Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №185/167/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/167/26

Провадження № 2/185/223/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Перекопського М. М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н. О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Вінницької міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

У грудні 2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява, в якій позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати право власності на нерухоме майно.

Позов обґрунтовано тим, що 10 червня 1998 року позивачка на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу набула квартиру АДРЕСА_1 , однак під час звернення у 2025 році за державною реєстрацією права власності державний реєстратор відмовив у реєстрації через неможливість отримати відомості з архіву БТІ м. Донецька, що перебуває на тимчасово окупованій території. У зв`язку із цим позивачка вимушена була звернутися до суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, що встановлено судом. Позивачка просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити. Виконавчий комітет Вінницької міської ради подав письмові пояснення, у яких обґрунтовував дотримання державним реєстратором процедури розгляду заяви про державну реєстрацію права та зазначав обставини витребування відомостей щодо реєстрації права власності до 2013 року.

Дослідивши письмові докази у справі, перевіривши доводи позовної заяви, уточнені позовні вимоги та письмові пояснення третьої особи, надавши доказам оцінку в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 10 червня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали ОСОБА_1 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сидоркіною В. Г. і зареєстрований у реєстрі за № 817. Згідно копією вказаного договору, загальна площа квартири становить 46,00 кв. м, житлова - 26,90 кв. м.

Копія технічного паспорту Донецького БТІ, складеного 11 червня 1998 року, стосується тієї самої квартири АДРЕСА_1 . У ньому власницею зазначена ОСОБА_1 із посиланням на договір від 10 червня 1998 року; технічні характеристики відповідають наведеним у договорі. Наданий паспорт двокімнатної квартири також стосується об`єкта за цією адресою. У сукупності документи дають змогу ідентифікувати нерухомість, щодо якої заявлено вимогу.

Позивачкою 2 вересня 2025 року було подано заяву про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру (реєстраційний номер заяви 68680998). Рішенням державного реєстратора Виконкому Вінницької міської ради Москалюк Л. М. від 8 вересня 2025 року № 80730289 у проведенні реєстраційних дій відмовлено у зв`язку з неможливістю отримання інформації про права, зареєстровані до 1 січня 2013 року, через перебування архіву Донецького БТІ на тимчасово окупованій території. При цьому вказане рішення не містить висновку про недійсність договору 1998 року або припинення права власності позивачки. Зазначене підтверджується копією вказаного рішення про відмову у здійсненні реєстраційних дій.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За статтею 224 ЦК Української РСР 1963 року, чинного на час укладення договору, продавець передавав майно у власність покупцеві, а покупець приймав майно і сплачував його ціну. Згідно зі статтею 128 цього Кодексу право власності за договором за загальним правилом виникало з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Нотаріально посвідчений договір, реєстраційний напис БТІ та технічний паспорт у сукупності підтверджують оформлення набуття права на спірну квартиру.

За частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема якщо їх зареєстровано відповідно до законодавства на час виникнення. Отже, відсутність запису в сучасному Державному реєстрі речових прав не припиняє раніше набутого права. Статті 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України передбачають захист права власності, зокрема шляхом його визнання за визначених законом умов.

Таким чином суд, оцінивши докази установив, що позивачка набула право власності на квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 1998 року, а відповідне право було оформлено за правилами, чинними на час його виникнення. Відмова в державній реєстрації через неможливість одержати архівні відомості БТІ створила перешкоду в офіційному підтвердженні та реалізації належного їй права.

При цьому суд виходить із установленої під час розгляду справи наявності передумов застосування статті 392 ЦК України та необхідності захисту права власності шляхом його визнання. Визнання права не є повторним набуттям квартири, а підтверджує право, набуте на підставі договору 10 червня 1998 року.

Договір купівлі-продажу, реєстраційний напис БТІ та технічна документація узгоджуються щодо особи власника, місцезнаходження та основних характеристик квартири.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість уточнених позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України, статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 263–265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Вінницької міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,00 кв. м, житловою площею 26,90 кв. м, набуте на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сидоркіною В. Г., реєстровий № 817.

Стягнути з Донецької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Донецька міська рада, РНОКПП 26502957, вул.Транспортна буд.2, м.Краматорськ, Краматорський р-н р-н, Донецька обл. обл., 84333.

Суддя М. М. Перекопський