Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №191/3290/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3290/25

Провадження № 2/191/1479/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Форощука О.В.

за участю секретаря – Рибак М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача АТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача АТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.11.2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений кредитний договір № 711370/4046764, відповідно до якого (п. 1.1. Кредитного договору) Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 5 000,00 гривень строком на 36 місяців.

18.12.2024 між Банком та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 2-2024, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача в сумі 5 770, 99 грн., з яких: 3 276,71 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 2 494,28 грн. - загальна заборгованість по відсоткам, а також судові витрати.

У позовній заяві представник позивача зазначив, про проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К». Проти ухвалення заочного рішення не заперечують, наслідки відомі та зрозумілі.

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив суду не надав.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, хоча про день місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином.

У зв`язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 19 ЦПК України.

Розгляд справи здійснено в порядку заочного розгляду, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, взявши до уваги визнання відповідачкою позову, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов до наступного висновку.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 27.11.2020 року між ОСОБА_1 та Акціонерним Товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був укладений кредитний договір № 711370/4046764, відповідно до якого (п. 1.1. Кредитного договору) Банк надав, а Позичальник отримав кредитні кошти в сумі 5 000,00 гривень строком на 36 місяців.

18.12.2024 між Банком та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 2-2024, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача, що підтверджено письмовими матеріалами справи.

Відповідно до статей 512, 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтями 1077–1082 ЦК України договір факторингу є підставою переходу до фактора права грошової вимоги до боржника.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позивач підтвердив набуття права вимоги до відповідача і він є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість становить 5 770, 99 грн., з яких: 3 276,71 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; 2 494,28 грн. - загальна заборгованість по відсоткам.

Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не спростований, власних розрахунків останнім не подано, тому даний розрахунок судом приймається, як достовірний.

Враховуючи те, що судом встановлено факт укладення між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» кредитного договору № 711370/4046764 від 27.11.2020 року, встановлено факт отримання відповідачем коштів за кредитним договором та факт неповернення їх відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.

При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» набуло права грошової вимоги відповідно до договорів факторингу до відповідача і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та 513 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 512, 514, 516, 526, 527, 610-612, 627-629, 638, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача АТ «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» заборгованість за Кредитним договором № 711370/4046764 від 27.11.2020 року в розмірі 5 770, 99 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Форощук