Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №182/7116/26
Суддя: Борисова Н. А.
НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 182/7116/26
Провадження № 1-кп/0182/1047/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2026 за №12026046340000190 по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, який особою з інвалідністю, пенсіонером не являється, розлученого, який на утримані має неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює інженером з водопідготовок та водозабезпечення ТОВ «ПТАХОКОМПЛЕКС «ДНІПРОВСЬКИЙ», зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого :
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.
31.07.2026 року приблизно о 20:30 годині ОСОБА_2 перебував біля квартири АДРЕСА_2 , де почув музику, що доносилася з вказаної квартири. ОСОБА_2 постукав у двері вищевказаної квартири з метою зробити зауваження. У ході спілкування з потерпілою ОСОБА_5 між ними раптово виник конфлікт. На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, 31.07.2026 року приблизно о 20:30 годині ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи біля входу до квартири АДРЕСА_2 , стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_5 , умисно наніс останній один удар правою ногою в передню частину шиї. Внаслідок нанесеного удару потерпіла ОСОБА_6 втратила рівновагу та впала на підлогу в коридорі вищезазначеної квартири, при цьому вдарилася спиною та потиличною ділянкою голови об підлогу.
Внаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_5 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом шиї, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 696 від 27.08.2026 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я (згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року).
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Ухвалою суду від 30.09.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2026 за №12026046340000190 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
В направленому обвинувальному акті прокурором Нікопольської окружної прокуратори ОСОБА_7 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника – адвоката ОСОБА_8 , відповідно до якого він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.13-14). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Потерпілою ОСОБА_5 , надано також письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилась з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.15).
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 , не оспорює, пред`явлене їй обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Обставини вчинення ОСОБА_2 , кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілим під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.
Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:
- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.08.2026 р., згідно якої ОСОБА_5 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомого чоловіка , який завдав їй 31.07.2026 р. тілесні ушкодження. (а.п.9);
- акту СМО №678 від 21.08.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по даним медичних документів у неї встановлені тілесні ушкодження у вигляді - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом шиї (форма, розміри в медичних документах не вказані). Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.). Встановлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин, або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесного ушкодження може
- висновку експерта №696 від 27.08.2026 року, згідно якого у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по даним медичних документів у неї встановлені тілесні ушкодження у вигляді - закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематом шиї (форма, розміри в медичних документах не вказані). Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії Легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (згідно пункту 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за №6 від 17.01.1995 р.). Встановлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин, або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку вказаному в постанові слідчого (а.п.25);
- протоколом слідчого експерименту від 14.09.2026 р. проведеного за участю потерпілої ОСОБА_5 , в ході якого вона показала, що 31.07.2026 р. приблизно о 19.50 год. вона перебуваючи за місцем мешкання ввімкнула музику на підвищеній гучності, при цьому вона попередила сусідів про це і вони не були проти. В той час вона вже була на підпитку, так як до цього вона повернулась з зустрічі з колегами в кафе, де вони вживали спиртні напої. Далі, приблизно о 20.30 год. в двері квартири почали сильно стукати, і її син пішов відкрити двері, а вона йому казала не відчиняти, проте син її не послухав. Щойно її син відімкнув двері, то невідомий чоловік одразу сильно смикнув за ручку двері внаслідок чого її син вилетів з квартири на сходинковий майданчик. Далі, вона підійшла до дверей і чоловік почав виражатись в її сторону нецензурною лайкою, ображати її і погрожувати, з приводу того, що грала гучно музика. Вона намагалась відтягнути сина і заслонити його собою, а коли її син був вже в квартирі та вона стояла на виході, чоловік почав спускатись сходами та продовжував її ображати нецензурною лайкою та сказав, « що такі баби як вона повинні робити, те, що він скаже». Вона щось відповіла на його образи, що його обурило, він підбіг до дверей, а вона намагалась їх зачинити, він силою відтягнув двері, після чого знаходячись перед нею наніс удар правою ногою в область шиї, від чого вона впала і вдарилась головою. Вона показала куди прийшовся удар, однак не змогла його відобразити в силу обмежених фізичних можливостей. Далі він ще декілька разів вдарив її ногою в область рук, та наніс ногою удар по нозі її сину, який намагався його зупинити. Далі цей чоловік, ще хотів вдарити її молодшого сина проте, не зробив цього. В цей час син викликав поліцію. Вона сказала чоловіку, що викликали поліцію, нащо він сказав , що зачекає їх і лишився у під`їзді. По приїзду співробітники поліції заспокоїли невідомого чоловіка та вивели його (а.п.28-36 з фототаблицею);
- згідно додаткового висновку експерта №738 від 15.09.2026 року, на підставі даних медичної експертизи гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , механізм виявлених у неї тілесних ушкоджень не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самої ОСОБА_5 від 14.09.2026 р. (а.п.39-40);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання особи за фотознімками, від 14.09.2026 р., проведеного за участю потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якого, остання вказав на особу невідомого чоловіка на фото під №3, а саме на ОСОБА_2 , як на особу, яка 31.07.2026 року за адресою: АДРЕСА_3 спричинила їй тілесні ушкодження. (а.п.41-45);
- протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками, від 15.09.2026 р., проведеного за участю свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого, останній вказав на особу на фото під №2, а саме на ОСОБА_2 , як на особу, яка 31.07.2026 близько об 20.30 год. за адресою : АДРЕСА_3 в дверному проміжку спричинила тілесні ушкодження його матері ОСОБА_5 (а.п.50-54).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.
Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.
Дії ОСОБА_2 , мають правильну правову кваліфікацію за ч.2 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Також, суд враховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 , офіційно працевлаштований, має на утриманні двох малолітніх дітей 2016 р.н., 2017 р.н., (а.п.76,77), має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується позитивно (а.п.76), згідно характеристики розлучений, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.82,85), є раніше не судимою особою (а.п.80).
Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття. Обставиною, що обтяжують покарання відсутні.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді громадських робіт, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на проведення експертиз відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк сто п`ятдесят годин.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua