Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №553/4839/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/4839/25 Номер провадження 33/814/630/26Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Алексеєнко Ю.В.

представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Максименко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Максименко Ю.П., на постанову Подільського районного суду м. Полтава від 07 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 листопада 2025 року о 06 годині 45 хвилин по вул. Підмонастирській, 5 у м. Полтава керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі адвокат Максименко Ю.П. просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Полтава від 07 квітня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за наведених у протоколі обставин і був зупинений поліцією; докази по справі не містять підтверджень законності зупинки та її причини; огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням поліцією спеціального технічного засобу було здійснено з порушеннями процедури даного огляду; протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не відповідає положенням ст.256 КУпАП, у ньому зазначено час керування ОСОБА_1 автомобілем, який не підтверджується доказами по справі; долучений поліцією відеозапис є неповним і небезперервним.

Суд апеляційної інстанції заслухав думку адвоката на підтримку апеляційної скарги, вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Вимогами п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є обґрунтованим.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513578 15 листопада 2025 року о 06 годині 45 хвилин ОСОБА_1 по вул. Підмонастирській, 5 у м. Полтава в порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (а.с.1).

Наведені вище обставини об`єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з аналізу змісту яких убачається те, що 15 листопада 2025 року приблизно о 06 годині 45 хвилин по вул. Підмонастирській, 5 у м. Полтава поліцією було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 . Перебуваючи самостійно (окрім поліцейських і двох залучених ними в подальшому свідків) безпосередньо біля вказаного вище автомобіля, ОСОБА_1 протягом усього часу ідентифікував себе як водій, зокрема, реагуючи та відповідаючи на запитання із висловленим поліцією звертанням до нього як водія (з прямою вказівкою: «шановний водій»), погоджувався з правильністю ідентифікації поліцією його як водія названого вище транспортного засобу, не заперечував факт керування ним даним автомобілем, у тому числі на прямі неодноразові твердження поліцейського про те, що: ОСОБА_1 є водієм; поліцією було зупинено транспортний засіб «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Окрім того, поведінка ОСОБА_1 протягом усього часу була характерною саме для водія зазначеного вище автомобіля. Після зупинки поліцейським установлено наявність підстав уважати, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, повідомлено йому про виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння та ознайомлено його з гранично допустимою нормою, яка становить 0, 2 проміле. При застосуванні алкотестера поліцейським було використано новий герметично запакований мундштук, який було обрано ОСОБА_1 . У присутності двох свідків ОСОБА_1 як водій на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням поліцією спеціального технічного засобу, результати якого склали 0, 69 проміле алкоголю в крові, з чим було ознайомлено ОСОБА_1 і повідомлено йому про те, що він як водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 жодним чином не висловлював незгоду з наведеними вище результатами огляду, отриманими за допомогою застосування технічного приладу на місці зупинки автомобіля. Після оголошення протоколу за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, він вказав, що більше не вчинятиме таких дій (за вчинення яких щодо нього було складено цей протокол), запитував у поліцейського: чи можна залишити на місці події транспортний засіб «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 ; цікавився наслідками, які можуть настати для нього як водія, у зв`язку з вчиненими ним діями: «а це перездача?» (у контексті отримання посвідчення водія) (а.с.9).

У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 також не вказував про незгоду з названими вище результатами його огляду.

Викладені вище обставини підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_2 про те, що 15 листопада 2025 року вранці він був свідком проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу – «Drager», за результатами якого було встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Щодо отриманих результатів огляду ОСОБА_1 будь-яких заперечень не висловлював.

Так, у акті огляду й роздруківці з технічного засобу «Drager Alcotest 7510» установлено перебування ОСОБА_1 , у тому числі під час керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння з результатами 0, 69 проміле алкоголю в крові. При цьому, в автоматично виготовленій роздруківці зафіксовано те, що результати перевірки чистоти даного приладу перед проведенням огляду ОСОБА_1 склали – 0, 00 проміле, що підтверджує відсутність алкоголю в цьому приладі (а.с.3-4). Тобто результати зазначеного вище огляду значно (більше ніж у 3 рази) перевищують гранично допустиму норму (0, 2 проміле алкоголю в крові).

Таким чином, наведені вище докази на основі їх аналізу у сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням поліцією спеціального технічного засобу було здійснено з порушеннями процедури даного огляду позбавлені підстав.

Із сукупності зазначених вище доказів убачається те, що після зупинки автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , поліцейським установлено наявність підстав уважати, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, повідомлено ОСОБА_1 про виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння та ознайомлено його з гранично допустимою нормою, яка становить 0, 2 проміле. При застосуванні алкотестера поліцейським застосовано новий герметично запакований мундштук, який було обрано ОСОБА_1 , і результати перевірки чистоти приладу (алкотестра) перед проведенням огляду ОСОБА_1 склали – 0, 00 проміле, що засвідчує відсутність алкоголю в даному приладі. Затим ОСОБА_1 як водій на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням поліцією спеціального технічного засобу, результати якого склали 0, 69 проміле алкоголю в крові, з чим було ознайомлено ОСОБА_1 і повідомлено йому про те, що він як водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 жодним чином не висловлював незгоду з наведеними вище результатами огляду, отриманими за допомогою застосування технічного приладу на місці зупинки автомобіля (як усно, так і письмово). Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння здійснювався в присутності двох свідків та процедуру даного огляду в повному обсязі й безперервно зафіксовано відеозаписом.

При цьому, в поліцейського не було підстав для направлення ОСОБА_1 чи висування йому вимоги для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки з огляду на положення ст.266 КУпАП такий медичний огляд проводиться лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, в той час як, ОСОБА_1 жодним чином не висловлював незгоди з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу. Тому, за таких обставин, здійснення огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я відповідно до вимог законодавства не передбачалося, а наведені вище дані відеофіксації, акту огляду й автоматично виготовленої роздруківки з технічного приладу, показання свідка ОСОБА_2 повністю підтверджують перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, в тому числі на момент керування автомобілем.

Окрім того, приписами ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, у випадку відсутності заперечень та відсутності факту незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, не передбачено покладення на поліцейського обов`язку надання роз`яснень водієві щодо проходження огляду в медичному закладі, здійснення запитань з приводу результатів огляду.

Наведений вище висновок ґрунтується і на тому, що ОСОБА_1 як водій, який має посвідчення водія, безумовно розумів встановлену законодавством (зокрема, положеннями п.2.9 "а" ПДР України) заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння і наслідки цього, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством. При цьому, відповідно до відеозапису ОСОБА_1 відразу після отримання показників спеціального технічного засобу поліцейським було оголошено та продемонстровано ОСОБА_1 результати огляду й прямо зазначено ОСОБА_1 про те, що вони підтверджують перебування ОСОБА_1 як водія в стані алкогольного сп`яніння.

Судом апеляційної не встановлено наявності істотних порушень вимог законодавства під час здійснення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, які би ставили під сумнів законність та обґрунтованість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, належність, допустимість і достовірність доказів по справі.

Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не виявлено.

Усупереч доводам апелянта, складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП, викладені в ньому обставини вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджуються відеозаписами, показаннями свідка ОСОБА_2 , актом огляду й автоматично виготовленою роздруківкою зі спеціального технічного засобу.

Що стосується посилань апелянта як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, які зводяться до неповноти й небезперервності відеозапису, то вони є необгрунтованими, так як наявний у матеріалах справи технічний носій інформації з відеозаписами та показання свідка ОСОБА_2 , акт огляду, автоматично виготовлена роздруківка зі спеціального технічного засобу з достатньою повнотою підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, процедури огляду й оформлення матеріалів провадження поліцією.

Належних, мотивованих і достатніх підстав для визначення вказаних вище відеозаписів недопустимими, неналежними чи недостовірними доказами перевіркою матеріалів провадження не встановлено.

Водночас доводи апелянта щодо підстав і порядку здійснення зупинки автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , за своїм змістом не стосуються конструктивних ознак диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, не утворюють достатню підставу для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження щодо ОСОБА_1 , адже не спростовують факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто наявність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і, враховуючи викладене вище, також самі по собі не обумовлюють недопустимість чи неналежність доказів по справі з огляду на відсутність безпосереднього прямого зв`язку між цими питаннями та обставинами, які мають місце в межах складу вказаного вище адміністративного правопорушення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм із посвідченням водія серії НОМЕР_2 , що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП про вилучення в ОСОБА_1 зазначеного водійського посвідчення з видачею йому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, що підтвердженого підписом ОСОБА_1 у відповідній графі цього протоколу (а.с.1).

Ураховуючи наведене вище, з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП, суд першої інстанції правильно наклав на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Максименко Ю.П., залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Полтава від 07 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун