Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №205/10847/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №205/10847/26

Суддя: Дахно М. М.

Єдиний унікальний номер 205/10847/26

Номер провадження3/205/2775/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , керівника ТОВ «СТАЛЬ ПРОМ ГРУП" (код ЄДРПОУ 43933528, податкова адреса: 49035, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Юдіна, буд. 2-А),

за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі транспорту, складського господарства, поштової та кур`єрської діяльності та класах виробництва металевих виробів управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Васильченко Оленою Миколаївною складено протокол №40198/04-36-04-08/43933528 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Протокол складено за наслідками камеральної перевірки ККП «ТОВ «СТАЛЬ ПРОМ ГРУП», результати якої відображено в акті камеральної перевірки від 10.07.2026 №35349/04-36-04-08/43933528. Згідно з протоколом, ОСОБА_1 несвоєчасно подано до установи банку платіжне доручення на перерахування до бюджету суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 19.05.2026 № 9144212489 (з уточнюючими додатками № 1047202535, № 1047229877 від 04.06.2026, № 1048184920 від 05.06.2026, № 1066917799 та № 3679 від 02.07.2026) за квітень 2026 року: граничний строк сплати - 01.06.2026, фактично податок сплачено - 02.07.2026.

Зазначені дії кваліфіковано як порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.3, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 163-2 КУпАП.

В акті неявки для підписання протоколу про адміністративного правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 на письмове запрошення для складення протоколу від 11.08.2026 не з`явився, у зв`язку з чим протокол складено без його особистої участі. Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.

Зважаючи на те, що судом вжито вичерпних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити свою позицію стосовно складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає можливим розглянути справу без участі останньої.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.

Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 163-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Як убачається з матеріалів справи, керівнику товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що виявилося у несвоєчасному поданні до установи банку платіжних доручень на перерахування узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2026 року, граничний строк сплати якого припадав на 01.06.2026, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 163-2 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять акт камеральної перевірки від 10.07.2026 № 35349/04-36-04-08/43933528, на висновках якого ґрунтується протокол. Разом з тим самі первинні документи, на підставі яких складено цей акт, - дані інтегрованої картки платника ІКС «Податковий блок» щодо повноти і своєчасності сплати податку, збору, платежу, в тому числі за наслідками проведених перевірок; подана податкова звітність, розрахунок податкових зобов?язань; матеріали камеральних і документальних перевірок платників податків; узгоджені податкові повідомлення-рішення - до матеріалів справи не долучені.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті – необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

Таким чином, на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

З огляду на цю правову позицію та за наявності в матеріалах справи лише висновків акта перевірки, не підкріплених первинними документами, факт вчинення ОСОБА_1 поставленого йому в вину діяння належними й допустимими доказами не підтверджено, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Оцінюючи наявні у справі докази та перевіряючи дотримання передбаченого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд також повинен з`ясувати дотримання процесуальних строків накладення адміністративного стягнення, регламентованих статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Вирішуючи питання правової природи інкримінованого керівнику діяння, суд виходить із того, що правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-2 КУпАП, не належить до категорії триваючих правопорушень. Триваючим визнається правопорушення, пов`язане з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Натомість зобов`язання щодо своєчасного подання платіжного доручення на перерахування узгодженого податкового зобов`язання обмежене конкретно визначеним у законодавстві граничним строком виконання. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. Оскільки обов`язок полягає у здійсненні платіжної дії до певної календарної дати, його невиконання є правопорушенням із чітко фіксованим моментом закінчення — моментом спливу встановленого граничного терміну сплати. Неподання платіжного доручення до установи банку на перерахування податку на додану вартість за квітень 2026 року є одномоментним закінченим діянням, днем учинення якого є день, наступний за останнім днем граничного строку виконання обов`язку, тобто 02 червня 2026 року, оскільки граничним строком сплати податкового зобов`язання було визначено 01 червня 2026 року.

Посилання контролюючого органу в матеріалах справи на дату складання акта перевірки від 10.07.2026 № 35349/04-36-04-08/43933528 як на день виявлення правопорушення, від якого має обчислюватися строк накладення стягнення, суд визнає помилковим і таким, що суперечить приписам частини другої статті 38 КУпАП, оскільки поняття «день виявлення» за змістом норми застосовується виключно до триваючих правопорушень, тоді як у разі вчинення правопорушення з фіксованим строком виконання обчислення тримісячного строку здійснюється виключно з дня його фактичного вчинення.

За таких обставин перебіг тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, встановленого частиною другою статті 38 КУпАП за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП, розпочався з моменту його вчинення (після закінчення граничного терміну сплати 01 червня 2026 року) та остаточно закінчився 02 вересня 2026 року.

Водночас суд зазначає, що за наявності одночасних підстав для закриття провадження у справі як у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так і у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності, пріоритетному застосуванню підлягає саме підстава відсутності складу правопорушення як така, що повністю реабілітує особу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно

Оригінал: reyestr.court.gov.ua