Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №552/1676/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1676/26

Провадження № 2/552/1853/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу №552/1676/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Свеа Фінанс» 04.03.2026 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №5206842 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 10000 грн, але взяті на себе зобов`язання відповідач не виконував.

Позивач вказував, що 29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5206842 складає 36425 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту – 10000 грн; заборгованість по відсотках – 20425 грн, пеня, штраф – 5000 грн, комісія – 1000 грн.

В поданій до суду позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №5206842 від 27.12.2024 у розмірі 36425 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 до суду відзив на позовну заяву не подав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про розгляд.

За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №5206842 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту.

Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 10000 грн, але взяті на себе зобов`язання відповідач не виконував.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Встановлено, що 29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5206842 складає 36425 грн, в тому числі: заборгованість за сумою кредиту – 10000 грн; заборгованість по відсотках – 20425 грн, пеня, штраф – 5000 грн, комісія – 1000 грн.

Щодо стягнення заборгованості за пенею в розмірі 5000 грн, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею не підлягають задоволенню.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: "згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В укладеному між сторонами по даній справі в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які встановлена комісія.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії також не підлягають задоволенню.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором в сумі 30425 грн, в тому силі: заборгованість за сумою кредиту – 10000 грн; заборгованість по відсотках – 20425 грн.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 2662,40 грн. понесених позивачем судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 5206842 від 27.12.2024 в розмірі 30425 грн, на відшкодування понесених судових витрат 1787,33 грн, а всього стягнути 32212 грн 33 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 07.10.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко