Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №183/10467/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/10467/26

№ 3/183/3049/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., за участю: секретаря судового засідання Мурчич Т.С., захисника Волинця О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

09 серпня 2026 року о 02 годині 37 хвилин по вул. Лиманській, 35 в с. Новотроїцьке Самарівського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проведено за допомогою технічного засобу алкотестера «Drаger Alcotest 6820 ARSM-0830», тест № 29 – результат 0,40 % проміле, з фіксацією на боді камеру патрульного поліцейського.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи. Разом із тим, в судовому засіданні його захисник Волинець О.В. просив вказану справу розглядати за відсутності ОСОБА_1 , який до того ж надав суду через канцелярію свої письмові пояснення по суті справи. Тому, суд на підставі ст. 268 КУпАП вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Волинець О.В. просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Свою позицію мотивував тим, що ОСОБА_1 категорично не визнає свою винуватість у вчиненні правопорушення, а вивчивши матеріали справи, ознайомившись з відеозаписом вважає, що матеріали стосовно ОСОБА_1 зібрані з великою кількістю порушень. Обґрунтовуючи клопотання захисник зазначив, що:

- зупинка т/з «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , здійснена поліцейськими без законних на те повноважень, що тягне недопустимість усіх похідних доказів;

- факт керування т/з «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , факт його зупинки та факт перебування в момент зупинки за кермом автомобіля саме ОСОБА_1 не зафіксовані та об`єктивно нічим не підтверджуються;

- відеозаписом не зафіксовано саму процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння – ключовий доказ у справі не підтверджується відеофіксацією;

- було порушено право ОСОБА_1 на правничу допомогу та порушення послідовності роз`яснення прав ОСОБА_1 та отриманні його згоди з результатами огляду;

- внутрішня суперечність матеріалів справи щодо залучення свідків;

- невідповідність між направленням на огляд та фактичним місцем і часом його проведення;

- розбіжність персональних даних у первинних облікових документах;

- відсутність відомостей про повторне дослідження видихуваного повітря.

По кожному з цих пунктів захисник детально виклав свої аргументи в письмовому клопотанні та обґрунтував їх в судовому засіданні. Таким чином, захисник посилаючись на істотні порушення вимог діючого законодавства щодо порядку огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, просить закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими дослідженими та оціненими судом у відповідності до ст. 252 КУпАП доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 741216 від 09.08.2026, яким зафіксовано факт правопорушення;

- рапортом інспектора ВРПП Самарівського РВП лейтенанта поліції Дорошенка В.А., відповідно до якого 09 серпня 2026 року о 02 годині 37 хвилин по вул. Лиманській, 35 в с. Новотроїцьке Самарівського району Дніпропетровської області, в період дії комендантської години, було зупинено транспортний засіб «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, водієві було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу алкотестера «Drаger Alcotest 6820 ARSM-0830», на що він погодився, тест № 29 – результат 0,40 % проміле, від проходження огляду в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, в результаті чого стосовно вказаного водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від керування транспортним засобом водій був відсторонений;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду 0,40% проміле;

- результатом тесту на вміст алкоголю у повітрі, що видихається № 29 технічного засобу «Drаger Alcotest 6820 ARSM-0830» від 09.08.2026 (результат 0,40 % проміле);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 направлялася поліцейськими в заклад охорони здоров`я – КП «ОНД» ДОР для встановлення стану алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з камери патрульного поліцейського, продемонстрованого в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння та результат вказаного огляду.

Всі вище перелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КУпАП, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами цієї справи. Усі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють одне одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 09 серпня 2026 року о 02 годині 37 хвилин по вул. Лиманській, 35 в с. Новотроїцьке Самарівського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проведено за допомогою технічного засобу алкотестера «Drаger Alcotest 6820 ARSM-0830», тест № 29 – результат 0,40 % проміле, що було зафіксовано на боді камеру патрульного поліцейського.

Надаючи правову оцінку доводам захисника згідно з його клопотанням про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення як в цілому, так і по кожному пункту, викладеному в ньому, суд зазначає таке.

У Дніпропетровській області комендантська година діє на підставі спільних наказів військового командування та обласної військової адміністрації (ОВА), а її час відрізняється залежно від району. Так, в Самарівському районі Дніпропетровської області згідно з розпорядженням начальника районної військової адміністрації від 01.08.2025 № 55 на всіх територіях Самарівського району Дніпропетровської області, не зазначених у пункті 1 цього розпорядження, запроваджено комендантську годину з 23:00 до 05:00 починаючи з 01 серпня 2025 року.

Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України, військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.

У разі порушення комендантської години, комендантський патруль та правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби, проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу.

На підставі зазначеного суд вважає, що в розглядуваному випадку дії працівників поліції були законними, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію», оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності. У цьому випадку водій ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі о 02.37, тобто в період дії комендантської години, то відповідно вже цей факт і став причиною його зупинки працівниками поліції та перевірки в нього відповідних документів.

