Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №183/2659/23 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2659/23

№ 2/183/1446/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Самар цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в її інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н. про визнання права власності на частку земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

02.03.2023 р. ОСОБА_3 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_6 про виділення частки земельної ділянки.

Ухвалою суду від 27.02.2024 р. до участі у справі в якості правонаступників відповідача ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 залучені ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в її інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н.

05.12.2024 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про зміну предмету позову - про визнання права власності на частку земельної ділянки.

1.Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилалася на те, що 12.08.1988 р. Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Дніпропетровська зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , актовий запис № 884.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровської області від 25.02.2015 р. шлюб між нею і ОСОБА_6 було розірвано.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 р. у справі № 183/3589/15, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 р., земельна ділянка площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнана спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_3 .

У відповідності до ст. 372 ЦК України, 1. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. 2. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, предмет розгляду справи полягає виключно у визнанні права на частку у праві власності на об`єкт нерухомого майна.

У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .Стислий виклад позиції та заперечень відповідача.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н. не зверталися з відзивом на позовну заяву.

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

02.03.2023 р. ОСОБА_3 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_6 про виділення частки земельної ділянки.

Ухвалою суду від 07.04.2023 р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.10.2023 р. провадження у справі зупинене до залучення до участі у справі правонаступників відповідача ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 30.10.2023 р. поновлене провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.11.2023 р. зобов`язано приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 27.02.2024 р. до участі у справі в якості правонаступників відповідача ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 залучені ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в її інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н.

Ухвалою суду від 04.04.2024 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

05.12.2024 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про зміну предмету позову, у якій просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" 29 квітня 2025 року було змінено назву Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 23.04.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2025 р. закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30.03.2026 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

Таким чином, Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в її інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н. про визнання права власності на частку земельної ділянки.

4.Судовий розгляду

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явилася, її представник – адвокат Зарвій І.Л. в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилався на обставини та підстави звернення до суду, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н. в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні вимог позивача, посилалася на те, що 10.02.2020 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалене рішення у цивільній справі № 183/3589/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, визнання права власності у спільній сумісній власності подружжя, припинення права спільної сумісної власності, втягнення грошової компенсації, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. У відповідності до рішення суду, крім іншого, земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 р. у якій просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеної земельної ділянки. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 р. залишено без змін, крім того, у постанові апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_3 не заявляла таких вимог у суді першої інстанції. Враховуючи наведене, просить суд застосувати наслідки пропуску позовної давності, оскільки позивач ОСОБА_3 звернулася до суду після спливу трьох років. Крім того, коло спадкоємців після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не визначено. Так, 03.10.2023 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська відкрите провадження у цивільній справі № 201/9666/23 за її ОСОБА_2 позовом до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. про усунення від права на спадкування, рішення у справі судом не ухвалене.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 10.02.2020 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалене рішення у цивільній справі № 183/3589/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, визнання права власності у спільній сумісній власності подружжя, припинення права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

У відповідності до зазначеного рішення, судом, крім іншого, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2010 року, договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Чалою В.О.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 р. рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 р. залишене без змін.

Таким чином, у відповідності до рішення суду, земельна ділянка площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_6 і ОСОБА_3 .

Встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

У відповідності до спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися дочка спадкодавця ОСОБА_4 , дружина спадкодавця ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах дочки спадкодавця ОСОБА_5 2014 р.н., свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку спадкоємцям не видавалися.

Встановлено, що 03.10.2023 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська відкрите провадження у цивільній справі № 201/9666/23 за її ОСОБА_2 позовом до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко С.А. про усунення від права на спадкування, рішення у справі судом не ухвалене.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

6.2 У відповідності до ст. 355 ЦК України, 1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). 2. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. 3. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. 4. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 356 ЦК України визначено, що 1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. 2. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Згідно приписів ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Аналогічні норми містить і Сімейний кодекс України. Так, відповідно до статті 70 СК України, 1. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також, у відповідності до ст. 372 ЦК України 1. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

2. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

3. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

4. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

6.3 Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно приписів ст. 72 СК України, 1. Позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. 2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

6.4 Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Згідно з нормою статті 319 цього ж Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Майном відповідно до ч. 1 ст. 190 та ст. 179 ЦК України є окремі речі, сукупність речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки.

7.Висновки суду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, суд, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, приходить до наступного.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що 10.02.2020 р. Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалене рішення у цивільній справі № 183/3589/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, визнання права власності у спільній сумісній власності подружжя, припинення права спільної сумісної власності, стягнення грошової компенсації та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

У відповідності до зазначеного рішення, суд, крім іншого, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24.12.2020 р. рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 р. залишене без змін.

Таким чином, у відповідності до рішення суду, земельна ділянка площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_6 і ОСОБА_3 .

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності, співвласники мають право на визначення частки у зазначеному майні та позовна давність на зазначені правовідносини не застосовується.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню та за нею належить визначити право власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки.

Інша 1/2 частка зазначеного вище нерухомого майна є спадковим майном після ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та може бути розподілена нотаріусом між спадкоємцями у відповідності до Закону України «Про нотаріат».

8.Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом задоволені вимоги ОСОБА_3 , судові витрати у справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору повинні бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 272, 273, 274,276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в її інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н. про визнання права власності на частку земельної ділянки - задовольнити.

Визначити частки співвласників земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 – рівними.

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частка земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 1223285500:03:016:0547, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є спадковим майном спадкодавця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та може бути розподілена між спадкоємцями.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 357,86 грн. (триста п`ятдесят сім грн.. 86 коп.).

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 715,72 грн. (сімсот п`ятнадцять грн. 72 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 2014 р.н.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Судове рішення проголошене 30 липня 2026 року.

Суддя Д.І. Городецький