Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №216/2542/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №216/2542/26

провадження 3/216/860/26

ПОСТАНОВА

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Стартанович Д.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619674 від 20 березня 2026 року складеним відносно ОСОБА_1 , встановлено, що остання 12.03.2026 року близько 09 год. 29 хв., керувала транспортним засобом «Ducati Panigaкe» без н.з., у стані наркотичного сп`яніння. Огляд пройшла у медичному закладі КНТ ДБКЛНПД ЛОР, висновок 312 від 16.03.2026, чим порушила п. 2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник Максимов Р.І. у клопотанні про закриття адміністративної справи зазначає, що під час підготовки до захисту останнім отримано додаткові докази з КНТ “Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги” ДОР”, відповідно до яких лабораторне дослідження сечі на вміст наркотичних речовин проводилось скринінговим методом за допомогою комбінованого експрес-тесту на наркотичні речовини №10 (амфетамін, фенциклідин, метадон, екстазі) та підтверджуючим методом тонкошарової хроматографії, що є порушенням п. 8 розділу ІІІ Інструкції, відповідно до якої у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи, тобто висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №312 від 16.03.2026 року є недійсним у відповідності до п. 21 розділу ІІІ Інструкції..

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Тобто, з аналізу вищевикладеного вбачається, що орган державної влади (у даному випадку поліція) звертаючись з протоколом до суду, повинен надати суду докази, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, а суд, як незалежний арбітр, повинен перевірити докази на підтвердження чи спростування обставин викладених у протоколі.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, що кореспондується з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 за № 1103 (далі - Порядок) та п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), відповідно до яких огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції Ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Приписами ч. 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції визначено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

Приписами п. 14, 15 розділу ІІІ Інструкції визначено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Відповідно до листа КНТ “Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги” ДОР” вих. № 1147 від 05.05.2026 лабораторне дослідження сечі на вміст наркотичних речовин проводилось скринінговим методом за допомогою комбінованого експрес-тесту на наркотичні речовини №10 (амфетамін, фенциклідин, метадон, екстазі) та підтверджуючим методом тонкошарової хроматографії, що є порушенням п. 8 розділу ІІІ Інструкції, відповідно до якої у разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Таким чином висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №312 від 16.03.2026 року є недійсним у відповідності до п. 21 розділу ІІІ Інструкції.

Суд зазначає, що хоч застосований медичним закладом метод тонкошарової хроматографії також є лабораторним методом дослідження, однак це не спростовує факту порушення встановленого порядку проведення огляду, оскільки Інструкція не надає закладу охорони здоров`я дискреційних повноважень самостійно обирати альтернативний підтверджуючий метод дослідження у разі позитивного скринінгового тесту на наркотичні речовини, а імперативно визначає обов`язковість проведення саме газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрії. Отже, використання будь-якого іншого підтверджуючого методу, незалежно від його наукової природи, є порушенням процедури, наслідком якого відповідно до п. 21 розділу ІІІ Інструкції є недійсність висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в раховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, проаналізувавши всі докази у справі в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом достатніми, допустимими та достовірними доказами.

За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 1, 9, 130, 247, 251, 266, 287 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.В.СТАРТАНОВИЧ