платежу: згідно Графіку платежів).

У паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти. Паспорт поживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором – 264097 23.02.2025.

Також в матеріалах справи містяться правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МІЛОАН» (в редакції від 18.12.2024), які не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

Згідно платіжного доручення № 148569200 від 24.02.2025, платник ТОВ «Мілоан» перераховано отримувачу ОСОБА_1 на рах. № НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 5000,00 грн, призначення платежу: Кошти згідно договору 9049340.

27.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до боржників за договорами, в тому числі за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 (а.с. 14-17).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу 27.06.2025 № 01.02-16/25, за № 1337 значиться ОСОБА_1 (а.с. 18-19).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 станом на дату відступлення права вимоги склала 17600,00 грн, з яких: 5000,00 грн – сума основного боргу; 5600,00 грн – сума комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн – сума неустойки (штрафу). При цьому оскільки реєстр боржників до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеної інформації позивачем надано лише копію першої і останньої сторінки реєстру боржників до договору факторингу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 9049340 від 23.02.2025, станом на 27.06.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 17600,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за сумою кредиту; 5600,00 грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 7000,00 грн – заборгованість за штрафом. Нарахування комісії за обслуговування кредиту здійснювалось за період з 11.03.2025 по 24.06.2025. Нарахування штрафу здійснювалось за період з 28.03.2025 по 26.06.2025. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем спачено кошти в сумі 1250,00 грн, які первісним кредитором спрямовано на погашення комісії за надання кредиту (а.с. 12-13).

Станом на час розгляду справи новий кредитор ТОВ «Свеа Фінанс» жодних додаткових нарахувань не здійснював.

Щодо кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025.

Судом встановлено, що 05.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2140865. Даний договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором – C047.

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили наступні умови кредитування:

-п. 1.1. договогу, На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України – гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

-п. 1.2. договору, Сума кредиту (загальний розмір) складає: 1 000,00 гривень. Тип кредиту – кредит.

-п. 1.3. договору, Строк кредиту - 360 днів.

-п.1.4. договору, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 8 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору.

-п.1.4.1. договору, У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за Договором.

-п. 1.5. договору, Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

-п. 1.5.1. договору, Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

-п. 1.5.2. договору, Знижена процентна ставка становить 0.01 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 13.03.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

-п. 1.7. договору, Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

-п. 1.7.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день.

-п. 1.7.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 0.98% в день.

-п. 1.8. договору, Загальні витрати на дату укладення Договору складають:

-п. 1.8.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3600 грн.

-п. 1.8.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3520.8 грн.

-п. 1.9. договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

-п. 1.9.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 3249.34% річних.

-п. 1.9.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 2530.44% річних.

-п. 1.10. договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

-1.10.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 4600 грн.

-1.10.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 4520.80 грн.

-п. 2.1. договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

-п. 2.2 договору, Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 05.03.2025 або 06.03.2025.

-п. 6.4. договору, У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

-п. 6.4.1. договору, у розмірі 250,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання;

-п. 6.4.2. договору, у розмірі 50,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2140865 від 05.03.2025 визначено графік платежів, в якому міститься інформація про дати надання та повернення кредиту, дати та суми чергових платежів, розмір реальної річної процентної ставки – 2530.44%, загальну вартість кредиту – 4520.80 грн.

У розділі 10 договору про надання споживчого кредиту № 2140865 від 05.03.2025 (Реквізити та підписи сторін), містяться персональні дані відповідача ОСОБА_1 (П.І.Б., дата народження, РНОКПП, документ, що посвідчує особу, адреса реєстрації та проживання, контактні дані, тощо).

Додатком № 2 до договору про надання споживчого кредиту № 2140865 від 05.03.2025 є Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, згідно якого відповідач ОСОБА_1 передає ТОВ «Селфі Кредит» персональні дані третіх осіб (в т.ч. близьких осіб) з метою інформування про необхідність виконання ним зобов`язань під час укладання Договору про надання споживчого кредиту № 2140865 від 05.03.2025. Вказане інформаційне повідомлення підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора C047 05.03.2025.

У паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти. Паспорт поживчого кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором – B164 05.03.2025.

Також в матеріалах справи містяться правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (нова редакція, набрання чинності з 18.11.2024), які не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250930-7200 від 30.09.2025, 05.03.2025 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 1000.00 грн, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4441111042885784.

