Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №182/7120/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7120/26

Провадження № 1-кп/0182/1049/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2026 за №12026046340000180 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоіванівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні нікого має, пенсіонер, особою з інвалідністю, депутатом та пенсіонером не являться, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

ОСОБА_2 , 05.08.2026 року приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився на території Новоіванівської гімназії Мозолевського опорного ліцею Мозолевської сільської ради, що розташована за адресою: вул. Шкільна, 3 с. Новоіванівка Нікопольського району Дніпропетровської області, де в той час поруч з ним знаходився раніше незнайомий йому неповнолітній ОСОБА_3 , з яким у ОСОБА_2 в цей час виник словесний конфлікт з приводу неналежної, на думку ОСОБА_2 , поведінки ОСОБА_4 . Під час розмови у ході раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 в той же день та час, перебуваючи на території Новоіванівської гімназії Мозолевського опорного ліцею Мозолевської сільської ради, що розташована за адресою: вул. Шкільна, 3 с. Новоіванівка Нікопольського району Дніпропетровської області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, наніс неповнолітньому ОСОБА_5 один удар відкритою долонею правої руки в область обличчя з лівої сторони, а саме в область губ та щоки.

Таким чином, ОСОБА_2 спричинив неповнолітньому ОСОБА_6 згідно висновку експерта №746 від 16.09.2026 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової верхньої губи, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995).

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 30.09.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2026 за №12026046340000180 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_7 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_8 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.15-16). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 надано також письмову заяву, в якій остання погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилася з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.14).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, також не оспорюються неповнолітнім потерпілим т його законним представником під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.08.2026 від ОСОБА_9 надійшла заява в якій вона просила притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , який 05.08.2026 р. вдарив її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , чим спричинив тілесні ушкодження (а.п.15);

- акту СМО №602 від 10.08.2026 р., у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової верхньої губи - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному обстежуваним. (а.п.17);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 14.09.2026 р. проведеного за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , в присутності психолога ОСОБА_10 та законного представника ОСОБА_9 , який вказав на особу на фото під №2 тобто на ОСОБА_2 , як на особу, яка 05.08.2026 приблизно о 20.00 год. знаходячись на території Новоіванівської гімназії в с. Новоіванівка по вул. Шкільна буд. 3, спричинила йому тілесні ушкодження. (а.п.37-40).

- протоколу слідчого експерименту від 14.09.2026, проведеного за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 з участю його законного представника ОСОБА_9 та психолога ОСОБА_10 , який в ході слідчого експерименту показав обставини за яких ОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження, а саме вказав, що 05.08.2026 приблизно о 20.00 год. він на мопеді приїхав до Новоіванівської гімназії, за адресою: с. Новоіванівка, вул. Шкільна 3, до своїх друзів, в цей час туди під`їхав чоловік ОСОБА_11 , який почав кричати та висловлюватись до нього нецензурною лайкою. Крім того, ОСОБА_12 знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Після цього, він почав кидатись до потерпілого та наніс удар відкритою долонею правої руки в область обличчя з лівої сторони, а саме в область губ, показавши точне місце куди саме прийшовся удар (а.п.41-47 з фототаблицею).

- висновку експерта №746 від 16.09.2026 р., згідно якого у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової верхньої губи - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею або від удару об такий предмет. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого. (а.п.50 на звороті);

- висновку експерта №747 (додатковий) від 16.09.2025 р., згідно якого у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням даних отриманих в ході слідчого експерименту, механізм виявленого у нього тілесних ушкоджень не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самого гр. ОСОБА_4 від 14.09.2026 р. (а.п. 53-54);

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , одружений, на утриманні нікого не має, офіційно не працевлаштований, пенсіонер, має постійне місце реєстрації та проживання за яким характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.132), є раніше не судимою особою (а.п.130).

Обставини, що пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, а оскільки він є пенсіонером та отримує дохід у вигляді пенсії, а тому суд вважає за можливе призначити покарання вигляді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 ( вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_13 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази: копії документів: свідоцтво про народження ОСОБА_4 , паспорт громадянина України ОСОБА_4 , витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , довідка про взяття на облік ВПО ОСОБА_4 ; паспорт громадянина України ОСОБА_9 , паспорт громадянина України ОСОБА_14 , витяг з реєстру територіальної громади на імя ОСОБА_14 ; CD-R диск з відеозаписом вчиненого правопорушення, які долучені до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1