Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №346/1307/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1307/26

Провадження № 2/346/1806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16.03.2026р. ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом, який обгрунтувала тим, що 28.02.2025р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2130130. Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Selfie Credit». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок «Selfie Credit», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «Selfie Credit». На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а озичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір): 10000.00 гривень. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту 360 днів. Сторони договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника. Станом на день звернення з позовом строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 26.11.2025 було укладено договір № 26-11/25 відповідно до якого ТОВ"СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2130130. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2130130. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2130130 від 28.02.2025 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45499.96 грн, з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 9999.98 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -

21600.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з

моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 8899.98 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 5000.00 грн.

За вказаних обставин, ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаним договором в загальній сумі 45499,96 грн., а також понесені судові витрати: 2662,40 грн. - на оплату судового збору та 16000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 25.03.2026 позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.

Ухвалою від 31.03.2026р. у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право на подачу відзиву.

Відзив на позов не надходив.

Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який письмовим клопотанням, поданим одночасно з позовом, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 28.05.2026 не з`явилася, Про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою її місця проживання. Однак, поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В судове засідання призначене на 10.07.2026 відповідач не з`явилася, подала клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи у зв`язку із службовою необхідністю та вказала, що заперечує і не погоджується з нарахуванням відсотків по кредиту, так як вона є діючим військовослужбовцем. Просила долучили до матеріалів справи докази. В судове засідання, призначене на 08.10.2026 відповідач не з`явилася причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою її місця проживання. яке вручено адресату 22.07.2026, про що свідчить повідомлення про вручення з підписом.

Відповідно до ч.5, 8 ст. 128 ЦПК України, Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи по якій вона є стороною, та не з`явився в судове засідання без поважних причин, а тому суд розглядає справу за її відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2130130.

Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Кредитодавеця, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Selfie Credit». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок «Selfie Credit», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавецем правильності введення коду, направленого Кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «Selfie Credit».

На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а озичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) : 10000.00 гривень. Тип кредиту – кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.1 -1.4 Договору)

П.1.5, 1.7 Договору визначено, що Тип процентної ставки – фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:

Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день.

Відповідно до п1.6. Договору мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 28.02.2025 року або 01.03.2025 року.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А429 28.02.2025 о 18:04:33.

З листа директора ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20251127-666 від 27.11.2025 слідує, що Між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 10000.00 грн.28.02.2025 року. Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4149499395451444

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про підтвердження належними доказами факту укладення між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем 28.02.2025 кредитного договору № 2130130 шляхом його підписання відповідачем. за допомогою одноразового ідентифікатора, а також перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб відповідача кредитних коштів у загальному розмірі 10000 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів

З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів належним чином не виконувала. Здійснила два платежі 27.03.2025 та 24.04.2025 в сумі 2800 грн. кожен, який було скеровано на погашення процентів та два платежі по 0,02 грн., які було скеровано на погашення тіла кредиту.

Загальна сума заборгованості станом на 27.11.2025 становить 36599,98грн., з яких: 9999,98 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 21600,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 5000,00 грн штрафні санкції.

26.11.2025 було укладено договір № 26-11/25 відповідно до якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників. Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/25, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором № 2130130 в загальній сумі 36599,98 грн.

Позивачем після набуття права вимоги здійснено донарахування процентів згідно кредитного договору за період з 27.11.2025 по 23.02.2026 (з моменту відступлення права вимоги по останній день строку кредиту), тобто в межах строку договору в сумі 8899,98 грн.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2130130.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів у кредит в сумі 10000 грн.. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцями відповідача договорами факторингу.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

Разом з цим, визначаючи розмір заборгованості, суд враховує, положення частини 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якою передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 уклала контракт строком на 3 роки, та наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 15.12.2020 №315 зарахована до списків особового складу частини на всі види забезпечення.

З довідки командира військової частини НОМЕР_3 від 10.02.2026 №1312 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період з 09.04.2023 по 02.05.2023 та з 05.12.2025 по 23.12.2025.

З довідки командира військової чатини НОМЕР_3 від 10.07.2026 №4627 вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 .

Інформація про перебування ОСОБА_1 на військовй службі під час мобілізації в особливий період в лавах Збройних Сил України підтверджується також даними військового квитка серії НОМЕР_4 на її ім`я.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, яка проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме їй не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

Отже, у зв`язку із застосуванням до відповідача пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підлягають нарахуванню та стягненню заборгованість за процентами в сумі 30499,98 грн. та штрафи в сумі 5000 грн., а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 5600,02 грн., які були зараховані в рахунок погашення тіла кредиту (0,02 грн.) та процентів (5600 грн.).

У зв`язку із застосуванням до відповідача пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд зменшує визначений позивачем обсяг заборгованості за тілом кредиту на суму, зарахованих платежів на погашення процентів до 4399,98 грн. (9999,98 грн. - 5600,00грн.), а тому суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс», копію заявки №2919 від 01.01.2026 на виконання доручення до Договору №02-07/2024 від 02.07.2024. щодо боржника ОСОБА_1 , акт прийому передачі виконаних робіт №27 від 30.01.2026 про надання юридичної допомоги з переліком видів робіт, витраченого часу та їхньою погодинною та загальною вартістю (надання усної консультації, з вивченням документів витрачено 2 години, ціна 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу, витрачено 4 години, ціна 12000 грн.), загальна сумау 16000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 16 000 грн є явно завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумності та справедливості при розподілі судових витрат.

Враховуючи складність справи, обсяг часу та вид виконанихі робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3500 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.03.2026 року позивачем сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2662,40 грн. Розмір витрат на професійну правничу допомогу суд зменшив до 3500 грн., отже судові витрати які підлягають розподілу складають 6162,40 грн.

Розмір заявлених позовних вимог 45499,96 грн., розмір задоволених позовних вимог 4399,98 грн., відношення задоволених вимог до заявлених 9,67 %.

На відповідача покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог 595,90 грн. судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (Код ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6 офіс 521) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2130130 від 28.02.2025 в сумі 4399,98 грн (чотири тисячі триста дев`яносто девять гривень 98 коп.), судові витрати в сумі 595,90 грн. (п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 90 коп.)

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08.10.2026р.

Суддя:Третьякова І. В.