Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №182/7117/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7117/26

Провадження № 1-кп/0182/1048/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2026 за №12026046340000204 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крутий Берег, Нікопольського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , водій 3-го відділення роздувального піхотного батальйону, не одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 12 вересня 2026 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , перебував разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 поблизу будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 , виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5

12.09.2026 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи поблизу будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , застосувавши до останньої фізичне насильство, а також в порушення вимог ст.

28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, нехтуючи вимогами ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також вимогами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 N? 548-XIV, діючи з прямим умислом спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи напроти потерпілої ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область лівого ока останньої, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої та нижньої повіки лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Ухвалою суду від 30.09.2026 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2026 за №12026046340000204 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_6 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.18 на звороті). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_4 , надано також письмову заяву, в якій остання погодилась зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодилась з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.17).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 не оспорює, пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, також не оспорюються потерпілою під час судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі:

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.09.2026 від ОСОБА_4 надійшла заява в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності свого співмешканця ОСОБА_8 , який 12.09.2026 р. близько 18.00 год. спричинив їй тілесні ушкодження (а.п.12);

- акту СМО №736 від 14.09.2026 р., на підставі даних судово-медичного обстеження у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої та нижньої повіки лівого ока, синця правої підопічної області – відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесних ушкоджень у вигляді синців верхньої та нижньої повіки лівого ока може відповідати строку 1-3 доби до момент обстеження. Давність спричинення виявленого у неї тілесного ушкодження у вигляді синця правої підочної області може відповідати строку 4-8 діб до моменту обстеження. (а.п.24);

- висновку експерта №757 від 21.09.2026 р., згідно якого у гр. ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця верхньої та нижньої повіки лівого ока, синця правої підопічної області – відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень ( згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів або їх частин або від ударів об такі предмети. Давність спричинення тілесних ушкоджень у вигляді синців верхньої та нижньої повіки лівого ока може відповідати строку 1-3 доби до момент обстеження. Давність спричинення виявленого у неї тілесного ушкодження у вигляді синця правої підочної області може відповідати строку 4-8 діб до моменту обстеження. (а.п.27-28);

- протоколу слідчого експерименту від 16.09.2026, проведеного за участю потерпілої ОСОБА_4 , яка в ході слідчого експерименту відтворила обставини за яких її співмешканець ОСОБА_2 спричинив їй тілесні ушкодження, а саме вказала, що 12.09.2026 приблизно о 17.30 год. вона з ОСОБА_2 поверталась додому від своєї сестри ОСОБА_9 . Проходячи біля будинку культури між нею та співмешканцем ОСОБА_2 виник конфлікт в ході якого він наніс їй один удар кулаком правої руки в область лівого ока. Крім того, вона вказала, що в цей час неподалік від них проходив невідомий чоловік, який міг бачити момент удару (а.п.37-41 з фототаблицею).

- висновку експерта №761 (додатковий) від 21.09.2026 р., згідно якого механізм виявлених у гр. ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді синців верхньої та нижньої повіки лівого ока – не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту за участю самої гр. ОСОБА_4 від 16.09.2026 р. (а.п. 44-45);

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 22.09.2026 р. проведеного за участю свідка ОСОБА_10 , який вказав на особу на фото під №2 тобто на ОСОБА_2 , як на чоловіка, який 12.09.2026 приблизно о 18.00 год. знаходячись біля будинку культури в с. Шевченкове, спричинив тілесні ушкодження незнайомій жінці (а.п.55-58).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваній було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 , не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх доньок ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за місцем служби характеризується позитивно, має постійне місце проживання за яким характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.82), є раніше не судимою особою (а.п.87).

Обставини, що пом`якшують покарання судом не встановлені.

Обставин, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, а оскільки він є військовослужбовцем ЗС України та отримує доходи у вигляді заробітної плати, а тому суд вважає за можливе призначити покарання вигляді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертиз відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1