Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №346/3992/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3992/26

Провадження № 2/346/3340/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Коллект Центр ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.12.2020 року між ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень» та відповідачем укладено кредитний договір № 9505154337, підписанням якого відповідач підтвердила, що цей договір разом з паспортом кредиту і умовами отримання фінансових кредитів, що розміщені на відповідному сайті вказаного товариства та з якими позичальник ознайомився до його укладення, складають єдиний кредитний договір. 21.12.2023 року між АТ «Таскомбанк» (якому відповідно до договору відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року перейшло право грошової вимоги від ТОВ «ФК «Центр Фінансових рішень») та позивачем укладено договір факторингу №НІ/11/13-Ф, відповідно до умов якого ТОВ “Коллект Центр ” набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №9505154337 від 28.12.2020 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором, станом на 07.06.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 21 031,57 грн., яка складається з: 13 534,92 грн. - заборгованості за кредитом; 1,11 грн. – за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1,39 грн. – за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги; 7 494,15 грн. – за комісіями. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 13 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

31.08.2026 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що не погоджується з позовним вимогами в частині стягнення з неї на користь позивача комісії у розмірі 7 494,15 грн. Так, у кредитному договорі не міститься переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які кредитодацем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи і його виконання не може обумовлюватись будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу суперечить принципу добросовісності. Отже, положення кредитного договору №9505154337 стосовно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за управління кредитом суперечить положенням ст. 18 Закону України “ Про захист прав споживачів ”. Враховуючи вищенаведене, просить позовні вимоги задовольнити частково в розмірі 13 534,92 грн.

08.09.2026 року представник позивача ОСОБА_2 через систему “ Електронний суд ” подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що умовами договору та паспортом кредиту чітко визначено розмір платежів, які позичальник зобов`язалась сплачувати у зв`язку з отриманням та користуванням кредитними коштами. Підписавши договір і паспорт кредиту, відповідач підтвердила ознайомлення з їх умовами, погодилася з розміром відповідних платежів та порядком їх сплати. Доказів того, що під час укладення договору волевиявлення відповідача не було вільним або не відповідало її внутрішній волі, матеріали справи не містять. Нарахування заборгованості здійснювалося первісним кредитором відповідно до умов укладеного договору. Її розмір підтверджується наданими до матеріалів справи розрахунком заборгованості та виписками з особових рахунків за кредитним договором № 9505154337, у яких послідовно відображено нарахування відповідних платежів. При цьому, відповідач користувалась наданими кредитними коштами та здійснювала платежі на виконання договору, чим підтвердила прийняття і фактичне виконання його умов. Саме по собі подальше заперечення проти нарахування окремої складової заборгованості не спростовує факту погодження відповідної умови під час укладення договору та не звільняє відповідача від належного виконання прийнятих на себе зобов`язань. Водночас, відповідачем не надано власного контррозрахунку, первинних документів щодо сплати заявленої суми або інших належних і допустимих доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок. Заперечення відповідача мають загальний характер та фактично зводяться до незгоди з нарахованою сумою без належного документального обґрунтування. Тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві вказала про розгляд справи у відсутності представника (а.с. 1-4 ).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить поштове повідомлення про одержання нею судової повістки-виклику. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи в її відсутності, скористалась своїм правом подачі відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 28.12.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем укладено кредитний договір № 9505154337, відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 якого вказане товариство (кредитодавець) надало їй (відповідачу) як позичальнику кредит в сумі 19 305 грн., на строк 48 місяців, а вона зобов`язалася сплатити проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту, на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5154337, який є невід`ємною частиною цього договору ( а.с. 7 ).

28.12.2020 року відповідачем як позичальником також підписано заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код: 35725063 ) та лист перевірки кредитної справи № 9505154337 від 28.12.2020 року ( а.с. 6, 8 ).

Відповідно до п. 1.4. договору, підписавши цей договір, відповідач доручила ТОВ «ФК «ЦФР» виплатити/сплатити, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: отримувач ОСОБА_1 , сума – 9 400 грн., призначення – переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту; отримувач ПАТ “ Страхова компанія “ ТАС ”, сума 9 024 грн., призначення – оплата страхового платежу за договором страхування №9505154337-С від 28.12.2020 року; отримувач ТОВ “ ЦФР ”, сума 200 грн., призначення – оплата за електронний ключ доступу до додатку “SUPPORT.UA”, SU9505154337 від 28.12.2020 року; отримувач ТОВ "ЦФР", сума - 399 грн., призначення - оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет ЕКОНОМ, КД №9505154337 від 28.12.2020 року.

Відповідно до п.2.1, 2.2. вказаного договору всі інші умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на відповідному сайті ТОВ «ФК "ЦФР" www.kreditmarket.ua, та з якими позичальник ознайомилася до укладення цього договору та до яких приєдналася, підписавши цей договір; цей договір, паспорт кредиту № 5154337 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

Згідно з даними паспорту кредиту № 5154337, підписаного відповідачем, остання отримала кредит у розмірі 19 305 грн. на строк – 48 місяців; спосіб надання кредиту – безготівковим шляхом, протягом 3 днів від дня укладення договору; початковий процент – 3,00 % від суми кредиту; щомісячні проценти – 3,00 % від суми кредиту згідно з графіком платежів; річні проценти – 0,01 % від суми боргу за договором згідно з графіком платежів; типи процентних ставок – ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом – 47 108,41 грн.; реальна річна процентна ставка – 68,09 % річних (а.с. 9).

