Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №344/15060/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15060/26

Провадження № 3/344/3476/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та порушив ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вказані адміністративні правопрушення вчинено за наступних обставин.

Так, 28.07.2026 року о 17 годині 48 хвилин по вулиці Галицька 145-Б у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Окрім того, 28.07.2026 року о 17 годині 48 хвилин на перехресті вулиці Галицька та Пасічна у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210994-20», державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6810», результат такого огляду позитивний – 3,79 проміле алкоголю у крові. Водій з результатом погодився. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справ у судові засідання 18.08.2026 року, 09.09.2026 року, 22.09.2026 року та 06.10.2026 року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань у спосіб визначений законом про відкладення розгляду справи не подав.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Феденчук І.М., будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справ у судове засідання вкотре не з`явився. Поряд з цим, у матеріалах справ наявні клопотання адвоката Феденчука І.М. про ознайомлення із матеріалами даних справ за вх. №57337 та вх. №57338 від 09.09.2026 року, відповідно до якого останній з матеріалами справ ознайомився, відео- копії отримав 18.09.2026 року, про що свідчить власноручний запис ОСОБА_3

22.09.2026 року адвокат Феденчук І.М. на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його перебуванням на слідчих діях та лікуванням самого ОСОБА_1 . Суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи та визначення дати судового засідання здійснювалось судом із урахуванням перебування захисника ОСОБА_1 - адвоката Феденчука І.М. на слідчих діях та перебування самого ОСОБА_1 на лікуванні.

Однак, у день судового засідання - 06.10.2026 року адвокатом Феденчуком І.М. вкотре подано заяву про відкладення розгляду справ, у якій останній зазначив про неможливість прибуття ОСОБА_1 у судове засідання у зв`язку із перебуванням його на військовій службі. Поряд з цим, захисником ОСОБА_1 – адвокатом Феденчуком І.М. до поданої заяви не долучено будь-яких доказів на підтвердження зазначених у заяві підстав для відкладення розгляду справ, зокрема у розпорядження суду не надано доказів перебування ОСОБА_1 на військовій службі та неможливості прибуття останнього у судове засідання з вказаної підстави.

А тому, суд розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебування ОСОБА_1 на військовій службі, враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків приходить до переконання про необхідність відмовити у його задоволенні, оскільки у розпорядження суду не надано будь-яких доказів на підтвердження зазначених у заяві підстав для відкладення розгляду справ. За вказаних обставин, суд розцінює таку процесуальну поведінку ОСОБА_1 , як умисне затягування розгляду справи, що суперечить засадам п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, відповідно до якої однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом та гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебувають справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчать відповідні записи у графах протоколів серії ЕПР1 № 731386 від 28.07.2026 року та серії ЕПР1 № 731399 від 28.07.2026 року про ознайомлення з місцем розгляду справи. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, шляхом направлення на наявний у матеріалах справи номер телефону смс-повідомлень у яких вказано час, дату та місце розгляду даних справ. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справ про адміністративні правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання неодноразово не з`явився.

Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 та 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом неодноразово і було зроблено.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам.

За вказаних обставин, суд враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справах матеріалах.

Оскільки адвокат Феденчук І.М. у призначене судове засідання не з`явився, а також, враховуючи, що відкладення розгляду справи та визначення дати судового засідання здійснювалось судом із урахуванням перебування адвоката на слідчих діях суд дійшов висновку про проведення судового засідання без участі захисника.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Так, в протоколах, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, за якою складено протоколи.

Зазначені вище протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протоколи підписані уповноваженою особою. Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а саме тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Згідно з вимогами п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

Також, відповідно до вимог п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма КУпАП також є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Дослідивши матеріали справ, встановивши наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи та надавши оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена:

- даними що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731386 від 28.07.2026 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 28.07.2026 року із зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП, розташуванням транспортних засобів після ДТП та на якій відображено місце вчинення ДТП, яка підписана учасником дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_2 без зауважень, ОСОБА_1 відмовився від підпису, про що зроблено відповідну відмітку та якою підтверджено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі він керував транспортним засобом марки «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 та зупинився щоб пропустити пішоходів та автомобілі, що рухались по головній дорозі, у цей момент відчув удар у задню частину автомобіля під його керуванням. Додатково вказав, що водій транспортного засобу марки «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 перебував у алкогольному сп`янінні, які відповідають, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення обставинам;

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731399 від 28.07.2026 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 за обставин, які зазначені у протоколі керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а саме 3.79 % проміле алкоголю у крові, погодився із вказаним результатом та був відсторонений від керування транспортним засобом шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію;

- результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою «Аlсotest 6810», тест №1829, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме 3.79% проміле алкоголю у крові із наявним власноручним підписом ОСОБА_1 у відповідній графі;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою «Аlсotest Drager 6810», у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, результат вказаного тесту позитивний – 3.79 % проміле алкоголю у крові, де у відповідній графі акту «З результатами згоден» наявний власноручний підпис ОСОБА_1 ;

- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, відповідно до якого зазначений засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ та яким підтверджується коректність зазначеного у протоколі результату проміле алкоголю у крові;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою «Аlсotest Drager 6810», результат вказаного тесту позитивний – 3.79 % проміле алкоголю у крові та направлявся у медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак останній такий огляд не проходив;

- зобов`язанням ОСОБА_4 , відповідно до якого останній зобов`язався не передавати ОСОБА_1 у користування транспортний засіб марки «ВАЗ 210994», державний номерний знак НОМЕР_1 до 29.07.2026 року у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;

- наявною у матеріалах справи довідкою, відповідно до якої у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявне посвідчення водія серії НОМЕР_3 , якою підтверджено наявність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами відповідної категорії;

- наявним у матеріалах справи оптичним диском з відеозаписами із місця дорожньо-транспортної пригоди, які переглянуто під час розгляду справи та якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколах про дані адміністративні правопорушення, а саме відображено процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого становить 3.79% проміле алкоголю у крові та беззаперечна згода останнього із результатами проведенного огляду, а також роз`яснення останньому його прав та ознайомлення із протоколами про адміністративні правопорушення. Зокрема, на відеозаписі, який має назву «clip-0», тривалістю 0:56:02 безсторонньо, нагрудною відеокамерою інспектора патрульної поліції зафіксовано ОСОБА_1 , що знаходиться на водійському сидінні за кермом автомобіля, встановлення працівниками поліції особи водія, причетність такого до дорожньо-транспортної пригоди, а також виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, роз`яснення водієві необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи у спеціалізованому медичному закладі та згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Драгер», після чого розпочався такий огляд. За результатами проведеного огляду ОСОБА_1 повідомлено результат, а саме 3.79% проміле алкоголю у крові та зафіксовано беззаперечну згоду водія ОСОБА_1 із результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу. Після чого працівник полції перейшов до складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів. Згодом водія ОСОБА_1 ознайомлено із протоколом та іншими матеріалами. Вказані відеозаписи також підтверджують законність і послідовність дій працівників поліції на місці складання протоколу.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративних справ, з урахуванням наявних у справах належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів та за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З системного аналізу ст.124 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП та глави 4 КупАП встановлено, що більш серйозним з числа вчинених ОСОБА_1 правопорушень є адміністративне правопорушення передбачене ч.1ст.130 КУпАП, оскільки санкція даної статті передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а максимальним стягненням за ст.124 КУпАП є штраф або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у межах санкції ч.1ст.130 КУпАП.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 36, 124, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справу єдиний унікальний номер 344/15060/26, провадження справи номер 3/344/3476/26 та справу єдиний унікальний номер 344/15063/26, провадження справи номер 3/344/3477/26.

Об`єднаним справам присвоїти єдиний унікальний номер 344/15060/26, провадження справи номер 3/344/3476/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП.

Із врахуванням вимог ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування механічними транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В. Тринчук