Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення законодавства в сфері лобіювання
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №173/3186/26
Суддя: Кожевник О. А.
Справа № 173/3186/26
Провадження № 3/173/955/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., за участю особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , представника НАЗК Харламова В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, з вищою юридичною освітою, адвоката, арбітражного керуючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 188-46-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз`яснено права за ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 27-20/12 від 26.08.2026 р. - 01 вересня 2025 року введено в дію Закон України «Про лобіювання» від 23.02.2024 за № 3606-IX (далі - Закон № 3606-IX) та розпочато функціонування Реєстру прозорості (https://transparency.nazk.gov.ua/) - інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 3606-IX Реєстр прозорості створено з метою забезпечення безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб`єктів лобіювання та їх звітність.
Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону № 3606-IX порядок ведення та доступу до Реєстру прозорості визначається Положенням про Реєстр прозорості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 року № 1175.
Відповідно до ч. 10 ст. 5 Закону № 3606-IX об`єктами Реєстру прозорості є інформація про суб`єктів лобіювання та їх звітність, які ідентифікуються за допомогою реєстрових номерів.
Водночас особа набуває статусу суб`єкта лобіювання з дня внесення до Реєстру прозорості запису про її реєстрацію суб`єктом лобіювання згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 3606-IX.
Внесення відомостей до Реєстру прозорості здійснюється реєстраторами та створювачами (суб`єктами лобіювання) з використанням програмних засобів його ведення в межах повноважень, визначених Законом і Положенням. Зазначені суб`єкти забезпечують внесення до Реєстру прозорості інформації, передбаченої ст. 11, 13 та 17 Закону № 3606-IX, а також інших даних, необхідних для забезпечення повноти та достовірності реєстрових відомостей, і несуть відповідальність за дотримання вимог законодавства у цій сфері.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 17 Закону № 3606-IX суб`єкт лобіювання зобов`язаний подавати до Реєстру прозорості звіт щодо лобіювання за кожне півріччя в електронній формі: за перше півріччя - до 31 липня (включно) звітного року; за друге півріччя - до 31 січня (включно) року, наступного за звітним.
Таким чином, останнім днем подання звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року є 31 липня 2026 року.
Відповідно до пункту 26 положення після заповнення усіх необхідних полів форми документа під час подання звіту щодо лобіювання створювач (суб`єкт лобіювання) підписує документ шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Згідно з інформацією з реєстру прозорості ОСОБА_1 набув статусу суб`єкта лобіювання 05.10.2025 (ідентифікатор у реєстрі прозорості № 2039519) та повинен був подати звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року у строк до 31 липня 2026 року включно.
Проте звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року, який підписано ОСОБА_1 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису несвоєчасно подано до Національного агентства через реєстр прозорості, а саме: 12 серпня 2026 року о 20 год. 24 хв., що свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 17 Закону № 3606-IX.
Національним агентством неодноразово надсилались листи-нагадування стосовно необхідності подачі звіту щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року на електронну адресу зазначену ОСОБА_1 під час реєстрації в реєстрі прозорості. Також повідомлення про необхідність подачі звіту надсилалось на телефонний номер ОСОБА_1 . Зазначене підтверджує належне інформування ОСОБА_1 про відповідні обов`язки.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ч. 1 ст. 17 Закону Закону № 3606-IX, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.
В судовому засіданні особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що дійсно подав звіт з порушенням встановлених термінів, однак зазначив, що діяльність з лобіювання у звітному періоді не здійснював, тому його діями шкоди інтересам держави не завдано. У зв`язку з чим просив відмовити у притягненні його до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі на підставі ст. 22 КУпАП. Додав, що пропустив строки подання звіту, оскільки в той час, а саме з кінця липня по 12 серпня 2026 року перебував у відпустці і не мав можливості реагувати на повідомлення. До того ж, повідомлення НАЗК потрапило до папки «Спам» і він його вчасно не побачив. Наразі фактично порушення усунено. Просив врахувати, що допустив вчинення правопорушення вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Представник НАЗК ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що компанія звітування щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року тривала з 01.07.2026 по 31.07.2026 включно, тобто суб`єкти лобіювання мали 31 календарний день для відповідного обов`язку. Згідно з інформацією з реєстру прозорості ОСОБА_1 набув статусу суб`єкта лобіювання 05.10.2025 (ідентифікатор у реєстрі прозорості № 2039519). Проте звіт щодо лобіювання за перше півріччя 2026 року, який підписано ОСОБА_1 шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису несвоєчасно подано до НАЗК, а саме: 12.08.2026 о 20 год. 24 хв. ОСОБА_1 на електронну пошту та номер телефону неодноразово надсилалось нагадування про необхідність подати звіт.
Пояснення ОСОБА_1 в судовому засідання фактично не спростовують факту порушення встановленого законом обов`язку подання звіту щодо лобіювання до реєстру прозорості за перше півріччя 2026 року у визначений законодавством строк та не свідчать про наявність обставин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне виконання такого обов`язку. Наголосив, що своєчасне подання звіту щодо лобіювання є необхідною складовою належної реалізації законодавства у сфері лобіювання, спрямованого прозорості процесу прийняття публічних рішень та запобігання неправомірному і прихованому впливу на суб`єктів правотворчої діяльності та правотворчої ініціативи, а тому ігнорування зазначеного обов`язку, навіть за відсутності негативних наслідків, підриває саме механізм нагляду за цією діяльністю.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП настає у разі неподання або несвоєчасне подання звіту щодо лобіювання суб`єктом лобіювання до Реєстру прозорості.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- інформацією викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення № 27-20/12 від 26.08.2026;
- витягом з реєстру прозорості відповідно до якого ОСОБА_1 набув статусу суб`єкта лобіювання 05.10.2025 (ідентифікатор у реєстрі прозорості № 2039519);
- даними реєстру прозорості щодо подання звіту за перше півріччя 2026 року, зокрема щодо дати та часу його підписання кваліфікованим електронним підписом – 12.08.2026 р.;
- інформацією з відкритих джерел яка містить нагадування для суб`єктів лобіювання про необхідність вчасно подати звітність про здійснення діяльності за перше півріччя 2026 року.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП, а саме: порушив терміни подання звіту як суб`єкт лобіювання за перше півріччя 2026 року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становить великої суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Ті обставини, що строк подання звіту був пропущений лише на 12 календарних днів, ОСОБА_1 самостійно усунуто порушення шляхом подання звіту до Реєстру прозорості, відсутність будь-яких негативних наслідків унаслідок несвоєчасного його подання, притягнення до адміністративної відповідальності вперше свідчать про наявність ознак малозначності вчиненого адміністративного правопорушення та про можливість звільнення його від адміністративної відповідальності із оголошенням йому усного зауваження.
Щодо можливості застосування ст. 22 КУпАП за вказаним адміністративним правопорушенням зазначено в постанові Київського апеляційного суду від 07.08.2026 у справі № 756/5433/26, провадження № 33/824/2842/2026.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 188-46-2, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП звільнит и ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-46-2 КУпАП в силу малозначності скоєного і обмежитись усним зауваженням, провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.А. Кожевник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua