Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №175/9282/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/9282/26

Провадження № 2/175/2775/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"06" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: Друга краматорська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: Друга краматорська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача – ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається з житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 1412900000:00:015:0837, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що після себе ОСОБА_2 заповітів не залишала, зазначає, що спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , окрім позивача немає.

З метою отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до нотаріуса, проте постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через те, що ним був пропущений строк звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Вважає, що пропустив строк подання заяви з поважних причин та просить встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлена належним чином, надав до суду заяву, в якій просив про розгляд справи за їх відсутності, проти заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, заяв не подавав.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якому просив розглядати справу без їх участі.

Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.05.1969 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №426. Батьками записані – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 19.07.2011 року, актовий запис №390. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини - ОСОБА_6 та ОСОБА_6 відповідно.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , зареєстрованого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1212.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2016 року, посвідченого державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №1-2031, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1938 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач 24.03.2026 року звернулась до нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , постановою державного нотаріуса Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С. 24.03.2026 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через те, що ним був пропущений строк звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Згідно наданої державним нотаріусом Другої краматорської державної нотаріальної контори Костюковою Н.С. відповіді на виконання ухвали суду від 20.07.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини звертався тільки ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що у зв`язку з активними бойовими діями та підвищеною загрозою для життя та здоров`я у місті Краматорську Донецької області, а також змінами законодавства щодо строків прийняття спадщини в період воєнного стану, через що і не зміг вчасно звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008№ 7 (п. 24) особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Суд звертає увагу на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилається на те, що були об`єктивні перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини, у зв`язку з активними бойовими діями та підвищеною загрозою для життя та здоров`я у місті Краматорську Донецької області, а також змінами законодавства щодо строків прийняття спадщини в період воєнного стану, що призвело до пропуску строку на подання заяви до нотаріальної контори.

Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Верховного Суду від 18 грудня 2024 року в справі № 154/3452/23).

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Верховний Суд у постанові від 12 жовтня 2021 року в справі № 953/8112/20 погодився з висновком апеляційного суду про те, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері, і те, що позивач є єдиним спадкоємцем матері, яка за життя склала заповіт на його ім`я, є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Від 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців.

Суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Суд вважає, що строк для прийняття спадщини позивачем за законом пропущено ним у зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, через які заява про прийняття спадщини не могла бути подана вчасно нотаріусу, що свідчить про поважність причин пропуску цього строку, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 280 ЦПК України, ст. 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: Друга краматорська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання, складання повного судового рішення).

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. М. Білоусова