Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №209/7583/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/7583/25

Провадження № 2/209/241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді Решетник Т.О., за участю секретаря Кіфарець А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

01.10.2025 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 26987,00 грн., та моральної шкоди у розмірі 90000,00 грн., завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та понесені судові витрати у розмірі 11211,20 грн.

Позивач посилається на те, що 29.04.2024 року о 07.50 год., в м.Кам`янське на перехресті пр. Героїв АТО, та пр.Наддніпрянський, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Epica» д.н. НОМЕР_1 , будучи неуважною, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу, скоїла наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , при ДТП автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

24.04.2024 року постановою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 3189/24, ОСОБА_2 , визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850,00 грн.

Позивач зазначає, що звертався до ТОВ «Страхова Група Оберіг» з приводу виплати страхового відшкодування за завдану майнову шкоду велосипеду.

ТОВ «Страхова Група Оберіг» позивачу була надана відповідь, згідно з якої було відмовлено у праві на отримання відшкодування та зазначено, що відповідно до п.п. «б» п.35 Закону № 1961-ІV до заяви на отримання відшкодування додається документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування ( довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником. Також, до заяви додається документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди заподіяної майну.

ТОВ «Страхова Група Оберіг» зазначило, що заявником не було додано до заяви доказів, що підтверджують право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди або документа, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування, відповідно до викладеного, заява про страхове відшкодування є необгрунтованою та безпідставною.

Також, позивачем була направлена відповідачу досудова претензія, згідно з якою позивач пропонує відшкодувати йому кошти (матеріальний збиток) у розмірі 46000,00 грн., які були витрачені на ремонт велосипеда.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , про матеріальну шкоду у розмірі 26987,00 грн., та моральну шкоду у розмірі 90000,00 грн., завдану внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та понесені судові витрати у розмірі 11211,20 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 22.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідача у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача 01.04.2026 року надала до суду клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи, проведення експертизи доручити експертам Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: 49000 м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801, попередивши їх про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України - за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. На вирішення експертам поставити запитання: який матеріальний збиток заподіяний власнику велосипеда, ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 29 квітня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 29.04.2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стрельник Наталії Миколаївни, про призначення транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було задоволено та призначено транспортно-товарознавчу експертизу. На вирішення експертизи поставити запитання: який матеріальний збиток заподіяний власнику велосипеда, ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 29 квітня 2024 року. Провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи.

16.06.2026 року до суду надійшов лист з Дніпровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в якому вказано, що поставлене на вирішення експертизи питання виходить за межі спеціальних знань судової транспортно-товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу». Методи оцінки, передбачені Методикою товарознавчої експертизи, та зазначено, що вказана методика «встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, методи передбачені Методикою, можуть використовуватись для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів, спеціальних транспортних засобів на колісних шасі або гусеничному ходу, рейкового транспорту, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29.04.2024 року о 07.50 год., в м.Кам`янське на перехресті пр. Героїв АТО, та пр.Наддніпрянський, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet Epica» д.н. НОМЕР_1 , будучи неуважною, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималася безпечного бокового інтервалу, скоїла наїзд на велосипедиста ОСОБА_1 , при ДТП автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

24.04.2024 року постановою Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 3189/24, ОСОБА_2 , визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 850,00 грн.

Позивач зазначає, що звертався до ТОВ «Страхова Група Оберіг» з приводу виплати страхового відшкодування за завдану майнову шкоду велосипеду.

ТОВ «Страхова Група Оберіг» позивачу була надана відповідь, згідно з якої було відмовлено у праві на отримання відшкодування та зазначено, що відповідно до п.п. «б» п.35 Закону № 1961-ІV до заяви на отримання відшкодування додається документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування ( довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником. Також, до заяви додається документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди заподіяної майну.

ТОВ «Страхова Група Оберіг» зазначило, що заявником не було додано до заяви доказів, що підтверджують право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди або документа, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування, відповідно до викладеного, заява про страхове відшкодування є необгрунтованою та безпідставною.

Також, позивачем була направлена відповідачу досудова претензія, згідно з якою позивач пропонує відшкодувати йому кошти (матеріальний збиток) у розмірі 46000,00 грн., які були витрачені на ремонт велосипеда. Відповідачем досудова претензія добровільно виконана не була.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).

В силу приписів ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві матеріальних збитків, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано підтвердження матеріальних збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, факту понесених витрат та позивачем не надано доказів, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди – у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди заподіяної майну.

На основі повноти всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 26987,00 грн.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат, суд зазначає наступне.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Положеннями ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, в установлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20).

Позивач аргументує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 , був пошкоджений транспортний засіб (велосипед) та у зв`язку з чим протягом тривалого часу позивач не міг ним користуватись, внаслідок пошкодження належного позивачу транспортного засобу; неможливості певний час користуватись останнім, порушено його нормальний спосіб життя, що призвело до сильного емоційного стресу.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За таких обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому матеріальної шкоди та моральних страждань, рівень їх тяжкості чи втрат немайнового характеру, і відповідно, заподіяння моральної шкоди, розмір якої ніяк не обґрунтований, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи результати вирішення справи, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187, 1197 ЦК України, ст. ст.12,81,82,137,141,263-265,354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О. Решетник