Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №348/1383/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1383/26

Провадження №2/338/971/26

05 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Битківського Л.М., з участю секретаря Микитюк А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

АТ «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101701516891541 від 02 грудня 2023 року в сумі 78209,29 грн., з яких 67591,94 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10617,35 грн. заборгованість за процентами.

Позов обґрунтовано тим, що банк надав відповідачці кредит у розмірі 100000 грн. строком на 60 місяців, до 01 грудня 2028 року, зі сплатою 55% річних. Відповідачка порушила зобов`язання щодо своєчасного внесення щомісячних платежів, унаслідок чого станом на 20 травня 2026 року утворилася заборгованість. У позові зазначено, що банк повідомляв відповідачку про борг телефонними дзвінками та SMS-повідомленнями; письмові вимоги не направлялися.

Відповідачка подала відзив, у якому не заперечила укладення договору й отримання кредиту, проте не погодилася з розміром заборгованості. Зазначила, що систематично здійснювала платежі, а банк продовжував нараховувати проценти. Просила перевірити врахування платежів та правомірність нарахувань. Послалася на розірвання шлюбу, утримання двох неповнолітніх дітей, погіршення матеріального становища та звернення до банку про реструктуризацію. У разі задоволення позову просила розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

На виконання ухвали суду від 07 вересня 2026 року представник позивача 15 вересня 2026 року подав розрахунок заборгованості, виписку по кредиту, заяву відповідачки щодо реструктуризації та відповідь банку. У письмових поясненнях від 17 вересня 2026 року відповідачка додатково звернула увагу на відображення погашення простроченої заборгованості й перенесення сум на прострочення та просила перевірити послідовність формування боргу.

Сторони в судове засідання не з`явились. Представником позивача суду було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку. За змістом заяв, які подані відповідачкою, суд встановив, що вона просила врахувати подані нею відзив та додаткові пояснення, наміру взяти участь у судовому засіданні не виявила. Тому, суд вирішив справу за письмовими матеріалами з урахуванням поданих сторонами заяв, відзиву та пояснень.

Суд установив, що 02 грудня 2023 року сторони уклали договір про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101701516891541. Заявою погоджено суму кредиту 100000 грн., строк кредитування з 02 грудня 2023 року до 01 грудня 2028 року включно, фіксовану ставку 55% річних та щомісячний ануїтетний платіж 4978,13 грн. Комісії за договором не передбачено. Мета кредиту - придбання товару, здійснення платежу або оплата послуг. Отже, спірні відносини є відносинами споживчого кредитування.

Погоджена таблиця обчислення загальної вартості кредиту передбачає щомісячні платежі другого числа. Розмір частини платежу, спрямованої на повернення кредиту, змінюється протягом строку кредитування. Укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачка визнала у відзиві. З урахуванням статті 82 ЦПК України ці обставини не потребують додаткового доказування, оскільки підстав сумніватися в їх достовірності суд не встановив.

Відповідно до ст.525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання підлягає належному виконанню відповідно до умов договору у встановлений строк; договір є обов`язковим для сторін. За ст.1048, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити погоджені проценти. Ч.2 ст.1050 ЦК України передбачає право кредитодавця вимагати дострокового повернення залишку позики у разі прострочення чергової частини, якщо договором установлено повернення частинами. Для споживчого кредиту реалізація цього права має відповідати спеціальному закону.

За статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності платежу в першу чергу погашаються прострочена сума кредиту та прострочені проценти, у другу - сума кредиту й проценти за користування ним, у третю - неустойка та інші платежі. Сам факт внесення платежу не означає, що вся його сума повинна зменшувати основний борг. Водночас позивач відповідно до ст.12, 81 ЦПК України має довести склад і розмір заборгованості; розрахунок підлягає оцінці у сукупності з випискою та договірними умовами за ст.89 ЦПК України.

Із виписки вбачається, що 28 листопада 2025 року відповідачка внесла 10000 грн., а 29 листопада 2025 року банк зарахував 4310,04 грн. на погашення простроченого тіла кредиту та 5689,96 грн. прострочених процентів. Таким чином, нульове значення у графі погашення поточного тіла кредиту за відповідний місяць не свідчить про неврахування платежу: частину коштів відображено як погашення простроченої заборгованості.

Платежі 2000 грн. від 03 грудня 2025 року та 3000 грн. від 22 грудня 2025 року спрямовано на погашення простроченого боргу. Із платежу 5000 грн. від 02 січня 2026 року 4918,04 грн. зараховано на прострочені проценти, 81,96 грн. на тіло кредиту. Із платежу 4900 грн. від 02 лютого 2026 року 1533,55 грн. спрямовано на прострочене тіло кредиту, 3365,13 грн. на прострочені проценти, 1,32 грн на поточне тіло кредиту. Із платежу 4900 грн від 02 березня 2026 року 1690,71 грн. погасили прострочене тіло кредиту та 3209,29 грн. прострочені проценти. Платіж 100 грн. від 06 березня 2026 року зараховано на погашення простроченого тіла кредиту.

Наведені операції підтверджують врахування платежів, на які посилається відповідачка. Показник «перенесення заборгованості на прострочку» відображає зміну облікового статусу несплаченого платежу, а не самостійний додатковий платіж чи повторне нарахування тієї самої суми. Належних доказів зарахування зазначених коштів на комісії, неустойку або інші не передбачені договором платежі не подано.