30.09.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-39/25, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право грошової вимоги до боржників за договорами, в тому числі за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 (а.с. 23-26).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, за № 536 значиться ОСОБА_1 (а.с. 27-28).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 станом на дату відступлення права вимоги склала 4879,78 грн, з яких: 999,78 грн – сума основного боргу; 1880,00 грн – сума нарахованих процентів; 2000,00 грн – сума штрафних санкцій. При цьому оскільки реєстр боржників до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеної інформації позивачем надано лише копію першої і останньої сторінки реєстру боржників до договору факторингу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2140865 від 05.03.2025, станом на 30.09.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 4879,78 грн, з яких: 999,78 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1880,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 2000,00 грн – штрафні санкції. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось за період з 05.03.2025 по 29.09.2025 за ставкою 1,0% в день. Нарахування штрафних санкцій здійснювалось за період з 06.04.2025 по 11.05.2025. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем спачено кошти в сумі 141,02 грн, які первісним кредитором спрямовано на погашення тіла кредиту (0,22 грн), та процентів (140,80 грн) (а.с. 20-22).

Станом на час розгляду справи новий кредитор ТОВ «Свеа Фінанс» жодних додаткових нарахувань не здійснював.

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо укладення кредитних договорів та видачі кредитних коштів за договорами.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», до укладення договору До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З наведеного вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Щодо кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9049340 (індивідуальна частина), у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора – 887820.

За умовами укладеного кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025, первісний кредитор ТОВ «Мілоан» надав відповідачу ОСОБА_1 фінансовий кредит на наступних умовах:

-п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн.

-п. 1.3. договору, Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.02.2025 (дата надання кредиту).

-п.1.4. договору, Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 03.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

-п. 1.5. договору, Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 16650.00 грн. Денна процентна ставка складає: (16650.00 грн. / 5000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 0.97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257.21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 21650.00 грн.

-п. 1.5.1. договору, Комісія за надання кредиту: 1250.00 грн., яка нараховується за ставкою 25.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

-п. 1.5.2. договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15400.00 грн, що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

-п. 1.5.3. договору, Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

-п. 1.5.4. договору, Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

-п. 1.6. договору, Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

-п. 4.1. договору, У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

-п. 4.2. договору, У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою 0 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця, тощо.

Таким чином, в укладеному між сторонами договорі позики погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісій, тощо.

Після підписання договору позики у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у первісного кредитора виникло зобов`язання надати відповідачу грошові кошти у позику, а у відповідача виникло зобов`язання повернути позику та сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, тощо.

Таким чином судом встановлено, що кредитний договір № 9049340 від 23.02.2025 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронний підписом одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання правочину між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 .

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач таких не надав, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Щодо перерахування кредитних коштів позичальнику суд зазначає, що відповідно до п 2.1. договору, Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Ні первісний кредитор ТОВ «Мілоан», ні позивач ТОВ «Свеа Фінанс», з урахуванням перерахування усіх коштів на банківську карту позичальника, не володіють та не можуть володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки вони не є банками, а перерахування коштів здійснювалось з використанням оператора послуг платіжної інфраструктури, який і займався перерахуванням коштів.

Первісним кредитором ТОВ «Мілоан» 24.02.2025 здійснено перерахування коштів в сумі 5000,00 грн на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 , вказану ним у кредитному договорі, що підтверджується платіжним дорученням № 148569200 від 24.02.2025.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак останній не довів суду, що у нього немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025 між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

Щодо кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2140865, у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора – C047.

За умовами укладеного кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025, первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит» надав відповідачу ОСОБА_1 фінансовий кредит на наступних умовах:

-п. 1.2. договору, Сума кредиту (загальний розмір) складає: 1000,00 гривень. Тип кредиту – кредит.

-п. 1.3. договору, Строк кредиту - 360 днів.

-п.1.4. договору, Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 8 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору.

-п. 1.5. договору, Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

-п. 1.5.1. договору, Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

-п. 1.5.2. договору, Знижена процентна ставка становить 0.01 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 13.03.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

-п. 1.7. договору, Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

-п. 1.7.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день.

-п. 1.7.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 0.98% в день.

-п. 1.8. договору, Загальні витрати на дату укладення Договору складають:

-п. 1.8.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3600 грн.

-п. 1.8.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3520.8 грн.

-п. 1.9. договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:

-п. 1.9.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 3249.34% річних.

-п. 1.9.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 2530.44% річних.

-п. 1.10. договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:

-1.10.1. договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 4600 грн.

-1.10.2. договору, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки – 4520.80 грн.

-п. 2.2 договору, Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 05.03.2025 або 06.03.2025.

-п. 6.4. договору, У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

-п. 6.4.1. договору, у розмірі 250,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання;

-п. 6.4.2. договору, у розмірі 50,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання, тощо.

Таким чином, в укладеному між сторонами договорі позики погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, тощо.

Після підписання договору позики у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у первісного кредитора виникло зобов`язання надати відповідачу грошові кошти у позику, а у відповідача виникло зобов`язання повернути позику та сплатити відсотки за користування кредитом, тощо.

Таким чином судом встановлено, що кредитний договір № 2140865 від 05.03.2025 підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронний підписом одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання правочину між первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 .

