Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №206/6135/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/6135/26

Провадження № 3/206/1289/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Кушнірчука Р.О., при секретареві Худайкуловій. А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Павленко І.О.,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року о 23 годині 49 хвилин в м. Дніпро, по вул. Календарній, 62, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР — відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Павленко І.О., подала письмові пояснення та клопотання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в яких посилається насамперед на недоведеність факту керування. На її думку, відеозапис не відображає моменту руху автомобіля або його зупинки працівниками поліції, розпочинається вже після зазначеного у протоколі часу події та фіксує ОСОБА_1 , який виходить з воріт, тоді як автомобіль перебуває припаркованим біля двору. Також захист звертає увагу на зазначення ОСОБА_1 у протоколі, що він автомобілем не керував та на відсутність на відео очевидних ознак алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні 17 вересня 2026 року адвокат Павленко І.О. підтримала заперечення та просила закрити провадження.

ОСОБА_1 вини не визнав і пояснив, що автомобілем не керував, вийшов з двору до автомобіля, а раніше того дня повернувся з рибалки та пішов забрати з автомобіля вудки. Разом з тим ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що штраф за інше виявлене в межах цього епізоду порушення Правил дорожнього руху ч. 1 ст. 121 КУпАП (не справність зовнішнього світлового приладу) - ним сплачено.

У судовому засіданні судом безпосередньо досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, на якому відображено перебіг подій та обставини, на які посилається сторона захисту.

З відеозапису вбачається, що первинною підставою для спілкування поліцейських з ОСОБА_1 була технічна несправність автомобіля Mazda 3 — не працював лівий задній габаритний ліхтар. На відеозаписі ця несправність візуально зафіксована. У ході спілкування ОСОБА_1 на відмітці приблизно 02:03–02:13 повідомляє поліцейським, що надає документи, вони можуть оформити штраф за виявлене порушення, після чого він піде додому та зазначає: «якщо хочете, то виписуйте мені штраф». У зв`язку з виявленою технічною несправністю поліцейськими було оформлено матеріали за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Надалі, в процесі оформлення адміністративних матеріалів, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння. На це ОСОБА_1 відповів: «добре». Після цього йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 від такої пропозиції відмовився, пояснюючи, що знає, як проводиться відповідна процедура, раніше оспорював подібні матеріали в суді та бажає проходити огляд у присутності понятих, а також висловлював заперечення щодо технічного засобу та наявності принтера. Працівники поліції роз`яснили йому, що чинним порядком передбачено проведення огляду із застосуванням технічних засобів відеозапису, а присутність двох свідків є необхідною лише у разі неможливості застосування таких засобів. Незважаючи на це роз`яснення, ОСОБА_1 своєї позиції не змінив, від проходження запропонованого огляду відмовився та повідомив працівникам поліції, щоб вони складали протокол.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що транспортним засобом не керував. Зазначив, що вийшов зі свого домоволодіння до автомобіля, а до цього ще вдень повернувся з рибалки та мав намір забрати з автомобіля вудки. Наполягав на тому, що за кермом автомобіля не перебував. Разом із тим під час судового розгляду ОСОБА_1 підтвердив, що штраф, накладений на нього працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, виявлене під час цієї ж події, ним сплачено.

Дослідивши протокол, додані до нього матеріали, відеозапис, письмові пояснення та клопотання захисника, заслухавши ОСОБА_1 і адвоката Павленко І.О., суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються в їх сукупності.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Отже, для відповідальності за відмову від огляду має бути доведено, серед іншого, що відповідна особа була водієм та що їй у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд, від якого вона відмовилась.

Порядок проведення такого огляду на момент події визначався ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Чинна з 04 липня 2025 року редакція п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції прямо передбачає, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а лише в разі неможливості застосування таких засобів — у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Аналогічний порядок закріплено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Суттєве значення для перевірки категоричного твердження про те, що ОСОБА_1 взагалі не керував автомобілем, має також його поведінка щодо іншого адміністративного матеріалу, оформленого в межах тієї самої події за порушення Правил дорожнього руху, пов`язане з керуванням транспортним засобом. У судовому засіданні ОСОБА_1 прямо підтвердив, що накладений штраф він сплатив і він виписувався за керування транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Суд не розцінює факт сплати іншого адміністративного штрафу як безумовне або самостійне визнання вини у цій справі та не підміняє ним доказування факту керування. Водночас така поведінка підлягає оцінці разом з іншими доказами і не узгоджується з категоричною версією про те, що ОСОБА_1 взагалі не керував цим автомобілем у відповідний проміжок часу, особливо за відсутності відомостей про оскарження відповідної постанови з мотивів, що транспортним засобом керувала інша особа.

