Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №226/1992/24 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 226/1992/24

Провадження № 2/932/91/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 056 720 32 21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участі секретаря судового засідання Фещенко К.О.

позивача ОСОБА_1 (у т.ч. у режимі ВКЗ)

представника позивача Бузрук А.В. (у т.ч. режимі ВКЗ)

відповідача ОСОБА_2 (у т.ч. режимі ВКЗ)

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Служби у справах дітей Краматорської міської ради Чибор Н. Д. (у режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мирноградської міської ради, Краматорська міська рада

про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини-

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини – доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні із нею.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що офіційно розлучений із відповідачкою 11.01.2024. Із грудня 2023 року відповідачка блокує його спілкування із рідною донькою, приховує її місце перебування, створює штучні перепони у спілкуванні із дитиною, налаштовує доньку проти нього.

Зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності за фактом насильства над колишньою дружиною відбулося внаслідок омани його колишньої дружини, вчинення фізичного насильства над донькою є наклепом. Навпаки має докази, що колишня дружина вчиняла моральне насильство над донькою, підтвердженням чого є аудіозапис, який він долучив до матеріалів позовної заяви.

Прохав зобов?язати відповідачку не чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити спосіб участі батька у вихованні доньки, місце та час їх спілкування, а саме брати участь у вихованні та спілкуванні із дитиною згідно графіка:

чотири рози на тиждень (п`ятниця, субота неділя, понеділок). 3 можливістю бути з дитиною цілодобово, без присутності матері. Зустрічі проводити за свої місцем проживання та в місцях культурно-розважального характеру,

- проведення спільного відпочинку доньки з батьком без присутності матері з 25 грудня по 10 січня, з 25 квітня по 9 травня, з 14 серпня по 28 серпня, з 03 листопада по 17 листопада, кожного року.

- безперешкодні зустрічі з дитиною у день її народження без присутності матері.

- безперешкодно спілкуватись з дитиною за допомогою телефонних дзвінків також інших засобів аудіо та відеозв?зку в тому числі за допомогою месенджерів WhatsApp, Viber, Telegram або аналогічних.

Процесуальні дії по справі

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська відкрито загальне позовне провадження (т. 1 а.с.59-60).

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська справу передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (після перейменування Шевченківський районний суд м. Дніпра) (т. 1 а.с.102-104).

Ухвалою судді Ярощук О.В. справу прийнято до свого провадження 13.01.2025 (т. 1 а.с.113).

Ухвалою суду 09.07.2025 закрите підготовче судове засідання та призначено слухання справи по суті (т. 1 а.с.136-138).

Протокольною ухвалою суду 11.12.2025 визнано обов`язкову явку відповідача (т. 1 а.с.203-216).

Ухвалою суду від 11.12.2025 до участі у справі долучено Орган опіки та піклування Краматорської міської ради та зобов`язано надати висновок (т.1 а.с.217-218).

Протокольною ухвалою суду 27.08.2026 позивачу було відмовлено у задоволені клопотання від 17.06.2026, 06.08.2026 (т. 2 а.с.202-213).

Ухвалою суду 27.08.2026 зобов`язано орган опіки та піклування Краматорської міської ради забезпечити умови для заслухання думки дитини у режимі ВКЗ (т.2 а.с.214-215).

30.09.2026 року головуючим суддею оголошено перерву для ухвалення рішення суду до 09.10.2026 року.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав задовольнити. Зазначив, що відповідачка перешкоджає йому спілкуватися із дитиною. Ніякого насильства над дитиною не вчиняв.

Позивачем 17.06.2026 долучені до матеріалів справи додаткові докази (т.2 а.с.79-83).

Позивачем 06.08.2026 до суду подані додаткові пояснення (т. 2 а.с.152-162).

Позивачем 04.09.2026 до суду подані остаточні письмові пояснення та докази по справі. Зазначив, що відповідачка фальсифікує форму навчання дитини, фальсифікує батьківство дитини, здійснює наклеп щодо його ментального стану, вказує на дефектність висновку органу опіки та піклування (т. 2 а.с.225-249).

Позивач 18.09.2026 подав клопотання про долучення доказів та врахування письмових пояснень. Наголошував на тому, що у поведінці наявні ознаки синдрому відчуження батька (т.3 а.с. 24-29).

Відповідач заперечувала щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Прохала суд визначити спосіб спілкування позивача із дитиною відповідно до висновку органу опіки та піклування.

Також попередньо зазначала, що дитина навчається у навчальному закладі із понеділка по п`ятницю із 08 год до 18 год. Спілкування із дитиною можливе у п`ятницю із 17 год до 19 год (т. 1 а.с.186).

28 листопада 2024 відповідач надала додаткові пояснення по справі та зазначила, що шлюб було розірвано та визначене місце проживання дитини через моральне та фізичне знущання над відповідачкою та дитиною. Дитина боїться залишатися наодинці із батьком. Забороняв дитини під час онлайн навчання виходити до туалету Позивач ніде не працював із 2017 року, постійно маніпулював своїм статусом УБД (т. 1 а.с.89- 90).

02 жовтня 2025 року відповідач надала додаткові пояснення. У поясненнях вказала номер телефону ОСОБА_5 (чоловіка) через якого позивач може спілкуватися із донькою. Сама спілкуватися не може із позивачем, оскільки він їй постійно погрожує. ОСОБА_2 не приховує своє офіційне постійне місце роботи, про що обізнаний позивач, що не перешкоджає йому налагодити спілкування із дитиною. Позивач не несе додаткових витрат на утримання дитини добровільно. Позивач не зазначає своє фактичне місце проживання, а тому відповідачка не обізнана куди він хотів би забирати дитину (т. 1 а.с. 151-168).

Відповідачем, в інтересах якої діє адвокат Щербінін Є.М., подано 21.06.2026 додаткові пояснення по справі, згідно із якими позивачем до відповідачки подано позовну заяву про стягнення із неї 2500000 грн, при цьому позивач у свої позовній заяві зазначає про наявний у нього не стабільний морально-психологічний стан, який підтверджується медичними документами, а саме: головний біль в потилиці пекучого характеру, запаморочення, часте відчуття розгубленості. Іноді не може стримати свої емоції. Шум в голові та вухах, погіршення пам`яті, при ході, відчуття коливання з закритими очима, слабкість в кінцівках, швидку втомлюваність; головний біль, періодичні напади тривоги, страху, задишки з неможливістю вдихнути, забування про те, що робив, куди йде, підвищення АТ, погіршення мовлення, головокружіння, відраза до їжі, слабкість, в`ялість, тремор, що посилюється при хвилюванні, нав`язливі думки; Розлад адаптації, тривожно-депресивна реакція, помірно виражені короткотривалі прояви з виходом у компенсацію; астено-вегетативний синдром, логоневроз. Відповідачкою, враховуючи зазначений психологічний стан позивача, поставлено під сумнів можливість очного спілкування з дитиною особливо без присутності мами (т. 2 а.с.86-96).

Представник третьої особи Служби у справах дітей Краматорської міської ради Чибор Н.Д. 15.04.2026 через підсистему «Електронний суд» подано заяву, згідно із якою «під час співбесіди мати, ОСОБА_2 пояснила, що вона не заперечує проти спілкування ОСОБА_1 із донькою, а навпаки вважає, що батько повинен приймати активну участь у вихованні дитини, цікавитись її розвитком та життям, але з 2023 року ОСОБА_1 не бере участі у вихованні, розвитку доньки, не цікавиться її життям та успіхами. Окрім того, спеціалістами служби у справах дітей Краматорської міської ради була проведена бесіда з малолітньою, ОСОБА_6 , під час якої дівчинка повідомила, що вона не має бажання спілкуватись зв своїм батьком, у зв`язку з тим, що за час проживання з ним, він її ображав. Наразі між батьком та дитиною відсутній психологічний зв`язок, у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 тривалий час проживає з матір`ю без батька, повноцінно не сприймає його, як близьку людину. Для налагодження довірливих стосунків між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності ОСОБА_4 до батька ОСОБА_1 ». Враховуючи інтереси малолітньої, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , її вік, психологічні особливості, повсякденний життєвий уклад, орган опіки та піклування Краматорської міської ради рекомендує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , налагодити стосунки з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом телефонного, електронного та інших засобів зв`язку (т. 2 а.с.57-60).

