Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №201/6515/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/6515/26

Провадження № 2/201/4611/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Рясної А.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що під час здійснення виконавчого провадження № 61714234 щодо примусового виконання виконавчого напису № 4935 від 30.03.2020 року з ОСОБА_1 стягнуто 18813,04 грн.

Оскільки рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2026 року у справі № 754/12921/25 вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, то відпала підстава для набуття грошових коштів, стягнутих в межах виконавчого провадження, а тому позивач просить їх повернути, як безпідставно набуті кошти.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 року дана цивільна справа передана для розгляду судді Куць О.О.

Ухвалою судді від 29.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача разом із позовом надала судк заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» - Попудренко А.В. надав суду відзив, в якому вказував, що твердження позивача щодо безпідставно набутих коштів є необґрунтованим, грошові кошти у сумі 18813,04 грн. були набуті відповідачем на підставі укладеного договору та зараховані на часткове погашення заборгованості за останнім, за яким позивач не здійснив жодного платежу з моменту його укладення та на теперішній час, що порушує права та законні інтереси відповідача. Щодо витрат на правничу допомогу, заперечував повністю, оскільки розрахунок позивача є неспівмірним з предметом спору, та не підтверджений належними доказами. Відтак, просив відмовити у задоволенні позову, справу розглянути за його відсутності.

Треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В. В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В. Л., будучи повідомленими про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися, пояснення по суті спору до суду не направляли.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження № 61714234 щодо примусового виконання виконавчого напису № 4935 від 30.03.2020 року, що виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 18813,04 грн.

03.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 1881,30 грн. у межах виконавчого провадження № 61714234.

03.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 61714234, що становлять 300 грн.

08.10.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 61714234.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2026 року у справі №754/12921/25 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4935, вчинений 30.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Вказані правові позиція, викладені у постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначив, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК Україниу такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язанийповернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти в сумі підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18 та від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).

Вказане вище спростовує аргументи представника відповідача.

Таким чином, оскільки рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.03.2026 року у справі №754/12921/25 визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4935, вчинений 30.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., рішення суду набрало законної сили, суд дійшов висновку, що отримані ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» на підставі вказаного виконавчого напису кошти в сумі 18813,04 грн, підлягають поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані, відпала.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн., надавши при цьому договір №12/1 про надання адвокатських послуг від 05.08.2025 року, акт виконаних робіт від 04.05.2026 року за договором про надання правової допомоги №12/1 від 05.08.2025 року на суму 15000 грн., платіжні інструкції про сплату коштів за надання правової допомоги.

Аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), вважає, що розмір гонорару у сумі 15000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження обсягів наданої професійної правничої допомоги, суд виходить з того, що частина наданих позивачу послуг не є самостійними послугами, а є лише етапами підготовки до складання позовної заяви, зокрема первісна консультація, аналіз судової практики, формування правової позиції.

Справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням коштів в рамках виконавчого провадження; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання яких адвокат би витратив значний час. Даний спір є незначної складності, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, надані адвокатом юридичні послуги не відповідають критеріям розумності та необхідності. З урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності, дійсності та необхідності витрат на професійну правничу допомогу будуть відповідати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 209, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження – задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 , беспідставно набуті грошові кошти, стягнуті в рамках виконавчого провадження № 617142341, відкритого на підставі виконавчого напису № 4935, вчиненого 30.03.2020 року вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем у сумі 18813,04 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн., та витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», ЄДРПОУ 41346335, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Якова Самарского, 12А

Треті особи:

- приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 15, оф.6;

- приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, мсіцезнаходження: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 71-А.

Суддя О.О. Куць