Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №201/9039/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

ЄУН № 201/9039/25

Провадження № 2/201/729/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

секретаря – Піняєва В.Д.,

за участі адвокатів – Жиркевич Ю.А., Голова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по виплаті аліментів

ВСТАНОВИВ:

Позивачка вказує, що 23.04.1994р. сторони уклали шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 , який є дитиною інвалідом з народження (важка форма атипічного аутизму, підгрупа А).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2019р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01.02.2019р.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу відповідача, протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та опікування ним, починаючи стягнення з 01.02.2019р.

Рішення звернуто до примусового виконання, видано виконавчий лист, 01.10.2020р. відкрито виконавче провадження ВП 63180867 з його виконання в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , а 03.08.2020р. відкрито виконавче провадження зі стягнення аліментів на користь позивачки.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2022р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 62693614 у розмірі 8 339грн. 63коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 63180867 у розмірі 12 178грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2023р. шлюб між сторонами розірвано.

Згідно із розрахунками державного виконавця, за виконавчим провадженням № 63180867 мається заборгованість по аліментах за період з 01.02.2019 по листопад 2022р. в сумі 88 519грн 75коп, а за виконавчим провадженням № 62693614 наявні заборгованість по аліментах за період з 01.01.2019 по травень 2025р. в сумі 1256 806грн 86коп.

Тому позивачка просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні № 62693614 в сумі 50 484грн 16коп, пеню за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63180867 в сумі 42 843грн 49коп, вирішити питання судових витрат.

Уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні № 62693614 в сумі 31 312грн 33коп, розрахувавши її за період від жовтня 2021 по травень 2025р.р, та пеню за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні № 63180867 в сумі 14 074грн, розрахувавши її за період з від жовтня 2021 по грудень 2022р.р., вирішити питання судових витрат.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач надав відзив, яким позов не визнав, зазначивши, що відповідно до п. 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі– Інструкція), виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

На підтвердження позовних вимог позивач надає розрахунки заборгованості зі сплати аліментів за виконавчими провадженнями № 63180867 та № 62693614. Додатком 15 Інструкції встановлено форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», документи, що їх створюють юридичні особи, обов`язково повинні мати такі реквізити: найменуванняюридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11), заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів — електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22). Зазначені докази не можуть вважатись достовірними у розумінні ст. 79 Цивільного кодексу України, оскільки не мають обов`язкових складових для такого виду документів – найменування юридичної особи (державного органу), реквізитів виконавця, дати документа, підпису виконавця, печатки юридичної особи (державного органу). Як наслідок, на підставі зазначених документів неможливо встановити дійсні обставини справи

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2022р. у справі № 201/11314/21 вже стягнуто з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчими провадженнями № 63180867 та № 62693614 за період з 01.09.2019 по вересень 2021р.

Повторне стягнення пені за прострочення аліментів за один і той самий період суперечить суті цивільного права, оскільки рішення про стягнення пені за прострочення аліментів примусово виконується в рамках виконавчого провадження, а не шляхом подання нових позовів, що порушує, у тому числі, загальні принципи добросовісності.

У своїх додаткових поясненнях представник відповідача вказав, що від Соборного ВДВС отримав лист від 05.03.2026р. № 17838 з додатком у вигляді розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 62693614.

Зі змісту зазначеного листа та додатку до нього вбачається, що по виконавчому провадженню № 62693614 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу боржника, протягом всього часу проживання з дитиною інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та опікування ним, починаючи стягнення з 01.02.2019 року, станом на день надання відповіді, боргу зі сплати аліментів немає.

Соборним ВДВС надано постанову про закінчення виконавчого провадження № 63180867, відповідно до якої вбачається закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 201/1293/19, виданий 07.07.2020р. Жовтневим районним судом м. Дніпро, на підставі п. 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до п. 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Таким чином, заборгованість зі сплати аліментів за ВП № 62693614 – відсутня, а ВП № 63180867 – закінчено у зв`язку з його повним фактичним виконанням.

Відсутність будь-якої заборгованості зі сплати аліментів виключає правові підстави для застосування заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені).

В судовому засіданні представник відповідача заперечення проти позову підтримав.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2019р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01.02.2019р.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу відповідача, протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та опікування ним, починаючи стягнення з 01.02.2019р. (а.с.13-15).

01.10.2020р. державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 63180867 з виконання виконавчого листа № 201/1293/19, виданого 07.07.2020р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини.

03.08.2020р. старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження 62693614 з виконання виконавчого листа № 201/1293/19, виданого 07.07.2020р. Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу боржника, протягом всього часу проживання з дитиною інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та опікування ним, починаючи стягнення з 01.02.2019р.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2022р. позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 62693614 у розмірі 8 339грн. 63коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчим провадженням № 63180867 у розмірі 12 178грн (а.с.16-17). У цьому позові позивачка просила стягнути пеню по аліментах у вказаних виконавчих провадженнях станом на вересень 2021р. включно.

Позивачкою наданий розрахунок заборгованості по аліментах за виконавчим провадженням № 62693614 (а.с.22-23), та розрахунок заборгованості за виконавчим провадженням № 63180867 (а.с.24), без підпису державного виконавця та печатки органу ДВС.

Згідно розрахунку заборгованості по виконавчому провадженню № 62693614, станом на 05.03.2026р. заборгованість за ним відсутня.

Постановою від 21.06.2024р. державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження № 63180867 з примусового виконання з виконання виконавчого листа № 201/1293/19, виданого 07.07.2020р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини закрито за фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; заборгованість зі сплати аліментів відсутня; залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0грн.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).

Згідно із частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Якщо платник аліментів доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19)).

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного уточнив висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц (провадження № 61-311св17), зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Отже, у цій категорії справ визначальним є вина платника аліментів у виникненні заборгованості за аліментами.

Законодавець установив розмір пені - один відсоток за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Заперечення відповідача проти позову зводилися до того, що заборгованість за виконавчими провадженнями №№ 62693614, 63180867 відсутня.

І стороною позивача, і стороною відповідача суду надані тотожні за змістом розрахунки заборгованості у виконавчому провадженні № 62693614 (із стягнення аліментів на утримання позивачки) з підписом державного виконавця та печаткою органу ДВС, з яких випливає, що станом на травень 2025р. (позовний період з жовтня 2021 по травень 2025р.р.) у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів у цьому виконавчого провадженні в сумі 50 595грн 74коп; сплачувати цю заборгованість відповідач почав від вересня 2025р., коли провадження у цій справі вже було відкрито, тому ця заборгованість відсутня станом на 05.03.2026р.

Як випливає із даних АСВП, у виконавчому провадженні № 62693614 відповідач 05.10.2021р. погасив заборгованість по аліментах станом на вересень 2021р., сплативши платіжним дорученням № 673 від 05.10.2021р. 26 737грн 60 коп. Правильність розрахунку пені, виконаний позивачкою, відповідач не спростовував, свого контррозрахунку не надав.

Надані сторонами суду розрахунки заборгованості, виконані ДВС у цьому виконавчому провадженні, взагалі не містять періоду 2021р., тому суд виключає суму пені в розмірі 2 151грн 91коп за період від жовтня по грудень 2021р.р. включно із загальної суми пені, яку просить стягнути позивачка, оскільки не встановив належними та допустимими доказами наявності заборгованості з аліментів у виконавчому провадженні № 62693614 в цей період (жовтень-грудень 2021р.р.).

Стосовно стягнення пені у виконавчому провадженні № 63180867 зі стягнення аліментів на утримання сина сторін суд вказує на таке.

На підтвердження наявності заборгованості у виконавчому провадженні № 63180867 зі стягнення аліментів на утримання сина позивачка разом із позовом надала розрахунок заборгованості без підпису виконавця цього розрахунку та печатки органу ДВС.

18.02.2026р. представник позивачки просила відкласти розгляд справи для надання розрахунку аліментів, зокрема, й у цьому виконавчому провадженні № 63180867, оскільки подала органу ДВС відповідні заяви, і суд задовольнив це клопотання.

Але станом на день розгляду справи розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні № 63180867, для подання якого суд відклав розгляд справи, не надано.

Як випливає із даних АСВП, 05.10.2021р. відповідач платіжним дорученням № 671 погасив заборгованість у цьому виконавчому провадженні в сумі 37 603грн 50коп, після чого постановою від 07.10.2021р. державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасовані заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні виконавчого листа, оскільки станом на 07.10.2021 заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 погашена у повному обсязі.

Аліменти у цьому виконавчому провадженні № 63180867 стягнуті до повноліття сина сторін, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Матеріали АСВП не містять доказів повторного вжиття заходів примусового виконання рішення або розрахунок заборгованості, виконаний після жовтня 2021р.; постановою від 21.06.2024р. державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження № 63180867 з примусового виконання з виконання виконавчого листа № 201/1293/19, виданого 07.07.2020р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини закрито за фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; заборгованість зі сплати аліментів відсутня; залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0грн.

Відтак сукупністю зібраних у справі доказів не встановлена наявність заборгованості відповідача зі сплати аліментів за період від жовтня 2021 по грудень 2022р. у виконавчому провадженні № 63180867, тому слід відмовити задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів у цьому виконавчому провадженні.

З огляду на наведене позов задовольняється частково стягненням з відповідача на користь позивачки пені прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 по травень 2025р.р. в сумі 29 160грн 42коп у виконавчому провадженні № 62693614.

Стосовно судових витрат.

Оскільки позивачка звільнена від справи судового збору, його слід стягнути з відповідача в сумі 1211грн 20коп на користь держави.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч.ч. 1 – 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На підтвердження надання правничої допомоги та її обсягу до матеріалів справи долучено копії:

-ордеру від 22.07.2025р. (а.с.29);

-договору від 11.11.2024р. про надання правової допомоги, укладеного між позивачкою та адвокатським бюро «Юлія Жиркевич» (а.с.27).

Згідно позову, адвокатом Жиркевич Ю. надані послуги на суму 16 654грн, з розрахунку 1год. – 1514грн: консультація клієнта, визначення правової позиції, укладання угоди – 1 година; підготовка документів та збір інформації для звернення до суду, а саме: підготовка заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 63180867 від 11.03.2025р; підготовка заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 62693614 від 11.03.2025р; підготовка повторної заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 63180867 від 08.05.2025р; підготовка заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 62693614 від 08.05.2025р; подання зазначених заяв до виконавчої служби Соборного ДВС та отримання відповіді - всього 5 годин; складання позовної заяви та подання її до суду – 3 години, формування позовної заяви із додатками та подання її до суду – 1 година, присутність у судових засіданнях (із розрахунку 2,3 засідання).

Платіжним дорученням від 17.07.2025р. позивачка сплатила 16 654грн витрат на правову допомогу (а.с.30).

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (див. постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 922/1583/23).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (див. постанову Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21).

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України (див. постанови Верховного Суду від 31.08.2023 у справі № 824/20/23, від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19).

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та пропорційності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20 (провадження № 14-55цс22) вказано на необхідність врахування принципу пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат зважаючи на обсяг задоволених судом вимог.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Суд зауважує, що консультація клієнта, визначення правової позиції, укладання угоди, підготовка заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 63180867 від 11.03.2025р, підготовка заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 62693614 від 11.03.2025р, підготовка повторної заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 63180867 від 08.05.2025р, підготовка заяви щодо видачі розрахунку заборгованості із сплати аліментів виконавче провадження № 62693614 від 08.05.2025р, подання зазначених заяв до виконавчої служби Соборного ДВС та отримання відповіді, подання позовної заяви до суду охоплюється (є складовою) підготовкою та поданням позову, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом (див. подібні вісновки у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 385/513/23, провадження № 61-8313св24).

Враховуючи все зазначене в сукупності, предмет та складність питання, яке було предметом розгляду судом, обсяг фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (як представником позивача), відсутність клопотання відповідача про зменшення відповідних витрат, час, витрачений адвокатом на участь у судових засіданнях, часткове задоволення позову суд вважає що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у загальній сумі 4 000грн, що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по виплаті аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у виконавчому провадженні № 62693614 за період з 01 січня 2022 року по травень 2025 року включно в сумі 29 160 (двадцять дев`ять тисяч сто шістдесят) гривень 42 копійки.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.О. Покопцева