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач таких не надав, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Щодо перерахування кредитних коштів позичальнику суд зазначає, що відповідно до п 2.1. договору, Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Ні первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит», ні позивач ТОВ «Свеа Фінанс», з урахуванням перерахування усіх коштів на банківську карту позичальника, не володіють та не можуть володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки вони не є банками, а перерахування коштів здійснювалось з використанням оператора послуг платіжної інфраструктури, який і займався перерахуванням коштів.

Первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» 05.03.2025 здійснено перерахування коштів в сумі 1000,00 грн на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_1 , вказану ним у кредитному договорі, що підтверджується повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250930-7200 від 30.09.2025.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак останній не довів суду, що у нього немає обов`язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025 між первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

Щодо переходу права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

ТОВ «Свеа Фінанс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами.

Щодо кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025.

Умовами договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025 передбачено, що у відповідності до умов цього Договору, Клієнт (ТОВ «Мілоан») відступає (передає) Фактору (ТОВ «Сфеа Фінанс») Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.п. 3.1.3 договору факторингу, Право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору та Реєстру боржників в електронному вигляді (за формою, наведеною в додатку 1 до Договору), після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 5117061,87 грн.

Факт переходу права вимоги до позивача за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 підтверджується: платіжною інструкцію № 10108 від 30.06.2025 про оплату суми фінансування згідно договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, актом прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників від 27.06.2025 за договором факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, та реєстром боржників до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, підписаними представниками сторін договору та скріпленим печатками Товариств.

Платіжна інструкція про оплату суми фінансування згідно договору факторингу, а також підписані сторонами та скріплені їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимоги та реєстр боржників до договору факторингу, підтверджують факт переходу від кредитора до нового кредитора прав вимоги заборгованості, та є невід`ємною частиною договору.

Даний договір факторигну є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 станом на дату відступлення права вимоги склала 17600,00 грн, з яких: 5000,00 грн – сума основного боргу; 5600,00 грн – сума комісії за обслуговування кредиту; 7000,00 грн – сума неустойки (штрафу). При цьому оскільки реєстр боржників до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеної інформації позивачем надано лише копію першої і останньої сторінки реєстру боржників до договору факторингу.

Договір факторингу та реєстр боржників містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати кредитного договору, укладеного між ТОВ «Мілоан » та ОСОБА_1 , та суми заборгованостей. Договір, акт прийому-передачі реєстру боржників та реєстр боржників містять підписи та печатки сторін, тому є належними та допустимими доказами.

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «Свеа Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025.

Щодо кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025.

Умовами договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025 передбачено, що у відповідності до умов цього Договору, Клієнт (ТОВ «Селфі Кредит») відступає (передає) Фактору (ТОВ «Сфеа Фінанс») Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.п. 3.1.3 договору факторингу, Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 5079988,47 грн.

Факт переходу права вимоги до позивача за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 підтверджується: платіжною інструкцію № 10195 від 02.10.2025 про оплату суми фінансування згідно договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, актом прийому-передачі реєстру боржників від 30.09.2025 за договором факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, та реєстром боржників до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, підписаними представниками сторін договору та скріпленим печатками Товариств.

Платіжна інструкція про оплату суми фінансування згідно договору факторингу, а також підписані сторонами та скріплені їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав вимоги та реєстр боржників до договору факторингу, підтверджують факт переходу від кредитора до нового кредитора прав вимоги заборгованості, та є невід`ємною частиною договору.

Даний договір факторигну є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 станом на дату відступлення права вимоги склала 4879,78 грн, з яких: 999,78 грн – сума основного боргу; 1880,00 грн – сума нарахованих процентів; 2000,00 грн – сума штрафних санкцій. При цьому оскільки реєстр боржників до договору факторингу є досить об`ємним документом і містить дані щодо кількох тисяч позичальників, на підтвердження вищенаведеної інформації позивачем надано лише копію першої і останньої сторінки реєстру боржників до договору факторингу.

Договір факторингу та реєстр боржників містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати кредитного договору, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит » та ОСОБА_1 , та суми заборгованостей. Договір, акт прийому-передачі реєстру боржників та реєстр боржників містять підписи та печатки сторін, тому є належними та допустимими доказами.

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «Свеа Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025.

Щодо визначення розміру заборгованості за договором позики.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Щодо кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 9049340 від 23.02.2025, станом на 27.06.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 17600,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за сумою кредиту; 5600,00 грн – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 7000,00 грн – заборгованість за штрафом. Нарахування комісії за обслуговування кредиту здійснювалось за період з 11.03.2025 по 24.06.2025. Нарахування штрафу здійснювалось за період з 28.03.2025 по 26.06.2025. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем сплачено кошти в сумі 1250,00 грн, які первісним кредитором спрямовано на погашення комісії за надання кредиту.

Після отримання права вимоги позивачем не здійснювалось жодних нарахувань.

Доказів погашення тіла кредиту (основної суми боргу) матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 5000,00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісію за обслуговування кредиту, суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Оскільки первісним кредитором не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються споживачу та за які була встановлена комісія, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), та постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту в сумі 5600,00 грн задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафом, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1. кредитного договору № 9049340 від 23.02.2025 визначено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Свеа Фінанс» просило стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема і штраф в розмірі 7000,00 грн.

Суд зазначає, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбаченічастиною четвертоюстатті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі ЗаконуУкраїни № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023.

Також згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів – з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (п. 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другоюстатті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що 7000,00 грн штрафу, нарахованих відповідачу, підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 в розмірі 5000,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за сумою (тілом) кредиту. Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 5600,00 грн, та заборгованості по штрафу в сумі 7000,00 грн, задоволенню не підлягають.

Щодо кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2140865 від 05.03.2025, станом на 30.09.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 4879,78 грн, з яких: 999,78 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1880,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 2000,00 грн – штрафні санкції. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось за період з 05.03.2025 по 29.09.2025 за ставкою 1,0% в день. Нарахування штрафних санкцій здійснювалось за період з 06.04.2025 по 11.05.2025. Також з розрахунку заборгованості вбачається, що протягом строку кредитування відповідачем спачено кошти в сумі 141,02 грн, які первісним кредитором спрямовано на погашення тіла кредиту (0,22 грн), та процентів (140,80 грн).

Після отримання права вимоги позивачем не здійснювалось жодних нарахувань.

Доказів погашення тіла кредиту (основної суми боргу) матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 999,78 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом, то суд враховує висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі №444/9519/12, та від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Умовами кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025 визначено:

-п. 1.3. договору, Строк кредиту - 360 днів.

-п. 1.5. договору, Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

-п. 1.5.1. договору, Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

-п. 1.5.2. договору, Знижена процентна ставка становить 0.01 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, в дату першого платежу - 13.03.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в Графіку платежів.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось первісним кредитором за період з 05.03.2025 по 29.09.2025, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором, та за ставками 0,01% та 1,0% в день, тобто в розмірі, встановленому договором та законом.

Таким чином суд погоджується з розміром нарахованих процентів за користування кредитом, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафними санкціями, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.4. кредитного договору № 2140865 від 05.03.2025 визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

-п. 6.4.1. договору, у розмірі 250,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання;

-п. 6.4.2. договору, у розмірі 50,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання, тощо

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Свеа Фінанс» просило стягнути із відповідача за кредитним договором зокрема і штрафні санкції в розмірі 2000,00 грн.

Суд зазначає, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбаченічастиною четвертоюстатті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі ЗаконуУкраїни № 3498-IX від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023.

Також згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів – з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 17), від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 (п. 78), від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (п. 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.09.2023 у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другоюстатті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що 2000,00 грн штрафних санкцій, нарахованих відповідачу, підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 в розмірі 2879,00 грн, з яких: 999,78 грн – заборгованість за сумою (тілом) кредиту; 1880,00 грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 2000,00 грн, задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат:

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 692 від 07.08.2026 (а.с. 7).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 7879,00 грн, що становить 35,05% від ціни позову (22479,78 грн), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 933,17 грн (2662,40 грн*35,05%).

Висновки суду:

Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 7879,00 грн, з яких: заборгованість за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 в розмірі 5000,00 грн (5000,00 грн – заборгованість за сумою (тілом) кредиту); заборгованість за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 в розмірі 2879,00 грн, (999,78 грн – заборгованість за сумою (тілом) кредиту; 1880,00 грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом). У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 у розмірі 12600,00 грн, та за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 у розмірі 2000,00 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зокрема: 933,17 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 3, 4, 204, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 611, 625, 627, 629, 638-640, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електрону комерцію», ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 07040, м. Київ, бул. Іллінська, буд. 8, р/р НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300258) – заборгованість за за кредитними договорами в загальному розмірі 7879 грн 00 коп. (сім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять гривень), з яких: заборгованість за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 в розмірі 5000,00 грн (5000,00 грн – заборгованість за сумою (тілом) кредиту); заборгованість за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 в розмірі 2879,00 грн, (999,78 грн – заборгованість за сумою (тілом) кредиту; 1880,00 грн – заборгованість по відсотках за користування кредитом).

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 9049340 від 23.02.2025 у розмірі 12600,00 грн, та за кредитним договором № 2140865 від 05.03.2025 у розмірі 2000,00 грн – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 07040, м. Київ, бул. Іллінська, буд. 8, р/р НОМЕР_4 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300258) – 933 грн 17 коп. (дев`ятсот тридцять три гривні сімнадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: бул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 07040.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Міськевич О.Я.