Релевантне законодавство.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частині першій статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).

Частиною другою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Згідно із частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося ЄСПЛ, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні (Постанова ВС від 31.08.2026 у справі № 932/8278/24 провадження № 61-14464св25).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справі, яка розглядається, спір стосується прав батька після розірвання шлюбу на спілкування зі своєю донькою та її виховання, а також встановлення способу участі у спілкуванні з нею.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.06.2024 Мирноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (т. 1 а.с.11).

Позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.10).

Шлюб між позивачем та відповідачкою рішенням Димитрівського міського суду Донецької області розірвано 11.01.2024 справа № 226/2180/23 (т. 1 а.с. 14-16).

Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 29.02.2024 справа №226/2351/23 на користь відповідачки на утримання доньки стягнуто аліменти (т.1 а.с.17-20), заборгованості позивач зі сплати аліментів не має (т. 1 а.с.21).

Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 07.05.2024 справа №226/404/24 визначено місце проживання дитини разом із матір`ю (т. 1 а.с.22-30)

Відповідачка перебуває у шлюбі із ОСОБА_9 (т. 1 а.с.199).

Згідно із висновком Органу опіки та піклування Краматорської Краматорської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та участі у її вихованні батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2026 №01-49/1211, враховуючи інтереси малолітньої, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , її вік, психологічні особливості, повсякденний життєвий уклад, орган опіки та піклування Краматорської міської ради рекомендує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , налагодити стосунки з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом телефонного, електронного та інших засобів зв`язку (т. 2 а.с.61-62).

У судовому засіданні представник третьої особи – органу опіки та піклування Чибор Н. Д., після заслухання думки дитини у судовому засіданні, підтримала висновок від 14.04.2026 №01-49/1211 та зазначила, що найкращим способом спілкування буде саме спілкування батька шляхом телефонного, електронного та інших засобів зв`язку та виключила особисте спілкування дитини із батьком до налагодження контакту.

Відповідно до довідки Івано-Франківська приватна початкова школа «КІДС ЮНІ» від 09.04.2026 вих № 119 ОСОБА_4 здобуває початкову освіту у 3 класі (т. 2 а.с. 70-76).

Суд відхиляє доводи позивача, що його донька не навчається, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами цивільної справи.

У судовому засіданні 11.09.2026 за участі представника органу опіки та піклування та представників позивача та відповідача – адвокатів Безрук А.В. та Щербініна Є.М., була заслухана думка дитини ОСОБА_4 (у режимі ВКЗ), яка пояснила, що із батьком спілкуватися категорично не хоче. Вона його боїться. Пам`ятає як батько, коли бив матір, вдарив її у живіт. Навчається у школі як онлайн, так і офлайн (т. 3 а.с.11-15).

Суд відхиляє доводи позивача, що відповідачка вчиняла моральне насильство над донькою, оскільки доказ на який посилався сам позивач був відсутній, що було встановлено у судовому засіданні 30.09.2026 на стадії дослідження доказів.

