Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №187/2080/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/2080/26 Провадження №1-кп/0187/219/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим в кримінальному провадженні № 12026042250000245 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Христинівка Черкаської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-кранівника, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий, за участю прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , законного представника потерпілого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_10 , -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2026 року приблизно о 19 годині 10 хвилин водій ОСОБА_3 , маючи посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.07.2018, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_4 належить останньому, здійснював рух по смузі свого руху проїзної частини автомобільної дороги Т - 0414 (вул. Центральна) в с. Хутірське Петриківської ОТГ Дніпровського району Дніпропетровської області, в напрямку с-ща Петриківка, яка має по одній смузі дорожнього руху у кожному напрямку.

Під час руху по проїзній частині автомобільної дороги Т-0414 в с. Хутірське Петриківської ОТГ Дніпровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_3 , допустивши злочинну недбалість та не виконавши покладені на нього обов`язки водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діючи таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість виявити транспортні засоби, що рухалися у зустрічному йому напрямку, не переконавшись в безпеці подальшого руху та що його дії не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, приблизно о 19 годині 10 хвилин 22 липня 2026 року, почав виконувати маневр повороту ліворуч, змінивши при цьому напрямок свого руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де контактував передньою правою частиною автомобіля марки «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_3 із передньою частиною мотоцикла «MUSSTANG» без реєстраційного номера, під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався по правій смузі вказаної автодороги, з боку с-ща Петриківка у напрямку с. Хутірське.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.1. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткненням транспортних засобів.

Невиконання водієм ОСОБА_3 п. 10.1. Правил дорожнього руху і України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої водію мотоцикла «MUSSTANG» ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: косого перелому нігтьової фаланги першого пальця правої стопи з раною. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), на підставі пункту 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

08 жовтня 2026 року між неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 в присутності законного представника ОСОБА_11 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_10 укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1ст. 286-1 КК України, визнав фактичні обставини кримінального правопорушення.

За умовами угоди потерпілий ОСОБА_8 та його законний представник підтверджують, що завдана їм кримінальним правопорушенням майнова та моральна шкода була відшкодована ОСОБА_3 у повному обсязі ще до укладення цієї угоди, через незначний проміжок часу після дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виплати грошових коштів. Потерпілий підтверджує, що жодних матеріальних, моральних, цивільно-правових або інших претензій до ОСОБА_3 у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою від 22.07.2026 року, заподіяними тілесними ушкодженнями та наслідками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, не має. Потерпілий також підтверджує, що цивільний позов у межах цього кримінального провадження ним не заявлявся і заявлятися не буде, оскільки шкода відшкодована у повному обсязі. Питання відшкодування шкоди між потерпілим та обвинуваченим повністю врегульоване, а будь-які додаткові дії щодо відшкодування шкоди або виплати будь-яких додаткових сум цією угодою не передбачаються.

У вказаній угоді сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Також в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку відповідно до положень ст. ст. 394 та 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Для потерпілого та його законного представника обмеження права оскарження вироку відповідно до ст. ст. 394 та 424 КПК України з позбавленням права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 5 ст. 474, ст. 473 КПК України, які були роз`яснені йому судом під час судового засідання.

Також у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 погодився в повному обсязі з обставинами кримінального правопорушення, повністю визнав свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 просив затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілим за участі його законного представника в справі та обвинуваченим, признати узгоджену ними міру покарання.

В судовому засіданні потерпіли ОСОБА_8 та його законний представник ОСОБА_11 пояснили, що цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені статтями 394 та 424 КПК України. Будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, матеріалі збитки відшкодовані в повному обсязі, цивільного позову заявляти не будуть, просять затвердити подану угоду.

На підставі пояснень сторін в судовому засіданні суд установив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен окремо, у судовому засіданні не заперечувала щодо затвердження угоди про примирення та просили затвердити її з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладення угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в сторін угоди повне розуміння ними процесуальних прав, добровільності укладення, та відсутності обставин, які примусили їх укласти угоду, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення, з огляду на наступне:

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю розуміє свої права, визначені в ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Також суд переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 469 КПК України за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Під час перевірки угоди встановлено її відповідність вимогам КПК України, що закріплені в ст. 471 цього Кодексу, можливість виконання обвинуваченим узятих на себе зобов`язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

З наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вказане кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено, обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Так, згідно зі ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в загальній частині цього Кодексу.

Таким чином суд враховуючи дані про особу винного, який повністю визнав свою вину, раніше не судимий, що вказує на те, що він не є особою, небезпечною для суспільства, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, фактично працює та має джерело доходу, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має стійкі сімейні та соціальні зв`язки, має на утриманні неповнолітнього сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітню доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 зокрема, щире каяття (підсудний повністю усвідомив наслідки свого діяння, настання яких не бажав, зробив для себе відповідні висновки, повністю відшкодував заподіяну потерпілому шкоду), активне сприяння розкриттю злочину, а також думку потерпілого, щодо призначення йому штрафу із позбавлення права керування транспортними засобами і не має жодних претензій до нього. Вищенаведені пом`якшуючі обставини є такими, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ствердив про фінансову можливість сплати штрафу у разі призначення даного виду покарання.

З огляду на викладене, дані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, і з урахуванням особи обвинуваченого та, виходячи із положень ст. ст. 50, 65 КК України, дають підстави прийти до висновку щодо можливості і, на думку суду, необхідності, застосування положень ст. 69 КК України призначення обвинуваченому покарання, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 286-1КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на три роки.

Суд вважає, що саме таке покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Саме таке покарання, на переконання суду цілком відповідає тяжкості, обставинам вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, відповідає цілям покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про примирення, та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Шкода потерпілому повністю відшкодована.

Процесуальні витрати за проведення: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/28413-ІТ від 28.08.2026 в розмірі 3850,88 грн.; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/28416-ІТ від 02.09.2026 в розмірі 3850,88 грн.; судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-26/28410-ІТ від 14.09.2026 в розмірі 3850,88 грн.; судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/104-26/33306 від 17.09.2026, в розмірі 3850,88 грн., а всього: 15 403,52 грн необхідно стягнути із ОСОБА_3 на користь держави.

Арешти, накладені на майно згідно з ухвалами слідчого судді від 27.07.2026 підлягають скасуванню.

Речові докази: автомобіль марки «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2000 року випуску, сірого кольору, на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 та мотоцикл марки «MUSSTANG» без реєстраційного номеру, VIN-код НОМЕР_6 , необхідно повернути власникам, відповідно до ст. 100 КПК України. Оптичний диск з відеозаписом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , зберігати при матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 475 КПК України,

У Х В А Л И В

Затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 08 жовтня 2026 року, що укладена між неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 за участі законного представника ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_10 , з іншого боку.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 статті 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/28413-ІТ від 28.08.2026 в розмірі 3850,88 грн.; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-26/28416-ІТ від 02.09.2026 в розмірі 3850,88 грн.; судової транспортно-трасологічної експертизи № СЕ-19/104-26/28410-ІТ від 14.09.2026 в розмірі 3850,88 грн.; судової авто-технічної експертизи № СЕ-19/104-26/33306 від 17.09.2026, в розмірі 3850,88 грн., а всього 15 403,52 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста три грн. 52 коп.) на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 на автомобіль, марки «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2000 року випуску, сірого кольору, який на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 на мотоцикл марки «MUSSTANG» без реєстраційного номеру, VIN-код НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_11 .

Речові докази:

-автомобіль марки «BMW 320» реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2000 року випуску, сірого кольору, на підставі тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , повернути власнику - ОСОБА_3 ;

-мотоцикл марки «MUSSTANG» без реєстраційного номеру, VIN-код НОМЕР_6 , повернути власнику - ОСОБА_11 ;

-оптичний диск з відеозаписом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя:ОСОБА_1