Пунктами 6, 7 вказаного паспорту кредиту встановлено графік платежів, за яким здійснюється періодичність внесення та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним; визначено дати платежу з 28.12.2020 року по 30.12.2024 року; кредит в сумі 19 305 грн., щомісячні платежі за вказані періоди - в загальній сумі – 47 108,41 грн., а також проценти за вказані періоди - річні проценти – 4,21 грн., щомісячні проценти – 27 799,20 грн.; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Фактичне виконання умов кредитного договору та користування наданими кредитодавцем коштами відповідачем стверджується наявною в матеріалах справи випискою за договором по особовому рахунку відповідача, за якою обліковується заборгованість за договором із урахуванням прихідних та видаткових операцій (а.с. 13-29).

Судом також встановлено, що 07.10.2016 року між АТ “ТАСКОБАНК” (новий кредитор) та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, згідно з п. 2.1, 2.2 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Розмір заборгованостей позичальників, права вимоги до яких відступається згідно реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому реєстрі до цього договору ( а.с. 32-33 ).

Згідно з п. 3.4 договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги та зарахування коштів у розмірі ціні договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року АТ “ТАСКОБАНК” набуло права вимоги до позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 9505154337 від 28.12.2020 року на загальну суму заборгованості 19 321,56 грн. (сума заборгованості за тілом кредиту – 19 305 грн.; за відсотками – 0,01 грн.; за щомісячними відсотками – 16,55 грн. (а.с 34 ).

ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» направляло ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимог за кредитним договором №9505154337 від 28.12.2020 року АТ “ТАСКОБАНК” на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року ( а.с. 10 ).

21.12.2023 року між ТОВ “Коллект Центр ” (фактор) та АТ “ТАСКОБАНК” (клієнт) укладено договір факторингу №НІ/11/13-Ф, згідно з п. 2.1. якого в порядку та умовах, визначених у цьому договорі, фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт - відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним (а.с. 35-37)).

Відповідно до п.2.3. договору відступлення прав вимоги та інших прав, належних клієнту за кредитними договорами, відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог, згідно додатку №2 до цього договору, але не раніше оплати фактором суми зазначеної в п.3.1 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ “Коллект Центр ” виконало свої зобов`язання за договором факторингу щодо оплати суми фінансування (пункт 3.1 договору), що підтверджується копією платіжної інструкції від 21.12.2023 року на суму 571 061,11 грн. (а.с. 41 ).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу №НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року АТ “ТАСКОБАНК” передало ТОВ “Коллект Центр ” , а останнє прийняло реєстр прав вимоги кількістю 1 979, загальна сума заборгованості 18 421 325,99 грн. (а.с. 42 ).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу №НІ/11/13-Ф від 21.12.2023 року ТОВ “Коллект Центр ” набуло права вимоги до позичальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 9505154337 від 28.12.2020 року на загальну суму заборгованості 21 030,18 грн. (сума заборгованості за тілом кредиту – 13 534,92 грн.; за відсотками – 1,11 грн.; за комісією – 7 494,15 грн. (а.с. 47 )).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, станом на 21.07.2026 року становить 21 031,57 грн., з яких 13 534,92 грн. - за тілом кредиту; 2,50 грн. – за нарахованими процентами; 7 494,15 грн. – за комісіями ( а.с.31 ).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, станом на дату укладення вищезазначеного договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В поданому відзиві відповідач підтвердила факт укладення між нею та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» кредитного договору та виникнення заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала з фінансовою установою кредитний договір, за яким останньою отримано послуги з надання коштів у кредит та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на які набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем/правонаступником відповідача договорами факторингу та відступлення права вимог, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 534,92 грн.; 2,50 грн. – за нарахованими процентами.

Позивач, звертаючись із цим позовом, також просить стягнути з відповідача 7 494,15 грн. комісії за кредитним договором .

Між тим, кредитний договір не містить умови щодо стягнення комісії. Крім того, інформація про нарахування комісії відсутня й у паспорті споживчого кредиту та у Графіку платежів. З дослідженого судом розрахунку не встановлено на підставі якого пункту договору підлягає стягненню заборгованість за комісією, а також за які саме послуги здійснено нарахування такої комісії. Суд звертає увагу, що стягнення комісії з надання кредиту суперечить нормам чинного законодавства з наведених вище причин. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення комісії за кредитним договором 9505154337 від 28.12.2020 року задоволенню не підлягають.

У зв`язку з наведеним, слід позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором в загальному розмірі 13 537,42 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки судом задоволено позов у розмірі 13 537,42 грн., що становить 64,37 % від заявлених вимог в розмірі 21 031,57 грн., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 713,53 грн.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Як встановлено судом, 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення ( а.с.56-58). Згідно з п. 4.1 вказаного договору, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1553 від 01.06.2026 року та витягу з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року, сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації - 2 год., вартість – 2 000 грн., ціна – 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 3 год., вартість – 3 000 грн., ціна – 9 000 грн. ( а.с. 62, 63 ).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 13 000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 2 000 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України та, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором №9505154337 від 28.12.2020 року в загальному розмірі 13 537 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять сім ) гривень 42 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їхньою безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 1 713 ( одна тисяча сімсот тринадцять ) гривень 53 копійки сплаченого судового збору та 2 000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя:Яремин М. П.