Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №204/3777/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/3777/26

Провадження № 2/204/3288/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Чапали Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Братко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів Бровкіної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання відмови в приватизації неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

У провадження Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання відмови у приватизації квартири неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі ордера №000040 від 28.10.2015 р., виданого ДП «ВО ПМЗ ім. Макарова», він займає жиле приміщення – ізольовану квартиру АДРЕСА_1 . Позивач сумлінно сплачує комунальні послуги та утримує вказане житло.

У 2026 році він звернувся до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою про приватизацію зазначеної квартири. Проте листом від 16.02.2026 №3/16-7169 йому було відмовлено з тих підстав, що: 1) начебто, право на приватизацію позивачем вже використано (через набуття у власність шляхом приватизації 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 у 1997 році); 2) невідповідність статусу приміщення, вказаному в ордері, поданим документам (в ордері вказано «відокремлене жиле приміщення», а документи подано на «ізольовану квартиру»); 3) неналежне оформлення заяви щодо форми власності.

Позивач вважає вказані доводи безпідставними, адже зокрема, відносно приватизації квартири АДРЕСА_2 , головним наймачем якої був батько позивача, у 1997 році позивач дійсно брав участь у приватизації разом з іншими членами сім`ї, проте набув право власності лише на 1/4 частки квартири, тобто має право на використання залишку житлового чека. Згідно з архівними даними та розрахунками Департаменту житлового господарства (лист від 08.01.2024 №3/16-102), під час приватизації квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 52,5 кв. м, на сім`ю з чотирьох осіб було використано лише 2 грн. 34 коп. житлового чека на одну особу. Номінальна вартість повного житлового чека становить 4 грн. 20 коп. Таким чином, за позивачем залишився невикористаний залишок житлового чека у розмірі 1 грн. 86 коп., що підтверджується власними розрахунками відповідача.

Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в приватизації на квартиру неправомірною, та визнати за позивачем право на приватизацію житлового приміщення квартири АДРЕСА_4 , зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради визначити розмір компенсації, зазначити порядок, терміни, реквізити для внесення такої компенсації за загальну площу квартири, що перевищує площу, яку має право отримати наймач безоплатно, та відповідно стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач разом із представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

01 червня 2026 року від представника відповідачів – Бровкіної М.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції.

Позовну вимогу щодо визнання права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 департамент житлового господарства Дніпровської міської ради вважає безпідставною та необґрунтованою, так як орган приватизації листом від 16.02.2026 №3/16-7169 повідомив позивача лише про те, що заява на приватизацію не може бути розглянута, так як заявником не надано всіх необхідних документів в повному обсязі. У разі усунення недоліків, які зазначені в листі, позивач не обмежений в своєму праві звернутися до органу приватизації ще раз. Право на приватизацію, яке гарантоване державою, не було жодним чином порушено, не визнано або обмежене в реалізації департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради. Наполягав на тому, що позовна вимога про зобов`язання департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради прийняти відповідне рішення про приватизацію на користь позивача квартири АДРЕСА_1 є незаконною вимогою до суду втрутитись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, виходячи за межі визначених законодавцем повноважень суду.

Отже відповідач просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства та не покладати у випадку задоволення позову на відповідача тягар у вигляді компенсації судових витрат.

Суд вислухавши пояснення учасників, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу на підставі листа з місця роботи – «Метеор» за узгодженням з профкомом ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова та згідно договору №40 від 28 жовтня 2015 року того ж дня було передано у користування приміщення АДРЕСА_5 . 28 жовтня 2015 року ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» за підписом заступника генерального директора ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова видало позивачу ордер № 000040 на зайняття відокремленого жилого приміщення №33, секції 2, будинку АДРЕСА_6 , (а.с. 5).

З 29.10.2015 року позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_5 (а.с. 4 на звороті).

26 листопада 2014 року Дніпропетровською міською радою ухвалено рішення №24/58 «Про надання дозволу на передачу з балансу ДП «ВО ПМЗ імені Макарова» внаслідок якого секція 2 житлового будинку АДРЕСА_6 була передана з балансу ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» на баланс КП «Жилсервіс-1».

ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» на підставі Акту приймання – передачі 29.10.2015 року передало одночасно з технічною документацією, ордерами та паспортною картотекою форми «А», секцію 2 житлового будинку АДРЕСА_6 у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра та на баланс КП «Жилсервіс-1» ДМР.

29 жовтня 2015 року КП «Жилсервіс -1» ДМР прийняв на баланс 2 секцію житлового будинку АДРЕСА_6 , за винятком квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 які є об`єктами приватної власності у виконання п. 2 Рішення Дніпропетровської міської ради №24/58 від 26.11.2014 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року №891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував в повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій».

Державне космічне агентство України Наказом №34 від 18 лютого 2016 року «Про передачу з балансу ДП «ВО ПМЗ імені О.М. Макарова» на баланс КП «Жилсервіс-1» житлового будинку АДРЕСА_11 » погодив передачу житлового будинку у комунальну власність територіальної громади міста.

Факт передачі секції 2 будинку АДРЕСА_6 у комунальну власність підтверджується листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 15.06.2016 року №18-16-03268.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №12 від 26 січня 2017 року «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку по АДРЕСА_11 » будинок прийнято у комунальну власність територіальної громади міста.

