Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №703/5508/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5508/26

2/703/3216/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Хорошуна С.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

установив:

18.08.2026 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому у шлюбі, від якого в них, під час перебування за кордоном, на території Сполученого Королівства, народився син. 17.11.2025 вона з дитиною повернулася до України та з того часу син постійно проживає разом із позивачкою та перебуває на повному її утриманні, відповідач залишився проживати за кордоном, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча працездатний та працевлаштований, отримує заробітну плату в розмірі понад 3000,00 фунтів стерлінгів щомісячно, інших утриманців не має, а тому просить стягувати з відповідача аліменти у вказаному розмірі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21.08.2026 відкрите провадження у справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження, сторонам встановлений строк для подання письмових заяв по суті справи та призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

14.09.2026 відповідачем через представника, адвоката Хорошуна С.А., засобами системи «Електронний суд» поданий письмовий відзив, за змістом якого з позовними вимогами погоджується частково.

Відповідні заперечення мотивовані тим, що на розгляді Смілянського міськрайсуду перебувають два позови, що подані ОСОБА_1 до нього, а саме про стягнення аліментів на малолітню дитину у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, а також на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, в такому ж розмірі. В разі задоволення обох позовів, розмір стягнень з його заробітку перевищить 1/2 частину, що поставить його в скрутне матеріальне становище. Заявлений до стягнення розмір аліментів вважає непосильним, зважаючи на розмір власного доходу, що складає 2000,00 фунтів стерлінгів щомісячно, високу вартість проживання на території ОСОБА_4 , сплати необхідних податків та зборів. З огляду на вкладене, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з нього аліменти в розмір 1/6 частини заробітку щомісячно. Зважаючи на фактичний розмір доходу, вказана частка належним чином забезпечить потреби малолітньої дитини.

21.09.2026 позивачем подано відповідь на відзив, за якою із доводами відзиву категорично не згодна. Заперечення мотивовані тим, що аргументи відповідача про розмір його доходу не підтверджені належним чином, його заробіток складає понад 3000,00 фунтів стерлінгів щомісячно. Щодо доводів про сплату відповідачем комунальних платежів акцентує, що частина таких була сплачена за її рахунок. На даний час із відповідача не стягнуто як аліментів на дитину, так і на дружину, тому позиція відзиву про те, що стягнення можуть скласти 50% його доходу і поставлять його в скрутне становище, є припущенням. З огляду на те, що обов`язок матеріально забезпечувати дитину, в рівній мірі покладений на обох батьків, а фактично таке утримання наразі вона здійснює одноособово, відповідач не обґрунтував належним чином, чому саме 1/6 частину власного доходу вважає достатньою для забезпечення потреб малолітньої дитини.

02.10.2026 відповідач через представника, адвоката Хорошуна С.А., з використанням системи «Електронний суд», подав заперечення, згідно із якими доводи позивачки про обсяг його доходів не відповідають дійсності, на підтвердження доходів в сумі близько 2000,00 фунтів стерлінгів на місяць, надав довідку з місця роботи.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Додатково показала, що на даний час не працевлаштована, інших доходів, окрім державної допомоги на дитину до досягнення трирічного віку, не має, потребує аліментів для належного забезпечення малолітньої дитини, а батько дитини в змозі надавати його, оскільки працює, має дохід, однак участі в утриманні дитини наразі не приймає. Шлюб між сторонами на даний час розірваний, однак судове рішення не набрало законної сили.

В судове засідання відповідач не прибув, однак був представлений представником, адвокатом Хорошуном С.А.

Останній під час судового розгляду заявив про визнання відповідачем позовних вимог частково, в розмірі 1/6 частину його доходів, що є достатнім для задоволення майнових потреб дитини, позивач не довела, що дитина потребує аліментів у більшому розмірі. Не заперечував власний, в рівній мірі із позивачкою, обов`язок утримувати свою дитину. Відповідач працездатний, інвалідності не має, інших дітей чи осіб, яким за законом зобов`язаний надавати утримання, також.

Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо обов`язків батьків утримувати власних дітей.

Сторони із 22.12.2023 перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина, ОСОБА_3 .

Дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Единбург, Шотландія, що належить до Сполученого королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Вказані обставини визнані сторонами та додатково підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.12.2023, що видане Консульством України в м. Единбурзі, а також апостильованим Витягом із запису в реєстрі про народження BF09657154 від 24.02.2025.

Дитина знаходиться на утриманні позивачки, оскільки постійно проживає із нею, що вказано в позовній заяві, підтверджується довідкою Виконавчого комітету Балаклеївської сільської ради від 08.06.2026 та актом про фактичне проживання особи без реєстрації від 18.05.2026, що відповідачем не заперечувалося.

Відповідач ОСОБА_2 має місце проживання на території ОСОБА_4 , округ Файф, станом на вересень 2026 року працевлаштований на Kettle Produce Ltd, де працює із 17.10.2022, що встановлено із довідки від 24.09.2026.

Із зазначеного документа вбачається розмір заробітної плати за 40-годинний робочий тиждень 634,81 фунтів стерлінгів, до проведення відрахувань, а також валовий заробіток із початку року, за станом на вересень 2026 року в сумі 18358,07 фунтів стерлінгів (до здійснення відрахувань), розмір відрахувань, здійснюваний роботодавцем.

Загальний річний розмір доходів відповідача за попередній податковий рік складає 36481,53 фунтів стерлінгів, в тому числі допомога у зв`язку із батьківством 368,06 фунтів стерлінгів, що підтверджується річною довідкою про доходи.

В даній довідці роботодавець зазначений той же, відтак суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 із жовтня 2022 року до вересня 2026 року має постійне місце роботи, а розмір його доходу за податковий рік, за період із 05.04.2024 до 05.04.2025 та із 01.01.2026 до 25.09.2026 підтверджений належним чином.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов`язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров`я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.

Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином, Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За обставинами даної справи, розмір доходів відповідача, на якому акцентували свою увагу сторони, підтверджений належним чином, про що йшлося вище, однак такий є лише однією із обставин, що мають бути враховані судом при прийнятті рішення про стягнення аліментів та їх розмір.

Окрім того, стороною відповідача визнано, що ОСОБА_2 не обмежений в працездатності, інших дітей чи утриманців не має. Відомостей про будь-які стягнення із відповідача чи потреби дитини, що пов`язані зі станом її здоров`я, сторонами не повідомлені.

Доведені довідками та листами витрати відповідача на сплату необхідних податків та зборів, комунальних платежів, не виключають його обов`язку надавати утримання малолітній дитині, а за своїм розміром не перевищують обсягу, що наведений у п. 3-2 ч. 1 ст. 182 СК України, відтак не є такими, що впливають на розмір аліментів.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд звертає увагу, що з наявних матеріалів справи вбачається достатній заробіток відповідача, що дає підстави для стягнення аліментів на мінімальному рекомендованому рівні, що безсумнівно відповідає найкращим інтересам дитини, обставин, що б перешкоджали стягненню аліментів у розмірі, про який просить позивачка, не встановлено.

У зв`язку із викладеним суд, керуючись нормою статті 180 СК України щодо рівного обов?язку кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, відсутності у відповідача інших дітей або утриманців, відсутності істотних обставин, які могли б впливати на виконання ОСОБА_2 власних батьківських обов?язків, наявності стабільного доходу, а отже і можливості сплачувати аліменти, з урахуванням інтересів та потреб саме дитини, дійшов висновку про те, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу). Встановлені судовим розглядом обставини дають можливість відповідачеві належним чином виконувати покладені на нього законодавством зобов?язання.

Подібний за змістом висновок міститься в постанові КЦС ВС від 31.10.2018 в справі №461/4936/16.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що дитина знаходяться на утриманні матері, за відсутності відомостей про те, що відповідач добровільно надає допомогу на її утримання після листопада 2025 року, суд приходить до висновку, що обов`язок із утримання дитини наразі позивачка виконує без участі батька дитини, наявні підстави для задоволення позовних вимог повністю.

При цьому суд звертає увагу, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (частина 1 статті 192 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Відтак, враховуючи, що позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору та приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, ст. 110, 112, 180, 181, 182 СК України, керуючись ст. 5, 7, 10, 12, 13, 141, 259, 263, 265, 273, 280-282, 430 ЦПК України суд,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 18.08.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складене 09.10.2026.

Суддя І.В. Овсієнко