Крім того, досліджений відеозапис підтверджує, що матеріали за ч. 1 ст. 121 КУпАП виникли не абстрактно чи в інший час, а саме під час цього ж спілкування з ОСОБА_1 : поліцейські повідомили йому про несправність лівого заднього габаритного ліхтаря, яка відображена на відео, а сам ОСОБА_1 запропонував оформити за це порушення штраф. Ці обставини суд оцінює не як преюдиційне встановлення керування, а у взаємозв`язку з іншими доказами при перевірці послідовності його подальшої версії про повну відсутність факту керування.

При цьому сплата штрафу не створює преюдиції для цієї справи і не позбавляє ОСОБА_1 права на захист. Суд враховує цю обставину виключно як один з елементів оцінки послідовності та достовірності обраної версії захисту.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що він лише вийшов з двору забрати вудки, суд оцінює критично. Те, що на окремому фрагменті відеозапису ОСОБА_1 виходить з воріт, а автомобіль уже стоїть, саме по собі не доводить, що безпосередньо перед початком відеофіксації він цим автомобілем не керував.

Протокол про адміністративне правопорушення не має наперед встановленої доказової сили та оцінюється разом з іншими матеріалами. Водночас його відомості не можуть бути відкинуті виключно через відсутність відеокадру самого моменту руху, якщо вони узгоджуються з іншими фактичними даними у справі.

Щодо власноручного зазначення ОСОБА_1 у протоколі, що він не керував автомобілем, суд враховує цю позицію, однак вона сама по собі не спростовує інших доказів та оцінюється як спосіб захисту від висунутого адміністративного обвинувачення.

Не є вирішальним і довід про відсутність на відеозаписі очевидних зовнішніх ознак сп`яніння. ОСОБА_1 ставиться у вину не встановлений лабораторно стан сп`яніння, а відмова водія від проходження огляду у встановленому законом порядку. Із матеріалів справи вбачається, що йому було запропоновано пройти відповідний огляд, у тому числі в закладі охорони здоров`я, однак від проходження огляду він відмовився. У матеріалах міститься направлення до відповідного закладу охорони здоров`я.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він погоджувався пройти огляд лише у присутності понятих, суд відхиляє. Закон не надає водієві права на власний розсуд змінювати встановлений порядок проведення огляду та ставити його проходження у залежність від обов`язкової присутності двох свідків за умови належної відеофіксації. Оскільки спілкування та процедура пропозиції огляду фіксувалися технічним засобом відеозапису, вимога про обов`язкове залучення понятих не ґрунтувалася на чинному порядку. Після роз`яснення цього порядку ОСОБА_1 огляд не пройшов та фактично наполягав на складанні протоколу. За таких обставин його поведінка зафіксована не як незрозуміла чи умовна реакція, а як усвідомлена відмова від проходження огляду у запропонованому законом порядку.

Суд виходить із презумпції невинуватості та необхідності тлумачити нерозв`язані сумніви на користь особи. Разом з тим презумпція невинуватості не означає, що будь-яке заперечення особи автоматично нівелює сукупність доказів. Вирішальним є те, чи залишаються після всебічної оцінки доказів об`єктивні та розумні сумніви щодо обставин, які утворюють склад правопорушення.

У даному випадку доводи захисту про відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту керування та розбіжність у кілька хвилин між часом у протоколі й початком відеозапису судом перевірені, однак у сукупності з іншими матеріалами не спростовують установлених обставин та не створюють такого розумного сумніву, який вимагав би закриття провадження.

Оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 керував автомобілем, після чого за наявності встановлених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку.

За таких обставин клопотання адвоката Павленко І.О. про закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП задоволенню не підлягає, а вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною належними та достатніми доказами.

Враховуючи характер правопорушення та вимоги санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Павленко І.О. про закриття провадження у справі – відмовити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Р.О. Кушнірчук