Зазначені обставини встановлені Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2018 року по справі №200/8491/17 яке набрало законної сили. Вказаним рішенням зобов`язано Департамент по роботі з активами ДМР внести зміни до Реєстру об`єктів права комунальної власності на об`єкт нерухомості – житловий будинок по АДРЕСА_11 (а.с. 30-35).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №356898520 від 04 грудня 2023 року власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 29,8 кв. м. є Дніпровська міська рада (а.с. 6).

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, судом встановлено, що на теперішній час квартира АДРЕСА_5 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

29 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою, в якій просив згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформити передачу в приватну власність квартири, яку він одноосібно займає на умовах найму (а.с. 4), а також надав пакет документів.

Однак, за вих. № 3/16-7169 від 16 лютого 2026 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради на ім`я ОСОБА_3 було надано відповідь, в якій зазначено наступне. Надано копію ордера, виданого ДП «ВО Південний машинобудівний завод» імені Макарова № 000040 на відокремлене жиле приміщення на підставі листа з місця роботи на строк дії договору від 28.10.2015 року №40. Подано пакет документів на ізольовану квартиру АДРЕСА_12 , що суперечить зазначеному ордеру в частині статусу займаного приміщення.

Окрім того, відповідно до наданої довідки Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради №9121 від 06.07.2016 в інвентаризаційній справі за адресою АДРЕСА_13 ) містяться відомості, що за гр. ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 1/4 частину квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.12.1997.

Враховуючи викладене та посилаючись на ст. 58 Житлового кодексу України та п. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» зазначено, що департамент житлового господарства Дніпровської міської ради не має законних підстав для приватизації квартири. Підставою у відмові надання адміністративної послуги є те, що право на приватизацію житла вже використано (а.с. 8 на звороті).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон), приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків).

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Пунктом 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передбачено, що органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків - пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою про приватизацію, серед доданих до неї документів, з поміж усього було надано копію ордеру, як то передбачено Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396.

Відмовляючи в наданні адміністративної послуги щодо приватизації квартири АДРЕСА_5 , Управління житлового господарства Дніпровської міської ради підставою відмови у наданні адміністративної послуги зазначило неналежне оформлення заяви в частині зазначення форми власності, невідповідність статусу приміщення зазначеного в ордері статусу у поданій заяві, а також те, що право на приватизацію житла заявником вже використано.

У пункті 10 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України від 04 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»; далі - Закон № 500-VI), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону № 500-VI, частина друга статті 2 Закону № 2482-XII).

Аналогічні висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного суду від 20 червня 2018 року у справі №2018858/16-ц, №14-165цс18.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України N 396 від 16 грудня 2009 року затверджене «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т. ч. і рішення органу приватизації.

Згідно з п. 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Серед них має бути і копія ордера про надання жилої площі, а також документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» саме на органи приватизації покладено обов`язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.

З відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (лист від 08.01.2024 №3/16-102), копію якого долучено до матеріалів справи, вбачається, що, згідно з архівними даними та розрахунками Департаменту житлового господарства, під час приватизації квартири АДРЕСА_14 , загальною площею 52,5 кв. м, на сім`ю з чотирьох осіб було використано 2 грн. 34 коп. житлового чека на одну особу, у той час як номінальна вартість повного житлового чека становить 4 грн. 20 коп. Таким чином, невикористаний залишок житлових чеків на одну особу складає 1 грн. 86 коп. (а.с. 7 на звороті).

Згідно п. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 з подальшими змінами та доповненнями, кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10.06.2010 року, право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і, відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачем не використано право на приватизацію у повному обсязі, що у свою чергу означає, що відмова позивачу у приватизації з вищезазначених підстав порушує його конституційне право на приватизацію житла у встановленому законом порядку.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20), коли Верховний Суд застосував такий спосіб захисту у справі про приватизацію квартири державного житлового фонду, як визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру державного житлового фонду з покладанням обов`язку на останнього оформити право власності на приміщення.

Суд зважає на правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21), коли Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту – зобов`язати провести приватизацію квартири. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Окрім того, суд враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18). У цій справі було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених норм права щодо можливості суду обрати спосіб захисту, який не суперечить закону відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи способи захисту цивільних прав, суд дійшов висновку що відмова Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради у приватизації квартири АДРЕСА_1 , є незаконною та такою що порушує права позивача на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку.

Тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині визнання неправомірною відмови Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в приватизації квартири АДРЕСА_1 згідно листа від 16.02.2026 року №3/16-7169, та зобов`язання Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради здійснити заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_5 в межах залишку невикористаних житлових чеків.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні представник позивача погодився із зауваженнями представника відповідачів та просив залишити понесені витрати за позивачем, відповідно суд не вирішує первісні позовні вимоги в частині розподілу судових витрат.

У судовому засіданні 02 жовтня 2026 року суд відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 09 жовтня 2026 року. У зазначене засідання сторони не з`явились. Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Визнати неправомірною відмову Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 16.02.2026 року №3/16-7169 у приватизації позивачем квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради як орган приватизації житлового фонду, що перебуває у власності територіальної громади міста, провести дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_5 , безоплатно в межах залишку невикористаних житлових чеків з правом викупу надлишкової загальної площі квартири, визначивши порядок, терміни та реквізити для внесення позивачем відповідної компенсації.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 09.10.2026.

Суддя