Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №185/11942/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/11942/26

Провадження № 1-кп/185/1654/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370000355 від 06 березня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, утриманців не має, військовослужбовець за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у посаді — стрілець номера обслуги 3 десантно — штурмового відділення 3 десантно — штурмового взводу десантно — штурмової роти 1 батальйону морської піхоти у спеціальному званні — солдат, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17 липня 2026 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 20 серпня 2026 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 , (дистанційно)

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 28, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 20 січня 2026 року приблизно о 05 год. 00 хв. ранку, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 та в цей момент будучи обізнаним про те, що в Україні діє воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 Указом Президента України за № 64/2022 « Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє на тепершиній час, у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, побачивши на кухні на столі мобільний телефон марки Oukitel F150 B2, 6256 GB, Gray Black, ОСОБА_3 , реалізуючи свій приступний умисел, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, та його дії залишаться непомітними для оточуючих, не відмовившись від свого злочинного умислу, бажаючи довести його логічного закінчення, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, розуміючи, що вчиняє злочин під час воєнного стану викрав мобільний телефон марки Oukitel F150 B2, 6256 GB, Gray Black,», після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд, спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_6 в сумі 4077 грн. 33 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають тим, що мали місце. Пояснив,

20 січня 2026 року приблизно о 05 год. 00 хв. ранку, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , побачивши на кухні на столі мобільний телефон марки Oukitel F150 B2, 6256 GB, Gray Black переконавшись, що ніхто не спостерігає викрав мобільний телефон. В послідуючому викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Дуже шкодує з цього приводу та щиро розкаюється. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України просив подальше судове слідство по кримінальному провадженню не проводити.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши у обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.

Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: раніше судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Обставиною, що пом`якшує покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України відсутні.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом. Крім того, суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв інкримінований злочин до ухвалення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року, за яким був засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців позбавлення волі, тому суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та з урахуванням ст. 72 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувавши повністю покарання за попереднім вироком від 20 серпня 2026 року.

Суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити обрану – тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Під час проведення досудового розслідування було проведено судову товарознавчу експертизу вартістю 1782 грн. 80 коп. Зазначені витрати у відповідності вимог ст. 122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винний у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставинах, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/8726-ТВ від 11 березня 2026 року у розмірі 1782 грн. 80 коп.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року, та покарання, призначеного за даним вироком, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 7 (сім) місяців.

Строк обчислення покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання даного вироку законної сили.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання у вигляді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення за період з 23 травня 2026 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення вол з 23 травня 2026 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити обрану – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп. на користь держави.

Речові докази:

- мобільний телефон марки Oukitel F150 B2, 6256 GB, Gray Blackякі, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 – залишити ОСОБА_6 за належністю.

- договір з ломбарду про надання фінансової позики № 1.91 від 20 січня 2025 року, - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12026041370000355 від 06 березня 2026 року.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1