Доводи захисника Волинця О.В. про те, що у матеріалах справи відсутній факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , і відповідно його зупинення поліцейськими, спростовуються матеріалами справи, зокрема:

- рапортом інспектора ВРПП Самарівського РВП лейтенанта поліції Дорошенка В.А., відповідно до якого 09 серпня 2026 року о 02 годині 37 хвилин по вул. Лиманській, 35 в с. Новотроїцьке Самарівського району Дніпропетровської області, в період дії комендантської години, було зупинено транспортний засіб «Mitsubishi Lancer», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, водієві було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу алкотестера «Drаger Alcotest 6820 ARSM-0830», на що він погодився, тест № 29 – результат 0,40 % проміле, від проходження огляду в медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, в результаті чого стосовно вказаного водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від керування транспортним засобом водій був відсторонений;

- відеозаписом з камери патрульного поліцейського, продемонстрованим у судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факт керування вказаним у протоколі автомобілем. До того ж, суд звертає увагу, що поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована на відеозаписі, безсумнівно свідчить про керування ним транспортним засобом та відповідно його зупинку працівниками поліції.

Твердження захисника Волинця О.В. про те, що відеозапис не фіксує саму процедуру огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 спростовується самим відеозаписом, де поліцейський провівши пробне тестування приладу, про що повідомив ОСОБА_1 , показав та озвучив йому номер його тесту, а саме «00029», який згодом було долучено до матеріалів справи, запропонував вибрати «трубочку» та роз`яснив процедуру самого огляду. Після чого ОСОБА_1 було продуто прилад, результат якого склав 0,40 % проміле. Як убачається з відеозапису поліцейський пояснив ОСОБА_1 допустиму норму та пояснив результати його огляду.

Тобто, у цьому випадку долучений відеозапис в повній мірі відображає ті події, та ті обставини, які є предметом судового розгляду, та з якого чітко вбачається як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння та результати вказаного огляду.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не в повному обсязі роз`яснено його права та не залучено поліцейськими йому захисника, не можуть бути визнані судом як істотне порушення вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, що порушило загальну справедливість судового провадження. Зокрема, ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими переривав розмову, поводився зухвало та врешті-решт залишив місце події, не скориставшись своїм правом на отримання копій документів, а нецензурно відповівши поліцейським, що нічого отримувати не буде. В подальшому ОСОБА_1 реалізував своє право на захист та звернувся за правничою допомогою до адвоката Волинця О.В. Відтак, ОСОБА_1 в особі його захисника Волинця О.В. було надано час і можливість ознайомитися з матеріалами справи про адміністративні правопорушення, сформувати й узгодити правову позицію захисту. Тобто, судом було створено необхідні умови для реалізації стороною захисту її процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, зокрема, права на захист.

Щодо не згоди ОСОБА_1 з результатом огляду, про що зазначає захисник, суд звертає увагу, що на відеозаписі зафіксовано те, що ОСОБА_1 був не згоден з його результатом і поліцейські пропонували йому проїхати до медичного закладу для здачі аналізів, однак поводячись дещо зухвало останній цього не зробив і врешті-решт залишив місце події.

Доводи захисника, що в акті огляду зазначені свідки без їх підписів і встановлення особи, суд зазначає, що дослідивши вказаний акт в ньому (у відповідних графах) не зазначено жодних осіб, яких можна було б ідентифікувати як свідків події, оскільки поліцейським було зазначено у вказаних графах «відеозапис», а тому і відповідно в протоколі було зазначено про те, що свідки «не залучалися».

Щодо місця проведення огляду суд зазначає, як відповідно до роздруківки результату огляду ОСОБА_1 , так і відповідно до направлення на огляд, в першому випадку огляд проводився саме на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 за допомогою технічних засобів, а в другому останній направлявся в визначений поліцейськими медичний заклад за відповідною у направленні адресою.

З приводу розбіжності персональних даних особи, зазначених на роздруківці результату огляду, а саме року народження особи, оскільки в одному екземплярі зазначено рік народження ОСОБА_1 «1999», а в іншому «1990», суд зазначає, що вказані розбіжності не виключають вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення та не є істотними, які до того ж були повністю встановлені під час розгляду справи, та могли бути елементами почерку поліцейського. Так, при розгляді справи було встановлено рік народження ОСОБА_1 , а саме « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які правильно зазначені як в його анкетних даних в протоколі, так і в інших документах долучених до справи, і не викликають у суду сумнівів, що саме за результатами огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і було роздруковано та відповідно заповнено поліцейським на долученому до матеріалів справи бланку огляду.

Щодо посилання захисника на відсутність в матеріалах справи відомостей про повторне дослідження видихуваного повітря, суд зазначає, що як встановлено з матеріалів справи та підтверджено дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд на стан сп`яніння один раз, після чого через деякий час місце події залишив.

Отже, така позиція сторони захисту, на переконання суду, спрямована на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, матеріалами справи не містять.

Відтак, невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення суд розцінює критично, як спосіб захисту з метою ухилення від адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що захисником не надано суду будь-якиґх об`єктивних даних, які би свідчили про істотне порушення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а отже відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись діючим законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, які пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. За таких обставин, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що у відповідності до ст. 23 КУпАП буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому з правопорушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35,130, 279, 280 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим – протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.І. Гузоватий