Факт того, що донька боїться позивача - батька, його постать у дитини викликає негативні переживання, підтверджено висновком Органу опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 19.04.2024 №016, яким було встановлено, що ОСОБА_4 доцільно проживати разом із матір`ю (т. 1 а.с.92-93), а також висновком за результатом психологічного дослідження щодо емоційного здоров`я та особистої прихильності до кожного з батьків малолітньої ОСОБА_4 від 15.03.2024, який складено КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Мирноградської міської ради Міністерства освіти України: дитина емоційно прихильна до матері. Із батьком дитини склалися конфліктні відносини (т.1 а.с.94).

Водночас факт насильства над відповідачкою підтверджується терміновим заборонним приписом від 09.07.2023, згідно із яким ОСОБА_1 вчинив фізичне насилля, а саме завдав фізичного болю, а також вчинив психологічне насилля і погрожував фізичною розправою, провокував конфлікти стосовно ОСОБА_8 (наразі ОСОБА_2 ) (т. 1 а.с.97).

Також суд відхиляє доводи позивача щодо наявності у дитини – його доньки ОСОБА_4 ознак синдрому відчуження батька. У судовому засіданні 30.09.2026 встановлено, що позивач намагався посилатися на спеціальні знання у сфері психології, при цьому спеціальної освіти він не має. Зазначив, що самостійно надав оцінку і визначив наявність вказаних ознак, прочитавши про це.

Окрім того, судом було враховано думку відповідачки, щодо можливого спілкування позивача за її відсутності із дитиною враховуючи його психологічно-емоційний стан. Так, позивачем підтверджено у судовому засіданні та надано суду відповідні докази, що ним до суду 13.02.2026 подано позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, яка наразі перебуває на розгляду у суду. Не вдаючись до підстав та обґрунтованості вказаної позовної заяви, судом було взято до уваги той факт, про який сам зазначає позивач, а саме: перебуває у стресовому стані, не стабільному психоемоційному стані (т. 2 а.с.230-249).

У судовому засідання 30.09.2026 встановлено, що позивач не має постійного та офіційно задекларованого місця проживання. Окрім того, позивач зазначив, що офіційно не працевлаштований. Працює нібито неофіційно, однак не буде повідомляти суд про свої доходи.

Водночас судом взято до уваги, що у судовому засіданні 27.08.2026 позивач відкрито погрожував суду, що вкраде доньку та відвезе її, якщо вона особисто приїде у судове засідання (т. 2 а.с.212).

Судом не встановлено фактів введення в оману суд відповідачкою. Дитина навчається як офлайн так і онлайн, такий режим навчання діє на території всієї країни залежно від наявності повітряних тривог.

Запропонований органом опіки та піклування порядок дистанційного спілкування відповідає заявленому позивачем способу спілкування із дитиною.

Суд також враховує, що відповідач під час розгляду питання органом опіки та піклування не заперечувала проти самого спілкування доньки із батьком, але прохала вирішити це питання із урахуванням висновку органу опіки та піклування від 14.04.2026 №01-49/1211.

Суд вважає, що визначення порядку спілкування із ОСОБА_4 за допомогою засобів телефонного та інтернет-зв`язку відповідає віку дитини, обставинам та фактичним умовам їх проживання, навчання, емоційної прив`язаності до батька, її особистого бажання спілкуватися із батьком.

Разом із тим суд не знаходить достатніх підстав для задоволення вимоги про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та її вихованні.

Відповідно до частини першої статті 159 Сімейного кодексу України звернення до суду з вимогою про усунення перешкод передбачає встановлення факту чинення таких перешкод тим із батьків, з ким проживає дитина.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів конкретних дій або бездіяльності відповідача, які б свідчили про умисне чинення нею перешкод позивачу у спілкуванні із донькою та її вихованні.

Посилання позивача на те, що відповідач створює йому перешкоди у спілкуванні із дитиною, саме по собі не є достатнім для встановлення факту таких перешкод, оскільки відповідач заперечувала їх наявність та пояснювала окремі випадки неможливості спілкування доньки, у т.ч. її власне не бажання особисто спілкуватися із батьком, її режимом дня та іншими обставинами.

Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та про визначення способів участі одного з батьків у її вихованні є різними способами захисту права, а недоведеність факту чинення перешкод не виключає можливості визначення судом порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Так, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 25.03.2024 у справі №742/1716/23 зазначила про необхідність розмежування вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та вимог про визначення способів участі у її вихованні.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із донькою є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Водночас вимога про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у спілкуванні із донькою та її вихованні задоволенню не підлягає у зв`язку з недоведеністю факту конкретних перешкод.

Відповідно до статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно, а тому окреме встановлення такого обов`язку в резолютивній частині рішення за відсутності конкретного змісту дій, які повинні вчиняти сторони, не є необхідним.

Щодо особистого спілкування батька за відсутності матері, проводити зустрічі із донькою за місцем проживання позивача та у торгово-розважальних центрах, то такий порядок не відповідатиме інтересам дитини, яка боїться батька та особисто не хоче із ним спілкуватися, окрім того, позивач не має зареєстрованого місця проживання, не повідомив адресу фактичного місця проживання та не надав доказів фактичного проживання за будь-якою адресою. Водночас, в умовах введення воєнного стану на території всієї країни, визначати місце зустрічі батька із дитиною у торгово-розважальному центрі є не припустимим.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, усесторонньо та об`єктивно дослідивши усі матеріали справи, заслухавши думку кожної сторони та врахувавши думку дитини, яка відповідно до свого віку (9 років) здатна сформулювати власні погляди, врахувавши інтереси дитини, звичний розпорядок дня, прихильність до сторін, поведінку та емоційний стан позивача, та з урахуванням введенням в країні воєнного стану та перебуванням відповідачки разом із дитиною у м. Краматорську, врахувавши висновок Органу опіки та піклування від 14.04.2026 №01-49/1211, дійшов висновку про часткове задоволення позову та встановлення способу і порядку участі батька у спілкуванні із дитиною шляхом телефонного, електронного та інших засобів зв`язку кожної п`ятниці із 17.00 год та кожної неділі із 14:00 години щомісяця упродовж 20 хвилин за допомогою телефонного зв`язку, через мережу інтернет, зокрема аудіо – відеозв`язку, у т.ч. за допомогою месенджерів WhatsApp, Viber, Telegram або аналогічних.

Роз`яснити сторонам можливість звернення до суду із позовом про зміну порядку спілкування позивача ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_4 із урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зав`язків дитини, налагодження спілкування.

Щодо судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягненню із Відповідача на користь держави підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі пропорційно задоволеним вимогам. Позивач звернувся до суду 01.08.2024. Розмір судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру у 2024 році становив 1211,20 грн., відповідно із Відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідач звільнений від сплати судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу

Представником відповідача -адвокатом Щербініним Є.М. 07.07.2025 подано заяву про стягнення судових витрат у порядку винесення додаткового судового рішення, після ухвалення рішення по суті розгляду справи (т. 1 а.с.132-134).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81,134, 141, 265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування – виконавчий комітет Мирноградської міської ради, Краматорська міська рада про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні шляхом телефонного, електронного та інших засобів зв`язку кожної п`ятниці із 17.00 год та кожної неділі із 14:00 години щомісяця упродовж 20 хвилин за допомогою телефонного зв`язку, через мережу інтернет, зокрема аудіо – відеозв`язку, у т.ч. за допомогою месенджерів WhatsApp, Viber, Telegram або аналогічних.

Роз`яснити сторонам можливість звернення до суду із позовом про зміну порядку спілкування позивача ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_4 із урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зав`язків дитини, налагодження спілкування.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації судовий збір у сумі 605, 60 гривень.

В іншій частині вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення постановлено 09.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2

Служба у справах дітей Краматорської міської ради як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 36082051, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 9а).

Суддя Оксана ЯРОЩУК