Розрахунок станом на 20 травня 2026 року розмежовує поточний залишок тіла кредиту 61681,96 грн. та прострочене тіло кредиту 5909,98 грн. Їх сума становить 67591,94 грн. Заборгованість за процентами становить 10617,35 грн., з яких 9012,19 грн. обліковано як прострочені та 1605,16 грн. як поточні. Комісії і пені у розрахунку немає.

Суд ураховує, що у заголовку виписки зазначено борг 78303,52 грн., тоді як позов і деталізований розрахунок містять суму 78209,29 грн. Ця відмінність не може бути підставою стягнення більшої суми. Підсумок деталізованого розрахунку арифметично відповідає його складовим; суд оцінює саме заявлені складові, їх обліковий статус та настання строку виконання, а не покладає в основу рішення ізольований загальний показник виписки.

Згідно із ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» право вимагати дострокового повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, реалізується з дотриманням установленого законом порядку. Кредитодавець повинен письмово повідомити споживача про затримку, дії для усунення порушення та строк їх здійснення. Повернення кредиту за достроковою вимогою здійснюється протягом 30 календарних днів із дня одержання відповідного повідомлення. Якщо порушення усунуто у цей строк, вимога втрачає чинність.

У паспорті кредиту зазначено право банку достроково розірвати договір у разі заборгованості за щомісячним платежем понад 90 днів. Ця умова передбачає право банку вчинити відповідні дії, проте не встановлює автоматичного настання строку повернення всього кредиту без реалізації такого права. Вона не усуває обов`язку дотриматися ч.4 ст.16 зазначеного Закону.

Позивач не надав письмового повідомлення про дострокове повернення, доказів його направлення й одержання або іншого належного підтвердження дотримання встановленого законом порядку. Натомість прямо зазначив, що письмові вимоги не направляв. Посилання на телефонні дзвінки й SMS-повідомлення про наявність боргу без їх тексту та доказів одержання не підтверджує повідомлення саме про дострокове повернення всього залишку кредиту. Позовна заява не замінює передбаченої законом можливості усунути порушення до настання обов`язку дострокового повернення.

Тому підстав для стягнення 61681,96 грн. поточного залишку кредиту в порядку дострокового повернення суд не встановив. Подальше настання строків окремих щомісячних платежів саме по собі не робить увесь цей залишок простроченим. Позивач не подав уточненого розрахунку, який давав би змогу визначити додаткові прострочені частини тіла кредиту на час вирішення справи з урахуванням установленої черговості погашення. Водночас відсутність належної дострокової вимоги не перешкоджає стягненню платежів, строк сплати яких настав. Прострочене тіло кредиту в сумі 5909,98 грн. підтверджено деталізованим розрахунком та випискою. Заборгованість за процентами у межах заявлених 10617,35 грн. нарахована за користування кредитом до 20 травня 2026 року в межах погодженого строку кредитування. Строк сплати поточних на цю дату процентів настав за щомісячним графіком до часу вирішення справи. Тому облікове позначення 1605,16 грн. як поточних на 20 травня 2026 року не є підставою відмови у їх стягненні на час ухвалення цього рішення.

Доказів погашення зазначеної заборгованості після 20 травня 2026 року не подано. Заявлені проценти є платою за користування кредитом, а не неустойкою або платежем за прострочення. Часткове погашення не припиняє обов`язку сплачувати проценти на неповернений залишок у межах строку кредитування. Підстав для звільнення відповідачки від погоджених процентів лише через матеріальні труднощі чи запровадження воєнного стану суд не встановив.

Заява про реструктуризацію одержана банком 10 квітня 2026 року. У відповіді від 15 квітня 2026 року банк зазначив про індивідуальний розгляд таких питань і запропонував звернутися до відділення або дистанційними каналами. Цей лист не підтверджує погодження конкретної реструктуризації. Заява відповідачки також не є двосторонньою угодою про зміну договору. Недостатня конкретність відповіді банку та повідомлені відповідачкою труднощі під час звернення до відділення не свідчать про зміну строків платежів, припинення нарахування процентів або прощення боргу. Самостійної позовної вимоги про зміну договору не заявлено.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 16527,33 грн: 5909,98 грн. простроченого тіла кредиту та 10617,35 грн. процентів. У стягненні 61681,96 грн. слід відмовити через недоведеність підстав дострокового повернення поточного залишку кредиту.

Стосовно розстрочення виконання рішення суд ураховує ст.267, 435 ЦПК України. Розстрочення потребує встановлення обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, із дотриманням балансу інтересів сторін. Відповідачка послалася на розірвання шлюбу, утримання дітей і недостатність доходів, однак доказів розміру доходу, обов`язкових витрат, майнового стану та інших обставин, які дозволяли б визначити необхідність і реалістичний порядок розстрочення саме присудженої суми, не надала. Самі пояснення про фінансові труднощі за цих обставин недостатні для надання розстрочення на 12 місяців. Відмова не позбавляє відповідачку права звернутися з належно обґрунтованою заявою в порядку ст.435 ЦПК України.

За ст.141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно задоволеним вимогам. Із заявлених та підтверджених платіжним документом 2662,40 грн. відшкодуванню підлягає 562,62 грн. (2662,40?16527,33/78209,29). Решта судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. 259, 263–265, 267, 354, 435 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101701516891541 від 02 грудня 2023 року в сумі 16527 (шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім) грн. 33 коп., з яких 5909,98 грн. - прострочене тіло кредиту, 10617,35 грн. -проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 562 (п`ятсот шістдесят дві) гривні 62 копійки судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення на 12 місяців відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Битківський