Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №215/8374/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

Справа № 215/8374/26 Провадження 1-кп/215/767/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора, який приймає

участь в режимі ВКЗ ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі матеріали кримінального провадження внесені до ЄДРД за №62025170030016540 від 18.08.2025р., по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який обіймав посаду навідника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти, у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_5

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-ІХ, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-ІХ), Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3057- IX, Указом від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, Указом від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, Указом від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 .№ 3564-ІХ, Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ та Указом від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб, Указом Президента України від 15.04.2025№ 235/2025, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4356-ІХ від 16.04.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 09 травня 2025 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 07.08.2025 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102- IX (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року на 90 діб.

Указом Президента від 12.01.2026 №40/2026, який затверджений Законом України № 4757-ІХ від 14 січня 2026 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 року.

07.04.2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №112 солдата ОСОБА_5 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 5 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 солдат ОСОБА_5 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

24.04.2025 солдат ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно без дозволу командира залишив місце служби у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області,

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 24.04.2025 солдат ОСОБА_5 , самовільно без дозволу командира залишив місце служби у м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 винним себе за ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю, дав показання про обставини скоєння кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що дійсно є військовослужбовцем однієї із військових частин. Приблизно в лютому 2025 року був мобілізований та направлений для проходження навчання, яке проходив протягом двох місяців. Після проходження навчання був зарахований до військової частини «Арей». В кінці квітня 2025 року вирішив покинути військову службу, піти в СЗЧ, після чого повернувся до м. Запоріжжя, де проживав за місцем своєї реєстрації. У вересні 2026 року був затриманий працівниками поліції. Вину у вчиненому визнає повністю, щиро кається.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо особи обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджується його показаннями.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками самовільного залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, дані про обвинуваченого, який має середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Пом`якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття в скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути пропорційне характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд, з врахуванням його особи, вважає за вірне обрати ОСОБА_5 міру покарання у виді позбавлення волі, в межах нижчої межі санкції ч. 5 ст. 407 КК України, що буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.

Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 11 вересня 2026 року застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Вказано строк дії ухвали з 10.09.2026 по 08.11.2026р.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 10.09.2026 р., ОСОБА_5 затримано як особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не пред`явлені.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, вирішено відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк покарання рахувати з дня набрання вироку законної сили.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)», залишити без зміни до набрання вироком законної сили, але не довше ніж до 08 листопада 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення з 10 вересня 2026 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: